Рішення № 138649322, 30.07.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1198/26

Провадження № 2/177/1165/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 липня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Лященко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дятел К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/1198/26 за позовом ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Починок Віктор Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5 , Придніпровська товарна біржа, про визнання правочину дійсним,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 31.08.1999 року ОСОБА_6 , матір`ю позивача, була придбана 1/2 частина домоволодіння: кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого 31.08.1999 року на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі за реєстраційним номером 266-Н/99, про що 19.10.2001 року зроблений запис №997 в реєстровій книзі №2ПС сторінка №397 КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації».

Вищевказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений 31.08.1999 року між покупцем - ОСОБА_6 та продавцями: ОСОБА_2 , яка діяла від себе та від імені неповнолітніх на момент укладення договору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Договір не був посвідчений нотаріально. 1/2 частину житлового будинку було продано за 6 000 гривень, які продавець отримав від покупця до підписання договору купівлі - продажу. Правочин обома сторонами повністю виконаний. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін щодо правочину не заявляв. Мати позивача ОСОБА_6 користувалася житловим будинком для постійного проживання, була зареєстрована за вказаною адресою, отримувала послуги з централізованого постачання питної води і водовідведення та утримувала житловий будинок у належному санітарно-технічному стані.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, її спадкоємцями стали доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , на даний момент нотаріально посвідчити договір не має можливості.

Позивач, як спадкоємець ОСОБА_6 , позбавлена можливості реалізації свого права щодо спадкування даного нерухомого майна, тому вимушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.

Ухвалою суду від 03.06.2026 призначено судовий розгляд справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 у засіданні участі не брала, представник позивача адвокат Починок В.В. заявою просив розглянути справу за його та позивача відсутності, на позовних вимогах наполягав.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату ,час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно наданої заяви просили справу розглядати у їх відсутність, відзив на позов не подали.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 , подала заяву в якій просила про розгляд справи без її участі представника.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Придніпровська товарна біржа в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту Договору №266-Н/99 купівлі-продажу нерухомого майна від 31.08.1999 вбачається, що ОСОБА_2 , яка діяла від себе та від імені неповнолітніх на момент укладення договору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_6 1/2 частину домоволодіння: кв. АДРЕСА_2 , огородження №1-3 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.12).

Договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі за № 266-Н/99 від 31.08.1999.

В подальшому, 19.10.2021 в КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» на підставі Договору № 266-Н/99 купівлі-продажу нерухомого майна від 31.08.1999, було прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , про що зроблено запис №997 в книзі: 2ПС, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 03.01.2015 серії НОМЕР_1 (а.с.19).

Її спадкоємцями (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог), що підтверджується З довідки про коло спадкоємців Завідувача Шостої криворізької державної нотаріальної контори за вих.№1819/02-14 від 10.11.2025 року вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_6 стали доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 21).

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

На момент переходу права власності на спірне домоволодіння правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 31.08.1999, договір купівлі-продажу домоволодіння повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Зі змісту договору купівлі-продажу нерухомого майна № 266-Н/99 від 31.08.1999 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог статті 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Придніпровській товарній біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

При цьому, договір купівлі-продажу нерухомого майна № 266-Н/99 від 31.08.1999 був укладений та зареєстрований на Придніпровській товарній біржі. Також на підставі вказаного договору в КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» було здійснено реєстрацію права власності на домоволодіння за ОСОБА_6 за позивачкою за реєстровим номером №997 від 19.10.2001. Таким чином, здійснивши державну реєстрацію в КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» право власності на вказане домоволодіння за реєстровим номером держава цим самим визнала право власності позивача на спірну квартиру, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

Закон України «Про товарну біржу» в редакції, діючий на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржи та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.

У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного домоволодіння у 1999 році, в самому Законі України «Про товарну біржу» не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього Закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржи. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Тому в цьому контексті немає підстав для визнання нікчемним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 266-Н/99 від 31.08.1999.

Водночас зазначений договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку недійсним, як оспорюваний, в частині невідповідності вимогам Закону України «Про товарну біржу», не визнавався.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», є підстави для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: 1/2 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , дійсним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , яка діяла від себе та неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та ОСОБА_7 , зареєстрований 31.08.1999 на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі за реєстраційним номером 266-Н/99, і записаний 19.10.2001 року в реєстровій книзі №2ПС сторінка №397 запис №997 Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. В. Лященко