Рішення № 138651401, 31.07.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4062/25

провадження № 2/650/13113973/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача маляренко А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа - Тягинська сільська рада Бериславського району, про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію двадцяти трьох земельних ділянок із кадастровими номерами: 6520680600:04:001:0045, площею 10,00 га, цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби; 6520680600:04:001:0055, площею 14,35 га, цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби; 6520680600:04:001:0086, площею 8,7778 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; 6520680600:04:001:0085, 6520680600:04:001:0084, 6520680600:04:001:0083, 6520680600:04:001:0082, 6520680600:04:001:0081, 6520680600:04:001:0080, 6520680600:04:001:0079, 6520680600:04:001:0078, 6520680600:04:001:0077, 6520680600:04:001:0076, 6520680600:04:001:0075, 6520680600:04:001:0074, 6520680600:04:001:0073, 6520680600:04:001:0072, 6520680600:04:001:0071, 6520680600:04:001:0070, 6520680600:04:001:0069 та 6520680600:04:001:0068, кожна площею 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; 6520680600:04:001:0067, площею 1,9003 га, та 6520680600:04:001:0066, площею 1,8988 га, цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, представник позивача просить припинити речове право оренди земельної ділянки площею 10,00 га з кадастровим номером 6520680600:04:001:0045 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 12595789, відповідно до якого орендарем земельної ділянки є ОСОБА_3 , а орендодавцем - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 на праві довічного успадкованого володіння належить земельна ділянка загальною площею 58,2 га, цільове призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Право позивача на довічне успадковане володіння вказаною земельною ділянкою визнано рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 26 лютого 2021 року у справі № 647/1594/20, яке набрало законної сили 02 червня 2021 року.

З метою державної реєстрації земельної ділянки та належного позивачу речового права ОСОБА_2 замовила виконання землевпорядних робіт, уклавши відповідний договір із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 .

Під час виконання землевпорядних робіт було встановлено, що в межах земельної ділянки площею 58,2 га розташовані інші сформовані земельні ділянки або їх частини, а саме: земельна ділянка площею 10,00 га з кадастровим номером 6520680600:04:001:0045; земельна ділянка площею 14,35 га з кадастровим номером 6520680600:04:001:0055; земельна ділянка площею 8,7778 га з кадастровим номером 6520680600:04:001:0086; земельні ділянки площею по 2,00 га з кадастровими номерами від 6520680600:04:001:0085 до 6520680600:04:001:0068, а також земельні ділянки площею 1,9003 га з кадастровим номером 6520680600:04:001:0067 та площею 1,8988 га з кадастровим номером 6520680600:04:001:0066.

Відповідно до частини шостої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. У зв`язку із цим подальше виконання землевпорядних робіт та державна реєстрація земельної ділянки площею 58,2 га, яка належить позивачу на праві довічного успадкованого володіння, є неможливими.

Представник позивача також послався на те, що під час розгляду справи № 647/1594/20 ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2020 року, зміненою постановою Херсонського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області було заборонено вчиняти будь-які дії, зокрема приймати накази про затвердження документації із землеустрою, щодо земельних ділянок із кадастровими номерами:

6520680600:04:001:0464, 6520680600:04:001:0465, 6520680600:04:001:0466, 6520680600:04:001:0467, 6520680600:04:001:0468, 6520680600:04:001:0469, 6520680600:04:001:0470, 6520680600:04:001:0471, 6520680600:04:001:0472, 6520680600:04:001:0473, 6520680600:04:001:0474, 6520680600:04:001:0475, 6520680600:04:001:0476, 6520680600:04:001:0477, 6520680600:04:001:0478, 6520680600:04:001:0479, 6520680600:04:001:0480, 6520680600:04:001:0481, 6520680600:04:001:0482, 6520680600:04:001:0483, 6520680600:04:001:0484 та 6520680600:04:001:0485, які були утворені за рахунок земельної ділянки площею 58,2 га, переданої для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Високівської сільської ради народних депутатів Бериславського району Херсонської області від 07 липня 1992 року № 50.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права на більшість спірних земельних ділянок не зареєстровані.

Винятком є земельна ділянка площею 10,00 га з кадастровим номером 6520680600:04:001:0045, право власності на яку зареєстроване за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та яка на підставі договору від 17 грудня 2015 року передана в оренду ОСОБА_3 .

На думку представника позивача, спірні земельні ділянки належать до земель комунальної власності, оскільки відповідно до пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, крім визначених законом винятків.

У зв`язку із цим представник позивача вважає, що власником та розпорядником спірних земельних ділянок є Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що формально наявні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами 6520680600:04:001:0055, 6520680600:04:001:0466, 6520680600:04:001:0467, 6520680600:04:001:0468, 6520680600:04:001:0469, 6520680600:04:001:0470, 6520680600:04:001:0471, 6520680600:04:001:0472, 6520680600:04:001:0473, 6520680600:04:001:0474, 6520680600:04:001:0475, 6520680600:04:001:0476, 6520680600:04:001:0477, 6520680600:04:001:0478, 6520680600:04:001:0479, 6520680600:04:001:0480, 6520680600:04:001:0481, 6520680600:04:001:0482, 6520680600:04:001:0483, 6520680600:04:001:0484 та 6520680600:04:001:0485.

Підставою для скасування державної реєстрації цих земельних ділянок представник позивача вважає те, що протягом одного року з дня їх державної реєстрації речові права на них не були зареєстровані з вини заявника. З відомостей Державного земельного кадастру вбачається, що спірні земельні ділянки були сформовані більше ніж за один рік до звернення до суду, однак речові права на них так і не були зареєстровані.

У червні 2025 року позивач та її представник зверталися до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із пропозицією скасувати державну реєстрацію спірних земельних ділянок. Проте відповідач повідомив про неможливість вчинення таких дій без відповідного судового рішення.

Представник позивача вказав, що частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено самостійні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки, зокрема поділ або об`єднання земельних ділянок, нездійснення протягом одного року державної реєстрації речового права на земельну ділянку з вини заявника, а також ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Знаходження сформованих земельних ділянок у межах земельної ділянки площею 58,2 га порушує права ОСОБА_2 та перешкоджає їй здійснити державну реєстрацію земельної ділянки і належного їй права довічного успадкованого володіння.

Оскільки державна реєстрація земельної ділянки та її скасування здійснюються державним кадастровим реєстратором, а відповідач відмовився скасувати державну реєстрацію спірних земельних ділянок без судового рішення, представник позивача вважає, що порушені права ОСОБА_2 підлягають захисту в судовому порядку.

Посилаючись на частину тринадцяту статті 79-1 Земельного кодексу України та частину десяту статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», представник позивача зазначив, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

У зв`язку із цим представник позивача просить одночасно зі скасуванням державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520680600:04:001:0045 припинити зареєстроване право її оренди та скасувати відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відзиві на позов представник відповідача вказав, що позовні вимоги, пред`явлені до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представник відповідача зазначив, що позивач просить скасувати державну реєстрацію двадцяти трьох земельних ділянок, відомості про які внесено до Державного земельного кадастру, а також припинити зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520680600:04:001:0045. Водночас обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин та не забезпечить ефективного відновлення прав позивача.

Представник відповідача послався на те, що Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з 27 травня 2021 року землями комунальної власності територіальних громад вважаються землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, зокрема землі сільськогосподарського призначення.

Оскільки спірні земельні ділянки розташовані в межах території Тягинської сільської територіальної громади, вони перейшли до комунальної власності. Тому Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не є власником або розпорядником цих земельних ділянок та не може відповідати за вимогами, які фактично стосуються правомочностей власника земель комунальної власності.

Також представник відповідача зазначив, що Указом Президента України від 27 жовтня 2022 року № 738/2022 утворено Тягинську сільську військову адміністрацію Бериславського району Херсонської області. Постановою Верховної Ради України від 16 листопада 2022 року № 2778-IX начальнику відповідної військової адміністрації передано повноваження органу місцевого самоврядування. Отже, повноваження щодо управління землями відповідної територіальної громади здійснюються не Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області.

Щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру представник відповідача вказав, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування шляхом відкриття Поземельної книги та присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Така реєстрація проводиться державним кадастровим реєстратором на підставі поданої документації із землеустрою після перевірки її відповідності вимогам законодавства та відомостям Державного земельного кадастру.

За результатами перевірки поданих документів державним кадастровим реєстратором було здійснено державну реєстрацію спірних земельних ділянок. Будь-яких передбачених законом підстав для відмови в їх реєстрації на час вчинення реєстраційних дій встановлено не було.

Представник відповідача звернув увагу на те, що документація із землеустрою розробляється сертифікованими інженерами-землевпорядниками на підставі договору із замовником. Відповідно до Закону України «Про землеустрій» саме розробник документації із землеустрою несе відповідальність за її достовірність, якість та відповідність вимогам законодавства.

У зв`язку із цим відповідач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не може відповідати за можливі недоліки землевпорядної документації, на підставі якої були сформовані та зареєстровані земельні ділянки.

Крім того, за твердженням представника відповідача, під час державної реєстрації спірних земельних ділянок у кадастрового реєстратора були відсутні відомості про належність ОСОБА_2 права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 58,2 га. Рішення Бериславського районного суду Херсонської області, яким за позивачем визнано відповідне право, ухвалено 26 лютого 2021 року, тоді як частина спірних земельних ділянок була сформована та зареєстрована раніше.

Представник відповідача зазначив, що державний кадастровий реєстратор під час проведення реєстраційних дій діяв у межах повноважень та відповідно до відомостей і документів, наявних на час прийняття відповідних рішень. Після завершення державної реєстрації реєстратор не має постійного доступу до матеріалів реєстраційної справи, зокрема до заяв, землевпорядної документації та документів, сформованих за результатами їх розгляду.

Щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок представник відповідача послався на частину тринадцяту статті 79-1 Земельного кодексу України та частину десяту статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», якими передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується у разі її поділу або об`єднання, нездійснення протягом одного року державної реєстрації речового права з вини заявника або на підставі судового рішення.

Разом із тим державна реєстрація земельної ділянки та скасування такої реєстрації належать до виключної компетенції державного кадастрового реєстратора. Втручання інших органів та посадових осіб у діяльність державного кадастрового реєстратора не допускається, крім прямо передбачених законом випадків.

Окремо представник відповідача заперечив проти розгляду цього спору за правилами цивільного судочинства. Зазначив, що державна реєстрація земельної ділянки та внесення відомостей до Державного земельного кадастру є результатом здійснення органами Держгеокадастру публічно-владних управлінських функцій.

На думку представника відповідача, позов фактично спрямований на перевірку законності дій державних кадастрових реєстраторів під час формування та державної реєстрації спірних земельних ділянок. Тому спір стосується адміністративної процедури та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Посилаючись на практику Верховного Суду, представник відповідача зазначив, що оцінка законності адміністративної процедури державної реєстрації належить до компетенції адміністративних судів. Розгляд таких вимог за правилами цивільного судочинства суперечитиме правилам розмежування судової юрисдикції.

Водночас представник відповідача вказав, що сам факт участі суб`єкта владних повноважень у справі не є безумовною підставою для віднесення спору до адміністративної юрисдикції. Визначальним є характер спірних правовідносин. У цій справі, на думку відповідача, позивач оскаржує саме дії органу Держгеокадастру, вчинені при здійсненні владних управлінських функцій, а тому спір є публічно-правовим.

З огляду на викладене представник відповідача вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не є належним відповідачем у частині вимог, пов`язаних із розпорядженням спірними земельними ділянками, а вимоги щодо законності їх державної реєстрації не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку із цим представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

У судовому засіданні представник позивача Карасьов І.О. позов підтримав та просив його задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, наголосивши, що право ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 58,2 га підтверджене судовим рішенням, яке набрало законної сили, а існування інших кадастрових об`єктів у її межах фактично позбавляє позивача можливості зареєструвати земельну ділянку та належне їй речове право.

Представник відповідача Маляренко А.О. у судовому засіданні проти позову заперечила. Надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, та просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неналежний склад відповідачів, відсутність у Головного управління Держгеокадастру повноважень власника спірних земель, недоведеність незаконності їх формування та неналежність обраного способу захисту.

Представник Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частин першої та третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи належне повідомлення третьої особи та подане нею клопотання про розгляд справи без участі представника, суд вирішив за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та може звернутися до суду за його захистом. Суд захищає цивільне право або інтерес у спосіб, встановлений законом або договором, а у визначених законом випадках - в інший спосіб, який є ефективним.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 26 лютого 2021 року у справі № 647/1594/20 встановлено, що ОСОБА_5 набув право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 58,2 га на підставі рішення Високівської сільської ради від 07 липня 1992 року № 50 та належним чином зареєстрованого Державного акта. Цим самим рішенням за ОСОБА_2 визнано право довічного успадковуваного володіння зазначеною земельною ділянкою в порядку спадкування.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, у справі за участю тих самих осіб не доказуються при розгляді іншої справи, якщо інше не встановлено законом.

Отже, існування у ОСОБА_2 права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 58,2 га не підлягає повторному доказуванню та не може ставитися під сумнів Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, яке брало участь у справі № 647/1594/20.

Водночас рішення від 26 лютого 2021 року не встановлювало координат поворотних точок цієї земельної ділянки в сучасній системі координат, не присвоювало їй кадастрового номера, не вирішувало питання про законність формування кожної з нині спірних земельних ділянок, не встановлювало особу заявника щодо кожної кадастрової реєстрації та не припиняло речових прав інших осіб.

Ухвала про забезпечення позову від 07 серпня 2020 року також не вирішувала спір по суті. Її постановлення підтверджує існування на той час спору та необхідність тимчасової охорони інтересів позивача, однак не є остаточним висновком про незаконність державної реєстрації кожної земельної ділянки.

Крім того, перелік кадастрових номерів в ухвалі від 07 серпня 2020 року не збігається з переліком, наведеним у листі ФОП ОСОБА_4 та схемі 2025 року. В ухвалі зазначені земельні ділянки з кадастровими номерами від 0464 до 0485, тоді як у схемі 2025 року зазначені ділянки від 0466 до 0486, а також 0045 і 0055. Матеріали справи не містять кадастрових справ, документації із землеустрою чи інших доказів, які б пояснювали утворення, поділ, об`єднання, скасування або зміну кадастрових номерів у проміжку між 2020 та 2025 роками.

Лист ФОП ОСОБА_4 та складена ним схема підтверджують, що під час виконання замовлених позивачем землевпорядних робіт було виявлено просторовий перетин кадастрових об`єктів із контуром земельної ділянки, визначеним розробником. Разом із тим ці документи не є судовою земельно-технічною експертизою, не містять докладного опису вихідних геодезичних даних, способу перенесення меж за державним актом 1992 року до сучасної системи координат, величини накладення щодо кожної ділянки та оцінки землевпорядної документації, на підставі якої спірні ділянки були сформовані.

Тому вказані документи можуть підтверджувати наявність перешкод у завершенні технічної документації позивача, але самі по собі не доводять незаконності державної реєстрації кожної з двадцяти трьох земельних ділянок та не визначають повного комплексу правових наслідків такого накладення.

Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Сформована земельна ділянка підлягає державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

За частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації речове право на неї не зареєстровано з вини заявника, а також у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Застосування підстави, пов`язаної з нездійсненням протягом одного року державної реєстрації речового права з вини заявника, вимагає встановлення щодо кожної конкретної земельної ділянки дати її державної реєстрації, особи заявника, відсутності зареєстрованого речового права та причин, з яких таке право не було зареєстровано.

Позивачем не надано належних доказів щодо особи заявника за кожною кадастровою реєстрацією, дати реєстрації кожної земельної ділянки та вини заявника у нездійсненні державної реєстрації речового права. Самої відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав недостатньо для висновку про наявність усіх елементів цієї підстави.

Суд також враховує, що в прохальній частині позову щодо двадцяти однієї земельної ділянки зазначені кадастрові номери від 6520680600:04:001:0066 до 6520680600:04:001:0086, тоді як у листі землевпорядника, схемі перетину, ухвалі про забезпечення позову та більшості інших доказів зазначені земельні ділянки з кадастровими номерами від 6520680600:04:001:0466 до 6520680600:04:001:0486.

Кадастровий номер є індивідуальною цифровою послідовністю, яка не повторюється на всій території України та ідентифікує конкретну земельну ділянку. Номери 0066 і 0466, 0086 і 0486 позначають різні кадастрові об`єкти. Тому відсутність цифри «4» не може бути виправлена судом як звичайна граматична описка у судовому рішенні.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог. Представник позивача не подав заяви про зміну предмета позову або уточнення кадастрових номерів у порядку та строки, встановлені ЦПК України. У зв`язку із цим суд не вправі замість скасування державної реєстрації земельних ділянок з номерами 0066-0086 ухвалити рішення щодо земельних ділянок з номерами 0466-0486, оскільки це означало б вирішення вимог стосовно інших об`єктів, які формально не охоплені прохальною частиною позову.

Щодо належного складу учасників справи суд зазначає таке.

Поняття належного відповідача пов`язане з матеріальним правовідношенням. Належним відповідачем є особа, яка за твердженням позивача порушила, не визнала або оспорила його право та за рахунок якої може бути виконане рішення про задоволення позову.

За змістом статті 51 ЦПК України залучення співвідповідача або заміна первісного відповідача належним здійснюються судом за клопотанням позивача. Суд не наділений повноваженнями з власної ініціативи змінювати суб`єктний склад відповідачів усупереч принципу диспозитивності.

Матеріали справи та позиції сторін свідчать, що спірні земельні ділянки розташовані в межах Тягинської сільської територіальної громади та належать або можуть належати до земель комунальної власності. Скасування державної реєстрації земельних ділянок як об`єктів цивільних прав безпосередньо впливає на майнові права та повноваження територіальної громади.

Тягинська сільська рада залучена до справи лише як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Однак третя особа не є суб`єктом, з якого за результатами розгляду справи може бути присуджено виконання матеріально-правової вимоги позивача. У разі коли рішення спрямоване на припинення існування земельних ділянок комунальної власності або обмеження прав територіальної громади щодо них, відповідний представницький орган громади має брати участь у справі як відповідач.

Представник позивача клопотання про залучення Тягинської сільської ради як співвідповідача або про заміну відповідача не заявляв. Суд не може усунути цей недолік суб`єктного складу з власної ініціативи під час ухвалення рішення.

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520680600:04:001:0045 з інформаційної довідки станом на 03 червня 2025 року вбачається наявність актуального запису № 12595789 про право оренди ОСОБА_3 , зареєстроване 17 грудня 2015 року на строк сім років з правом пролонгації.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер, а первісно визначений семирічний строк договору сплив 17 грудня 2022 року. Разом із тим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 03 червня 2025 року запис про право оренди не припинений.

Позивач просить одночасно припинити право оренди та скасувати запис про інше речове право. Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 зазначила, що у випадку, коли особа вважає зареєстроване право оренди відсутнім, належним способом захисту є вимога про визнання відсутнім права оренди до особи, за якою таке право зареєстроване. Рішення суду про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до реєстру відомостей про припинення права.

У цій справі вимога про визнання відсутнім права оренди не заявлена. Позивач просить припинити право, яке, за її ж доводами, припинилося внаслідок закінчення строку договору, та скасувати запис як похідну реєстраційну дію. Така вимога не відповідає характеру стверджуваного порушення.

Крім того, особа, за якою зареєстроване право оренди, не була стороною справи, а на момент її розгляду померла. Суд не може вирішити питання про наявність або відсутність зареєстрованого речового права померлої особи та правові наслідки відповідного запису без належно сформованої матеріально-правової вимоги та участі належних суб`єктів спірного правовідношення.

Стосовно обраного способу захисту в цілому суд виходить із того, що спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру порушення та забезпечувати повне і реальне поновлення права без необхідності повторного звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові. У разі часткового накладення земельних ділянок належним способом захисту залежно від конкретних обставин може бути витребування тієї частини земельної ділянки, яка накладається, усунення перешкод у користуванні, припинення речових прав на новостворену земельну ділянку та скасування її державної реєстрації у поєднанні з вимогою про повернення землі.

Зокрема, у правових висновках Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у 2025 році у справах № 446/478/19 та № 911/906/23, зазначено, що за наявності накладення або включення належної позивачу землі до іншої сформованої земельної ділянки судовий захист має бути спрямований не лише на технічне скасування кадастрового запису, а на повернення або витребування спірної землі та одночасне вирішення долі речових прав на новостворений кадастровий об`єкт.

Позивач у цій справі не заявляє вимог про витребування земельної ділянки або її частин, повернення землі, усунення перешкод у користуванні, визнання відсутнім права оренди чи припинення права власності або іншого речового права належного відповідача.

Саме скасування державної реєстрації кадастрових об`єктів без визначення правового режиму землі, без вирішення спору з особою, яка здійснює повноваження власника, та без визначення координат, у яких має бути відновлена земельна ділянка позивача, не забезпечує повного поновлення її права. Після такого рішення залишаться невирішеними питання формування земельної ділянки площею 58,2 га, прав територіальної громади, правового статусу ділянки 0045 та реєстраційного запису про оренду.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача про те, що цей спір у цілому належить до адміністративної юрисдикції. Позивач звернулася до суду не як заявник адміністративної послуги з вимогою перевірити процедуру розгляду її заяви, а на захист належного їй речового права на землю, якому, за її твердженням, перешкоджають права та кадастрові об`єкти інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спори про скасування державної реєстрації речових прав, коли таке рішення впливає на майнові права іншої особи, є приватноправовими та розглядаються за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу. Тому сама участь Головного управління Держгеокадастру та необхідність оцінки реєстраційних дій не перетворюють цей спір на публічно-правовий.

Однак правильне визначення цивільної юрисдикції не усуває обов`язку позивача заявити вимоги до належних відповідачів та обрати спосіб захисту, здатний реально відновити порушене право.

Таким чином, право ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 58,2 га встановлене судовим рішенням та підлягає судовому захисту. Водночас у межах цього позову суд позбавлений можливості задовольнити заявлені вимоги, оскільки:

по-перше, щодо двадцяти однієї земельної ділянки у прохальній частині позову зазначені кадастрові номери, які не відповідають кадастровим номерам у доказах, а суд не вправі самостійно змінювати предмет позову;

по-друге, не доведено передбачених законом підстав для скасування державної реєстрації кожної земельної ділянки, зокрема вини заявника у нездійсненні реєстрації речового права протягом одного року;

по-третє, позов пред`явлено не до всіх належних відповідачів, права та обов`язки яких безпосередньо зачіпаються заявленими вимогами, тоді як Тягинська сільська рада залучена лише третьою особою;

по-четверте, вимога щодо права оренди земельної ділянки 0045 не відповідає характеру стверджуваного порушення та сформульована не як визнання відсутнім зареєстрованого права;

по-п`яте, саме скасування державної реєстрації земельних ділянок без вирішення основного речового спору, без повернення або витребування землі та без припинення прав належних суб`єктів не забезпечить ефективного поновлення права позивача.

Наведені обставини є самостійними та в сукупності достатніми підставами для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 51, 81, 82, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 15, 16 ЦК України, статтею 79-1 ЗК України, статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа - Тягинська сільська рада Бериславського району Херсонської області, про скасування державної реєстрації земельних ділянок та припинення речового права - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 липня 2026 року.

Суддя: О.О. Сікора