Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 953/4314/26
Провадження № 2/643/6705/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
у с т а н о в и в :
Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» в особі директора Велікданова С.К. через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики №71661365 у розмірі 8 088,60 гривень; заборгованість за договором позики №6572271 у розмірі 27 261,50 гривень. Також просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 гривень.
В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивачем зазначено, що 07.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71661365, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 2 500,00 грн, строком на 22 дні (з 07.07.2025 по 28.07.2025), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.318 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 375,00 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Зауважив, що договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Зазначив, що 11.08.2025 між позикодавцем та позичальником, за ініціативою останнього, укладено Додаткову угоду №15448192 до Договору позики №71661365, за умовами якої пролонговано строк кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає 36 днів, тобто до 11.08.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,318 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 30.08.2025 між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15557718 до Договору позики №71661365, підписану електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якої строк кредитування пролонговано на 17 днів (в результаті чого строк кредитування складає 53 дні, тобто до 30.08.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. Посилався, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2 500,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 8 088,60 грн, з яких: 2 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 425,00 грн сума заборгованості за процентами; 363,60 грн. сума заборгованості за комісією; 4 800,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Крім того, посилався, що 13.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6572271, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн, строком на 360 днів (з 13.08.2025 по 07.08.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 207,50 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350 грн за кожен день понадстрокового користування. Зауважив, що договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Посилався, що кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6572271 від 13.08.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. Відповідач у свою чергу порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 27 261,50 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 054,00 грн сума заборгованості за процентами; 1 207,50 грн сума заборгованості за комісією; 14 000,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Посилався, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за вказаними вище кредитними договорами. Зазначив, що відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 71661365 від 07.07.2025 в сумі 8 088,60 грн, з яких 2 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 425,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 363,60 грн - сума заборгованості за комісією, 4 800,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування. Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6572271 від 13.08.2025 в сумі 27 261,50 грн, з яких 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 054,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1207,50 грн - сума заборгованості за комісією, 14 000,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Аргументи учасників справи
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
Рух справи
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 24 квітня 2026 року цивільну справу №953/4314/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами передав за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 справа №953/4314/26 надійшла до провадження судді Семенової Я.Ю.
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 19 травня 2026 року залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», установив позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 25 травня 2026 року продовжив ТОВ «Деал Фінанс Груп» процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, надавши позивачеві строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 01 червня 2026 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, 03 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Деал Фінанс Груп».
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, 29 липня 2026 року через канцелярію суду надала заяву про проведення судового засідання 30 липня 2026 року о 08-15 годині за її відсутності. У поданій заяві позовні вимоги визнала частково, зазначила, що брала кредитні кошти відповідно до умов кредитних договір, які не повернула. Щодо вирішення інших позовних вимог покладалася на розсуд суду.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, беручи до уваги, що сторони належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, відповідач у заяві про розгляд справи за її відсутності висловила свою позицію щодо пред`явлених позовних вимог, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутністю учасників справи.
Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
07.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71661365, за яким кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (а.с. 54-68).
У п. 2.2. Договору сторони погодили умови кредиту: сума кредиту 2 500,00 грн, строк кредитування/строк договору 22 днів. Процентна ставка/день 0,318% (фіксована). Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 375,00 грн).
Дата надання кредиту 07.07.2025, дата повернення кредиту (останній день) 28.07.2025, денна процентна ставка/день 0,999%, проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00%/день, пеня 4,00%/день, орієнтовна загальна вартість кредиту 3 049,90 грн.
У п 2.3 Договору сторонами погоджений розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 549,90 грн) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 2500,00 грн) / (строк дії договору: 22 днів) ? 100% = 0,999% відсотків в день.
Відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором. За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору.
У розділі 7 Договору сторони погодили порядок продовження строку кредитування. Так, відповідно до п. 7.1 позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/ або строку виплати кредиту, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Позичальник має право подовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів, за наявності неповернутого кредиту/його частини на момент оформлення пролонгації (п. 7.4 Договору).
Договір №71661365 від 07.07.2025 підписаний відповідачем ОСОБА_1 кизи одноразовим ідентифікатором 84161.
07.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 кизи Додаток №1 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71661365 від 07.07.2025, який містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 69-70).
28.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15448192 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71661365 від 07.07.2025, підписану позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 73157 (а.с. 71).
У Додатковій угоді сторони домовились продовжити строк кредитування на 14 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 36 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована). Дата повернення кредиту (останній день) 11.08.2025».
28.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підписали Додаток №1 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71661365 від 07.07.2025, який містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
13.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15557718 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71661365 від 07.07.2025, підписану позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 73157 (а.с. 75).
У Додатковій угоді сторони домовились продовжити Строк кредитування на 17 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 53 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована). Дата повернення Кредиту (останній день) 30.08.2025».
13.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підписали Додаток №1 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71661365 від 07.07.2025, який містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 77-78).
Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтвердило, що ОСОБА_1 ідентифікована Товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні таких договорів: №71661365, одноразовий ідентифікатор '84161, час відправки ідентифікатора позичальнику 07.07.2025; №15448192, одноразовий ідентифікатор '73157, час відправки ідентифікатора позичальнику 28.07.2025; № 15557718, одноразовий ідентифікатор '43611, час відправки ідентифікатора позичальнику 13.08.2025 (а.с. 79).
ТОВ «Європейська платіжна система» надано довідку №КД-000022508 від 06.01.2026, згідно з якою ТОВ «Європейська платіжна система» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020, укладеного між Установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжних операцій: дата 07.07.2025; номер платежу 7b03bf50-20a4-4f3e-b548-d20a5cc9926c; сума 2 500,00 грн; отримувач Гаджієва Назпарі - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
Згідно з платіжною інструкцією № 7b03bf50-20a4-4f3e-b548-d20a5cc9926c ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало ОСОБА_2 07.07.2025 2 500,00 грн (а.с. 82).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 24.12.2025 складено розрахунок заборгованості за договором №71661365, згідно з яким станом на 23.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 8 088,60 грн, з яких: за тілом кредиту 2 500,00 грн, за відсотками 425,00 грн, пеня 4 800,00 грн, комісія 363,60 грн. 28.07.2025 ОСОБА_1 було внесено грошові кошти в сумі 111,30 грн, які позичальником було зараховано в рахунок сплати процентів; 12.08.2025 в сумі 338,86 грн, з яких 238,86 грн позичальником було зараховано в рахунок сплати процентів, 100,00 грн в рахунок пені; 13.08.2025 в сумі 286,14 грн, з яких 174,74 грн позичальником було зараховано в рахунок сплати процентів, 100,00 грн в рахунок пені, 11,40 грн в рахунок комісії (а.с. 51-53).
13.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №6572271, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 677442 (а.с. 85-99).
За умовами укладеного договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
У п. 2.2 Договору сторони погодили умови кредиту: сума кредиту 7000,00 грн. Строк кредитування/Строк договору 360 днів. Розмір першого обов`язкового платежу 2205,00 грн. Період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 15 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 15 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 15 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 23. Дата сплати першого обов`язкового платежу 27.08.2025. Тип кредиту невідновлювальна кредитна лінія. Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1207,50 грн).
Дата надання кредиту 13.08.2025, дата повернення кредиту (останній день) 07.08.2026, процентна ставка/день 0,95%, орієнтовна загальна вартість кредиту 32147,50 грн, неустойка 350,00 грн/день.
Відповідно до п.п. 2.3.1. Договору денна процентна ставка/день 0.998%. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 25147.50 грн) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 7000.00 грн) / (строк дії договору: 360 днів) ? 100% = 0.998 відсотків в день.
Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтвердило, що ОСОБА_1 ідентифікована Товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні договору №6572271, одноразовий ідентифікатор '677442, час відправки ідентифікатора позичальнику 13.08.2025 (а.с. 101).
28.10.2025 позикодавцем сформовано вимогу про повернення кредиту, підписану КЕП, якою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомлено, що у зв`язку із затримкою сплати заборгованості за Договором кредитної лінії (Надійний) від 13.08.2025 №6572271 на понад два календарних місяці, Товариство звертається з вимогою повернення кредиту. Станом на дату відправлення цієї вимоги розмір заборгованості, яка підлягає поверненню, становить 27 261,50 грн. Протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї Вимоги (до «27» листопада 2025 року включно) позичальнику необхідно сплатити кредитодавцю заборгованість за Договором (а.с. 100).
Згідно з листом АТ «Юнекс Банк» №21-477 від 08.01.2026 було успішно проведено таку операцію: 7 000,00 грн, 13.08.2025 21:46, номер платіжної картки НОМЕР_2 , статус операції успішна (а.с. 102-103).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 24.12.2025 складено розрахунок заборгованості за договором №6572271, згідно з яким станом на 23.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 27 261,50 грн, з яких: за тілом кредиту 7 000,00 грн, за відсотками 5 054,00 грн, неустойка 14 000,00 грн, комісія 1 207,50 грн. Жодних погашень заборгованості ОСОБА_1 не здійснювалося (а.с. 83-84).
16 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №16/09/25 (а.с. 106-120).
23 грудня 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписали Реєстр прав вимог №23/12/25-02, відповідно до п. №1149 якого ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №71661365 від 07.07.2025 в сумі 8 088,60 гривень, з яких: 2 500,00 гривень - сума заборгованості за тілом, 425,00 гривень - сума заборгованості за процентами, 4 800,00 грн сума заборгованості за пенею, 363,60 гривень сума заборгованості по комісії. У Реєстрі зазначено, що ціна придбання за цим Реєстром складає 5 608 206,99 грн (а.с. 121-123).
23 грудня 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписали Реєстр прав вимог №23/12/25-01, відповідно до п. №3354 якого ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6572271 від 13.08.2025 в сумі 27 261,50 гривень, з яких: 7 000,00 гривень - сума заборгованості за тілом, 5 054,00 гривень - сума заборгованості за процентами, 14 000,00 грн сума заборгованості за пенею, 1 207,50 гривень сума заборгованості по комісії (а.с. 124-126).
Відповідно до платіжної інструкції № 579937994.1 від 06.01.2026 та платіжної інструкції № 579937984.1 від 24.12.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму 5 608 206,99 грн та суму 5 194 511,18 грн, як оплату згідно з Договором факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025, Реєстр прав вимог № 23/12/25-02 від 23.12.2025, Реєстр прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 (а.с. 127, 128).
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як це закріплено вимогами ст. 1055 ЦК України.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
За приписом ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 указаного Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст. 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
За змістом ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), як це унормовано положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України.
Згідно зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Так, судом установлено, що 07 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71661365, шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 84161.
13 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №6572271, шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 677442.
При укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх їхніх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
До ТОВ «Деал Фінанс Груп» від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договром надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71661365 від 07 липня 2025 року та за Договором кредитної лінії (Надійний) №6572271 від 13 серпня 2025 року на підставі договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року.
Виконання первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» обов`язку щодо надання кредитних коштів у розмірі 2 500,00 грн та 7 000,00 грн відповідачу (позичальнику) підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується відповідачкою у заяві про розгляд справи за її відсутності, наданої суду 29 липня 2026 року.
Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свого обов`язку за кредитними договорами.
Як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №71661365, станом на 23.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 8 088,60 грн, з яких: за тілом кредиту 2 500,00 грн, за відсотками 425,00 грн, пеня 4 800,00 грн, комісія 363,60 грн. 28.07.2025 ОСОБА_1 було внесено грошові кошти в сумі 111,30 грн, які позичальником було зараховано в рахунок сплати процентів; 12.08.2025 в сумі 338,86 грн, з яких 238,86 грн позичальником було зараховано в рахунок сплати процентів, 100,00 грн в рахунок пені; 13.08.2025 в сумі 286,14 грн, з яких 174,74 грн позичальником було зараховано в рахунок сплати процентів, 100,00 грн в рахунок пені, 11,40 грн в рахунок комісії.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №6572271, станом на 23.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 27 261,50 грн, з яких: за тілом кредиту 7 000,00 грн, за відсотками 5 054,00 грн, неустойка 14 000,00 грн, комісія 1 207,50 грн. Жодних погашень заборгованості ОСОБА_1 не здійснювалося.
Перевіривши вказані розрахунки та умови укладених між сторонами договорів, суд доходить висновку, що проценти нараховувалися відповідачу в межах погоджених в договорі строків та за погодженими процентними ставками.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами у строки, передбачені договорами щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
У свою чергу, з приводу нарахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до сплати ОСОБА_1 комісії в сумі 375,00 гривень та 1 207,50 гривень, суд зважає на таке.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31.07.2025, прийнятій у справі №199/441/21, провадження №61-9002св23, положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про споживче кредитування», є нікчемними.
Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №708/195/19.
Як уже зазначалося судом вище, умовами укладених між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 кизи Договорів №71661365 від 07.07.2025 (п.п. 2.2.4) та №6572271 від 13.08.2025 (п.п. 2.2.8) встановлено комісію за надання кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за дії, які не є послугою в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».
Ураховуючи наведене, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту, є нікчемними.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами ч. 3 ст. 55 вказаного Закону.
Як унормовано положеннями ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Правилами ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що послуга з надання споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.
Виходячи із принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги заборонено нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене вище, положення Договору №71661365 від 07.07.2025 та Договору №6572271 від 13.08.2025 про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту в сумі 375,00 грн (п.п. 2.2.4) та в сумі 1 207,50 грн (п.п. 2.2.8) суперечать положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.
За таких обставин, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» без належних на те правових підстав була нарахована комісія за надання кредиту, а відтак позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією не підлягають задоволенню.
Водночас, як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №71661365, 13.08.2025 ОСОБА_1 було внесено грошові кошти в сумі 286,14 грн, з яких 11,40 грн кредитодавцем було зараховано в рахунок комісії.
Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено плату за послуги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які за законом повинні надаватись безоплатно, умови договорів щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту є нікчемними, відтак кошти, сплачені ОСОБА_1 13.08.2025 в сумі 11,40 грн, зараховані ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в рахунок погашення заборгованості за комісією, мали б бути розподілені в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту або за відсотками.
Що стосується заявлених позивачем сум заборгованості відповідача за неустойкою в розмірі 4 800,00 грн та 14 000,00 грн, то суд зважає на таке.
Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);
на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд доходить висновку, що нарахування первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачу пені є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 4 800,00 грн та 14 000,00 грн слід відмовити.
Водночас, як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №71661365, 12.08.2025 ОСОБА_1 було внесено грошові кошти в сумі 238,86 грн, з яких 100,00 грн кредитодавцем було зараховано в рахунок пені; 13.08.2025 в сумі 174,74 грн, з яких 100,00 грн кредитодавцем було зараховано в рахунок пені.
Ураховуючи наведене вище, оскільки ОСОБА_1 було неправомірно нараховано пеню, кошти, сплачені ОСОБА_1 12.08.2025 та 13.08.2025 в загальній сумі 200,00 грн, зараховані ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в рахунок погашення заборгованості за пенею, мали б бути розподілені в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту або за відсотками.
Відтак, сума заборгованості ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором №71661365 від 07.07.2025 становить 2 713,60 грн (2 500,00 + 425,00 11,40 - 200,00 = 2 713,60).
Сума заборгованості ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором №6572271 від 13.08.2025 становить 12 054,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 054,00 грн сума заборгованості за процентами.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 41,77%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 112,08 гривень (14 767,60 гривень (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 35 350,10 гривень (загальна сума позовних вимог) = 41,77% х 2 662,40 гривень (сума сплаченого судового збору).
Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 500,00 гривень.
У заяві про розгляд справи за її відсутності відповідач заперечувала проти стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Так, судом встановлено, що 22 серпня 2025 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та Адвокатом Ткаченко Ю.О. було укладено Договір №22-08/25/ДІЛ (а.с. 129-134).
Відповідно до Акту №7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 сторони підтвердили, що за період з 07.01.2026 по 14.01.2026 послуги з правничої допомоги надані адвокатом якісно і в повному обсязі: щодо боржника ОСОБА_1 , надана послуга - вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви; вартість 500,00 грн; надана послуга - судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді), вартість 4 000,00 грн; усього 4 500,00 грн. Погоджено, що за надані послуги з правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі: 202 500,00 грн (а.с. 135-138).
Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579938011.1 від 16.01.2026 ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплачено на рахунок ОСОБА_3 202 500,00 грн (а.с. 139).
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.
У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, судом установлено, що представником позивача надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема, докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас суд зважає на те, що правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 41,77% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 879,65 гривень (4 500,00 х 41,77% : 100% = 1 879,65).
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс Груп» заборгованість за Договором №71661365 від 07.07.2025 в сумі 2 713 (дві тисячі сімсот тринадцять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс Груп» заборгованість за Договором №6572271 від 13.08.2025 в сумі 12 054 (дванадцять тисяч п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок, з яких 7 000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 054,00 гривень сума заборгованості за процентами.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс Груп» судовий збір у сумі 1 112 (одна тисяча сто дванадцять) гривень 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс Груп» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1 879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 65 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова
Судове рішення № 138650732, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 953/4314/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: