Ухвала суду № 138649332, 28.10.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

28.10.2025 Єдиний унікальний номер 201/9307/25

Провадження № 2-з/205/836/25

У Х В А Л А

про забезпечення позову

28 жовтня 2025 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Михальченко Ю.О.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В :

25.07.2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра через підсистему Електронний Суд надійшла позовна заява ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення збитків у розмірі 161 598,23 гривень.

16.09.2025 року ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти відповідачів в межах позовної заяви по справі №201/9307/25 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов?язання.

Ухвалами Соборного районного суду міста Дніпра від 18.09.2025 року вказану позовну заяву та заяву про забезпечення позову передано за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Новокодацького районного суду міста Дніпра від 24.10.2025 року головуючим суддею призначено Костромітіну О.О.

Ухвалою суду від 27.10.2025 року відкрито провадження у вищевказаній справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали дійшов наступного висновку.

В заяві про забезпечення позову, заявник просив суд забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

За ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке, на його думку, належить відповідачам, з метою запобігання його відчуженню до вирішення справи по суті.

Проте, до заяви не додано доказів, які б підтверджували право власності відповідачів на майно чи факт його існування (зокрема, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності тощо) та наявність у відповідачів грошових коштів або рахунків в банківських установах на яких маються заощадження. Оскільки заявником не подано належних доказів на підтвердження належності майна відповідачам, тому суд не встановив правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів.

Крім того, суду також не надано відомостей щодо ринкової вартості майна відповідачів станом на день пред`явлення позову до суду, що позбавляє суд можливості вирішити питання про співмірність заявлених позивачем вимог вартості майна, щодо якого позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову, відтак заява про забезпечення позову суперечить поняттю співмірності, яке передбачене ч.3 ст.150 ЦПК України, що є теж підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено обґрунтованих та об`єктивних доказів щодо наявності необхідних умов для застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти відповідачів, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення збитків, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Костромітіна