Ухвала суду № 138650687, 30.07.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/7824/25

Провадження № 6/642/342/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового наказу Холодногірського районного суду м. Харкова від 12.12.2025 у цивільній справі № 642/7824/25, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2025 Холодногірським районним судом м. Харкова винесено судовий наказ за заявою КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 22898 (двадцять дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн. 51 коп.

20.07.2026 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про надання розстрочки виконання вказаного судового наказу, в обґрунтування поданої заяви зазначає, що він знаходиться у скрутному матеріальному становищі та на даний час безробітній, оскільки здійснює догляд за своєю матір`ю. Згідно з відомостями, що міститься в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в ОСОБА_1 відсутнє будь-яке нерухоме майно.

Крім того, ОСОБА_1 не проживає у місті Харкові у зв`язку з воєнними діями, влаштовує свій побут у місті Хмельницькому, тимчасово не працює, однак при цьому усвідомлює та готовий виконати зобов`язання. З 27 липня 2025 року ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою переселенця № 6825-5003720822 та проживає у АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 21.07.2026 заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання на 30.07.2026.

У судове засідання представник стягувача КП «Харківводоканал» не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надавав.

30.07.2026 до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_4 про розгляд заяви у її відсутність та відсутність заявника ОСОБА_1 .

Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутність сторін. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання судового наказу.

У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву про розстрочку виконання судового наказу, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.12.2025 Холодногірським районним судом м. Харкова винесено судовий наказ за заявою КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 22898 (двадцять дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн. 51 коп. з яких:

- 12184,21 грн. за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.02.2022 по 30.09.2025;

- 8204,93 грн. за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.02.2022 по 30.09.2025;

- 1209,54 грн. за абонентське обслуговування за період з 01.02.2022 по 30.09.2025;

- 680,97 грн. за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період 01.02.2022 по 30.09.2025;

- 618,86 грн. за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.02.2022 року по 30.09.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З відомостей з Пенсійного фонду України (реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) вбачається, що за лютий, березень 2026 року ОСОБА_1 отримав дохід в сумі 17294 грн. 00 коп., тобто середній розмір його доходу на місяць становив 8647 грн. 00 коп. Суд зазначає, що вказані виплати дійсно є соціальними. Будь-яких відомостей про отримання боржником інших доходів, зокрема заробітної плати, зазначені відомості не містять.

На підтвердження зазначених обставин надано довідку № 61 від 25.05.2026 року, яка свідчить про отримання допомоги по догляду за ОСОБА_2 , що є матір`ю заявника.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435ЦПК України і ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, вирішуючи питання розстрочення виконання судового наказу, суд, з врахуванням обсягу задоволених вимог, розміру доходу боржника, а також, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою № 61 від 25.05.2026 року про отримання відповідної допомоги, дійсно не має можливості одноразово сплатити всю суму заборгованості, а тому суд доходить до висновку про наявність правових підстав для розстрочки виконання судового наказу на 12 місяців, починаючи з дня постановлення ухвали.

Встановлення ж порядку погашення заборгованості, а також графіку сплати з нормами ч. 5 ст. 435 ЦПК України не узгоджується.

Керуючись ст. ст. 260, 435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового наказу Холодногірського районного суду м. Харкова від 12.12.2025 у цивільній справі № 642/7824/25 - задовольнити.

Розстрочити виконання судового наказу Холодногірського районного суду м. Харкова від 12.12.2025 у справі № 642/7824/25 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 22898 (двадцять дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн. 51 коп. на 12 (дванадцять) місяців, рівними платежами, щомісячно, а саме по 1908 грн. 20 коп., починаючи з дня постановлення даної ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.Г. Проценко