Постанова № 138651557, 24.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/5491/26

Провадження №3/751/1310/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Овсієнко Ю.К.

за участі особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.05.2026 о 13 год 30 хв, у м. Чернігові по вул. Олександра Довженка, в дворі території будинку 118, керував автомобілем «LEXUS RX300», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись заднім ходом не переконався в тому, що він не створить небезпеки чи перешкод іншим учасниками руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, та скоїв наїзд на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований позаду нього. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки. Травмовані особи при ДТП відсутні.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР, тому відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670086 за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні особа, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 вину не визнав.

Суд, вислухавши особу, відносно якої складено протокол, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Пунктом 10.9 ПДР передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до положень ст.124 КУпАП, складом адміністративного правопорушення є, зокрема, порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортного засобу та дорожніх споруд чи іншого майна.

Враховуючи, що норма ст. 124 КУпАП є бланкетною та не встановлює певних правил поведінки чи виконання обов`язків, а посилається на інші норми законодавчих актів, тобто, у даному випадку, доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та порушення водієм п. 10.9 ПДР, що перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження майна, зокрема, настання шкідливих наслідків для третіх осіб.

Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.

В силу положень ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

З досліджених у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення від 19.05.2026 серії ЕПР1 №670086 та відеозапису до нього, а також у співставленні з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , встановлено, що останній 08.05.2026 близько 12 год 20 хв залишив свій транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_3 адресою м. Чернігів, вул. Олександра Довженка, 118 та ввечері прийшовши до свого транспортного засобу побачив на ньому механічні пошкодження та під лобовим склом лежала записка, де було сказано, що 08.05.2026 о 13 год 30 хв ДТП вчинив транспортний засіб сірого кольору марки «LEXUS RX300», з номерним знаком НОМЕР_1 . Після чого ОСОБА_2 одразу повідомив на лінію 102.

Доказів, які б могли поставити під сумнів зазначені пояснення, матеріали справи не містять, такі не були названі і ОСОБА_1 , а тому такі пояснення не викликають у суду сумнівів у своїй об`єктивності, оскільки узгоджуються з іншими дослідженими в суді матеріалами справи.

Більше того, ОСОБА_1 , заперечуючи факт керування автомобілем, жодним чином не пояснює під чиїм керуванням міг перебувати належний йому транспортний засіб, який був учасником ДТП.

Суд також звертає увагу на протокол огляду транспортного засобу від 08.05.2026 в якому зазначено, що на транспортному засобі «LEXUS RX300», д.н.з. НОМЕР_1 наявні механічні пошкодження: тріщина лівої частини та правої частини переднього бамперу, пошкодження ЛФП заднього бамперу правої частини, тріщина заднього бамперу з правого боку, пошкодження ЛФП по всьому кузову транспортного засобу.

Відтак, суд констатує доведеним факт виконання ОСОБА_1 функцій водія, тобто останній є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На виконання положень ч.3 ст.268 КУпАП, інспектором поліції було надано можливість ОСОБА_1 подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, однак останній від дачі письмових пояснень відмовився.

Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте, заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.

Гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності інших доказів у справі.

Суд вважає, що сукупність наданих та досліджених в судовому засіданні доказів, які не залежать від суб`єктивного сприйняття або зацікавленості в результатах розгляду справи, надають можливість прийняти суду об`єктивне та несуперечливе рішення в справі.

Всі вище вказані докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Таким чином, суд, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, приходить до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимог п.10.9 ПДР, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому суд приходить до беззаперечного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

В конкретній дорожній обстановці ОСОБА_1 під час руху автомобілем заднім ходом проігнорував можливість звернення за допомогою до інших осіб та допустив зіткнення з іншим транспортним засобом, що підтверджується інформацією, зафіксованою на схемі місця ДТП та протоколі огляду транспортного засобу.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, під час розгляду справи не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено. Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Оскільки ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_4 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, останній підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33-35, 40-1, 124, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (отримувач: ГУК у Чернігівській області/21081300; код ЄДРПОУ 37972475; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; р/р UA528999980313070149000025001, призначення платежу*;21081300) у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Ю. К. Овсієнко