Ухвала суду № 138652806, 27.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9420/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю :

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальну справу №308/9420/26 кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072030000067 від 21.05.2025 р. про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072030000067 від 21.05.2025 р. про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України.

Позиція сторони обвинувачення в суді

В підготовчому судовому засіданні, прокурор висловив думку про можливість призначення кримінального провадження на підставі обвинувального акту до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, для повернення обвинувального акту прокурору немає.

Прокурор також заявив клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також просив суд задовольнити клопотання про продовження строку дії відсторонення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади директора Комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради, які подав у письмовому вигляді. Прокурор вказує на наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується. Наголосив також на ступені тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор конкретизував та зазначив прізвища свідків з якими обвинуваченому слід утримуватися від спілкування в даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

Позиція сторони захисту в суді

Захисник обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні не заперечив. Заявив про відсутність клопотань.

Вирішення клопотання прокурора про продовження строку дії відносно ОСОБА_6 , покладених на нього обов`язків та продовження строку відсторонення його від посади залишив на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні підтримали доводи захисника, не заперечили проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні не заперечила. Заявила про відсутність клопотань.

Проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язів відносно ОСОБА_6 та проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку відсторонення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади директора Комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради заперечила, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню. Вважає, що заявлені прокурором клопотання не відповідають вимогам КПК України, у клопотаннях не конкретизовано зазначені прокурором ризики . Окрім того вказала, що відсутні докази вручення заявлених клопотань обвинуваченому ОСОБА_6 та його захиснику.

Звернула увагу суду, що ОСОБА_6 відсторонений від посади на підставі ухвали слідчого судді з 28.04.2026 року.

Просила суд відмовити в задоволенні даних клопотань. Окрім того долучила до матеріалів справи письмове звернення колективу Комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради за підписами працівників підприємства, згідно якого просили суд відмовити у задоволенні клопотань.

Обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримав доводи захисника, не заперечив проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Представник потерпілого в призначене судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява представника потерпілого про проведення підготовчого судового засідання без його участі.

Вислухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 291 КПК України, передбачені вимоги яким повинен відповідати обвинувальний акт та можливість повернення його прокурору у разі його невідповідності вимогам передбачених цією статтею.

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Як вбачається з змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №42025072030000067 від 21.05.2025 року, такий по формі і за змістом складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та затверджений процесуальним прокурором, наявна дата затвердження.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

Угода про примирення або про визнання винуватості - не укладались.

Кримінальне провадження підсудне Ужгородському міськрайонному суду.

Обвинувачені отримали обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що підтверджується розписками.

Суд, зазначає, що кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст. 291 КПК України.

Аналіз змісту обвинувального акта свідчить про те, що при його складанні були дотримані вимоги статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідування дока-зів вчинення кримінального правопорушення, які будуть перевірені судом в межах судового розгляду.

Щодо цивільного позову, суд приходить до наступного висновку.

Форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства, в зв`язку з чим суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст.61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди та, яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

За таких обставин є підстави для прийняття вищевказаного цивільного позову прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_16 поданого в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до розгляду у кримінальному провадженні №42025072030000067 від 21.05.2025 р. про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України.

Беручи до уваги відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинувачених, захисника, представника потерпілого.

З врахуванням викладеного, вважаю, що є достатні підстави для призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст.316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії відсторонення від посади відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2026 року продовжено строк відсторонення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади директора Комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради.

Обгрунтовуючи необхідність продовження строку відсторонення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади директора Комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради прокурор вказує на те, що перебування ОСОБА_6 на посаді директора Комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради, безпосередньо сприяло та стало основною передумовою вчинення ним вказаних вище кримінальних правопорушень, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на даній посаді, він може продовжити свою протиправну діяльність, та вчиняти нові правопорушення пов`язані із його професійною діяльністю. Окрім цього, ОСОБА_6 перебуваючи на вказаній посаді, користуючись авторитетом та міцними соціальними зв`язками серед співробітників може особисто або опосередковано негативно впливати на хід судового розгляду, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які вже були допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, проте ще не допитані судом.

Прокуро зазначає, що існування вказаного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 будучи директором Комунального підприємства «КАТП-072801» та маючи широке коло знайомств серед місцевого населення та посадових осіб сільської ради, може використати свій авторитет та службове становище для підшукання осіб, які нададуть суду вигідні йому показання або для виготовлення та використання в якості доказів документів, які будуть спотворювати реальні фактичні обставини інкримінованого йому діяння.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Згідно ч.5 ст.65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Частиною 2 статті 157 КПК України визначено, що при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (ч.1 ст.157 КПК України).

За змістом конституційних норм та наведених вище положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність відсторонення особи від посади покладений на органи досудового слідства - ініціаторів клопотань, і, зокрема , прокурора.

З матеріалів клопотання слідує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України.

Як встановлено судом, до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072030000067 від 21.05.2025 р. про обвинувачення зокрема, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України.

Разом з тим, сама лише обґрунтованість підозри, навіть у вчиненні тяжкого злочину, не є безумовною та автоматичною підставою для застосування та продовження дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходом забезпечення кримінального провадження, зокрема, є відсторонення від посади.

Відсторонення особи від посади під час кримінального провадження повинне здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Як убачається з матеріалів провадження та вірно встановлено судом, на час розгляду клопотання органом досудового розслідування вже виконано обсяг слідчих та процесуальних дій вилучено в установленому законом порядку всі необхідні документи та речі, які мають значення для справи, призначено та проведено відповідні судові експертизи, а також проведено допити свідків, завершено досудове розслідування та справа перебуває на стадії підготовчого судового провадження.

Твердження прокурора про те, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради, користуючись авторитетом та міцними соціальними зв?язками серед співробітників може особисто або опосередковано негативно впливати на хід судового розгляду, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які вже були допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, проте ще не допитані судом, суд оцінює критично.

Доводи прокурора суд розцінює як припущення, оскільки жодних доказів на підтвердження своїх доводів не надано суду.

Сама по собі специфіка займаної посади та наявність відносин службової субпідрядності не можуть автоматично свідчити про наявність наміру обвинуваченого вчиняти протиправні дії щодо учасників процесу.

Стороною обвинувачення суду не надано жодного належного та допустимого доказу заяв свідків про погрози, матеріалів НСРД, рапортів тощо, які б підтверджували реальність існування ризику незаконного впливу на свідків чи інших осіб.

Так, твердження прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних доказів негативної поведінки обвинуваченого, спрямованої на вплив на свідків.

Крім того, прокурором у клопотанні не зазначено ані конкретних свідків, на яких може впливати обвинувачений, ні способи такого впливу.

Суд критично відноситься до твердження прокурора про можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином так як у даному кримінальному провадженні не доведено, з боку ОСОБА_6 , вчинення перешкоджання кримінальному провадженню.

Крім того, суд вважає, що прокурором не доведено необхідність такого ступеня втручання у права і свободи особи, який вказаний у клопотанні прокурора про продовження відсторонення ОСОБА_6 від займаної ним посади, що відповідно до вимог ст.132 КПК України не дає об`єктивних підстав для продовження застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Будь-яких доказів того, що саме подальше перебування на цій посаді ОСОБА_6 , надасть змогу останньому впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, які мають значення для справи або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суду не надано.

Окрім цього, суд вважає, що орган досудового розслідування мав усі можливості зібрати усі необхідні докази під час дії попередніх ухвал про відсторонення обвинуваченого від посади під час досудового розслідування.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що прокурор не довів наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання.

Враховуючи, що прокурором не надано доказів, які б могли свідчити про існування вказаних в клопотанні ризиків, суд вважає, що негативні наслідки відсторонення обвинуваченого ОСОБА_6 від посади перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному провадженні, які могли і мали бути досягнуті на стадії судового розгляду, та буде суперечити реалізації прав особи, які закріплені в Конституції України, а тому у клопотанні слід відмовити.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Норми кримінального процесуального закону, якими керується суд

Судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24 червня 2026 року продовжено строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.04.2026 по справі №308/4443/26 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 28.07.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З аналізу вказаних норм, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, суд має керуватися положеннями, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків.

При вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_6 необхідно врахувати перебування особи в статусі обвинуваченого та розгляд відповідного клопотання провести в контексті перевірки обґрунтованості ризиків та обставин у кримінальному провадженні відповідно до статей 177, 178 КПК України.

Оцінка судом наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, можуть вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальних обов`язків у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, прокурор послався на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суду належить оцінити наявність кожного з них.

Існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, було встановлено ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.06.2026 року. Зазначені ризики на даний час не зменшились та зберігають свою актуальність.

Щодо існування ризику переховування від суду

Так, на переконання суду, ймовірна можливість переховування ОСОБА_6 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, за ч. 2 ст. 364 КК України передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ч.3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Суд погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час ризик переховування ОСОБА_6 встановлений під час обрання запобіжного заходу , не втратив свою актуальність.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 . Так, санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ч.3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Означена обставина сама по собі може бути причиною для переховування обвинуваченого від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

На переконання суду, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Співставлення негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Суд вважає, що небезпека переховування обвинуваченого здається явно переконливою.

Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку суду, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою обвинувачених у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, в тому числі шляхом застосування запобіжних заходів та покладення обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, який обумовлений саме існуванням саме ризику переховування. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання суду, ризик переховування ОСОБА_6 від суду наразі залишається.

Окрім того, переховуватись від суду можливо не лише за кордоном, а і в межах території України. Більше того, суд зазначає, що існують способи виїзду за кордон чоловіків призовного віку, до прикладу, з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.

Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_6 від суду є актуальним, продовжує існувати.

З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими судом обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку про продовження існування ризику переховування від суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_6 у статусі обвинуваченого не може свідчити про відсутність даного ризику.

Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків

Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Суд вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процессуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.

Оскільки наразі триває судовий розгляд кримінального провадження, відповідно, свідки сторони обвинувачення судом не допитані, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_6 такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.

З огляду не це, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків , які не допитані продовжує існувати.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Суд вважає недоведеним прокурором існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що обставини, на які прокурор посилається в обґрунтування цього ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Про наявність та продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, свідчить наступне.

Зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Крім того, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення пов`язано, в тому числі, з реалізацією корисного мотиву та отримання систематичної грошової винагороди, що свідчить про наявність вказаного ризику.

Сул також вважає недоведеною прокурором можливості продовження кримінального правопорушення обвинуваченим, оскільки інкриміновані йому кримінальні правопорушення кваліфіковано стороною обвинувачення як закінчені злочини.

Таким чином , судом констатовано продовження існування ризиків -переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Продовження існування цих ризиків обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатись із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та місця роботи (служби); утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме до ГУ ДМС у Закарпатській області; носити електронний засіб контролю.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду по суті, доведення прокурором існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, з урахуванням характеру та обставин справи, особи обвинуваченого, дійшов висновку, що наявні підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 .

Продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод обвинуваченого, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з метою досягнення мети кримінального провадження. Строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України слід продовжити строком на два місяці, до 22 вересня 2026 року.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 177, 178, 184, 194, 199, 331, 372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України у відкритому судовому засіданні на 03.08.2026 року о 11 год. 30 хв., в залі судових засідань в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду за участю прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

Цивільний позов прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_16 поданий в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (в порядку статті 128 КПК України) прийняти до розгляду у кримінальному провадженні №42025072030000067 від 21.05.2025 р. про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.364 КК України.

Визнати цивільним позивачем прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_16 який звернувся в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради; цивільними відповідачами - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Надіслати відповідачам копію цивільного позову з копією ухвали.

Надати відповідачам строк для подання відзиву на позов (заперечень проти позову) 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття до кримінального провадження цивільного позову. У вказаний строк відповідач має право надіслати: 1) суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам копію відзиву та доданих до нього документів.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Інші вимоги до відзиву встановлено ст. 178 ЦПК України.

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2026 року на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та місця роботи (служби);

- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме до ГУ ДМС у Закарпатській області;

- носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 до 22 вересня 2026 року.

У задоволенні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії відсторонення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади директора Комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 30.07.2026 року о 09 - 00 год.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1