Рішення № 138646279, 27.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року, м.Черкаси Справа № 925/442/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", м.Київ, вул.Автозаводська,2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Скайс", м.Черкаси, вул.Пастерівська,25, оф.77

про стягнення 1648565,85 грн штрафних санкцій за державним контрактом (договором) про закупівлю,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Барбаш М.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Скайс" із вимогами про стягнення 1648565,85 грн штрафних санкцій за порушення умов державного контракту (договору) про закупівлю від 21.06.2024 №275/06-24-РМ (зокрема: 1159419,15 грн пені, 489146,70 грн штрафу), а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалами суду: від 06.04.2026 - відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 06.05.2026; від 06.05.2026 та від 20.05.2026 - проведення підготовчого засідання відкладено на 20.05.2026 та 15.06.2026 (відповідно); від 15.06.2026 - закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судове засідання 14.07.2026; від 14.07.2026 - постановлено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено учасників справи про час його проголошення - о 16:30 год. 22.07.2026; від 22.07.2026 - з огляду на технічний збій системи діловодства у Господарському суді Черкаської області, проголошення судового рішення відкладено на 14:30 год 27.07.2026.

Позивач у позовній заяві та його представник у судових засіданнях позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій підтримав у повному обсязі, посилаючись на протиправне порушення відповідачем умов поставки товару за державним оборонним замовленням в умовах воєнного стану.

Відповідач у відзиві від 21.04.2026 (вх.суду №6687/26 від 21.04.2026, а.с.75) проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у стягненні штрафних санкцій із посиланням на дію форс-мажорних обставин чи й вирішити справу з урахуванням клопотання про їх зменшення на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 27.07.2026 проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частини судового рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

21.06.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Скайс" (постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю №275/16-24-РМ (а.с.8), за умовами якого: постачальник зобов`язується поставити замовнику наколінники тактичні бойові вид 2, налокітники тактичні бойові вид 2 (35810000-5: індивідуальне обмундирування) (далі за текстом - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA 2024-05-21-012654-a), а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1); валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна договору та ціна за одиницю товару за цим договором визначається у специфікації (додаток № 1). Ціна товару включає в себе вартість матеріалів, виробництва, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов`язані з товаром, схоронністю, збереженням, охороною, транспортуванням, перевіркою товару на відповідність технічним вимогам, його лабораторним випробуванням, а також прибуток постачальника. У ціну товару включені всі витрати постачальника, які він несе та може понести у зв`язку з виконанням обов`язків за договором (п.2.1); загальна ціна товару та/або ціна за одиницю товару за цим договором може переглядатись сторонами шляхом укладання додаткової угоди до цього договору у випадках та у порядку, що передбачені законодавством та даним договором. /…/ (п.2.3); розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 16 цього договору, а у випадку здійснення замовником передоплати - на небюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений в специфікації (додаток №1), після його фактичного приймання отримувачем на підставі належним чином оформлених актів приймання товару за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або отримувача та наявності документів до всіх партій товару, переданих отримувачу, згідно переліку у пункті 6.7 (п.3.1); постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором не пізніше строку, визначеного у специфікації (Додаток №1), але у будь-якому випадку в строк, визначений замовником у заявці на поставку, складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до цього договору (далі - заявка на поставку товару) (п.4.1); вказані у специфікації (додаток №1) або заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за зверненням замовника (п.4.1.1); поставка товару здійснюється постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару та ростовки, визначеної у специфікації (додаток №1) (п.4.2); заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення договору (п.4.3); строк між подачею заявки на поставку товару та датою поставки може бути зменшено за погодженням сторін (п.4.3.1); протягом 2 (двох) робочих днів після отримання заявки на поставку товару постачальник зобов`язаний підтвердити замовнику свою готовність поставити товар або, у разі, якщо строк поставки у заявці на поставку товару є коротшим ніж строк поставки, визначений у специфікації (додаток №1), надати мотивоване звернення щодо зміни дати поставки товару, вказаної замовником у заявці на поставку товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляються замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором. У разі ненадання постачальником підтвердження готовності поставити товар або мотивованого звернення щодо зміни дати поставки товару протягом 2 (двох) робочих днів після отримання від замовника заявки на поставку товару така заявка вважається підтвердженою постачальником. У разі неможливості своєчасної поставки товару з урахуванням наявності об`єктивних обставин, які фактично унеможливлюють дотримання строків поставки товару (затримки проходження контролю за якістю у випробувальній лабораторії, перебої в електропостачанні, тривалі повітряні тривоги, затримки у постачанні сировини/матеріалів, неможливі у виконанні строки між подачею заявки та безпосередньою поставкою товару тощо), постачальник має право вернутись до замовника та надати мотивоване звернення щодо продовження строку поставки з наданням відповідних підтверджуючих документів у строк не пізніше ніж 15 (п`ятнадцять) календарних днів до кінцевої дати поставки товару. Замовник розглядає подане постачальником мотивоване звернення протягом 5 (п`яти) робочих днів. За результатами розгляду зазначеного звернення замовник має право продовжити строк поставки товару. У разі відсутності належного обґрунтування необхідності перенесення строків поставки товару, замовник залишає за собою право відмовити у продовженні строку поставки товару з подальшою можливістю застосування штрафних санкцій (п.4.3.2); поставка Товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020 (п.4.4); адреса пункту призначення (складу отримувача) визначається замовником в заявці на поставку товару (п.4.6); товар за кількістю поставляється отримувачу після приймального контролю (якості) представниками Центрального управління контролю якості Міністерства оборони України (п.6.1); після здійснення перевірки товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 договору, у разі відсутності зауважень отримувача до товару, постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача, та постачальник передає замовнику: підписаний акт приймання товару згідно додатку 4 до договору; оригінал товарно-транспортної накладної підписаної отримувачем; оригінал видаткової накладної підписаної отримувачем; повідомлення-підтвердження, яке оформлюється отримувачем відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31.12.2016 №757; оголошення, повідомлення та посвідчення відповідно до додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19.07.2017 №375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2017 за №1461/31329 (зі змінами); оригінал акту приймального контролю за якістю. Після підписання замовник повертає належні екземпляри акту приймання товару постачальнику та отримувачу протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів (п.6.7); у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної сторони за цим договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес можливостей тощо (п.8.1); у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими) (п.8.2); замовник залишає за собою право не нараховувати штрафні санкції, передбачені п.8.2 договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня кінцевої дати поставки товару, передбаченої у заявці на поставку товару складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до цього договору та специфікації (додаток №1) до договору. У разі прострочення поставки товару, понад 5 (п`ять) робочих днів від дати поставки вказаної в заявці на поставку товару, штрафні санкції, передбачені п.8.2 договору нараховуються замовником з першого дня прострочення виконання зобов`язань (п.8.2.1); у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього договору, за виключенням випадків дострокового розірвання договору з урахуванням п.8.3.1 та п.8.7.1 договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання товару нараховується постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання (п.8.4); сплата пені та/або штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за договором (п.8.6); усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами (п.9.1); якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного процесуального законодавства України (п.9.2); обмін повідомленнями у межах виконання умов цього договору здійснюється сторонами у письмовій формі власноручно або шляхом надсилання поштовим зв`язком (рекомендованим листом) на адреси, вказані в у розділі 16 цього договору, та/або шляхом надсилання електронного повідомлення засобами електронної пошти, на адреси, вказані в у п.12.2 цього договору, з застосуванням автентифікації, передбаченої Законом України "Про електронні довірчі послуги". Всі інші повідомлення в межах цього договору здійснюються в письмовій формі шляхом передачі поштовим зв`язком (рекомендованим листом) (п.12.1); обмін повідомленнями засобами електронної пошти можуть здійснюватись з застосуванням електронної ідентифікації (автентифікації), передбаченої Законом України "Про електронні довірчі послуги". У межах виконання цього договору сторони обмінюються 15 повідомленнями за наступними електронними адресами (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси) від замовника: logistics@dotua.org, logistics_ekip@dotua.org; від постачальника: td.skais@gmail.com (п.12.2); електронна взаємодія між сторонами здійснюється з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Електронні повідомлення, надіслані сторонами за допомогою належних кваліфікованих електронних довірчих послуг (підписів та/або печаток) мають таку саму силу, як письмові повідомлення, якщо договором або законом не передбачено зворотнє (п.12.3); цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та дії протягом строку, вказаного в специфікації (додаток № 1) (п.13.1); дія цього договору може бути подовжена за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, у випадках передбачених чинним законодавством (п.13.2); всі зміни та доповнення до цього договору викладаються у письмовій формі і після їх підписання сторонами стають невід`ємними частинами цього договору (п.13.3); сторони погодили використовувати для обміну документами в електронній формі сервіс електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua (далі - Сервіс) (п.15.7.2); електронні документи підписуються КЕП/УЕП, та електронної печатки (за наявності) уповноваженої особи постачальника з одної сторони та замовника з іншої сторони, що надає електронному документу юридичної сили, якщо документ згідно умов договору передбачає його підписання двома сторонами. Електронні документи можуть складатися та підписуватися кваліфікованим електронним підписом тільки однієї сторони, якщо згідно умов договору підписання такого документу другою стороною не передбачено (п.15.7.3); сторони домовилися, що електронні документи та цей договір, які підписані з використанням КЕП/УЕП та електронної печатки (за наявності), мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування. (п.15.7.5); додатки до договору, які є невід`ємною частиною договору: додаток №1 - специфікація; додаток №2 - форма, за якою має складатись заявка на поставку; додаток №3 - вимоги до товару та порядок здійснення контролю за якістю товару; додаток №3.1 - зразок ярлика контрольного зразка товару; додаток №4 - форма, за якою має складатись акт приймання товару; додаток №5 - санкційні застереження.

Відповідно до додатку №1 специфікація від 21.06.2024 (а.с.17) сторони погодили, такий обсяг закупівлі товару: наколінники тактичні бойові вид 2 - виробник Україна, ТОВ "ТД Скайс", не раніше 2023 року, технічні характеристики (нормативний документ) - ТУ У 22.2-00034022-094:2015, кількість - 12000 пар, ціна за одиницю товару без ПДВ - 357,25 грн, сума без ПДВ - 4287000,00 грн; налокітники тактичні бойові вид 2 - виробник Україна, ТОВ "ТД Скайс", не раніше 2023 року, технічні характеристики (нормативний документ) - технічний опис віл 07.07.2016 інв.№63, кількість - 12000 пар, ціна за одиницю товару без ПДВ - 357,25 грн, сума без ПДВ - 4287000,00 грн; разом з ПДВ - 10288800,00 грн (п.1); відповідно до п.4.1 договору строк поставки товару (12000 та 12000 пар - до 10.09.2024) (п.5).

26.06.2024 замовником засобами електронної пошти у порядку, визначеному державним контрактом (договором) на електронну адресу постачальника направлено заявку №R000372 (а.с.28) на поставку товару відповідно до умов державного контракту (договору) про закупівлю від 21.06.2024 №275/06-24-РМ в наступних обсягах: наколінники тактичні вид 2 (отримувач 1, адреса отримувача) в кількості 10000,00 грн, кінцева дата поставки - 10.09.2024; налокітники тактичні бойові вид 2 (отримувач 1, адреса отримувача) в кількості 10000,00 грн, кінцева дата поставки - 10.09.2024; наколінники тактичні вид 2 (отримувач 2, адреса отримувача) в кількості 2000,00 грн, кінцева дата поставки - 10.09.2024; налокітники тактичні бойові вид 2 (отримувач 2, адреса отримувача) в кількості 2000,00 грн, кінцева дата поставки - 10.09.2024.

10.09.2024 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №1 (а.с.26) про внесення змін до п.4.1 договору, за умовами якої кінцевою датою здійснення поставки товару в кількості 12000 пар та 12000 пар визначено 25.09.2024 (включно).

10.09.2024 замовником засобами електронної пошти у порядку, визначеному державним контрактом (договором), на електронну адресу постачальника направлено змінену відповідно до умов додаткової угоди №1 заявку №R000372 (а.с.28 зворот) на поставку товару відповідно до умов державного контракту (договору) про закупівлю від 21.06.2024 №275/06-24-РМ в наступних обсягах: наколінники тактичні вид 2 (отримувач 1, адреса отримувача) в кількості 10000,00 грн, кінцева дата поставки - 25.09.2024; налокітники тактичні бойові вид 2 (отримувач 1, адреса отримувача) в кількості 10000,00 грн, кінцева дата поставки - 25.09.2024; наколінники тактичні вид 2 (отримувач 2, адреса отримувача) в кількості 2000,00 грн, кінцева дата поставки - 25.09.2024; налокітники тактичні бойові вид 2 (отримувач 2, адреса отримувача) в кількості 2000,00 грн, кінцева дата поставки - 25.09.2024.

На виконання умов державного контракту (договору) постачальником було здійснено поставку замовнику товару, що підтверджується підписаними без зауважень актами приймання товару (а.с.30-34): від 07.10.2024 №969 - налокітники тактичні бойові вид 2, в кількості 1200 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 514440,00 грн; від 07.10.2024 №968 - наколінники тактичні бойові вид 2, в кількості 1500 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 643050,00 грн; від 21.10.2024 №1022 - налокітники тактичні бойові вид 2, в кількості 1000 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 428700,00 грн; від 01.11.2024 №1069 - наколінники тактичні бойові вид 2, в кількості 3000 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 1286100,00 грн; від 15.11.2024 №1105 - налокітники тактичні бойові вид 2, в кількості 3700 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 1586190,00 грн; від 15.11.2024 №1106 - наколінники тактичні бойові вид 2, в кількості 3000 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 1286100,00 грн; від 20.11.2024 №1115 - наколінники тактичні бойові вид 2, в кількості 2500 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 1071750,00 грн; від 20.11.2024 №1116 - налокітники тактичні бойові вид 2, в кількості 1500 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 643050,00 грн, від 28.11.2024 №1147 - налокітники тактичні бойові вид 2, в кількості 2600 пар, за ціною 357,25 грн, на загальну суму 1114020,00 грн.

23.12.2024 замовником на електронну адресу постачальника направлено повідомлення-вимогу №2165/06/2364-2024 (а.с.35-38) про сплату протягом семи банківських днів з дня його направлення 1648565,85 грн штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п.8.2, 8.4 державного контракту (договору) про закупівлю від 21.06.2024 №275/16-24-РМ за несвоєчасну поставку товару, з них: 1159419,15 грн пені та 489146,70 грн штрафу у розмірі 7% від вартості товару, строк поставки якого порушено, - яку останнім залишено без належного реагування чи й задоволення.

Обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за державним контрактом (договором) про закупівлю від 21.06.2024 №275/06-24-РМ щодо своєчасної поставки товару стали підставою для звернення Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Скайс" з вимогою захисту порушеного права та стягнення у примусовому порядку з останнього нарахованих відповідно до п.8.2 державного контракту сум штрафних санкцій (1159419,15 грн пені та 489146,70 грн штрафу).

Відповідач вимоги заперечує та вказує на повне виконання умов контракту, на форс-мажорні обставини (відключення промислових ліній енергопостачання), які завадили своєчасному виконанню контракту, на обізнаність позивача щодо перебоїв в електропостачанні відповідача, узгодження між сторонами продовження строків постачання замовлення, надмірний розмір санкцій, відсутність збитків у позивача тощо. Просить пропорційно зменшити розмір санкцій, які підлягають до стягнення на 90%.

В позасудовому порядку спір сторонами не вирішено.

Інших доказів сторонами не надано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України (чинного на момент спірних правовідносин) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 02.05.2025 №281 "Про реорганізацію державного підприємства оборони України "Державний оператор тилу" (а.с.39), юридичну особу - Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"; визнано Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу".

31.12.2025 на підставі передавального акту №НКВ626023, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.01.2026 №7/нм (а.с.43-50) Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", як правонаступником Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу", прийнято справи, документи та майно останнього.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

ч.1 ст.104. 1. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників;

ч.1 ст.106. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади;

ч.2, 3 ст.107. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, із врахуванням наказів Міністерства оборони України від 02.05.2025 №281 "Про реорганізацію державного підприємства оборони України "Державний оператор тилу" та від 06.01.2026 №7/нм "Про затвердження передавального акта приймання-передачі справ, документів та майна Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу", передавального акту від 31.12.2025 №НКВ626023 та положень чинного законодавства, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу", у тому числі за укладеними останнім договорами.

Позивач є спеціалізованим підприємством Міністерства оборони України, яке забезпечує всі потреби ЗСУ та є суб`єктом господарювання на ринку державних закупівель України. У спірних правовідносинах виступає як замовник, кредитор, стягувач.

Відповідач є самостійною юридичною особою та суб`єктом господарювання на ринку послуг з виробництва одягу та аксесуарів України, з присвоєнням коду ЄДРПОУ, визначенням та внесенням видів господарської діяльності в ЄДРПОУ. Відповідач у спірних відносинах виступає як постачальник, боржник, виконавець.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідача про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за державним контрактом (договором) про закупівлю від 21.06.2024 №275/06-24-РМ щодо своєчасної поставки товару (наколінники тактичні бойові вид 2, технічні характеристики ТУ У 22.2-00034022-094:2015, в кількості 12000 пар на суму 4287000,00 грн (без ПДВ); налокітники тактичні бойові вид 2, технічні характеристики (нормативний документ) технічний опис від 07.07.2016 інв.№63, в кількості 12000 пар на суму 4287000,00 грн (без ПДВ)).

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір (державний контракт) про закупівлю від 21.06.2024 №275/06-24-РМ є чинним, не заперечений сторонами, не розірваний в установленому порядку, не визнаний судом недійсним. Суд вважає, що сторонами договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Суд враховує презумпцію правомірності правочину - приписи ст.204 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (чинним станом на день спірних правовідносин).

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

ч.1 ст.662. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу;

ст.663. 1. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

ст.712. 1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. 3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі державного контракту (договору) про закупівлю від 21.06.2024 №275/06-24-РМ та специфікації від 21.06.2026 відповідач зобов`язався здійснити виготовлення та поставку позивачу товару (наколінники тактичні бойові вид 2 в кількості 12000 пар та налокітники тактичні бойові вид 2 в кількості 12000 пар) загальною вартістю 10288800,00 грн - у строк до 10.09.2024.

Додатковою угодою від 10.09.2024 №1 сторони внесли зміни до контракту в частині строку поставки товару шляхом продовження виконання - до 25.09.2024.

Відповідач зобов`язання з поставки товару виконав у повному обсязі, що підтверджується підписаними без зауважень актами приймання товару (а.с.30-34): від 07.10.2024 №969 на суму 514440,00 грн; від 07.10.2024 №968 на суму 643050,00 грн; від 21.10.2024 №1022 на суму 428700,00 грн; від 01.11.2024 №1069 на суму 1286100,00 грн; від 15.11.2024 №1105 на суму 1586190,00 грн; від 15.11.2024 №1106 на суму 1286100,00 грн; від 20.11.2024 №1115 на суму 1071750,00 грн; від 20.11.2024 №1116 на суму 643050,00 грн, від 28.11.2024 №1147 на суму 1114020,00 грн, проте із порушенням встановленого додатковою угодою від 10.09.2024 №1 строку поставки товару.

Так, прострочення зобов`язання з поставки товару в розрізі зазначених актів складає: від 07.10.2024 №969, від 07.10.2024 №968 - 12 днів; від 21.10.2024 №1022 - 26 днів; від 01.11.2024 №1069 - 37 днів; від 15.11.2024 №1105 та від 15.11.2024 №1106 - 51 день; від 20.11.2024 №1115 та від 20.11.2024 №1116 - 56 днів; від 28.11.2024 №1147 - 64 дні.

Направлене позивачем 23.12.2024 на електронну адресу відповідача повідомлення-вимогу №2165/06/2364-2024 (а.с.35-38) про сплату протягом семи банківських днів з дня його направлення нарахованих відповідно до п.8.2, 8.4 державного контракту (договору) про закупівлю від 21.06.2024 №275/16-24-РМ за несвоєчасну поставку товару 1648565,85 грн штрафних санкцій (з них: 1159419,15 грн пені та 489146,70 грн штрафу у розмірі 7% від вартості товару, строк поставки якого порушено), залишено останнім без належного реагування чи й задоволення.

Відповідно до Господарського кодексу України (чинного на момент спірних правовідносин):

ч.1 ст.230. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;

ч.1, 2 ст.231. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: /…/ за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За умовами контракту (п.8.2) сторони дійшли згоди, що: у разі порушення строку поставки товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,3% від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі; за порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від ціни товару, строк поставки якого порушено.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою ст.627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст.610, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України) - правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

За розрахунками позивача:

розмір штрафу за порушення строку поставки товару становить 489146,70 грн (за актами: від 01.11.2024 №1069 - 90027,00 грн (1286100,00 х 7%), від 15.11.2024 №1105 - 111033,30 грн (1586190,00 х 7%); від 15.11.2024 №1106 - 90027,00 грн (1286100,00 х 7%); від 20.11.2024 №1115 - 75022,50 (1071750,00 х 7%); від 20.11.2024 №1116 - 45013,50 грн (643050,00 х 7%); від 28.11.2024 №1147 - 78023,40 грн (1114625,00 х 7%). Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу на підставі пункту 8.2 договору, відтак, стягує його у заявленому розмірі;

розмір пені порушення строку поставки товару становить 1159419,15 грн (за актами: від 25.09.2024 №968 - 23149,80 грн (період з 26.09.2024 до 07.10.2024 - 643050,00 х 0,3% х 12); від 25.09.2024 №969 - 18519,84 грн (період з 26.09.2024 до 07.10.2024 - 514440,00 х 0,3% х 12);від 12.10.2024 №1022 - 428700,00 грн (період з 26.09.2024 до 21.10.2024 - 428700,00 х 0,3% х 26); від 01.11.2024 №1069 - 142757,01 грн (період з 26.09.2024 до 01.11.2024 - 1286100,00 х 0,3% х 37); від 15.11.2024 №1105 - 242687,07 грн (період з 26.09.2024 до 15.11.2024 - 1586190,00 х 0,3% х 51); від 15.11.2024 №1106 - 196773,30 грн (період з 26.09.2024 до 15.11.2024 - 1286100,00 х 0,3% х 51); від 20.11.2024 №1115 - 180054,00 (період з 26.09.2024 до 20.11.2024 - 1071750,00 х 0,3% х 56); від 20.11.2024 №1116 - 108032,40 грн (період з 26.09.2024 до 20.11.2024 - 643050,00 х 0,3% х 56); від 28.11.2024 №1147 - 214007,04 грн (період з 26.09.2024 до 28.11.2024 - 1114620,00 х 0,3% х 64). Перевіривши доводи та обгрунтування позивача щодо нарахування пені, суд вважає, що розрахунок позивача є неправильним, оскільки останнім не враховано вимог ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, яким розмір пені за порушення строків виконання зобов`язання визначений у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Враховуючи заявлений позивачем період для стягнення пені, суд присуджує її до стягнення у розмірі 386044,35 грн (за актами: від 25.09.2024 №968 - 7716,60 грн (період з 26.09.2024 до 07.10.2024 - 643050,00 х 0,1% х 12); від 25.09.2024 №969 - 6173,28 грн (період з 26.09.2024 до 07.10.2024 - 514440,00 х 0,1% х 12); від 12.10.2024 №1022 - 10717,50 грн (період з 26.09.2024 до 21.10.2024 - 428700,00 х 0,1% х 26); від 01.11.2024 №1069 - 47585,70 грн (період з 26.09.2024 до 01.11.2024 - 1286100,00 х 0,1% х 37); від 15.11.2024 №1105 - 80895,69 грн (період з 26.09.2024 до 15.11.2024 - 1586190,00 х 0,1% х 51); від 15.11.2024 №1106 - 65591,10 грн (період з 26.09.2024 до 15.11.2024 - 1286100,00 х 0,1% х 51); від 20.11.2024 №1115 - 60018,00 грн (період з 26.09.2024 до 20.11.2024 - 1071750,00 х 0,1% х 56); від 20.11.2024 №1116 - 36010,80 грн (період з 26.09.2024 до 20.11.2024 - 643050,00 х 0,1% х 56); від 28.11.2024 №1147 - 71335,68 грн (період з 26.09.2024 до 28.11.2024 - 1114620,00 х 0,1% х 64). В частині стягнення 781091,40 грн решти суми пені необхідно відмовити.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%. Обґрунтовуючи клопотання, останній посилається на: відсутність понесених позивачем збитків (зокрема, і з огляду на передбачений умовами договору та специфікації до нього порядок розрахунку за отриманий товар - післяплата на підставі підписаних сторонами актів); ступінь виконання зобов`язань (зобов`язання виконано у повному обсязі без зауважень до кількості та якості); наявність незалежних від відповідача подій та істотних обставин (зупинення виробництва з огляду на систематичні перебої електропостачання виробничого процесу без можливості застосування автономних джерел живлення через відсутність обладнання необхідної потужності (основне споживання електроенергії обладнанням швейного виробництва та виробництва пластикових виробів та фурнітури складає 50 кВт/год), спричинені застосуванням ПАТ "Черкасиобленерго" за розпорядженням НЕК "Укренерго" через ракетні атаки ворога та тяжку ситуацію в енергосистемі України з 08.05.2024 по Черкаській області спеціальних графіків аварійних відключень та графіків погодинних відключень всіх споживачів - 10-12 годин на добу, які зумовили відставання від планового графіку виконання замовлень понад 45 календарних днів), що унеможливили вчасне виконання договору та стали підставою для звернення до позивача про продовження строку поставки товару до 25.10.2025. При цьому відповідач наголошує, що не посилається на обставини воєнного часу (бойові дії, форс-мажор тощо - які звільняють від відповідальності), а зазначає конкретні обставини та надає конкретні докази, які підтверджують обставини, що не залежали від його волі та призвели до порушення строків постачання товару; експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 02.09.2024 №В-433, яким підтверджено факт істотної зміни обставин, що мають невідворотний характер, не залежать від волі і бажань ТОВ "ТД Скайс" і мають прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом порушення останнім строків у виконанні зобов`язань за договором від 21.06.2024 №275/06-24-РМ; перевищення сумою заявлених штрафних санкцій за позовом (1648565,85 грн) суми рентабельності договору (1165103,50 грн), що позбавляє відповідача, як підприємство, яке включене за №114 до Переліку підприємств, установ та організацій, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг на платній та/або безоплатній основі, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил інших, військових формувань в особливий період, можливості отримання прибутку, його спрямування на власний розвиток для збільшення потужностей задля забезпечення потреб обороноздатності держави, що є критично важливим кроком.

Натомість позивачем можливість зменшення штрафних санкцій заперечена з тих підстав, що: розмір пені і штрафу добровільно погоджений сторонами та відповідає принципу свободи договору; відповідач не доводить обставин винятковості випадку; посилання на відсутність збитків є неспроможним, оскільки відповідно до ст.550 ЦК України неустойка підлягає стягненню незалежно від доведення розміру збитків; у правовідносинах, пов`язаних з оборонними закупівлями в умовах воєнного стану порушення строків виконання зобов`язань має підвищену суспільну небезпеку; відповідач мав достатній строк на добровільну сплату штрафних санкцій після пред`явлення претензії, однак проігнорував останню.

Згідно із ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. За положенням частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарським судом як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18).

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення. Чинним законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій (висновки Верховного Суду викладені у постанові від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов`язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями ч.3 ст.551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку ст.ст.86, 210, 237 ГПК України.

Водночас суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст.86, 236-238 ГПК України). Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

У зв`язку з викладеним, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

За загальним правилом, у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суд, зокрема, бере до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання, а також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд також враховує, що умови державного контракту були погоджені сторонами, при цьому зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; відповідно до ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач у даних правовідносинах реалізовує мету із закупівлі товару на потреби оборонного сектору держави в період збройної агресії проти України, а тому важливо враховувати не тільки можливі матеріальні втрати (збитки), а й вплив невиконаного зобов`язання на інші аспекти. В даному контексті невиконання зобов`язання призводить до невиправданого очікування поставки товару, що має негативний вплив на організацію забезпечення сектору оборони та порушення планів по формуванню політики закупівель для сектору оборони. Отже, штрафні санкції, які у даному випадку заявлені позивачем за невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, спрямовані передусім на компенсацію майнових втрат, яких замовник зазнав внаслідок невиконання обов`язку за контрактом зобов`язаною стороною, тож з огляду на встановлене порушення виконавцем умов контракту є підстави для їх стягнення.

Одночасно, суд також враховує, що:

Міністерством оборони України визначено статус відповідача як критично важливого підприємства для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань в особливий період, із послідуючим внесенням до Переліку підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (протокол від 18.09.2024 №12); поставлений відповідачем (хоча і з простроченням) за контрактом товар у повному обсязі прийнятий позивачем без зауважень щодо якості, кількості й комплектності; факт впливу істотної зміни обставин, що мали невідворотний характер (припинення енергопостачання) не залежали від волі і бажань відповідача, на можливість своєчасного виконання ним контракту підтверджено експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 02.09.2024 №В-433; розуміючи важливість виконання контракту, відповідач не відмовився від його виконання, що для нього було більш економічно вигідним (відповідно до п.8.3.1 договору за відмову від договору сплачується лише штраф 20%, що майже дорівнює сумі нарахованих позивачем штрафних санкцій), а звернувся до позивача про відтермінування строку виготовлення товару, виконав контракт на суму 10288800,00 грн у повному обсязі, поніс при цьому прямі затрати на сировину, енергію тощо у розмірі 8890675,80 грн, однак сума заявлених позивачем штрафних санкцій за порушення строків поставки товару (1648565,85 грн) перевищує рентабельність даної угоди (1165103,50 грн) для відповідача;

позивач не зазначив у позовній заяві про понесення ним збитків у зв`язку із допущеним відповідачем простроченням поставки продукції. За умовами контракту (п.3.1) оплата товару здійснювалася на умовах післясплати, тобто позивач не сплачував жодної попередньої оплати за товар, гроші з його володіння не вибували. Позивач прийняв товар, поставлений пізніше строку, встановленого контрактом, без зауважень щодо якості та комплектності. Поставка товару також здійснена повністю за рахунок відповідача. Позивач до отримання товару не поніс ніяких витрат, натомість отримав значне відстрочення оплати за рахунок відповідача. Відтак, наявні у матеріалах справи документи та інформація не свідчать про те, що у разі зменшення розміру штрафних санкцій позивач зазнає значних негативних наслідків чи негативного впливу для свого фінансового стану.

Господарський суд зазначає, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій не є оцінкою правомірності позовних вимог, а є правом суду, за результатами здійсненої оцінки наданих сторонами доказів та обставин справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішити питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

При цьому зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан позивача, оскільки їх стягнення має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.

За наведених підстав у їх сукупності, а також враховуючи, що даним рішенням вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1159419,15 грн задоволено частково в сумі 386044,35 грн, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу на 50% - до 244573,35 грн, тому відповідне клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Проведення погашення боргу відповідачем та неподання документів суду до прийняття рішення має враховуватись виконавчою службою при прийнятті рішення, оскільки відповідач мав достатньо часу подати документи в справу про проведені розрахунки.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 386044,35 грн пені та 244573,35 грн штрафу за порушення умов державного контракту (договору) про закупівлю від 21.06.2024 №275/06-24-РМ. В решті вимог належить відмовити з мотивів недоведеності, необгрунтованості та безпідставності.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 7567,41 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Скайс" (м.Черкаси, вул.Пастерівська,25, оф.77, код ЄДРПОУ 41918403) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (м.Київ, вул.Автозаводська,2, код ЄДРПОУ 44725823) 386044,35 грн пені, 244573,35 грн штрафу та 7567,41 грн судового збору.

1.2. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 28.07.2026.

Суддя Г.М.Скиба