Ухвала суду № 138652698, 27.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5710/26

1-кп/308/541/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області м.Ужгород, клопотання прокурора заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків у зв`язку з внесенням застави та клопотання захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025070000000323, відомості про яке внесені до ЄРДР 19.07.2025 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, депутата Ужгородської міської ради Закарпатської області VIII скликання, члена постійної комісії з питань врегулювання земельних відносин, містобудування та архітектури, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025070000000323, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

У судовому засіданні прокурором ОСОБА_7 подано письмове клопотання за підписом прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2026року у зв`язку з внесенням застави . Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 будучи в період часу з 08.12.2020року по 31.12.2022 року та на даний час є депутатом Ужгородської міської ради, тобто депутатом місцевої ради, у відповідності до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування, та будучи обізнаним про обов`язок щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний рік, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, 17.01.2024 року о 16 годині 26 хвилин розпочав подачу декларації за 2022 рік, тобто , пройшов автентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, створивши таку декларацію з унікальним ідентифікатором документа.

У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи ознайомленим з Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, достовірно знаючи про встановлений ст. 45 Закону обов`язок та всупереч п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону, при заповненні електронної форми щорічної декларації за 2022 рік у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації, о 17 годині 13 хвилині 17.01.2024, вніс завідомо недостовірні відомості, а саме не зазначив відомостей про житловий будинок загальною площею 358,8 м2, реєстраційний номер 1063175421101, та земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:20:001:0083, на якій він розташований, за адресою: АДРЕСА_2 , який є зареєстрованим та фактичним місцем проживання члена сім`ї суб`єкта декларування дочки ОСОБА_8 , та належить їй з 18.10.2016 на праві спільної сумісної власності, вартістю 96 158,00 гривень.

Окрім того, ОСОБА_4 , о 17 годині 13 хвилині 17.01.2024, умисно вніс завідомо недостовірні відомості, а саме при заповненні декларації умисно не відобразив відомостей про житловий будинок загальною площею 78,5 м2, реєстраційний номер 2536610580000, за адресою: АДРЕСА_3 , який є зареєстрованим та фактичним місцем проживання членів сім`ї суб`єкта декларування - сина ОСОБА_9 та дочки ОСОБА_10 , і який від 10.03.2006 належить на праві власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартістю 47 595,00 гривень.

Вказується також , що , ОСОБА_4 , о 17 годині 15 хвилині 17.01.2024року, умисно не зазначив відомості про свій дохід у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зокрема не вказав відомості про розмір отриманої заробітної плати в розмірі 69 090,00 гривень, джерелом якого є спільне мале підприємство «ВОЯЖ» (код ЄДРПОУ 13598938).

Також, ОСОБА_4 , о 17 годині 18 хвилині 17.01.2024року, не зазначив відомості у розділі 12 «Грошові активи» декларації, а саме відомості про кошти, позичені третім особам - які станом на 31.12.2022 становили 315 000 дол. США (в еквіваленті курсу валют, установленого НБУ станом на 31.12.2022, 1 долар - 36,5686 грн) - 11 519 109,00 гривень.

Прокурор у клопотані вказує на те, що вказані кошти станом на 16.09.2022року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 боргував ОСОБА_4 відповідно до розписок про передачу коштів від ОСОБА_4 - ОСОБА_12 , які разом з іншими документами ОСОБА_4 особисто долучено як потерпілим до матеріалів кримінального провадження № 42022070000000233, розпочатого 04.11.2022 відносно ОСОБА_12 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_4 .

Окрім того, ОСОБА_4 , о 17 годині 18 хвилині 17.01.2024року, умисно вніс завідомо недостовірні відомості, а саме при заповненні декларації не. відобразив відомості про залишок належних йому станом на 31.12.2022р. коштів, розміщених на депозитному рахунку ( НОМЕР_1 ) в АТ «ОТП БАНК» у розмірі 1 307 999,00 гривень, що підтверджується інформацією банку.

Прокурор у клопотанні також зазначає , що ОСОБА_4 , о 17 годині 18 хвилині 17.01.2024року, не зазначив відомості про залишок належних йому як фізичній особі-підприємцю станом на 31.12.2022 року коштів, розміщених в АТАКБ «ЛЬВІВ» на рахунках НОМЕР_2 у розмірі 10 000,00 гривень, що підтверджується інформацією банку.

Окрім того, ОСОБА_4 , о 17 годині 30 хвилині 17.01.2024року, умисно не зазначив відомості у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації щодо фінансових зобов`язань перед ТОВ «Західні енергетичні системи» (код ЄДРПОУ 40000488) щодо сплати частки у статутному (складеному) капіталі товариства у розмірі 792 470,00 гривень.

У клопотанні прокурор посилається на те, що у подальшому ОСОБА_4 , о 17 годині 32 хвилині 17.01.2024року, підтвердивши повноту та достовірність відомостей, вказаних у щорічній декларації за 2022 рік, ознайомився з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання підписав та подав електронну декларацію з унікальним ідентифікатором документа, у якій містились завідомо недостовірні відомості внесені до розділів 3, 11, 12 та 13 щорічної декларації за 2022 рік шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, суб`єкт декларування ОСОБА_4 у щорічній декларації за 2022 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 13 842 471,00 гривень, чим не дотримав вимог п.п. 2, З ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» установлено, що з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає - 2481 гривня, тобто завідомо недостовірні відомості внесені ОСОБА_4 до щорічної декларації за 2022 рік відрізняються від достовірних на суму 5579 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених у 2022 році.

Крім того, з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_4 , діючи умисно, з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що грошові кошти в сумі 315 000 доларів США, що за офіційним курсом валют, установленим Національним банком України станом на 09.10.2023 (1 долар США 36,5827 грн), становить 11 523 551,00 гривень, є доходами, одержаними злочинним шляхом, законність походження яких ОСОБА_4 не підтверджено у встановленому законом порядку, вчинив дії, спрямовані на приховування та маскування їх незаконного походження, джерела набуття та фактичного володіння.

З цією метою ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_12 цивільно-правовий правочин, оформивши зазначені грошові кошти як позику, відповідно до якої ОСОБА_12 , станом на 16.09.2022, має заборгованість перед ОСОБА_4 у розмірі 315 000 доларів США, що підтверджувалося розписками про передачу грошових коштів.

У подальшому , зазначені розписки, разом з іншими документами, були особисто подані ОСОБА_4 як потерпілим та долучені до матеріалів кримінального провадження № 42022070000000233, розпочатого 04.11.2022 відносно ОСОБА_12 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом шахрайства.

Надалі, з метою остаточного створення видимості законності походження грошових коштів, ОСОБА_4 надав до матеріалів вказаного кримінального провадження заяву, справжність його підпису на якій засвідчено нотаріусом 09.10.2023, у якій зазначив, що він, як потерпілий, не має жодних претензій та вимог фінансового, матеріального чи іншого характеру до ОСОБА_12 у зв`язку з поверненням йому грошових коштів у сумі 315 000 доларів США, що за офіційним курсом валют, установленим Національним банком України станом на 09.10.2023 (1 долар США 36,5827 грн), становить 11 523 551,00 гривень.

Отже, надання ОСОБА_4 позики ОСОБА_12 за рахунок коштів, які не відображені в щорічній декларації суб`єкта декларування та джерело походження яких не підтверджене легальними доходами, свідчить про використання активів з ознаками незаконного походження та вчинення фінансової операції з метою надання їм вигляду законних.

Надання ОСОБА_4 коштів ОСОБА_12 у формі позики є цивільно- правовим підґрунтям для легалізації коштів та подальшого їх повернення як легального боргу тобто є способом надання вигляду законності активам з невстановленим походженням.

Таким чином, у період з 18.06.2020 р. по 09.10.2023р. ОСОБА_4 вчинив сукупність активних умисних дій, спрямованих на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, маскуючи у такий спосіб незаконність походження таких доходів, шляхом укладення правочину, подання відповідних документів до органу досудового розслідування та подальшого використання зазначених коштів для власних потреб як фізичною особою, чим фактично надав їм вигляду законних у сумі 315 000 доларів США, що за офіційним курсом валют, установленим Національним банком України станом на 09.10.2023 (1 долар США 36,5827 грн), становить 11 523 551,00 гривень.

Прокурор у клопотанні зазначає, що за наведених ним обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366- 2 КК України, а саме в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 13 842 471,00 гривень та ч. 2 ст. 209 КК України, а саме легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом тобто набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, у великому розмірі.

У клопотанні прокурор ОСОБА_6 зазначає, що 02.02.2026 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 11 523 551,00 грн.

У разі внесення застави у вказаному розмірі, на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу; 2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого та прокурора, або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з свідками, спеціалістами та експертами сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

03.02.2026 року ОСОБА_4 було внесено заставу у розмірі 11 523 551,00 грн.

У подальшому, під час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду справи , строк дії обов`язкові покладених на ОСОБА_4 було неодноразово продовжено згідно ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду від 30.03.2026року , та 28.05.2026року .

При цьому, прокурор ОСОБА_13 зазначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики не втратили своєї актуальності та такі виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 , саме такого запобіжного заходу та обоязків .

Зокрема вказує, що ризик переховування від правосуддя оцінюється в світлі обставин цього кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого. В той же час, ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Вказаний ризик, на думку сторони обвинувачення має місце, враховуючи обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення у якому він обвинувачується, а також, те що злочин, передбачений ч. 2 ст. 209 КК України, є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк волі на строк від п`яти до восьми років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинувачується переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи 11(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Ризик переховування від правосуддя оцінюється в світлі обставин цього кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого. В той же час, ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Прокурор зазачає, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто, вливати на спеціалістів, експертів, які робили відповідні висновки та дослідження у даному кримінальному провадженню, свідків, які є близькими особами до обвинуваченого.

З огляду на викладене у клопотанні , з метою забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам, прокурор ОСОБА_6 у клопотанні просить черговий раз продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строк дії покладених на нього згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 30.03.2026року обов`язків та покласти саме на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати саме до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу; 2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого та прокурора, або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з свідками, спеціалістами та експертами сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_7 у суовому засіданні підтримав подане клопотання та просив таке задовволити в повному обсязі з підстав наведених у такому., оскільки продовження строку дії саме таких обов`язків забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження. З приводу поданого клопотання захисником ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, заперечив та просив відмовити у задоволенні такого з підстав наведених у поданому прокурором клопотанні про продовження строку обов`язків .

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні категорично заперечила проти задоволення клопотання прокурора ОСОБА_6 та подала письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернути ТОВ «РММ БУД» внесену заставу визначену ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2026 року у розмірі 11523551,00грн. сплачену згідно квитанції від 02.02.2026 року № 17 для забезпеченняя господарської діяльності товариства.

Доводи клопотання захисника ОСОБА_5 зводяться до того, що після внесення застави 02.02.2026року обвинувачений ОСОБА_4 протягом тривалого часу належно виконував усі покладені судом обов`язки, своєчасно з`являвся до суду та не створював перешкод для судового провадження. Натомість, сторона обвинувачення неодноразово уже зверталася з клопотання про продовження строку обовязків посилаючись на те, що незважаючи на те, що досудое розслідування уже давно завершено і справа перебуває на стадії судового розгляду , однак всупереч вимогам КПК , прокурор продовжує зазначати уже на стадії судового розгляду справи , що обвинувачений повинен прибувати до слідчоого , прокурора або суду на їх першу вимогу, та не відлучатися за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу саме слідчого , прокурора та повідомляти саме слідчого та прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи а також утримуватись від спілкування зі свідками , коло осіб яких прокурор у судовому засіданні на стадії визначеного порядку та обсягу доказів так і не вказує .

Адвокат ОСОБА_5 також зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, істотно зменшилися а інші , які визначені прокурором у клопотанні взагалі перестали існувати, оскільки, досудове розслідування уже давно завершено, основні докази зібрано та усі необхідні документи уже вилучено, обвинувальний акт перебуває на розгляді у суді а тривала бездоганна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 , підтверджує досягнення мети попереднього апобіжного заходу . Захисник вказує на те, що подальше продовження обовязків у зв`язку з внесенням застави у значному розмірі є непропорційним втручанням протягом тривалого часу у право власності заставодавця, здійснення його господарської діяльності та порушення прав юридичної особи товариства "РММ БУД " . Захисник посилається на ст. 178 КПК України та вказує, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, одружений, раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є діючим депутатом Ужгородської міської ради та позитивно характеризується згідно наданої суду "Центру пробації" досудової доповіді від 13.05.2026року.

Захисник ОСОБА_5 наголосила на тому, що клопотання про продовження обов`язків подане прокурором уже втрет`є та таке повнстю дублюється та суперечать вимогам КПК , так як обов`язок з`являтися до слідчого та прокурора на їх першу вимогу а також повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання на стадії судового розгляду взагалі суперечить вимогам ст. 194 КПК . Натомість , суд не може безкінечно продовжувати строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку з внесенням застави більше ніж на два місяці і такий строк не є безкінечним. . Оскільки, якщо строк дії обов`язків закінчився, суд може покласти нові обов`язки, якщо це є обґрунтовано. Проте, продовження строку дії обов`язків не може бути безпосередньо пов`язане з внесенням застави, оскільки застава є запобіжним західом, а не обов`язком. У зв`язку з наведеним у клопотанні про зміну запобіжного заходу , сторона захисту просить суд змінити запобіжний захід на особист зобов`язання, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду судом кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на особисте зобов`язання. ОСОБА_4 пояснив, що на виклик до суду з`являється постійно, жодного разу не порушував покладені а нього обов`язки, повідомляв суд про перебування на стаціцонарному лікуванні у лікувальному закладі та надав суду відповідний належний медичний висновок про поважність відсутності у судовому засіданні 17.07.2026року.. Натомість, зазначеені прокурором у клопотанні вимоги покладання обов`язків з`являтись до слідчого та прокурора на першу вимогу та повідомляти слідчого та прокурора суперечать вимогам КПК . Пояснив, що жодних свідків стороною обвинувачеення у клопотанні не зазначено, на яких він міг би вплинути під час розгляду даного кримінального провадження, а тому , просив змінити йому запобіжний захід на особисте зобовєязання , оскільки саме такий в повній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку під час розгляду даного кримінального провадження.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, 16.04.2026 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025070000000323, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України..

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За приписами ч. 1, 3 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

02.02.2026 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_4 обрано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 11523551,00 грн. та у разі внесення застави покладено обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатись за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками , спеціалістами та експертами сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

З наданих до клопотання доказів слідує, що ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування було внесено заставу у відповідному розмірі та 30.03.2026 року ухвалою слідчого судді було продовжено строк дії обов`язків покладених на ОСОБА_14 строком до 30.05.2026 року.

Як встановлено судом, у подальшому , ухвалою суду від 28.05.2026 року в черговий раз було продовжено строк дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 до 27 липня 2026 року включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч.4 ст.202 КПК).

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Таким чином, КПК України визначено, що розгляд питання про продовження дії обов`язків здійснюється в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України для продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 та ч. 2 ст. 209 КК України, які відповідно відноситься до нетяжких та тяжких злочинів.

Як встановлено у судовому засіданні клопотання за підписом прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_13 про продовження строку дії обов`язків , а саме обов`язків прибувати саме до слідчого , прокурора на першу вимогу , не відлучатися за межі населеного пункту в якому проживає обвинувачений без дозволу слідчого проrурора та повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи , на стадії коли досудове розслідування уже завершено, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025070000000323, відомості про яке внесені до ЄРДР 19.07.2025 року, знаходиться на розгляді в Ужгородському міськрайонному суді та перебуває на стадії судового розгляду справи судом, та судом визначено обсяг доказів , що підлягають дослідженню та визначено порядку їх дослідження не відповідає вимогам ст.ст. 177 , 331 КПК України .

Як встановлено судом , подане клопотання про продовження строку дії обов`язків відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , не містить жодних нових обставин, якими підтверджуються наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, існування яких було встановлено судом при розгляді попередніх клопотань сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування слідчим суддею 02.02.2026року та продовження строку застосування цього запобіжного заходу від 30.03.2026року . Таке клопотання подане прокурором від 15.07.2026року є дублюванням аналогічних попередніх клопотань про продовженнястроку оов`язків.

Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відноситься до нетяжких та тяжких злочинів, санкція найсуворішого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, суд погоджується зі стороною обвинувачення про наявність обгрунтованого ризику, передбаченого п. 1 ст. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду.

Щодо решти ризиків, про наявність яких вказує прокурор у поданому клопотанні, суд вважає такі не доведені жодними належними та допустимими доказами . Крім того, судом при постановленні ухвали про продовження строку дії обов`язків від 28.05.2026року , не було встановлено інших ризиків, і прокурором під час розгляду даного клопотання не доведено наявність нових таких ризиків.

Водночас , прокурором ОСОБА_7 у судовому засіданні при розгляді клопотання не доведено обставини , які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зокрема, такого запобіжного заходу як особистого зобов`язання.

Так, прокурор ОСОБА_7 , обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, посилається на тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, суворість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, а також формально зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 15 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас, наведені прокурорм доводи не містять конкретних відомостей про те, що відповідні ризики на даний час не зменшилися або виникли нові обставини, які б об`єктивно виправдовували подальше застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обмежень, зазначених у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що після внесення застави обвинувачений ОСОБА_4 належним чином виконував усі покладені на нього процесуальні обов`язки, своєчасно з`являвся до суду, не допускав порушень умов застосованого запобіжного заходу, не ухилявся від судового розгляду, а також відсутні будь-які відомості про вчинення ним дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків, спеціалістів чи експертів, знищення або спотворення доказів чи інше перешкоджання кримінальному провадженню, у тому числі під час досудового розслідування.

Прокурором ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначено про те, що йому невідомо випадки щоб обвинувачений ОСОБА_4 порушував процесуальні оов`язки покладені на нього судом, а свідки про виклик яких клопотатиме перед судом сторона обвинувачення наразі відсутні і докази , які підлягають дослідженню у судовому засіданні, будуть надані прокурором згодом.

Суд також констатує, що окрім того, на час розгляду клопотання обвинувальний акт вже перебуває на розгляді суду, досудове розслідування завершено, сторонам відкрито матеріали кримінального провадження, а тому , ризики, пов`язані із можливістю знищення чи приховування обвинуваченим доказів, повністю втратили свою актуальність.

При вирішенні питання про доцільність подальшого застосування обмежень щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд також враховує відомості про особу обвинуваченого наданих згідно досудової доповіді від 13.05.2026 року Державною устаноою "Центр пробації" щодо оцінки ризиків, проведеної з виористанням підсистеми "Касандра" , та те , що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, на уриманні у нього знаходяться троє неповнолітніїх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є депутатом Ужгородської міської ради та протягом тривалого часу сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, про що неодноразово зазначав і прокурор у судовому засіданні.

Таким чином, сукупність наведених вище обставин свідчить про те, що прокурором ОСОБА_7 не доведено обставини які б свідчили про існування на даний час ризиків, які б давали підстави для подальшого продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із внесенням застави.

Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що на даному етапі судового провадження , забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 може бути досягнуте шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 протягом усього часу дії запобіжного заходу, відсутність будь-яких відомостей про порушення ним покладених процесуальних обов`язків, а також недоведеність прокурором ОСОБА_7 у судовому засіданні необхідності подальшого продовення строку застосування обовязків покладених у звязку з внесенням застави, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та досягнення мети запобіжного заходу під час розгляду кримінального провадження. .

За наведених вище обставин, клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків задоволенню не підлягає.

При цьому, суд приходить до переконання, про можливість задовольнити клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 та змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід застосований згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2026 року із застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання визначеного ст.179 КПК України .

У звязку з чим, у відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до суду на його першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, спеціалістами та експертами сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Із клопотання захисника ОСОБА_5 також встановлено, що така просить суд вирішити птання щодо повернення застави внесеної товариством з обмеженою відповідальністю "РММ БУД" , оскільки грошові кошти внесені в значному розмірі та є суттєвими для здійснення та не зупинення господарської діяльності товариства і повинні бути спрямовані та забезпечувати виконання договірних зобов`язань підприємства та захищати інтереси товариства., а тому, така застава у відповідності до вимог ст. 182 КПК України підлягає поверненню заставодавцю .

Так, у відповідності до вимог ст.182 КПК України , застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу..

На виконання вимог ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне повернути заставодавцю ТОВ "РММ БУД",код платника 45778698, рахунок платника UA 623005280000026000000050416 АТ "ОТП БАНК" заставу внесену за ОСОБА_4 , ід.код НОМЕР_3 , згідно квитанції 17 від 02.02..2026 р., по сраві №308/14710/25 в розмірі 11 523 551,00 грн., (одинадцять мільйонів п`ятсот двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят одна гривня 00 коп) оскільки, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається після припинення дії даного запобіжного заходу.

Керуючись ст. 177, 178, 179, 181, 194, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків від 15.07.2026 року , покладених у зв`язку з внесенням застави на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2026 року - відмовити .

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР № 12025070000000323, від 19.07.2025 року - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід застосований згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2026 року із застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , 22.07.1966 року наступні обов`язки:

- прибувати до суду на його першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками , спеціалісами та експертами сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Грошові кошти у розмірі, в загальній сумі 11 523 551, 00 гривень, внесені за ОСОБА_4 у якості застави, відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2026 року у справі №308/14710/25, (1-кс/308/627/26), згідно квитанції №17 від 02.02.2026 року на суму 11 523 551,00 гривень (одинадцять мільйонів п`ятсот двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят одна грн 00 копійок)., повернути заставодавцю Товариству з обмеженою відповідальністю «РММ БУД» код платника 45778698.

Відповідно до ч. 3 ст.179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 покласти на прокурора.

Встановити строк дії ухвали до 26 вересня 2026 року включно.

Копію ухвали направити до ТУ ДСА у Закарпатській області для виконання .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 31.07.2026 року о 16 годині 40 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1