Рішення № 138650377, 21.07.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/412/25

Провадження № 2/626/37/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

секретаря Івашкіної Т.В.,

за участю

представника позивачки Костирі Г.А.,

представника відповідача та третьої особи Лобач Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Костиря Геннадій Анатолійович, до ОСОБА_2 , Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про виділ частки, зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень (т.1 а.с.210-217), зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . У травні 2022 року вона звернулась до Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини в порядку та строки, визначені ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України. Довідкою №3/02-14 від 05.01.2024року, виданою завідувачем Зачепилівської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терещенко позивача було повідомлено, що станом на 05.01.2024 року, за матеріалами спадкової справи №131/2022 (номер спадкової справи у спадковому реєстрі 69294592), заведеної Зачепилівською державною нотаріальною конторою 19.05.2022року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , наявні дані про те, що до складу спадкоємців останньої входять: ОСОБА_1 , яка являється спадкоємцем за законом відповідно до ст. 1261 ЦК та ОСОБА_2 , який являється спадкоємцем за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. 19.01.2016 року за №115.

Вказаним заповітом ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: «належне їй нежитлове приміщення (магазин, площею 48,4 кв.м., що розташований у АДРЕСА_1 ) та житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 , заповіла своєму сину - ОСОБА_2 ».

На момент складання заповіту (19.01.2016 року) спадкодавець ОСОБА_3 мала у власності тільки 1/2 частку у нежитловому приміщенні (магазин, площею 48,4 кв.м., що розташований у АДРЕСА_1 ) та у житловому будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 , про що свідчить наступне.

Так, ОСОБА_3 (спадкодавець) перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , про що 15.09.1979 року зроблений актовий запис №182.

В подальшому, будучи у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_3 набула у власність: житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 (на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.1998 року) та нежитлове приміщення літ. А-1, площею 48,4 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2004 року).

Відповідно до частини 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Частки співвласників у спільній сумісній власності вважаються рівними (ст.ст. 370, 372 ЦК України).

Отже, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення літ. А-1, площею 48,4 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 були об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в силу вимог ст. 368 ЦК України, як майно набуте подружжям під час шлюбу, а частка кожного з подружжя у зазначеному майні складає 1/2.

Між тим, за життя ОСОБА_4 з позовом про виділ своєї частки із спільного сумісного майна подружжя не звертався, а тому формально право власності на вказані вище житловий будинок з надвірними будівлями та нежитлове приміщення залишилося зареєстрованим одноосібно за його дружиною ОСОБА_3 .

Таким чином, частка ОСОБА_4 у спільно набутому під час шлюбу з ОСОБА_3 майні може бути виділена на підставі ст. 370 ЦК України, про що позивачем, як правонаступником заявлена позовна вимога.

Виділення 1/2 частки ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 та на нежитлове приміщення літ. А-1, площею 48,4 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 свідчитиме про те, що заповіт стосується лише тієї частини майна яка належала спадкодавцю на праві власності на момент його складання (2016рік). В свою чергу, виділена частка ж ОСОБА_4 таким заповітом не охоплена.

Так, згідно ч. 1 ст. 1257 ЦК заповіт, складений особою, яка не мала на це право є нікчемним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Довідкою №30 від 01.02.2022 року, виданою Зорянським старостинським округом Красноградської міської ради Харківської області підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 з 2017року по день смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

ОСОБА_3 у 2020 році на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 на його частку у спільному майні, а саме у: житловому будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 та нежитловому приміщенні літ. А-1, площею 48,4 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Як наслідок, після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно бути успадковано в рівних частинах частка: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення літ. А-1, площею 48,4 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 , що не була охоплена заповітом.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Невиконання такого обов`язку нотаріусом, з посиланням на наявний спір між спадкоємцями є порушенням прав та законних інтересів позивача, які підлягає захисту у судовому порядку, у спосіб спонукання нотаріуса видати відповідне свідоцтво.

Видача 25.09.2025 року відповідачем - державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О. ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину за заповітом за №1528 на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; № 1529 на нежитлове приміщення №9, розташоване в АДРЕСА_1 , в період наявних судових спорів у справах , предметом яких є серед іншого: заповіт спадкодавця, та частки у спадковому майні, розгляд яких триває у судах відповідних інстанцій є незаконним, що в свою чергу є підставою для визнання їх недійсними.

Згідно з статтею 42 Закону України "Про нотаріат" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

В провадженні Берестинського районного суду Харківської області перебуває справа № 626/412/25 (провадження № 2/626/356/2025) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 .

Також, в провадженні Берестинського районного суду Харківської області перебувала справа № 626/221/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. 19.01.2016 року за реєстровим №115. Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 22.08.2024 року у справі № 626/221/24, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29.01.2025року по справі 626/221/24, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року без змін.

ОСОБА_1 не погодилась із вказаними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, та оскаржила їх у касаційному порядку.

У зв`язку з тим, що у обох справах №626/221/24 та №626/412/25 Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області є учасником судових процесів, та з огляду на наявність електронного кабінету в системі ЕСІТС, є всі підстави стверджувати що Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області є обізнаним учасником про всі стадії процесів у судових справах №626/221/24 та №626/412/25 та суть заявлених у них позовних вимог.

Таким чином, Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області на підставі абзацу 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» мала зупинити вчинення нотаріальних дій з оформлення свідоцтв про право на спадщину за заповітом у спадковій справі №131/2022 до вирішення судами відповідних інстанцій спорів у справах №626/221/24 та №626/412/25.

Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О. 29.09.2025року у спадковій справі №131/2022, які зареєстровані в реєстрі за №1528 та за №1529, підлягають визнанню недійсними, на підставі ч. 1 ст. 1301 ЦК України, через недодержання процедури їх видачі передбаченої абз.4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат».

Позивачка ОСОБА_1 просить:

- виділити частку ОСОБА_4 у спільно набутому під час шлюбу з ОСОБА_3 майні, яка складається з: частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 та 1/2 частини нежитлового приміщення літ. А-1, площею 48,4 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Зачепилівську державну нотаріальну контору Харківської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті матері ОСОБА_3 на наступне спадкове майно: 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 та 1/4 частину нежитлового приміщення літ. А-1, площею 48,4 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом видані державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О. 29.09.2025року у спадковій справі №131/2022, зареєстрованих в реєстрі за №1528 та за №1529;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Красноградського (Берестинського) районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року відкрито провадження у цивільній справі № 626/412/25 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Красноградського (Берестинського) районного суду Харківської області від 09 квітня 2025 року залучено у цивільній справі №626/412/25 в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 19 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Лобач Н.І. про закриття провадження у цивільній справі № 626/412/25.

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 19 травня 2025 року провадження у цивільній справі № 626/412/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про виділ частки та зобов`язання вчинити певні дії зупинено до вирішення іншої справи до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільної справи № 626/221/24 Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Берестинського районного суду Харківської області від 19 травня 2025 року скасовано, справу направлено до Берестинського районного суду Харківської області для продовження розгляду.

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2025 року продовжено розгляд цивільної справи №626/412/25.

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 18 грудня 2025 року підготовче провадження закрито, цивільну справу № 626/412/26 призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Костиря Г.А. підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючсиь на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О. в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій повідомила про не визнання позовних вимог (т.1 а.с.110).

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_2 адвокат Лобач Н.І. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.229-233). Представник відповідача послалась на те, що існує рішення суду, яке вступило в законну силу і яким вирішено склад спадкового майна та осіб, яким дане майно перейшло після смерті спадкодавця між тими сторонами. Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 22.08.2024 року у справі №626/221/24, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання заповіту недійсним відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 29 січня 2025 року по справі №626/221/24 судом відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилась, однак його дружина ОСОБА_3 на момент його смерті, була зареєстрована з ним за однією адресою, тому у відповідності до вимог частини 3 статті 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину. При цьому, ОСОБА_4 за життя окремо заповіт на своє майно не складав, заповіт дружини не оскаржував, про виділ частки у спільному сумісному майні вимог не заявляв, до моменту його смерті майно перебувало у спільній власності подружжя та не вибувало із його володіння, а спадщину після його смерті прийняла його дружина, яка стала єдиним власником вказаного вище нерухомого майна. В Постанові КЦС ВС від 14 серпня 2024 року у справі № 522/3974/20 визначено, що визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту прав з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Посилання позивача на незаконність дій нотаріуса з видачі свідоцтва в період розгляду спору між тими сторонами, зокрема щодо визнання заповіту недійсним є безпідставним, оскільки на сьогоднішній день наявне рішення суду яке набрало законної сили та яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Відповідно, будь-які порушення нотаріусом щодо видачі свідоцтва про право на спадщину відсутні. Твердження ОСОБА_1 про те, що на момент складання заповіту спадкодавець ОСОБА_3 мала у власності тільки частку у нерухомому майні, а тому не мала права розпоряджатися щодо іншої частини майна, власницею якої вона не була, також є безпідставними, оскільки заповідач при складанні заповіту може охопити майно, яке буде йому належати в майбутньому, а чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Позивачкою до позову не надано доказів того, що вона вступила в спадщину після смерті батька, частку майна якого просить виділити в спільному майні. Підтвердження факту прийняття спадщини є обов`язковим у спорі про виділ частки майна у спільному майні подружжя.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_5 , представника відповідача та третьої особи ОСОБА_6 , з`ясувавши позицію представника відповідача Зачепилівської державної нотаріальної контори, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 15 вересня 1979 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (т.1 а.с.23).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а.с.24).

ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи з дитинства (т.1а.с.143-144).

ОСОБА_9 у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (т.1а.с.25).

На підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 червня 2004 року ОСОБА_3 набула у власність нежитлове приміщення, площею 48,4 кв м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_3 (т.1 а.с.12-13,14).

На підставі договору купівлі-продажу від 02 березня 1998 року ОСОБА_3 набула у власність жилий будинок з надвірними будовами, що розташований за адресою; АДРЕСА_2 ; право власності на вказаний будинок було зареєстроване за ОСОБА_3 (т.1а.с.26-27).

19 січня 2016 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. за реєстровим № 115, відповідно до якого на випадок свої смерті зробила наступне розпорядження: належне їй нежитлове приміщення (магазин), площею 48,8 кв м, що розташоване в АДРЕСА_1 та житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_2 , заповіла своєму сину ОСОБА_2 (т.1 а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т.1а.с.21).

Як вбачається з листа Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області № 270/02-14 від 15.07. 2026 року, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилася (т.2 а.с.42).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (т.1.а.с.22).

Згідно довідки Зорянського старостинського округу Красноградської міської ради № 30 від 01 лютого 2022 року чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_3 з 2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з ним на момент його смерті за однією адресою були зареєстровані: дружина ОСОБА_3 , не родич ОСОБА_12 інші особи не зареєстровані (т.1а.с.8).

Згідно довідки Зорянського старостинського округу Красноградської міської ради № 405 від 03 грудня 2021 року ОСОБА_3 дійсно проживала з ОСОБА_4 ; вказані особи вели спільне господарство та були зареєстровані в одному домоволодінні по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1а.с.9).

Відповідно до повідомлення Зачепилівської державної нотаріальної контори № 3/02-14 від 05 січня 2024 року, за матеріалами спадкової справи № 131/2022 року (номер у Спадковому реєстрі 69294592), яка заведена Зачепилівською державною нотаріальною конторою Харківської області 19 травня 2022 року, після смерті ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_3 , станом на 05 січня 2024 року до складу спадкоємців спадкодавця входять: дочка ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_4 , являється спадкоємцем за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України; син ОСОБА_2 , що зареєстрований в АДРЕСА_2 , являється спадкоємцем за заповітом посвідченим приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. 19.01.2016 року за реєстровим номером № 115 (т.1а.с.10).

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року у цивільній справі № 626/221/24 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. 19.01.2016 року за реєстровим № 115 відмовлено (т.1а.с.91-95).

Відповідно до постанови Харківського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року у цивільній справі № 626/221/24 без змін (т.1 а.с.58-62).

Судом досліджено копію спадкової справи № 131/2022 до майна померлої ОСОБА_3 (т.2а.с.19-28).

Листом від 15.07.2026 року № 270/02-14 завідувач Зачепилівської державної нотаріальної контори повідомила, що ОСОБА_1 05.01.2024 року звернулась із проханням припинити будь-які провадження по спадковій справі № 131/2022 до вирішення справ у суді. Оскільки рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року набрало законної сили, були видані свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом ОСОБА_2 та за законом ОСОБА_1 (т.2 а.с.42).

Державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О. 29.09.2025року у спадковій справі №131/2022 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за №1528 після смерті ОСОБА_3 на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 , на спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.197, 222).

Право власності ОСОБА_2 на вказаний будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав (т.1 а.с.197 на звороті, 223).

Державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О. 29.09.2025року у спадковій справі №131/2022 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1529 після смерті ОСОБА_3 на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 , на спадкове майно: нежитлове приміщення №9, розташоване в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.199, 224).

Право власності ОСОБА_2 на вказане нежитлове приміщення зареєстровано в Державному реєстрі речових прав (т.1 а.с.197 на звороті,221).

Норми права застосовані судом та висновки щодо позовних вимог

Щодо позовних вимог про виділ частки ОСОБА_4 у спільно набутому під час шлюбу з ОСОБА_3 майні суд дійшов наступних висновків

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 1 ст.370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частини другої статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно частини другої статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В Постанові ВС від 14 серпня 2024 року у цивільній справі № 522/3974/20 сформульовано правовий висновок наступного змісту: визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту прав з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя заповіт на належне йому майно не складав, заповіт ОСОБА_3 не оскаржував, про виділ частки у спільному сумісному майні вимог не заявляв, до моменту його смерті спірне майно (житловий будинок та нежитлове приміщення) перебувало у спільній власності подружжя, а спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дружина ОСОБА_3 , яка стала єдиним власником вказаного вище нерухомого майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству, визначення частки померлого ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту прав позивачки ОСОБА_1 і самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті матері ОСОБА_3 на 1/4 частину житлового будинку та на 1/4 частину нежитлового приміщення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (статті 1233 ЦК України).

Заповіт як остання воля особи стосується її розпоряджень на випадок смерті і тому покликаний вирішувати значущі для особи питання щодо призначення спадкоємців, позбавлення спадкоємців за законом права спадкування, визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом, встановлювати інші розпорядження, які відповідають заповіту та вимогам законодавства про спадкування. При цьому право фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб`єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд.

Право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права. Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання

Такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25 травня 2021 року в справі № 522/9893/17 (провадження № 14-173цс20) та в постановах Верховного Суду від 07 березня 2024 року в справі № 388/792/19 (провадження № 61-1724св24), від 20 липня 2022 року в справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21) та ін.).

Частиною першою статті 1236 ЦК України визначено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Нерухоме майно - будинок, розташований у АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 придбані ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 , отже майно було об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилась, однак його дружина ОСОБА_3 на момент його смерті, була зареєстрована з ним за однією адресою, тому у відповідності до вимог частини 3 статті 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.

При цьому, ОСОБА_4 за життя окремо заповіт на своє майно не складав, заповіт дружини не оскаржував, про виділ частки у спільному сумісному майні вимог не заявляв.

Отже, прийнявши спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_3 стала єдиним власником вказаного вище нерухомого майна.

Заповіт ОСОБА_3 складений та посвідчений 19 січня 2016 року у відповідності до вимог закону. Підстави для висновку про нікчемність вказаного заповіту відсутні.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року у цивільній справі № 626/221/24, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 19.01.2016 року, набрало законної сили 29 січня 2025 року.

На підставі досліджених наведених вище доказів суд дійшов висновку про те, що спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , а саме у вигляді жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в цілому охоплюється заповітом від 19.01.2016 року.

Доводи представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Костирі Г.А. стосовно того, що на момент складання та посвідчення заповіту від 19.01.2016 року спадкодавець ОСОБА_3 мала у власності тільки частку у зазначеному вище нерухомому майні, а тому не мала права розпоряджатися та складати заповіт щодо іншої частини майна, власницею якої вона не була, суд відхиляє як неспроможні зважаючи на те, що заповідач при складанні заповіту може охопити майно, яке буде йому належати в майбутньому, а чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене у сукупності, підстави для видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті матері ОСОБА_3 на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_2 та на 1/4 частину нежитлового приміщення, розташованого у АДРЕСА_1 , відсутні, оскільки зазначене нерухоме майно ОСОБА_3 відповідно до заповіту від 19.01.2016 року заповіла сину ОСОБА_2 , з огляду на що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними виданих ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину за заповітом суд дійшов наступних вимог

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Статтею 67 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається після спливу строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про нотаріат» за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Частиною 1 ст.1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Позивачка в заяві про уточнення позовних вимог (т.1а.с.210-217) посилається на те, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані ОСОБА_2 державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О. 29.09.2025року у спадковій справі №131/2022, які зареєстровані в реєстрі за №1528, №1529 (т.1 а.с.197, 199) підлягають визнанню недійсними, на підставі ч. 1 ст. 1301 ЦК України, через недодержання процедури їх видачі передбаченої абз.4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат».

Листом від 15.07.2026 року № 270/02-14 завідувач Зачепилівської державної нотаріальної контори повідомила, що ОСОБА_1 05.01.2024 року зверталась із проханням припинити будь-які провадження по спадковій справі № 131/2022 до вирішення справ у суді.

Оскільки рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року у цивільній справі № 626/221/24, яким ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту ОСОБА_3 від 19.01.2016 року недійсним, після апеляційного перегляду Харківським апеляційним судом 29 січня 2025 року набрало законної сили, у нотаріуса не було підстав для відмови спадкоємцю у видачі свідоцтв про право на спадщину за вказаним заповітом, з огляду на що ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за №1528 та за №1529, що не суперечить діючому законодавству.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 про визнання недійсними виданих 29.09.2025 року ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину за заповітом, зареєстрованих в реєстрі за №1528 та за №1529.

Судові витрати

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на підставі ст.141 ЦПК України слід покласти на позивачку.

Керуючись ст.ст. 10, 18, 81, 200, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Костиря Геннадій Анатолійович, до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ), Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області (адреса місцезнаходження: 64401, Харківська область, Берестинський район, смт.Зачепилівка, вул. Центральна, буд.57/13; ЄДРПОУ 02893634), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про виділ частки, зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 21 липня 2026 року.

Суддя