Ухвала суду № 138647427, 30.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3507/26

Провадження № 2/496/3421/26

У Х В А Л А

30 липня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ткачук Віктора Васильовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють вимог щодо предмету спору: Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області, Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Кифоренко Р.Б., Біляївська міська рада Одеської області в особі органу опіки та піклування про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання часткового договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказана вище цивільна справа.

Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборонити працівникам Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» та/або будь-яким іншим особам (юридичним, фізичним) вчиняти будь-які дії щодо відключення від електромереж, демонтажу лічильника, тощо та/або інших видів мереж (газопостачання, водопостачання, водовідведення, тощо) будинку АДРЕСА_1 до ухвалення відповідного судового рішення по справі

Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову, заявник посилається на те, що ОСОБА_3 , разом із своєю дружиною ОСОБА_5 , та батьком ОСОБА_2 , неодноразово приїжджали до місця проживання ОСОБА_1 , а саме: будинку АДРЕСА_1 та погрожували, що будуть подавати заяви до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» газопостачальної компанії, водопостачальної компанії щодо відключення спірного будинку від мереж. Так, в червні та липні 2026 року, за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 працівниками газопостачальної компанії було відключено спірний будинок від мережі. Крім того, на даний час до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» подано заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відключення будинку від мережі електропостачання. У зв`язку з чим, представник заявника звернувся до суду з вказаною заявою.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі частин 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Як вбачається з п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На підставі ч. 3 ст. 150 ЦПК України,заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до роз`яснень постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має право брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зі змісту поданої позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , у позовній заяві позивач просить про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання часткового договору недійсним.

Суд, вивчивши заяву представника позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки заява позивача не містить належного обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, запропонований захід забезпечення позову не стосується предмету та підстав даного спору.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в разі невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачеві розпоряджатися певним майном чи здійснювати певні дії.

Крім вищезазначеного, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч.1 п.6 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

Так, згідно із ч. 1-3 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З аналізу вищевказаної норми цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Заявник має зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, належного обґрунтування з посиланням на докази необхідності забезпечити позов саме в обраний спосіб.

За відсутності достатнього обґрунтування доводів щодо забезпечення позову суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-153, 3.2004 до 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">187, 274, ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ткачук Віктора Васильовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють вимог щодо предмету спору: Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області, Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Кифоренко Р.Б., Біляївська міська рада Одеської області в особі органу опіки та піклування про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання часткового договору недійсним відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Суддя І.М. Горяєв