Рішення № 138646782, 31.07.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2433/26

Провадження №2/149/1522/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31.07.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позов мотивований тим, що 11 грудня 2025 року між ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем було укладено договір позики № 6225984. 23 квітня 2026 року між ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК"ЄАПБ" укладено договір факторингу № 23/04/26, відповідно до якого останнє набуло права вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 23 квітня 2026 року до договору факторингу ТОВ "ФК"ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 24 222,00 грн, з яких 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 12 000,00 грн - неустойка, 1 035,00 грн - комісія за надання позики. Враховуючи викладене ТОВ "ФК "ЄАПБ" просило стягнути із відповідача заборгованість в розмірі 24 222,00 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10 липня 2026 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (виклику) сторін та призначено до судового розгляду.

Відповідач надала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила позовну заяву задоволити частково, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, з огляду на наступне. Так, відповідач на теперішній час проходить військову службу та користується соціальними гарантіями, встановленими законодавством України для військовослужбовців, а тому на її думку, на неї поширюються положення п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Крім того, відповідач вказала на те, що причиною утворення боргу стало непрозорі та неприйнятні умови кредитування, запропоновані кредитором. Щодо неустойки відповідач вказала, що вона не підлягає стягненню, оскільки на період її нарахування на території України діяв воєнний стан.

Учасники розгляду в судове засідання не з`явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому представник позивача просив розгляд справи провести за його відсутності.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Правовідносини сторін ґрунтуються на вимогах ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 11 грудня 2025 року між ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 6225984, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 6 000,00 грн, строком на 360 днів, з 11 грудня 2025 року по 05 грудня 2026 року, процентна ставка - 0,95 % в день.

Договір підписано відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором 371061.

В день підписання договору відповідачем також підписано заяву-опитувальник клієнта, паспорт споживчого кредиту до договору кредитної лінії (Надійний), в якому міститься інформація про умови надання споживчого кредиту.

ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" свої забов`язання за кредитним договором виконало та перерахувало відповідачу кредитні кошти, натомість відповідач свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконувала, в результаті чого у нього утворилась заборгованість.

Згідно договору факторингу № 23/04/26 від 23 квітня 2026 року, укладеного між ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК"ЄАПБ", останнє набуло права грошової вимогидо позичальників, зокрема до відповідача за спірним кредитним договором.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № до договору факторингу № 23/04/26 від 23 квітня 2026 року та розрахунку заборгованості ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів", заборгованість відповідача за спірним кредитним договором становить 24 222,00 грн, з яких 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 12 000,00 грн - неустойка, 1 035,00 грн - комісія за надання позики.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафів за порушення відповідачем грошового зобов`язання суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права відповідача, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно п. 2.2.8 Договору, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 035,00 грн.

Згідно частини 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Таким чином, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісій за надання кредиту є неправомірним та задоволенню не підлягає.

Щодо застосування положень п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд вказує наступне.

Дійсно, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Однак, відповідачем не надано доказів того, що на момент нарахування процентів за користування кредитом вона була саме призвана військову службу, чи являлася військовослужбовцем, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. Натомість відповідачем надано до суду лише ксерокопію першої сторінки військового квитка, із якого не представляється можливим встановити обставини проходження ОСОБА_1 військової служби та її належність до категорій військовослужбовців, визначених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 .

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов`язань, а саме випливають з договору кредиту, встановив, що права позивача порушенні відповідачем, а тому вони підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 187,00 грн, з яких 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, зокрема розмір відшкодованих судових витрат визначається пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення судом позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 229,63 грн (2 662,40*(100*11 187:24 222):100 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 280-282, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором надання коштів у кредит № 6225984 від 11 грудня 2025 року в розмірі 11 187 (одинадцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 229 (одна тисяча двісті двадцять дев`ять) гривень 63 (шістдесят три) копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Представник позивача: Грибанов Денис В`ячеславович, адреса: вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: