Ухвала суду № 138649084, 31.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/989/26

Провадження № 1-кс/175/1870/26

У Х В А Л А

іменем України

31 липня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Слідчий суддя Дніпровського районного Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12025042240000131 від 05.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України,одружений,який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 998 400,00 гривень (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).

02.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

02.06.2025 слідчим суддею Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07.07.2026 збільшено розмір застави ОСОБА_4 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400, 00 грн.

28.07.2026 слідчим суддею Дніпровського районного суду Дніпропетровської області продовжено строк досудового розслідування до п`яти місяців, тобто до 02.11.2026.

Оскільки встановлений ухвалою слідчого судді строк тримання під вартою спливає 31.07.2026 року, прокурор просить продовжити строк тримання під вартою останньому.

Копія клопотання про продовження строку тримання під вартою вручена підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дотриманням процесуального строку.

Враховуючи, що ризики, які встановлені судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, слідчий звертається до слідчого судді з даним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 998 400,00 гривень (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).

Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання, з огляду на його безпідставність, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, також вказала, що визначений розмір застави є непомірним, а наявність ризиків зазначених стороною обвинувачення є необгрунтованими. Захисник також зауважив про необхідність зменшення розміру застави з огляду на позицію, яка висловленна в рішенні Конституційного Суду України від 21 липня 2026 № 9-р(ІІ)/2026, відповідно до якого для запобігання перетворенню застави на завуальований спосіб тримання особи під вартою слідчий суддя, суд, визначаючи розмір застави в судовому рішенні, повинен обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи й активи, урахувати не лише розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, визначені Кодексом, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи; водночас активи для сплати визначеного розміру застави мають бути доступними особі, яку підозрюють чи обвинувачують тощо.

У судовому засіданні підозрюваний підтримав цю позицію свого захисника. Також пояснив, що він заперечує проти задоволення клопотання та просив застосувати щодо нього неізоляційний запобіжний захід, не оспорюючи при цьому обставини підозри.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На підставі розумної оцінки доказів досліджених в судовому засіданні, слідчий суддя зазначає про вірогідність причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, і достатності підстав для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Виходячи із наданих до суду матеріалів про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, для даної стадії досудового розслідування, наявності обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 02.06.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявність ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, слідчий суддя визнає наявними підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке зможе запобігти наявним під час розгляду ризикам і забезпечити здійснення всіх процесуальних, слідчих дій.

Стороною захисту не надано даних про наявність обставин для обрання більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Натомість, слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Враховуючи наведені обставини, доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному може бути продовжено.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Дане кримінальне провадження не входить до виключень передбачених частиною четвертою ст.183 КПК України, а тому слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 5 ст.183 КПК України передбачає, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно у провадженнях щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину, але у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК).

Розглядом клопотання встановлено, що має місце виключний випадок, визначений абзацом п`ятим ч.5 ст.182 КПК України, і застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, а тому слід призначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання.

Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07.07.2026 збільшено розмір застави ОСОБА_4 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400, 00 грн.

Поряд з цим, слідчий суддя зобов`язаний врахувати й підхід, який висловлений у рішенні Конституційного Суду України від 21 липня 2026 № 9-р(ІІ)/2026 щодо унормування застави, розмір якої покладає на особу, яку підозрюють чи обвинувачують, значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Тому законодавче врегулювання застави вимагає індивідуалізації стосовно особи, яку підозрюють чи обвинувачують, а також щодо обставин кримінального провадження, тобто розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою.

З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків слід визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку слідчого судді застава в такому розмірі буде достатнім стримулючим засобом, щоб запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, обсяг обов`язків, покладених з внесенням застави, не підлягає змінам.

У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме щодо явки за викликом, контролю за місцем перебування, обмеження спілкування зі свідками, здачі документів, що дають право на виїзд з країни.

Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слід задовольнити частково.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк дії ухвали встановити в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196-199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12025042240000131 від 05.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, а саме - до 27 вересня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 499 200,00 гривень (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок).

В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

Строк дії ухвали встановити до 27 вересня 2026 року до 14 години 17 хвилин включно.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1)прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) ) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків не може перевищувати двох місяців.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1