Рішення № 138649846, 31.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5286/24

Провадження № 2/346/105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Третьякової І.В.

за участю секретаря судових засідань Гжибовського А.А.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Рокетської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та відновлення залишку на рахунку, -

В С Т А Н О В И В :

26.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Просила суд --- визнати дії АТ КБ «Приватбанк» щодо проведення операції «збільшення кредитного ліміту», здійсненої 16.06.2024 року по картковому рахунку № НОМЕР_1 належного ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» - неправомірними,

-визнати правочин у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 «Універсальна» в АТ КБ «Приватбанк» в сумі 63973,20 грн. недійсним,

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити на картковому рахунку № НОМЕР_1 «Універсальна» належному ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» станом 19.09.2024 в сумі 00 грн. 00 коп.

Заявою від 07.05.2026 представник позивача ОСОБА_2 просила прийняти відмову позивача від позовної вимоги про визнати правочин у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 «Універсальна» в АТ КБ «Приватбанк» в сумі 63973,20 грн. недійсним.

Ухвалою суду від 08.05.2026 відмова позивача від частини позовних вимог прийнята судом, провадження в справі в частині позовних вимог «визнати правочин у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 «Універсальна» в АТ КБ «Приватбанк» в сумі 63973,20 грн. недійсним» закрито у зв`язку із відмовою позивача від позлову.

Заявою від 07.05.2026 представник позивача ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги та просила:

-визнати дії АТ КБ «Приватбанк» щодо проведення операції «збільшення кредитного ліміту», здійсненої 16.06.2024 року по кредитній карті № НОМЕР_1 «Універсальна» відкритої на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» - неправомірними.

-зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на рахунку кредитної карти № НОМЕР_1 «Універсальна» відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» станом на 13 годину 30 хвилин 16 червня 2024 року.

Позовні вимоги, з урахуванням уточнення, позивач обґрунтовує тим, що вона є клієнтом АТ КБ «Приватбанк», в її користуванні знаходиться картка АЬТ КБ «Приватбанк» «Універсальна» № НОМЕР_1 . 14.06.2024 вона уклала Договір страхування фінансових ризиків за стандартним страховим продуктом «Захист від шахрайства», страховик «ПАТ «Страхова компанія Універсальна», страховий агент АТ КБ «Приватбанк», що уклав Договір від імені та в інтересах страховика, що підтверджується Полісом страхування фінансових ризиків. Предметом Договору була передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування. Страховику на умовах визначених Договором.16.06.2024 року перебуваючи за місцем свого проживання о 13:35 на її номер мобільного телефону мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 зателефонувала невідома особа з мобільного номеру телефону НОМЕР_3 , яка представилася працівником мобільного оператора ПрАТ «Київстар» та повідомила про те, що задля забезпечення безпеки персональних даних позивача, які зберігаються у мобільному додатку «Мій Київстар», їй прийде смс-повідомлення від оператора із цифровим кодом, який вона має повідомити їй. Під час телефонного дзвінка позивачу прийшло смс-повідомлення із цифровим кодом, який вона повідомила особі на цьому телефонний дзвінок завершився. За деякий час позивач зауважила, що відсутній мобільний Інтернет. З`ясувала, що не може зателефонувати, оскільки номер мобільного телефону не в мережі. Підключивши вай-фай до мобільного телефону зайшла до мобільного додатку Приват24 і заблокувала банківські картки.

16.06.2024 вона звернулася до відділення мобільного оператора ПрАТ «Київстар» щодо дзвінка оператора та отримане смс-повідомлення, відповідь надійшла 12.08.2024, в якій зазначено, що відсутні юридичні підстав для надання такої інформації. 17.06.2024 вона звернулася до відділення АТ КБ «Приватбанк», де їй було повідомлено, що під час телефонного дзвінка невідомими особами був піднятий кредитний ліміт на її банківській картці «Універсальна» № НОМЕР_1 та відбулися перекази грошових коштів в загальній сумі 63973,20 грн., при цьому позивач зазначає, що видача кредиту відбувалася без її відома, шляхом заволодіння невідомими особами її даними шахрайським методом, застосовуючи при цьому електро-обчислювальну техніку.17.06.2024 позивачка звернулася до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та відомості про це були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12024091180000445, 02.08.2024 матеріали вказаного кримінального провадження передано до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, досудове розслідування триває. Позивач зазначає, що не встановлювала кредитний ліміт на банківській картці «Універсальна» № НОМЕР_1 , збільшення кредитного ліміту відбулося без її волевиявлення, внаслідок шахрайських дій, вчинених невідомими особами, які незаконно заволоділи кредитними коштами. Позивач зазначає, оскільки вона після вчинення правопорушення щодо неї, одразу після несанкціонованої транзакції повідомила відповідача, заявила про заблокування рахунку, заявила до правоохоронних органів про кримінальне правопорушення, не сприяла втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, вона не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.09.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалами Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.09.2024 року про витребування доказів, витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо банківської картки «Універсальна» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_1 та у ПрАТ «Київстар» інформацію щодо номеру мобільного телефону НОМЕР_2 .

30.10.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву АТ КБ «Приватбанк», в якій представник відповідача Рокетська С.В. просила в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Свою позицію обґрунтувала тим, що 17.06.2024 о 10:00:00 відповідачем зафіксовано звернення (інцидент) клієнта ОСОБА_1 , запис розмови додається. Згідно виписки по кредитній карті позивачки НОМЕР_7 16.06.2024 о 13:49:51 встановлено кредитний ліміт 57000 грн. по заявці клієнта. Кошти в загальній сумі 61847 грн.+комісія переведені через термінал на інші картки, зокрема НОМЕР_4. Також на картку наявні зарахування від банків-емітентів в загальній сумі 6000 грн. При цьому встановлено, що переказ коштів з картки позивача проведено з ручним вводом номеру карти, введенням cvv-коду з використанням «3D-Secure». Згідно комплексу «відеоматеріали АТМ» зняття коштів з карти № НОМЕР_1 не зафіксовано. Однак зафіксовано зняття коштів з карти № НОМЕР_4 в банкоматах м.Кривій Ріг невстановленими особами. Також зазначено, що аналізом логів входів за 16.06.2024 в «Приват24» під акаунтом НОМЕР_2 ОСОБА_1 відбулися входи з не типових для клієнта девайсів. Крім того, згідно інформації з «Архіву повідомлень» а саме «SVR-опитування системи «Service» (Сервісу підтвердження операції) клієнта, де зафіксовано зміну пароля в Приват24 16.06.2024 о 13:40:10, вхід з нетипового пристрою, заявка на підняття кредитного ліміту. Зміну логіна в Приват 24 з НОМЕР_2 на НОМЕР_5 Аналізом зміни аккаунту «Приват24» під логіном НОМЕР_2 встановлено, що 16.06.2024 відбулася зміна пароля на вхід «Приват24» клієнта з використанням PIN-коду картки № НОМЕР_1 , аккаунт заблоковано після проведення платежів. Також встановлено, що 16.06.2024 о 13:42:58 змінено фінансовий номер клієнта з НОМЕР_2 на НОМЕР_5 . Таким чином, відповідач зазначає, що списання коштів 16.06.2024 з карти позивача в загальній сумі 61847 грн. + комісія, відбулися внаслідок розголошення конфіденційних даних, втрати фінансового номеру телефону несвоєчасного звернення клієнта в банк з приводу втрати для убезпечення несанкціонованого доступу до Приват24, в результаті чого зловмисниками було змінено пароль на вхід в Приват24, здійснено вхід, змінено логін, збільшено кредитний ліміт та здійснено переказ коштів. Всі потрібні дані для проведення платежів через інтернет (номер карти, термін дії та свв.) були введені, транзакція окрема підтверджена паролем. Вхід в приват24 був здійснений під авторизацією клієнта. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації. Факт шахрайства щодо ОСОБА_1 став можливим через порушення нею «Умов і правил надання банківських послуг», зокрема п.п.1.1.2.1.10, 1.1.10.10.1, 1.1.10.10.3. Оскільки позивачем не доведено обставини вчинення порушень і неправомірних дій з боку банку, вказане виключає відповідальність банку згідно з Умовами договору та вимогами законодавства.

18.11.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 , в якій вона просила свою позовну заяву задовольнити. З відзивом відповідача не погодилася та зазначила, що відповідач сам зазначає про те, що в Приват24 під аккаунтом НОМЕР_2 ОСОБА_1 відбулися входи з нетипових для клієнта девайсів, здійснений переказ грошових коштів на інші картки та зафіксовано зняття грошових коштів з цих карток в банкоматах м Кривий Ріг. При цьому не надано будь-яких даних, які б свідчили про проведені банком дії, направлені на з`ясування виниклих обставин, що вказує на недосконалість системи захисту від несанкціонованого доступу до персональних даних клієнта, внаслідок чого 16.06.2024 відбулося списання грошових коштів з картки позивачки без її згоди. Вже 17.06.2024 позивачка звернулася до відділення банку і дізналася про підняття кредитного ліміту по карті та списання грошових коштів, повідомила про шахрайські дії під час телефонного дзвінка невідомих осіб, які представилися працівником мобільного оператора ПрАТ «Київстар». 27.07.2024 позивач отримала відповідь АТ КБ «Приватбанк» про відмову у задоволенні її запиту, що спростовує твердження відповідача про несвоєчасне звернення позивача в банк з приводу втрати фінансового номера для убезпечення несанкціонованого доступу до приват24. Наголошує, що не розголошувала конфіденційні дані та фінансовий номер телефону. Збільшення кредитного ліміту відбувалося без її волевиявлення та будь-якого розголошення даних з її боку, в наслідок фінансових шахрайських схем, вчинених невідомими особами.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 04.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з урахуванням заяви про зміну та уточнення позовних вимог, просила їх задовольнити, з підстав зазначених в позовній заяві. Додатково пояснила, що вона є клієнтом АТ КБ «Приват банк», має в цьому банку рахунок та користується банківськими картками. На її мобільному телефоні встановлено додаток «Приват24». 16.06.2024 року о 13:35:19 на її номер телефону подзвонила невідома особа та представилася працівником «ПрАТ «Київстар», повідомила, що покращують роботу системи після хакерської атаки, для забезпечення безпеки персональних даних, які зберігаються в додатку «Мій Київстар» необхідно повідоми цифровий код, який прийде від оператора «Київстар». Після цього о 13:35:30 на її телефон прийшло смс-повідомлення від оператора «Київстар» з цифровим кодом, який вона повідомила начебто працівнику «Київстар» о 13:37:29. Після цього, через деякий час вона помітила, що відсутній мобільний інтернет, немає мережі і вона не може здійснювати дзвінки. Такий стан телефону тривав два тижні. З іншого номеру телефона вона додзвонилася оператору «Київстар», щоб з`ясувати про дзвінок від них, де їй рекомендували звертатися до відділення. Наступного дня, 17.06.2024 вона звернулася до вдділення «Київстар» та до відділення АТ КБ «Приватбанк» із заявами. У відділенні АТ КБ «Приватбанк» їй повідомили, що 16.06.2024 на її рахунку було піднято кредитний ліміт, знято грошові кошти, відбулися надходження коштів у виді мікрокредитів з інших фінансових установ. Також вона звернулася в поліцію щодо шахрайських дій, було розпочато кримінальне провадження, яке в подальшому передано до поліції Дніпропетровської області, т.к. встановлено, що грошові кошти з її банківської картки зняті в м.Кривий Ріг. Зазначає також, що до 16.06.2024 року вона користувалася карткою, здійснювала переказ грошових коштів в додатку «Приват24». Кредитний ліміт не піднімала, кредитними грошима не користувалася. Після вказаного випадку з її карти були зняті 63973,20 грн., які складаються з піднятого до 57000 грн. кредитного ліміту, зараховані на її рахунок мікрокредити в сумі 2000 грн. та 4000 грн., та її особисті кошти в сумі 1500-2000 грн, які знаходилися на рахунку на момент вчинення шахрайських дій. До страхової компанії вона не зверталася для одержання страхових виплат. Вважає, що банк мав би заблокувати транзакцію, якщо існує сумнів в тому, що саме клієнт проводить цю операцію. При цьому банк бачив, що відбувається вхід з нетипових девайсів, зміна фінансового номеру, підняття кредитного ліміту, проводяться транзакції і не відреагував на це. Саме тому відповідальність має нести банк. Щодо передачі шахраям коду, пояснила, що вона дійсно повідомила код, якій надійшов їй в смс-повідомленні від Київстар, вважаючи що це стосується додатку «Мій К;иївстар», зауважила, що не повідомляла інформацію для входу в аккаунт Приват24.

Представники позивача Боднарчук А.М., ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, з урахуванням заяви про зміну та уточнення позовних вимог, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Рокетська С.В. позовні вимоги не визнала, просила відмовити, з підстав зазначених у відзиві. При цьому додала, що відсутні порушення в діях банку. Банк не несе відповідальності за розкриття клієнтом третім особам інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Таке розкриття інформації, що потягло втрату фінансового номера, підтвердила і позивач, що зафіксовано на аудіо записі розмови клієнта з оператором банку.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши і оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Предметом позову у цій справі є вимоги про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме відновити залишок по рахунку позивача.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь - які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є користувачем послуг АТ КБ «ПриватБанк», де у неї відкритий банківський рахунок, до якого випущена карта № НОМЕР_1 .

Відповідно до полісу № INJWSKM-245E0GV від 14.06.2024 страхування фінансових ризиків за стандартним страховим продуктом «Захист від шахрайства» , ОСОБА_1 застрахувала ризик, пов`язаний з об`єктом страхування (збитки чи витрати, пов`язані з ризиками здійснення операцій з використанням платіжних карток та/або банківських рахунків), страховиком виступило ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», страховий агент - АТ КБ «Приватбанк». Відповідно до п.9.1 строк дії договору 12 місяців з 15.06.2024 до 14.06.2025 включно. Відповідно до п.9.4.1 за Договором встановлюється період очікування страхового випадку - протягом перших семи днів від дати набрання чинності Договором - проміжок часу від дати набрання чинності Договором страхування, протягом якого страхове покриття за Договором не діє (т.1 а.с.10-14)

З виписки по рахунку/картці № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 за період 16.06.2024 року вбачається, що баланс по карті на початок періоду складав 1282,63 грн., баланс на кінець періоду -56690,57 грн.. Усього витрат -63973,20 грн., усього надходжень 6000 грн, сума комісій 2140,64 грн. Зафіксовано наступні перекази з даного рахунку за допомогою сервісу iPay.ua:

- о13:57 - в сумі 2025 грн. + 32,40 грн. комісія

- о 14:03 - в сумі 3035 грн.+ 106,23 грн. комісія,

-о14:03 - в сумі 15155 грн., +534,24 грн. комісія,

- о 14:21 - в сумі 23235 грн. +819,01 грн. комісія,

- о 14:30 - в сумі 10105 грн. + 356,26 грн. комісія,

- о14:33 - в сумі 7075 грн. + 249,48 грн. комісія,

- о 14:35 - в сумі 1217 грн. + 43,02 грн. комісія.

Зазначені транзакції підтверджуються також квитанціями за сплату від 16.06.2024 про переказ з картки № НОМЕР_1 на картку НОМЕР_6 (т.1 а.с.20-24, 26,132, 221, т.2 а.с.1)

Крім того, з виписки по рахунку вбачається, що на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 16.06.2024 року о 14:14 було зараховано кошти в сумі 4000 грн. та о 14:20 - 2000 грн. від банків-емітентів.

З довідки АТ КБ «Приватбанк» від 01.12.2025 виданої клієнту ОСОБА_1 вбачається, що 16.06.2024 року двічі відбулася зміна кредитного ліміту, а саме з 1000 грн. збільшено до 37000 грн., та з 37000 грн. збільшено до 57000 грн. (т.2 а.с.18)

Відповідно до інформації, наданої відповідачем АТ КБ «Приватбанк» на виконання Ухвали Коломийського міськрайонного суду від 27.09.2024 року про витребування доказів, 16.06.2024 року відбулося списання/зняття коштів у розмірі 63973,20 з кредитно-карткового ліміту за № НОМЕР_7 по заявці клієнта, в загальній сумі 61847 грн. (+комісія).

Із вказаного кредитно-карткового ліміту переведені 25260 грн. через термінал E5522696 (емітент JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK) на картку НОМЕР_4 (емітент JSC UNIVERSAL BANK) 16/06/2024 14:03:54 17/06/2024 P32 F DB -15,685.43 UAH -15,155.00 -530.43 760012 6538 E5522696 UKR JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK P 32 IPAY.UA P2P, NIZHNIOYURIIVSKA 45A

-16/06/2024 14:30:29 17/06/2024 P32 F DB -10,458.68 UAH -10,105.00 -353.68 113034 6538 E5522696 UKR JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK P 32 IPAY.UA P2P, NIZHNIOYURIIVSKA 45A 23235 грн. через термінал KHO00001 (емітент JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK) на картку НОМЕР_8 того ж банку-емітенту (додаток)

-16/06/2024 14:21:33 17/06/2024 P32 F DB -24,048.23 UAH -23,235.00 -813.23 732020 6538 KHO00001 UKR JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK P 32 PORTMONECOM*P2P, KYIV 8292 грн. через термінал W805107 (емітент UKR JOINT-STOCK COMPANY "SENSE BANК) на картку 5355280029347869 (емітент JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK)

-16/06/2024 14:33:00 17/06/2024 P32 F DB -7,322.63 UAH -7,075.00 -247.63 105041 6538 W805107 UKR JOINT-STOCK COMPANY "SENSE BAN P 32 CARD2CARD UA 0EASYPAY, Unavailable

-16/06/2024 14:35:19 17/06/2024 P32 F DB -1,259.60 UAH -1,217.00 -42.60 159045 6538 W805107 UKR JOINT-STOCK COMPANY "SENSE BAN P 32 CARD2CARD UA 0EASYPAY, Unavailable.

А також встановлено, що переказ коштів з карти НОМЕР_1 через термінали E8520364 (емітент PJSC BANK VOSTOK), НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (емітент JOINT STOCK COMPANY FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK), НОМЕР_11 (емітент UKR JOINT-STOCK COMPANY "SENSE BANК) проведено з ручним вводом номеру карти (posentrey mode-10), введеням cvvкоду (resp code-1) з використання "3D-Secure" (pos condition-82)

Згідно комплексу «відеоматеріали АТМ» в п.р. зафіксовано зняття коштів з карти НОМЕР_4 в банкоматах CADN1633, CADN9852, CADN9850, CADN0971, CADN6411 м.Кривий Ріг невстановленими особами 16.06.2024 р. генерувався CVV-код для проведення транзакції по карті НОМЕР_1 .

Аналізом логів входів за 16.06.24 р. в "Приват24" під акаунтом НОМЕР_2 ОСОБА_1 відбулися входи з не типових для клієнта девайсів 50083315 НОМЕР_2 89.209.156.75 2024-06-16 13:40:49 PHONE IPHONE11,2 IOS, 16.6.1 null, null MOBILE 3BA6594B-65E3-4BBA-94BF-6007E69138B2 0, 0 P24IOS2, 2.24.05.09 false Vodafone Ukraine. 50083315 НОМЕР_5 89.209.156.75 2024-06-16 13:47:16 SMARTPHONE IOS, 16.6.1 MOBILE SAFARI, 16.6 CONFIRM 3BA6594B-65E3-4BBA94BF-6007E69138B2 0, 0 118, 1.0 false Vodafone Ukraine.

Типовий для клієнта 50083315 НОМЕР_2 46.211.29.246 2024-06-14 09:33:11 PONE SM-A336B/SAMSUNG ANDROID,14 null, null MOBILE 60F099B822D383F3 0,0 P24AOS2,66.6.01 true Kyivstar.

Підняття кредитного ліміту відбулось в програмі Приват24, наявна інформація з "Архіву повідомлень", а саме "IVR-опитування системи "Confirm Service" (Сервісу підтвердження операцій) клієнта, де зафіксовано зміну пароля в Приват24: 2024-06- 16 13:40:10 Контакт проведено (OK) НОМЕР_2 P24IOS2 changepasswd: вхід з нетипового пристрою, заявка на підняття кредитного ліміту, зміну логіна в Приват24 з НОМЕР_2 на НОМЕР_5

2024-06-16 13:42:04 Контакт проведено (OK) НОМЕР_2 P24IOS2 checkoldlogin

2024-06-16 13:42:18 Контакт проведено (OK) НОМЕР_2 P24IOS2 setnewlogin

Аналізом зміни аккаунту "Приват24" під логіном НОМЕР_2 встановлено, що 16.06.2024 р. відбулася зміна пароля на вхід в "Приват24" клієнта з використанням PIN-коду картки НОМЕР_1 (т.1 а.с.120-122)

Аналогічна інформація міститься в матеріалах службової перевірки щодо обставин списання коштів з карткового рахунку клієнта АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 від 24.10.2024 ZAKL-2024/1-8087178. За результатами службової перевірки складено наступний висновок: списання коштів 16.06.2024 з карти НОМЕР_1 в загальній сумі 61847 грн (+комісія) клієнта ОСОБА_1 відбулися внаслідок розголошення конфіденційних даних, втрати «фінансового» номеру телефону та несвоєчасного звернення клієнта в банк з приводу втрати для убезпечення несанкціонованого доступу в Приват24, в результаті чого зловмисниками було змінено пароль на вхід в Приват24, здійснено вхід, змінено логін, збільшено кредитний ліміт та здійснено переказ коштів. Віс потрібні дані для проведення платежів через інтернет (номер карти, термін дії та свв.) були введені, транзакція окрема підтверджена. Вхід в Приват 24 був здійснений під авторизацією клієнта. при даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить в Приват24. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації. (т.2 а.с.45-54)

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , використовує номер мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , який нею зазначався як фінансовий номер у відносинах з банком.

На виконання Ухвали Коломийського міськрайонного суду від 27.09.2024 року про витребування доказів щодо телефонних з`єднань по номеру НОМЕР_2 з прив`язкою до базових станцій, які були зафіксовані комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» в період часу з 13:00 16.06.2024 року по 13:00 17.06.2024 року, ПрАТ «Київстар» повідомило наступне. 16.04.2024 зафіксовані такі з`єднання по номеру НОМЕР_2:

- о 13:07:36 інтернет з`єднання, ІР адреса 10.222.115.101 тривалістю 1800 сек., з АДРЕСА_1 ,

- о 13:19:45 вхідне смс повідомлення від Kyivstar,

- о 13:19:54 інтернет з`єднання, ІР адреса 10.222.115.101, тривалістю 269 сек.,

- о 13:35:19 вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_3 тривалістю 122 сек.,

- о13:35:30 вхідне смс-повідомлення від Kyivstar,

- о 13:37:29 вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_12 тривалістю 34 сек.,

- о 13:39:11 інтернет з`єднання, ІР адреса 10.144.237.237 тривалістю 1 сек. з розташуванням базової станції Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул..Першотравнева, 12,

- о 13:39:11 інтернет з`єднання, ІР адреса 10.234.199.92 тривалістю 8 сек., з розташуванням базової станції Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул..Свято-Миколаївська, 93,

-о 13:39:22 інтернет з`єднання, ІР адреса 10.6.234.234 тривалістю 1002 сек., з розташуванням базової станції Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул..Свято-Миколаївська, 93,

-о 13:39:57 вхідне смс-повідомлення від Kyivstar,

-о 13:40:01 вхідне смс-повідомлення Viber,

- о 13:40:13 вхідний дзвінок +380567369129 тривалістю 2 сек.

- о 13:40:13 інтернет з`єднання, ІР адреса 11.23.52.202 тривалістю 4 сек.,

- о 13:41:20 вхідний дзвінок +380567369129 тривалістю 2 сек.

- о 13:42:08 вхідне смс-повідомлення PrivatBank тривалістю 2 сек

- о 13:51:03 вхідне смс-повідомлення FACEBOOK тривалістю 1 сек.,

- 0 13:53:01 та 13:54:41 вхідне смс-повідомлення Google тривалістю по 1 сек.,

- о 13:56:02 вихідний дзвінок 0800210800 тривалістю 3 сек..

-в період з 13:56:04 по 14:01:45 інтернет з`єднання з різних ШЗ адрес з розташуванням базової станції Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул..Свято-Миколаївська, 93,

- о 14:01:45 вхідний дзвінок +380567369129 тривалістю 30 сек.,

- в період з 14:01:56 по 14:02:29 інтернет з`єднання з різних ШЗ адрес з розташуванням базової станції Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул..Свято-Миколаївська, 93,

- о 14:11:41 вхідні смс-повідомлення CloudOTP,

- о 14:23:01 вхідні смс-повідомлення Google

- в період з 14:32:29 по 15:32:29 інтернет з`єднання з різних ШЗ адрес з розташуванням базової станції Дніпропетровська область, АДРЕСА_2 (т.1 а.с.73-77)

Аналіз вказаної інформації вказує на перехід контролю над номером телефону НОМЕР_2 від ОСОБА_1 , яка перебувала за місцем проживання в м.Коломия, до невідомих осіб, за місцем їх перебування в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області 16.04.2024 о 13:39:11 після вхідного дзвінка з номера НОМЕР_3 та отриманого смс-повідомлення Kyivstar, що відповідає поясненням позивача щодо втрати контролю над власним номером телефону.

На підтвердження отриманого смс повідомлення від Kyivstar позивач надала скрин-шот екрану мобільного телефону із зображенням повідомлень в стрічці смс-повідомлень від Kyivstar, де наявне смс-повідомлення з SMS-кодом для входу в Мій Київстар та терміном його дії 3 хв., отримане о 13:35 (т.2 а.с.17)

З зазначених вище матеріалів справи судом встановлено, що саме в період відсутності контролю ОСОБА_1 над її номером телефону були здійснені операції з її банківською карткою НОМЕР_1 , а саме змінено пароль входу в додаток Приват24, збільшено кредитний ліміт до 57000 грн., здійснено переказ грошових коштів на інші карткові рахунки на загальну суму 63973,20 грн., отримано два мікрокредиту з інших фінансових установ.

З аудіозапису розмови клієнта АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 з оператором банку, надої представником відповідача та дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що позивач 17.06.2024 звернулася до банку на гарячу лінію із заявою про несанкціоноване списання коштів з її рахунку. В ході розмови ОСОБА_1 повідомила про телефонний дзвінок невідомої особи, яка представилася оператором «Київстар» та отримане смс-повідомлення від Київстар з SMS-кодом входу в додаток «Мій Київстар», який вона повідомила цій невідомій особі, після чого відбулося блокування її номеру телефону (аудіозапис міститься в матеріалах справи в електронній формі).

Крім того, ОСОБА_1 17.06.2024 зверталася безпосередньо до відділення АТ КБ «Приватбанк» щодо несанкціоноване списання коштів з її рахунку, що не заперечував відповідач. А 15.07.2024 ОСОБА_1 зверталася до АТ КБ «Приватбанк» з письмовою заявою, в якій просила банк не нараховувати відсотки за кредитом, оскільки щодо неї вчинено шахрайські дії, провести службову перевірку та надати інформацію щодо списання коштів з її кредитно-карткового ліміту тощо. ((т.1 а.с.32-33)

Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 27.07.2024, в задоволені звернення ОСОБА_1 відмовлено (т.1 а.с.17-18)

З витягу з ЄРДР №12024091180000445 вбачається, що 17.06.2024 за заявою ОСОБА_1 Коломийським РВП ГУНП в Івано-Франківській області внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.190 КК України за фактом шахрайських дій та заволодіння грошовими коштами з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» та розпочато досудове розслідування. (т.1 а.с.15)

В подальшому матеріали даного кримінального провадження передані до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про що листом від 02.08.2024 року повідомлено ОСОБА_1 , досудове розслідування триває (т.1 а.с.16,27)

Аналіз норм закону свідчить про те, що позивачка є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку(стаття 509 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно пункту 1.56, 1.64 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; платіжниймоніторинг - обов`язкова діяльність надавачів фінансових платіжних послуг з контролю платіжних операцій з метою виявлення та запобігання неналежним платіжним операціям;

Відповідно до частини 6 статті 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Так, за правилами пункту 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Частиною 1 ст.51 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.

У відповідності до ч.8 ст.86 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання: помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача; помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника; платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

Відповідно до пункту 143 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затвердження постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Відповідно до пункту 146 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затвердження постановою Правління Національного банку України №164від 29.07.2022 року власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Посилання АТ КБ "ПриватБанк" на ту обставину, що позивачка порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.

Відповідач не довів того, що позивачка втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Судом встановлено факт звернення позивачки до банку стосовно спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивачки була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Досліджені судом докази свідчать, що 16.06.2024 о 13:35 на мобільний телефон ОСОБА_1 НОМЕР_2 з телефону НОМЕР_3 зателефонувала невідома особа, яка представився працівником компанії «Київстар» та повідомила, що задля забезпечення безпеки персональних даних у мобільному додатку «Мій Київстар» необхідно повідомити цифровий код, який прийде в смс-посідомленні від оператора Київстар, після отримання такого повідомлення від оператора Київстар о 13:35 ОСОБА_1 повідомила SMS-код невідомій особі. Встановлено, що 16.06.2024 року о 13:39 позивач втратила контроль над своїм номером телефону, о 13:40 банком зафіксований вхід до аккаунту Приват24 ОСОБА_1 з нетипових для клієнта девайсів, о 13:42 змінено фінансовий номер, о 13:49 встановлений кредитний ліміт на кредитній картці позивача в сумі 57000 грн., а з 13:57 по14:35 були здійснені перекази грошових коштів на інші банківські картки загальною сумою 61847 грн. (+комісія). Крім того, зафіксовано що о 14:14 та о 14:20 на банківську карту позивача відбулося зарахування 4000 грн. та 2000 грн. від банків-емітентів. Також зафіксовано зняття грошових коштів з банківських карт, на які перераховувалися кошти з карти позивача в банкоматах м.Кривий Ріг.

Докази того, що код, який ОСОБА_1 повідомила невідомим особам, надійшов від АТ КБ «ПриватБанк», що дозволяло б позивачу піддати сумніву телефонну розмову, відсутні. АТ КБ «ПриватБанк» не представив суду доказів того, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особовому рахунку, аккаунту чи додатку «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 16.06.2024 щодо перерахування з її карткового рахунку грошових коштів. Судом встановлено, що ОСОБА_1 наступного дня, тобто у стислий термін повідомила банк та правоохоронні органи про шахрайські дії з її кредитною карткою.

Усе вказане у сукупності свідчить про те, що відсутні підстави стверджувати, що позивач з власної волі збільшила кредитний ліміт та отримала кредитні кошти у банку для власних потреб, або вчинила дії чи бездіяльність, що призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Жодними доказами не підтверджується, що зняття коштів з карти позивачки відбулося з вини самої клієнтки і що перевипуск фінансового номеру телефону відбувся з власної волі позивачки.

Саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони.

Отже, за сукупністю встановлених обставин слід дійти висновку, що усі ризики, які відбулися під час несанкціонованого списання коштів з рахунку клієнта несе банк, і тому є усі підстави для відновлення залишку коштів на рахунку ОСОБА_1 до стану, який був перед проведенням 16.04.2024 року несанкціонованої операції.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 6 цієї норми визначає, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже з огляду на результат розгляду справи та ураховуючи, що позивач як споживач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вбачає підстави для стягнення з відповідача в дохід держави судового збору в розмірі 1331,20грн.

Керуючись ст.ст.10-13, 81, 141, 176, 247 ч.2, ст.ст.258, 259, 264, 265, ч.4 ст.268, 280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та відновлення залишку на рахунку - задовольнити.

Визнати дії АТ КБ «Приватбанк» щодо проведення операції «збільшення кредитного ліміту», здійсненої 16.06.2024 року по кредитній карті № НОМЕР_1 «Універсальна» відкритої на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» - неправомірними.

Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на рахунку кредитної карти № НОМЕР_1 «Універсальна» відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» станом на 13 годину 30 хвилин 16 червня 2024 року.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570. М.Київ вул..Грушевська, 1Д) на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 31.07.2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.