Ухвала суду № 138650755, 27.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5115/26

Провадження № 1-кп/643/723/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 2202526000000118 від 22.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025260000000118 від 22.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами у кримінальному провадженні № 22025260000000118 від 22.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , а саме: протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 14.10.2025 року; протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26.11.2025 року; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 01.12.2025 року; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії) - аудіо , відеоконтроль особи від 01.12.2025 року; протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 01.12.2025 року; протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 23.12.2025 року.

Вказане клопотання обгрунтоване таким.

Сторона захисту категорично заперечує проти використання вказаних результатів НСРД як доказів і вважає, що вони отримані з істотним порушенням процесуального закону вимог кримінального та основоположних прав людини. Зазначені протоколи з додатками підлягають визнанню очевидно недопустимими доказами з наступних підстав.

Відповідно до текстів розсекречених протоколів, НСРД стосовно ОСОБА_6 проводилися на підставі ухвали слідчого судді Чернівецького апеляційного суду № 5027т, яка була постановлена 01 жовтня 2025 року, за результатами розгляду клопотання слідчого від 29 вересня 2025 року, та відповідного доручення слідчого УСБУ в Чернівецькій області № 75/6/1-457т, виданого того ж дня, тобто 01 жовтня 2025 року.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження прокурор не надав ні стороні захисту, ні суду ухвал слідчого судді апеляційного суду про дозвіл на проведення НСРД що б забезпечило можливість перевірити допустимість результатів таких дій як доказів.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які постанови прокурора про розсекречення ухвал слідчого судді Чернівецького апеляційного суду № 5027т від 01.10.2025 року. Наявні постанови прокурора ОСОБА_9 від 10.02.2026 р., 27.02.2026 р. та 12.03.2026 р. стосуються виключно зняття грифів секретності з клопотань слідчого, доручень оперативним підрозділам та самих протоколів НСРД.

Також, захисник звертав увагу суду на необхідність визнання результатів НСРД недопустимими доказами внаслідок їх проведення неуповноваженим органом після зміни підслідності.

Передача кримінального провадження від УСБУ в Чернівецькій області до УСБУ в Харківській області 02 жовтня 2025 року вимагала негайного втручання прокурора, оскільки ухвала слідчого судді Чернівецького апеляційного суду та доручення слідчого від 01 жовтня 2025 року видавалися виключно в контексті повноважень попереднього слідчого підрозділу і не могли продовжувати діяти після зміни підслідності.

Проведення НСРД щодо ОСОБА_6 посадовими особами органу, який на той момент втратив підслідність, без нової ухвали слідчого судді та нового доручення є грубим порушенням конституційних прав обвинуваченого.

У судовому засіданні сторона захисту підтримала своє клопотання та надала суду відповідні пояснення, які відповідають змісту клопотання.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, дослідивши клопотання захисника дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно зі ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі №223-1446/0/4-12 від 05 жовтня 2012 року «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», де зазначено, що відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими, а це відповідно до ч.2 ст.89 КПК тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Зазначене правило застосовується і щодо доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст.87 КПК України) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. В іншому випадку суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (п.8).

Як вбачається зі змісту клопотання, як на підставу для визнання очевидно недопустимими доказів, захисник посилається на процесуальні порушення вчинені, на думку захисника, під час проведення досудового розслідування.

У той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи, викладені захисником, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного судового рішення за наслідками розгляду кримінального провадження за правилами ст.94 КПК України, відповідно до якої суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На час розгляду даного клопотання судовий розгляд кримінального провадження триває.

Пісдав передбачених ст. 87 КПК України, які б свідчили про очевидну недопустимість доказів, на які посилається захисник у своєму клопотанні, суду не наведено, а тому у суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника про визнання очевидно недопустимими доказами у кримінальному провадженні № 22025260000000118 від 22.08.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , а саме: протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 14.10.2025 року; протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26.11.2025 року; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 01.12.2025 року; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії) - аудіо , відеоконтроль особи від 01.12.2025 року; протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 01.12.2025 року; протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 23.12.2025 року.

Керуючись ст. 372 КПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про визнання доказів очевидно недопустимими - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвади складений та проголошений 31.07.2026 року о 12.00.

головуючий суддя - ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3