Рішення № 138651079, 31.07.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/2552/25

Провадження № 2/727/282/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Бурлаці А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

Встановив:

Короткий зміст позовної заяви та її доводи

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 23.12.2021 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №555163072694. Згідно з умовами Договору позики, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 4300,00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: Знижена процентна ставка, фіксована 800.00 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка, фіксована 950.0 % річних від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 27 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу України. Договором позики передбачено, що позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.

22.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір №3822102. Загальний розмір кредиту становить 7000,00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1500,0 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555163072694.

26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3822102. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договорами №555163072694, №3822102.

Вказав, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №555163072694 від 23.12.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 10679,44 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4300,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6379,44 грн

Крім того, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3822102 від 22.12.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18164,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5834,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11000,84 грн., заборгованість за комісіями 1330,00 грн.

А тому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в розмірі 28844,28 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.

Рух справи в суді

Ухвалою Чернівецького (Першотравневого) районного суду м. Чернівців від 08.04.2025 року позовну заяву передано для розгляду за підсудністю Шевченківському районному суду м. Чернівці.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 травня 2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 березня 2026 року витребувано з ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» оригінали кредитих договорів, повні деталізовані розрахунки по кожному договору, технічні дані укладання договорів, договори факторингу, акти передачі, реєстри боржника.

28 травня 2026 року на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Шевченківського районного суду м. Чернівці проведено повторний автоматичний розподіл, у зв`язку з закінченням строку повноважень судді Калмикової Ю.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 червня 2026 року суддею призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Аргументи учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, під час судового розгляду просив задовольнити позовні вимоги на підставі позиції, викладеної у позовній заяві, відповіді на відзив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що строк кредитування по договорах 27 днів (ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ») та 15 днів (ТОВ «Мілоан»), після спливу строку кредитування кредитор не має права нараховувати проценти. В заяві від 06.08.2025 р. зазначив, що не визнає тіло кредиту у розмірі 5834,00 грн., та не згідний з нарахуванням відсотків, що в рази перевищує тіло кредиту. Крім того, відповідач не погоджується з розміром заявленої позивачем правничої допомоги та просив зменшити її. У вищевказаній заяві також звертав увагу, що договір укладений 22.12.2021 року, а тому просив відмовити позивачу через пропуск строку давності.

Відповідно доч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд

Судом встановлено, що 23.12.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем було укладено договір №555163072694 (а.с.49-51), відповідно до умов якого позикодавець на підставі заявки на позику від 23.12.2021 року, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 4300,00 грн, які у випадку проведення пролонгації/реструктуризації заборгованості направляються на погашення заборгованості за договором позики №555163072694 від 23.12.2021 року, укладеного між сторонами, на строк 27 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.1 договору позики).

Згідно з п.1.1.1 договору позики, сторони погодили тип процентної ставки -фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання позичальником умов договору та становить: знижена процентна ставка, загальна на період що перевищує пільговий період 2.19% на день (800,00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього договору, якщо в цей строкспоживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом 1календарного дня,що слідують за датою закінчення такого строку;

стандартна процента ставка, фіксована 2.60%за день (950.00% річних) від суми позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п.1.1.1.1 договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

У випадку не виконання позичальником умов для застосування зниженої процентної ставки користування позикою для позичальника стає доступним виключно на стандартних умовах за стандартною процентною ставкою. При цьому позичальник погоджується, що застосування стандартної процентної ставки не є наслідком погіршення умов користування позикою для позичальника (збільшенням процентної ставки), а є лише наслідком отримання позичальником позики на звичайних (стандартних) умовах, що доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (абз. 3 п.1.1.1.2 договору позики).

Відповідно до п.1.2,1.3 договору позики, розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки наведено у Додатку №2 до цього договору, є його невід`ємною частиною та підписується позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді смскоду. Розрахунок розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті позикодавця. Невід`ємною частиною цього договору позики є Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестаційна компанія», затвердженні наказом директора ТОВ «Київська торгово-інвестаційна компанія» від 10 червня 2021 року, №20210610-1 (далі загальні умови), які розміщені на сайті https://loany.com.ua/pages/uk/rules. Шляхом підписання цього договору позичальник прийняв загальні умови у якості умов цього договору позики.

Позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційній анкеті клієнта - позичальника у системі «Loanу» на сайті системи www.loany.com.ua. Датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п.2.1. цього договору. (п.2.1-2.2 договору позики).

Згідно з п. 3.1-3.2 договору позики, позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього договору, є його невід`ємною частиною та підписується позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді смс коду). Нарахування процентів за договором здійснюється за процентною ставкою відповідно до п.1.1.1 на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики (відповідно до п.1.1.1).

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2470, який останній отримав в смс-повідомленні надісланого товариством на номер телефону відповідача, який вказаний останнім при його ідентифікації на сайті.

Додаток №1 до цього договору містить графік платежів №555163072694-1 (а.с. 52), згідно з яким останнім днем платежу є 18.01.2022, додаток №2 розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором (а.с. 53), згідно з яким останнім днем платежу є 18.01.2022 та проценти за користування кредитом становлять 2544,75 грн.

Відповідно до паспорту позики ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ», відповідач ознайомлений з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту 23.12.2021 року (а.с. 54-56).

До матеріалів справи представником позивача долучені Загальні умови надання грошових коштів у позику в редакції від 12 жовтня 2021 року (зв.а.с.57-61).

Відповідно до копії довідки про ідентифікацію по Договору №555163072694 від 23.12.2021 року, ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ідентифікований в ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» одноразовим ідентифікатором 2470 від 23.12.2021 року, який було направлено на мобільний номер телефону позичальника (а.с.6).

Перерахування коштів ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відповідачу в сумі 4300,00 грн на карту НОМЕР_2 підтверджується листом вих. №3162_240202192419 від 02.02.2024 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (зв.а.с. 6) та листом ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (а.с. 7).

Відповідно до довідки по Договору позики №555163072694 від 23.12.2021 року, 23.12.2021 року о 11-01 год ОСОБА_1 було видано позику в розмірі 4300 грн, та в подальшому нараховувалися відсотки, загальна сума заборгованості відповідача становить 10679,44 грн. (зв.а.с.7-8).

18.02.2023 було укладено Договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с. 13-14).

Як передбачено п.2.1. Договору факторингу № 18/12-2023 Клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 113 637 981, 90 гривень, а Фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить Клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до п.2.2. Договору факторингу № 18/12-2023 Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників, а Клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

21.12.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено додатковий договір №1 до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 відповідно до якого сторони внесли зміни до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 року, а саме щодо суми відступлення права грошової вимоги (а.с.15).

На виконання вимог договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» грошові кошти, що підтверджується платіжною інструкцією №793 від 27 грудня 2023 року (а.с. 16).

Згідно акту приймання-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023, ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» передав, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв Реєстр Боржників, яким підтверджується наявність прав вимоги до боржників (зв.а.с. 15).

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників від 22.12.2023 за Договором факторингу №18/12-2023 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги до відповідача за Договором позики №555163072694 від 23.12.2021 у сумі 10679,44 грн. (зв.а.с. 16-18).

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Факторинг Партнерс» за період з 18.12.2023 по 07.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитом №555163072694 від 23.12.2021 р. становить 10679,44 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4300,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 6379,44 грн. (а.с.11).

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 подано анкету-заяву на кредит №3822102 на сайті miloan.ua (а.с. 68). Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору про споживчий кредит №3822102 (індивідуальна частина) від 22.12.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

Відповідач підписав договір про споживчий кредит електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора S46064, який направлений 22.12.2021 на номер телефону відповідача НОМЕР_3 та введений ним, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 9).

22.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3822102 (індивідуальна частина) (а.с.62-66).

Відповідно до п.6.1, п.6.2 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

За умовами п.п.6.4, 6.5 договору, укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з п.п.1.1 договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 7000 грн.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що кредит надається загальним строком на 15 днів з 22.12.2021 року (строк кредитування).

Відповідно до п.1.4 Договору позичальник має повернути кредит, сплати комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 06.01.2022.

Відповідно до п.1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 1330,00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом 2100,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п.1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

За змістом п.2.2.1. кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату), вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначною п.1.6 договору, в сумі та на умовах, визначених п.2.3 договору.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору (пункт 2.2.2. Договору).

За змістом п.2.3.1.1 Договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до п.2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 Договору.

За п.4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 цього Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця сума договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

22.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем підписано графік платежів (зв.а.с. 66), який є додатком №1 до договору про споживчий кредит, а також підписано паспорт споживчого кредиту №3822102 (а.с. 67), який є додатком №2 до договору про споживчий кредит, в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.

Отже, ОСОБА_1 є належно ознайомленим з умовами кредитування.

З квитанції LIQPAY ТОВ «Мілоан» здійснено переказ коштів згідно договору №3822102 у розмірі 7000 грн на карту Visa 536354*99 (зв.а.с.9).

В подальшому, 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 (а.с. 19-21), відповідно до 2.1. якого Клієнт Первісний Кредитор, відступає за плату своє право грошової вимоги до Боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 287 052 895,25 грн, а Фактор, здійснивши Фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, приймає право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між Клієнтом і Боржниками.

Факт оплати ТОВ «Факторинг Партнерс» ТОВ «Мілоан» грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 судом встановлено із дослідженої у судовому засіданні платіжної інструкції №448090005 від 26.07.2024, відповідно до якої ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» перерахувало ТОВ «Мілоан» 3310395,81 грн плати за укладення договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 (а.с.25).

Із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 судом встановлено, що ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі Договору №3822102 у сумі 18164,84 грн, з яких: 5843,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 11000,84 грн сума заборгованості за відсотками, та 1330,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту (зв.а.с.25-26).

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Факторинг Партнерс» за період з 26.07.2024 по 07.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитом №3822102 від 22.12.2021 р. становить 18164,84 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5834,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 1100,84 грн., заборгованість за комісіями 1330,00 грн. (а.с.12).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, що оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитні договори не були би укладені, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Надаючи правову оцінку кредитним договорам суд враховує, що позивачем надано довідки про ідентифікацію боржника за якими ОСОБА_1 , надавши свою згоду та персональні дані отримав аналог ЕЦП - одноразові ідентифікатори для підписання договорів (240 та S46064). Одноразовий ідентифікатор прирівнюється до власноручного підпису позичальника та повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю ОСОБА_1 на укладання договорів на погоджених умовах.

Отримавши одноразовий ідентифікатор та застосувавши його для укладення договорів ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісій, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Отже, суд приходить до висновку про доведеність факту укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» договору №555163072694 від 23.12.2021 р. та між відповідачем та ТОВ «Мілоан» договору №3822102 від 22.12.2021 р., які підписані відповідачем електронним підписом, наявність якого, разом з електронним підписом первісного кредитора, підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, та те, що позичальник всі умови договору цілком зрозумів та своїм підписом письмово це підтвердив. При цьому, скріплюючи договори електронним підписом, сторони договорів діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

З приводу фактичного отримання кредитних коштів

Кошти кредиту надавалися позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_2 (зв. а.с. 6, зв.а.с. 9).

Оскільки ТОВ «Факторинг Партнерс» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий позивачем розрахунок, суд вважає належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Таким чином, позивачем надані суду належні та допустимі докази отримання таких коштів відповідачем за кредитним договором.

Доказів протилежного суду надано не було.

Відповідачем не спростовано, що банківська картка з відповідним номером йому не належить.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у цій справі, сукупність наданих позивачем доказів на підтвердження надання/ перерахування відповідачу кредитних коштів на суму 4300,00 грн. та 7000,00 грн. не викликає сумніву, а тому позивачем надано належні та допустимі докази як укладення кредитного договору, так і отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦКУкраїни).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 .

Щодо стягнення одноразової комісії за надання кредиту по договору №3822102 від 22.12.2021 р., суд відзначає наступне.

Сторони Договору передбачили сплату позичальником комісії за надання кредиту в сумі 1330 грн (пункт 1.5.1 договору).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право позивача (як кредитодавця) на встановлення комісії за надання кредиту за договором про надання кредиту.

Також, комісія за надання кредиту була відображена і в тексті №3822102 від 22.12.2021, який було погоджено відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за договором про надання кредиту.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19.

Що стосується нарахування та стягнення відсотків за договором №555163072694 від 23.12.2021 р., необхідно зазначити наступне.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором 555163072694 від 23.12.2021 р., станом на 07.03.2025 р. відповідач допустив загальний залишок заборгованості за наданим кредитом в розмірі 10679,44 грн., з них: заборгованість за основним зобов`язанням 4300,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6379,44 грн. (а.с. 11).

Крім того, на виконання ухвали суду позивачем надано детальний розрахунок за вищевказаним договором, згідно з яким розмір заборгованості становить 10679,44 грн. (а.с. 178-202). Згідно з даним розрахунком нарахування відсотків здійснювалось по 17.02.2022 р.

Відповідно до п. 1.1 договору позики позикодавець надає позичальнику грошові кошти на суму у загальному розмірі 4300,00 грн на строк 27 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором позики договором №555163072694 від 23.12.2021 року був погоджений сторонами та становив 27 днів, тобто до 18.01.2022 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.

Розмір процентів відповідно до умов договору позики №555163072694 від 23.12.2021 року, який підлягає стягненню з відповідача, становить 2544,75 грн. за період з 23.12.2021 по 18.01.2022 року.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Що стосується нарахування та стягнення відсотків за договором №3822102 від 22.12.2021 р., необхідно зазначити наступне.

Умовами кредитного договору сторони передбачили строк кредитування, який складає 15 днів з 22.12.2021 року до 06.01.2022 року.

Також сторони визначили можливість продовження строку кредитування, умови і строк нарахування процентів за користування кредитом, у тому числі у випадку його пролонгації згідно з п. 2.3.1.2. Договору.

Умови договору про розміри процентної ставки погоджено сторонами, договір було укладено в електронній формі, з умовами договору відповідач був ознайомлений, а тому погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2.1, 2.2.2. договору про споживчий кредит №32630874 від 21.12.2021 року, укладеному між сторонами.

Відповідно до п.2.2.1 розділу 2 договору «Умови виконання» встановлено: позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно з п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

У пункті 2.3 договору визначено порядок пролонгації строку кредитування.

Відповідно до п. 2.3.1.1. договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил.

Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до п. 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

Із дослідженої судом відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с. 10) та детального розрахунку заборгованості (а.с. 203-223) вбачається, що первинним кредитором (від ТОВ «Мілоан») проценти за користування кредитом за період 23.12.2022 по 05.01.2022 нараховувались відповідно до п. 1.5.2 договору в розмірі 140 грн на день.

Також з відомості про щоденні нарахування та погашення детального розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач неодноразово продовжував строк кредитування шляхом внесення кошті на погашення кредиту та сплати комісії за управління та обслуговування кредиту, зокрема:

07.01.2022 - сплачено тіло кредиту в розмірі 210,00 гривень, відсотки в розмірі 343,00 гривень, а також 210,00 гривень комісії.

09.01.2022 - сплачено тіло кредиту в розмірі 203,00 гривень та відсотки в розмірі 349,00 гривень, а також 203,00 гривень комісії.

12.01.2022 - сплачено тіло кредиту в розмірі 197,00 гривень та відсотки в розмірі 354,00 гривень, а також 197,00 гривень комісії.

15.01.2022 - сплачено тіло кредиту в розмірі 191,00 гривень та відсотки в розмірі 357,00 гривень, а також 191,00 гривень комісії.

18.01.2022 - сплачено тіло кредиту в розмірі 185,00 гривень та відсотки в розмірі 358,00 гривень, а також 185,00 гривень комісії.

21.01.2022 - сплачено тіло кредиту в розмірі 180,00 гривень та відсотки в розмірі 358,00 гривень, а також 180,00 гривень комісії.

04.03.2022 - сплачено відсотки в розмірі 291,70 гривень.

Таким чином, відповідач здійснивши часткову оплату тіла кредиту в розмірі та комісії за управління та обслуговування кредиту кожен раз продовжував строк кредитування, як це передбачено п. 2.3.1.1. Договором.

За таких обставин, умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. За відсутності доказів повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми процентів за користування кредитом до 06.01.2022 та сплат суми комісії за управління та обслуговування кредитом відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах в межах 60 днів, як передбачено п. 2.3.1.2 договору, тобто до 07.03.2022 р.

З огляду на те, що пролонгація строку дії договору про надання споживчого кредиту №3822102 передбачена його умовами, необхідності в укладенні додаткових угод до цього договору для продовження строку його дії немає. Водночас, у розрахунку заборгованості проценти за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії договору про надання споживчого кредиту №3822102 після його пролонгації, за процентною ставкою, погодженою сторонами в умовах договору, що свідчить про правомірність їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між відповідачем та ТОВ «Мілоан».

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами №555163072694 від 23.12.2021 р., №3822102 від 22.12.2021р. в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитними договорами, зокрема сплатити заборгованість за договором №555163072694 від 23.12.2021 р.в розмірі 6844,75 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4300,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 2544,75 грн. та за договором №3822102 від 22.12.2021р. в розмірі 18164,84 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5834,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1100,84 грн., заборгованість за комісіями 1330,00 грн.

Щодо пропуску строку позовної давності

У заяві від 06 серпня 2025 р. (а.с. 96) ОСОБА_1 просив відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви через пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до даних правовідносин, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

У відповідності до ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст.267 ЦК України).

В цій справі ТОВ «Факторинг Партнерс» направило позов до суду 28.03.2025 року.

У постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року (справа №373/651/20) зазначено, що постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторі хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненням внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України діє карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені ст.ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину».

У той же час постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID- 19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану ( розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022 року; в редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023 року).

Законом України №4434-IX було відновлено перебіг строків позовної давності із 04 вересня 2025 року.

Таким чином, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтею 257 ЦК України (загальна позовна давність тривалістю у три роки), були продовжені до 30.06.2023 року, тобто закінчення дії карантину. У подальшому, перебіг строку давності було зупинено на час дії воєнного стану. Їх перебіг відновлено тільки 04.09.2025 року. Відтак можна констатувати, що станом на дату звернення позивача до суду із вказаним позовом, ним не було пропущено загальний строк позовної давності. Інших вимог, зокрема до яких може бути застосовано спеціальний строк позовної давності (ст. 258 ЦК України), позивачем пред`явлено не було.

За таких обставин, суд вважає клопотання відповідача про застосування строків позовної давності безпідставними.

Висновки за результатами судового розгляду

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» необхідно стягнути заборгованість за кредитними договорами №555163072694 від 23.12.2021 р., №3822102 від 22.12.2021р. в розмірі 25009,59 грн., задовольнивши позовні вимоги частково.

Щодо судових витрат

ТОВ «Факторинг Партнерс» в позовній заяві просило стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Частиною 2 ст.15 ЦПК України визначено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В обґрунтування даної суми до позовної заяви додано: договір про надання правової допомоги №02-09/2024-5 від 02.09.2024 року, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с. 43-45); Тарифи на послуги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (а.с. 42); копія заявки про надання юридичної допомоги №33 від 01.02.2025 року (а.с. 47); копія витягу з Акту №6 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025 року (а.с. 48); копія платіжної інструкції №05055200004 від 17.03.2025 року про сплату ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на рахунок ФОП ОСОБА_2 суми у розмірі 99000 грн. згідно договору №02-09/2024-5 про надання правової допомоги від 02.09.2024 року (а.с. 46).

Однак, представником позивача по даній справі не були надані докази на підтвердження наявності у ФОП Макєєва Є.Ю. повноважень адвоката.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 року у справі №757/13974/21-ц вказав, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141ЦПК України(п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19).

За таких обставин в частині вимог про стягнення понесених витрат на правову допомогу необхідно відмовити.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0507310008 від 24.03.2025 (а.с.18).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2100,22 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.207, 512, 516, 517, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість в загальній сумі 25009 (двадцять п`ять тисяч дев`ять) гривень 59 коп., що складається з заборгованості: за Договором №555163072694 від 23.12.2021 р. в розмірі 6844 (шість тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 75 коп. та за Договором №3822102 від 22.12.2021 р. в розмірі 18164 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371) судові витратипо сплаті судового збору у розмірі 2100 (дві тисячі сто) гривень 22 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

З повним рішення суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 05 серпня 2026 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: