Постанова № 138650313, 29.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/9061/26

н/п 3/953/1710/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р.Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «ХБВ № 1» (код ЄДРПОУ 45118381), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу № 1062/20-40-07-30/0703 від 22.06.2026, ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «ХБВ № 1» здійснила ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, а саме порушила вимоги: 1. пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, керуючись нормами пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.3, пункту 44.5, пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від?ємне значення об?єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 755924 грн. за 9 міс 2025 року та занижено податок на прибуток всього у сумі 49791579 грн, у тому числі за 2023 рік в сумі 6613155 грн, за 2024 рік в сумі 26098247 грн, за 9 міс 2025 року в сумі 17080177 грн. (1кв. 2025 року в сумі 3283309 грн, за 1-ше півріччя 2025 року в сумі 10271456грн.); 2. пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.5, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість, належного до сплати, на загальну суму 48020021 грн, в тому числі за періоди: липень 2023 в сумі 1844911 грн, серпень 2023 в сумі 800887 грн, вересень 2023 в сумі 1284757 грн, жовтень 2023 в сумі 675175 грн, листопад 2023 в сумі 721251 грн, грудень 2023 в сумі 1620994 грн, січень 2024 в сумі 805861 грн, лютий 2024 в сумі 4727489 грн, березень 2024 в сумі 4502478 грн, квітень 2024 в сумі 1630021 грн, травень 2024 в сумі 1311638 грн, червень 2024 в сумі 582512 грн, липень 2024 є сумі 1248723 грн, серпень 2024 є сумі 1689414 грн, вересень 2024 в сумі 1753388 грн, жовтень 2024 в сумі 1434738 грн, листопад 2024 в сумі 1694017 грн, грудень 2024 в сумі 3347580 грн, січень 2025 в сумі 798061 грн, лютий 2025 в сумі 578799 грн, березень 2025 в сумі 967845 грн, квітень 2025 в сумі 1209456 грн, травень 2025 в сумі 3884911 грн, червень 2025 в сумі 1864475 грн, липень 2025 в сумі 2414939 грн, серпень 2025 в сумі 2405922 грн, вересень 2025 в сумі 2219779 грн., за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Так, в судові засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про місце і час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. При цьому, 29.07.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначила, що акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ ВИРОБИ №1» (код ЄДРПОУ 45118381) від 15.05.2026 № 19802/20-40-07-03-06/45118381 не може вважатись належним доказом вчинення нею адміністративного правопорушення. Так, акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є лише службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм інформації про виявлені порушення, однак висновки, які в ньому містяться, самі по собі не породжують для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов`язки та законні інтереси. Разом з цим, вказує, що відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПКУ: Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Матеріали перевірки це акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною та заперечення, надані платником податків до акту (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду). Так, після подачі заперечень на акт перевірки Податковим органом було призначено повторну перевірку. Відповідно, висновки Акту перевірки № 19802/20-40¬07-03-06/45118381 від 15.05.2026 є неактуальними, непідтверджені, податкові повідомлення-рішення не винесені. Проте, податковим органом при направленні матеріалів до суду про притягнення її до адміністративної відповідальності вищевказані факти не враховані. Тому, враховуючи подання заперечень на акт перевірки, та призначення повторної перевірки, факт допущення порушення не є встановленим, а тому відповідні твердження податкового органу, відображають лише позицію однієї із сторін спору і не можуть бути висновком про наявність в її діях вини за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у формі умислу чи необережності, і відповідно, бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про закриття адміністративного провадження, суд приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як на доказ винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, надано, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення № 1062/20-40-07-30/0703 від 22.06.2026 та акт про результати документальної планової виїзної перевірки щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ ВИРОБИ №1» (код ЄДРПОУ 45118381).

Вказані докази не свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, враховуючи наступне.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає даним вимогам закону, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення, зокрема, фактично не зазначено об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте, для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП були допущені ОСОБА_1 , як головним бухгалтером ТОВ «ХБВ №1» особисто, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.

У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зазначено лише що вона порушила вимоги: пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, керуючись нормами пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.3, пункту 44.5, пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від?ємне значення об?єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 755924 грн. за 9 міс 2025 року та занижено податок на прибуток всього у сумі 49791579 грн, у тому числі за 2023 рік в сумі 6613155 грн, за 2024 рік в сумі 26098247 грн, за 9 міс 2025 року в сумі 17080177 грн. (1кв. 2025 року в сумі 3283309 грн, за 1-ше півріччя 2025 року в сумі 10271456грн.); 2. пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.5, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість, належного до сплати, на загальну суму 48020021 грн, в тому числі за періоди: липень 2023 в сумі 1844911 грн, серпень 2023 в сумі 800887 грн, вересень 2023 в сумі 1284757 грн, жовтень 2023 в сумі 675175 грн, листопад 2023 в сумі 721251 грн, грудень 2023 в сумі 1620994 грн, січень 2024 в сумі 805861 грн, лютий 2024 в сумі 4727489 грн, березень 2024 в сумі 4502478 грн, квітень 2024 в сумі 1630021 грн, травень 2024 в сумі 1311638 грн, червень 2024 в сумі 582512 грн, липень 2024 є сумі 1248723 грн, серпень 2024 є сумі 1689414 грн, вересень 2024 в сумі 1753388 грн, жовтень 2024 в сумі 1434738 грн, листопад 2024 в сумі 1694017 грн, грудень 2024 в сумі 3347580 грн, січень 2025 в сумі 798061 грн, лютий 2025 в сумі 578799 грн, березень 2025 в сумі 967845 грн, квітень 2025 в сумі 1209456 грн, травень 2025 в сумі 3884911 грн, червень 2025 в сумі 1864475 грн, липень 2025 в сумі 2414939 грн, серпень 2025 в сумі 2405922 грн, вересень 2025 в сумі 2219779 грн., проте, не зазначені обставини, які дозволяють дійти такого висновку.

Також до протоколу не додано жодних первинних документів, які слугували б підставою для такого висновку.

Відсутність вищевказаних даних у протоколі про адміністративне правопорушення та додатків до нього свідчить про неконкретність обвинувачення.

Неконкретність обвинувачення в даному випадку позбавляє можливості ефективно захищатися від нього.

Також, як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної планової виїзної перевірки.

Відповідно до змісту п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює, не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Отже, акт перевірки не може виступати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм ПК України, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Також, згідно з положень ст. 58 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкові повідомлення-рішення.

Податкові повідомлення-рішення, згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п. 55.1. ст. 55 ПК України.

При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 ПК України, протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов`язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п. п. 56.17.5 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту порушення податкового законодавства, контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки не має імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".

Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За вище викладених обставин, приходжу до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.163-1, 221, 247, 283-284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.А. Колесник