Ухвала суду № 138652740, 31.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9204/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судового засідання Ткаченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді питання про застосування заходів процесуального примусу відносно Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Безуханич Анастасія Василівна, заінтересована особа: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява від ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі заявник), в інтересах якого діє адвокат Безуханич Анастасія Василівна, заінтересована особа: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області код ЄДРПОУ 22095099, місцезнаходження: с. Баранинці, вул. Центральна, 42 (далі заінтересована особа), у якій заявник просить суд:

-встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення 6 сесії 22 скликання Яроцької сільської ради від 13.05.1997 року про передачу у приватну власність земель для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель /присадибна ділянка/.

Ухвалою від 03.07.2026 суддя прийняв заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та витребував від Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області додаткові докази, а саме:

-відомості про видання державного акту(державних актів) на земельну ділянку (земельні ділянки) на виконання рішення 6 сесії 22 скликання Яроцької сільської ради від 13.05.1997 року про передачу ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) у приватну власність земель для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель /присадибна ділянка/;

-відомості про те, чи ухвалення рішення 6 сесії 22 скликання Яроцької сільської ради від 13.05.1997 року про передачу у приватну власність земель для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель /присадибна ділянка/ здійснювалося в межах процедури, передбаченої Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок";

-відомості, які слугували підставою для прийняття рішення 6 сесії 22 скликання Яроцької сільської ради від 13.05.1997 року про передачу у приватну власність земель для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель /присадибна ділянка/;

-відомості щодо винесення у натурі меж земельної ділянки (земельних ділянок), відведеної (відведених) за рішення 6 сесії 22 скликання Яроцької сільської ради від 13.05.1997 року про передачу у приватну власність земель для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель /присадибна ділянка/ громадянину ОСОБА_3 (за текстом рішення);

-відомості щодо присвоєння кадастрового номеру (кадастрових номерів) земельній ділянці (земельним ділянками), відведеній (відведеним) за рішення 6 сесії 22 скликання Яроцької сільської ради від 13.05.1997 року про передачу у приватну власність земель для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель /присадибна ділянка/ громадянину ОСОБА_3 (за текстом рішення) та відомості щодо права власності на таку(такі) земельну ділянку (земельні ділянки).

Станом на час проведення судового засідання Баранинська сільська рада витребувані докази не надала, про неможливість надання відповідних доказів не повідомила. Вказані обставини зумовлюють необхідність у вирішенні судом питання про застосування відносно Баранинської сільської ради заходів процесуального примусу.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подали.

Згідно з частиною 8 статті 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 144 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

За змістом частини 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (частина 5 статті 148 ЦПК України).

Відповідно до частини 6 статті 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За обставин цієї справи суд ухвалою від 03.07.2026 витребував від Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області додаткові докази та встановив строк їх надання протягом 7 днів з моменту отримання ухвали суду, проте не пізніше 31.07.2026.

Згідно з довідкою про доставку електронного документа вказана ухвала була надіслана і доставлена одержувачу 06.07.2026.

Станом на 31.07.2026 витребувані докази суду не надано, про причини неподання таких доказів не повідомлено.

Така бездіяльність унеможливлює проведення судового засідання, оскільки інформація, яка міститься у витребуваних доказах, має суттєве значення для перевірки обставин, викладених у заяві про встановлення юридичного факту.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Беручи до уваги той факт, що дії витребувані докази не подано вперше, а також враховуючи строк бездіяльність, суд доходить до переконання про наявність підстав для стягнення штрафу в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з ідеї про те, що саме до обов`язків національних органів влади належить недопущення неналежної та такої, що сприяє затягуванню розгляду справи поведінки сторони цивільного провадження (рішення від 03.03.2011р. у справі «Колесникова проти України», п. 30). При цьому, знайшовши у цій справі ознаки порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо тривалості провадження поза межами розумного строку, ЄСПЛ також звернув увагу на те, що суди, маючи в своєму розпорядженні механізми протидії зловживанню процесуальними правами не вжили будь-яких заходів для покарання сторони, яка зловживає своїми правами з метою унеможливлення розгляду справи.

Аналогічні причини порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо тривалості провадження поза межами розумного строку ЄСПЛ констатував під час розгляду справи «Смірнова проти України» (рішення від 08.11.2005, пункт 69).

Керуючись статтями 84, 143-148, 258-260, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора задовольнити.

Стягнути з Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області код ЄДРПОУ 22095099, місцезнаходження: с. Баранинці, вул. Центральна, 42 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

Дані про боржника: Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області код ЄДРПОУ 22095099, місцезнаходження: с. Баранинці, вул. Центральна, 42.

Встановити Баранинській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області новий строк для подання витребуваних доказів, а саме - протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Роз`яснити, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Ухвала суду про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про стягнення штрафу становить 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Копію ухвали для виконання скерувати до Печерського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та для відома Державній судовій адміністрації України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Й. Данко