Ухвала суду № 138650725, 31.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження

31.07.2026

м. Лозова Харківської області

Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області

Харабадзе К.Ш.,

Справа № 629/6116/26

Номер провадження 2/629/2392/26

позивач ОСОБА_1

відповідач Лозівська міська рада Харківської області

третя особа Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області

розглянувши цивільну справу про визнання права власності за набувальною давністю

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 1962 року він проживає як член сім`ї ОСОБА_2 працівника Лозівського автомобільного парку, у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . З цього періоду позивач відкрито, добросовісно та безперервно володіє та користуюся житловим будинком. Відповідно до реєстраційного посвідчення на домоволодіння від 13 січня 1962 року право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано за Лозівським автомобільним парком. Згідно довідки КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області від 23 жовтня 2024 року № 793, станом на 2013 рік житловий будинок був зареєстрований за Лозівським автомобільним парком. Відповідно до архівної довідки начальника архівного відділу Лозівської міської ради від 20.05.2026 № 16-55/264 Лозівський автомобільний парк з 04 листопада 1966 року перейменований у Лозівське автотранспортне підприємство № 20341 згідно з наказам Міністерства автомобільного транспорту та шосейних доріг УРСР № 232 від 14 квітня 1966 року та Харківського виробничого тресту автотранспорту № 144 від 04 травня 1966 року «Про перейменування автогосподарств». Лозівське автотранспортне підприємство № 20341 з 17 липня 1988 року перейменовано у Лозівське автотранспортне підприємство № 16347 згідно з наказом № 3 Міністерства транспорту УРСР від 27 липня 1988 року. Лозівське автотранспортне підприємство № 16347 3 16 листопада 1995 року реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «Лозівське автотранспортне підприємство № 16347» на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного жавного майна від 16 листопада 1995 року № 1186-П. Згідно з Витягом з ЄДРПОУ станом на 14.05.2026 діяльність ВАТ «Лозівське автотранспортне підприємство 16347» припинена, про що 04.07.2005 зроблено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Після припинення діяльності та ліквідації ВАТ «Лозівське автотранспортне підприємство 16347» повноваження власника щодо спірного житлового будинку фактично ніким не здійснюються. Будинок залишився без належного управління. Окрім позивача жодна особа не несла витрат на його утримання, не здійснювала ремонт, не сплачувала комунальні послуги, не пред`являла претензій щодо користування будинком. Повернення житлового будинку ніхто не вимагав. Протягом усього часу проживання позивача відкрито користуюся будинком як власним, постійно проживає у ньому, підтримує будинок у належному технічному стані, здійснює поточні та капітальні ремонти, сплачує комунальні платежі, несе всі витрати, пов`язані з утриманням будинку, користується домоволодінням безперервно понад десять років. Також згідно з наявними відомостями спірний житловий будинок не належить до об`єктів комунальної власності Лозівської міської ради, не є державною власністю, а також не перебуває на балансі будь-якого державного чи комунального підприємства, установи або організації. Жодним органом державної влади чи місцевого самоврядування не здійснюються повноваження власника щодо спірного майна, що свідчить про фактичну відсутність особи, яка реалізовує права власника на зазначений житловий будинок. Інший спосіб оформлення права власності на спірний житловий будинок відсутній. На підставі вищевикладеного, просить визнати право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 14.07.2026 дана позовна заява була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст. 175 ст. 177 ЦПК України.

У встановлений термін позивачем було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками. Крім того, позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування клопотання посилається на те, що за подання позову підлягає сплата судового збору у розмірі 3877,95 грн., що складає 90% місячного доходу позивача. Майновий стан позивача не дозволяє сплатити зазначені судові витрати, оскільки розмір пенсії складає 4885,57 грн. на місяць. Іншого джерела доходу крім пенсії позивач не має, за станом здоров`я вимушений періодично проходили курси лікування у стаціонарному відділенні. Дітей та онуків не має, сторонньої фінансової допомоги не має.

З метою забезпечення права особи на судовий захист, суд відкриває провадження у справі та призначає розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо клопотання про звільнення від справи судового збору, суддя зазначає на таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як роз`яснено у цій постанові, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Отже, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви фізичною особою майнового характеру встановлюються у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331.20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн)

Позивачем, в позовній заяві, вказана ціна позову 387795 гривень 00 копійок.

Таким чином, за вимогами майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3877 гривень 95 копійок.

Відповідно до ст. 8 Закон України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. 3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

У п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору, позивач зазначає, що є пенсіонером, отримує щомісячно пенсію у розмірі 4885, 57 грн., іншого джерела доходу крім пенсії не має, за станом здоров`я вимушений періодично проходили курси лікування у стаціонарному відділенні. Дітей та онуків не має, сторонньої фінансової допомоги не має.

Разом з тим, будь який належних та допустимих доказів зазначеним обставинам позивачем не надано. До клопотання про звільнення від справи судового збору, позивачем надано лише довідку про рух коштів по рахунку за період з 01.01.2026 по 03.07.2026.

У зв`язку з чим, суддя відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, враховуючи, що позивачка є особою пенсійного віку, розмір отриманої пенсії, то суд на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вважає необхідним зменшити розмір судового збору до 2932,34 грн. та відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по вказаній справі.

Керуючись ст.ст.187, 274 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково.

Відстрочити сплату судового збору за позовом ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області, третя особа Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю у розмірі 2932 гривні 34 копійки до винесення рішення по вказаній справі.

Призначити підготовче засідання у справі на 11 годину 45 хвилин 25.08.2026 в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження.

Позивачу в строк до 25.08.2026, подати до суду, у разі наявності, докази в обґрунтування позовних вимог, які не були до дані до позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи (позивачу). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Визначити третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснення на позовну заяву, яке повинне відповідати ч.ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву (у разі його надіслання відповідачем) для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (відповідачу).

Визначити третій особі п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву ( у разі його надіслання відповідачем) для подання пояснення на відзив, яке повинне відповідати ч.ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив ( у разі його надіслання позивачем) для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.ч. 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (позивачу).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: court.gov.ua/fair/sud2025/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ