Рішення № 138650373, 22.07.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1604/26

Провадження № 2-о/626/49/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Рибальченко І.Г.,

за участю секретаря - Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації Берестинської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення , а саме - належності їй договору дарування посвідченого 29.12.1996 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Гурінович Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №450.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що 27.02.2026 року вона звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Берестинської міської ради з заявою про державну реєстрацію прав на житловий будинок на підставі договору дарування посвідченого 29.12.1996 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Гурінович Л.І. за реєстрованим № 450. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Берестинської міської ради прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 15.04.2026 р. №84287816, зокрема, на підставі того, що встановлена невідповідність персональних даних особи у поданих документах, а саме: у договорі дарування зазначено прізвище " ОСОБА_2 ", тоді як у документі, що посвідчує особу " ОСОБА_3 ", вказана розбіжність у написанні прізвища не дає можливості однозначно ідентифікувати особу як набувача права.

Виправити вищевказану помилку в досудовому порядку неможливо, так як приватний нотаріус Дружківського міського нотаріального округу Гурінович Людмила Іванівна, яка посвідчувала договір дарування житлового будинку, та дарувальник - померли, а м. Дружківка перебуває на території активних бойових дій.

Встановлення даного факту необхідне заявниці для подальшого володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, а саме для державної реєстрації прав на житловий будинок. Оскільки, виправити помилку неможливо, заявник звернувся до суду з про встановлення факту належності їй договору дарування ААВ №421580.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації Берестинської міської ради в судове засідання не з`явилася, надала заяву, про розгляд справи у її відсутності

Таким чином, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку може бути встановлений факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що 29.12.1996 року на ім`я " ОСОБА_1 , (укр. мова) видано договір дарування житлового будинку серії ААВ №421580, який посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Гурінович Л.І., зареєстрованого в реєстрі №450.

27.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора для проведення реєстрації права власності на житловий будинок.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №84287816 від 15 квітня 2026 року державним реєстратором Дьолог О.М. було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з відсутнстю інформації про підтвердження речового права станом на 2013 рік. Також встановлено невідповідність персональних даних особи у поданих документах, а саме у договорі дарування зазначено " ОСОБА_2 ", тоді як у документі, що посвідчує особа- " ОСОБА_3 ". Вказані розбіжності у написанні прізвища не дають можливості однозначно ідентифікувати особу як набувача права.

У копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 22 квітня 1974 року прізвище заявниці після реєстрації шлюбу зазначено російською мовою як " ОСОБА_2 ".

В паспорті громадянина України НОМЕР_2 від 12.03.1997 року, та в довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 22.09.1998 р., прізвище заявниці українською мовою правильно записано як - " ОСОБА_3 ".

В копії трудової книжник заявниці , від 14.04.1964 року, прізвище зазначено російською мовою як " ОСОБА_2 ".

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) зазначила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду та розглядаються в порядку окремого провадження за умови, що: відповідні факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує відповідний факт, що підтверджується його зверненнями до компетентних органів та отриманими відмовами; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20) додатково підкреслила, що у справах про встановлення факту належності правовстановлюючого документа суд встановлює саме належність такого документа конкретній особі, а не лише тотожність прізвищ чи інших ідентифікаційних даних, неоднаково зазначених у різних документах.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20 серпня 2018 року у справі № 545/1472/17 (провадження № 61-1584св17) роз`яснив, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа суд повинен запропонувати заявникові подати докази того, що відповідний документ належить саме йому, а також що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення; за відсутності такої можливості питання належності документа підлягає вирішенню в судовому порядку.

У постанові КЦС ВС від 14 січня 2026 року у справі № 462/5233/24 (провадження № 61-7568св25) суд касаційної інстанції, застосовуючи наведені підходи, зазначив, що коли розбіжність у написанні імені особи виникла після укладення правочину внаслідок отримання паспортного документа нового зразка, а нотаріус не має повноважень виправити таку невідповідність, оскільки на момент посвідчення договору анкетні дані повністю відповідали поданим документам, факт належності правовстановлюючого документа підлягає встановленню судом у порядку окремого провадження. Аналогічний підхід поширюється і на випадки, коли різниця в написанні прізвища чи імені зумовлена перекладом (транслітерацією) з іншої мови, за умови, що сукупність доказів підтверджує належність документа заявникові, а орган, який його видав, не може усунути розбіжність у позасудовому порядку.

Предметом розгляду є встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , договору дарування ААВ №421580 посвідченого 29.12.1996 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Гурінович Л.І., зареєстрованого в реєстрі №450.

Досліджені у справі докази у своїй сукупності копії паспорту заявниці, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, свідоцтво про укладення шлюбу, трудової книжки переконливо підтверджують, що договір дарування ААВ №421580 посвідченого 29.12.1996 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Гурінович Л.І., зареєстрованого в реєстрі №450 , що складений на ім`я " ОСОБА_2 ", фактично належить ОСОБА_1 .

Розбіжність у написанні прізвища " ОСОБА_2 " у договорі дарування та " ОСОБА_3 " у паспорті заявника зумовлена перекладом прізвища з російськомовного написання (" ОСОБА_2 "), яке містилося у первинних актах цивільного стану, на відповідник у сучасній українській мові (" ОСОБА_3 ") під час оформлення паспортного документу. Це підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 , складеним 22.04.1972 році російською мовою, де зазначено прізвище " ОСОБА_2 ", та паспортом заявниці, оформленими у 1997 році, де зазначено прізвище " ОСОБА_3 ".

Встановлення даних фактів не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки встановлення зазначеного юридичного факту необхідне заявнику для реалізації законного права внесення інформації про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; вказані нею обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд доходить висновку, що в цій частині заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 15, 16, 234, 256, 258 ЦК України, ст.ст.13, 19, 81, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити, що договір дарування житлового будинку серії ААВ №421580, який посвідчений 29 грудня 1996 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Гурінович Л.І., зареєстрованого в реєстрі №450, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя