Ухвала суду № 138650106, 31.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/26160/25

Провадження № 6/638/987/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Рубель О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула комфорта-2» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,-

ВСТАНОВИВ :

07.07.2026 в провадження суду надійшла зазначена заява. Заява обґрунтована тим, що 14.01.206 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Формула комфорта-2» заборгованості у розмірі 6971,36 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн. На підставі судового наказу приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження №81323612, у межах якого з банківського рахунку примусово списано 8401,57 грн. Ухвалою суду судовий наказ скасовано. Таким чином, судове рішення, на підставі якого було здійснено примусове виконання, втратило законну силу. У зв`язку з чим заявник просить допустити поворот виконання судового наказу та стягнути на його користь кошти.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.07.2026 вказану заву про поворот виконання рішення суду передано в провадження судді Семіряд І.В.

Носенко А.В. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав та просив задовольнити.

Стягувач ТОВ «Формула комфорта 2» та Приватний виконавець Підгірний О.С. у судове засідання не прибули, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суд не сповістили.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Судом встановлено, що 19.06.2025 Шевченківським районним судом м. Харкова видано судовий наказ, яким Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований АДРЕСА_1 (власник майна за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №457602498 від 20.12.2025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула комфорта-2» (ЄДРПОУ 445134212, м. Харків, вул. Клочківська, 93, 61022) заборгованість по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2021 по 30.06.2022 у розмірі 6971 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят одна) грн 36 коп.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований АДРЕСА_1 (власник майна за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №457602498 від 20.12.2025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула комфорта-2» (ЄДРПОУ 445134212, м. Харків, вул. Клочківська, 93, 61022) судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн 80 коп.

Судовий наказ набрав законної сили 09.06.2026.

22.06.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Підгірним О.С. відкрито виконавче провадження №81323612 з виконання судового наказу №638/26160/25.

22.06.2026 в межах виконавчого провадження №81323612 приватним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 727,41 грн.

22.06.2026 в межах виконавчого провадження №81323612 приватним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 400 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № SYBR2626еРNK1019аf20001 від 22.06.2026 з рахунку ОСОБА_1 відраховано 8401,57 грн, призначення платежу стягнення за ВП №81323612 з виконання виконавчого документу судовий наказ №638/26160/25.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 24.06.2026 скасувати судовий наказ 638/26160/25, виданий 14.01.2026 Шевченківським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФОРМУЛА КОМФОРТА-2» заборгованості за послуги в загальному розмірі 6971,36 грн та судових витрат у розмірі 302,80 грн.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 431 ЦПК України -виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Питання повороту виконання рішення врегульовано ст. 444 ЦПК України.

За правилами ч. 2 ст. 444 ЦПК України - якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Ч. 5 ст. 444 ЦПК України передбачено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2011 у справі №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Визначальним під час розгляду заяви про поворот виконання рішення є з`ясування порушення скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку. При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду.

Поворот виконання рішення це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Таким чином, вирішальною підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна вже виконаних постанов чи рішень суду, а також реалізація скасованого рішення суду внаслідок одержання стороною майна.

Отже, умовою для застосування повороту виконання рішення є скасування рішення про присудження чи зобов`язання вчинити певну дію або утриматися від її вчинення, яке стало підставою для видачі виконавчого документа, який повністю або частково виконаний.

Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасоване судом вищого рівня повністю чи змінене із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

За правилами ч. 6 ст. 444 ЦПК України - До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Як встановлено в судовому засіданні судовий наказ, за яким відкрито виконавче провадження та відбулося стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , скасований ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова.

З наданої відповідачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження №81323612 вбачається сума, яка підлягала стягненню з ОСОБА_1 становить 7 274,16 грн, яка у подальшому і була стягнута приватним виконавцем. Вказана сума складається з 6971,36 грн заборгованість по сплати послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.20212 по 30.06.2022 та 302,80 грн судовий збір.

Окрім того, платіжну інструкцію АТ КБ «ПриватБанк», яка свідчить, що списання грошових коштів з ОСОБА_1 відбулося у сумі 8401,57 грн.

При цьому, сума заборгованості, які підлягала стягненню за рішенням суду становить 7274,16 грн, отже, 1 127,41 грн, які стягнуті з ОСОБА_1 не є стягнутими грошовими коштами за рішенням суду.

З постанови приватного виконавця від 22.06.2026 вбачається, що з ОСОБА_1 також стягнуто основну винагороду 727,41 грн та витрати виконавчого провадження 400 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч.2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до конструкції ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження є коштами виконавчого провадження.

Положеннями ст. 444 ЦПК України передбачений поворот виконання саме рішення суду, тоді як винагорода виконавця, витрати виконавчого провадження та витрати за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження не є сумами, присудженими до стягнення з відповідача за рішенням суду. А тому основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, стягнуті на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні судового рішення, не можуть бути предметом розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.

Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 у справі № 296/7644/17 та від 20.10. 2021 у справі № 521/5241/18.

Отже, стягнуті в процесі виконання рішення суду витрати виконавчого провадження не є грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Таким чином, питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» - рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

А тому, оскільки вказані заявником кошти в розмірі 1 127,41 грн не є коштами, які стягувались за судовим наказом, який було скасовано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення в цій частині.

З огляду на вказане, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.444 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула комфорта-2» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком задовольнити частково.

Допустити поворот виконання судового наказу № 638/26160/25, 2-н/638/191/26 від 26.01.2026, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула комфорта-2» (ЄДРОУ 44513421) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у порядку повороту виконання судового наказу - 7274 (сім тисяч двісті сімдесят чотири) грн 16 коп.

В іншій частині у задоволені заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Семіряд