Рішення № 138646243, 29.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р. Справа № 911/767/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом Релігійної місії "Карітас-Спес" /CARITAS-SPES/ Римсько-Католицької церкви в Україні, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітІнновація", с. Дибинці Обухівського району Київської області

про стягнення 208 925,01 грн. заборгованості,

представники сторін:

позивача: адвокат Недбайлюк О.В. (в режимі ВКЗ);

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 208 925,01 грн. заборгованості. Вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ "МонолітІнновація" своїх зобов`язань з виконання робіт згідно договору підряду від 21.10.2025.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 справу №911/767/26 передано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

15.05.2026 до Господарського суду Хмельницької області за підсудністю з Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Релігійної місії «Карітас-Спес» /CARITAS-SPES/ Римсько-Католицької церкви в Україні, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітІнновація", с. Дибинці Обухівського району Київської області про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 року прийнято позовну заяву Релігійної місії «Карітас-Спес» /CARITAS-SPES/ Римсько-Католицької церкви в Україні, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітІнновація", с. Дибинці Обухівського району Київської області про стягнення 208 925,01 грн. заборгованості до розгляду, призначено підготовче засідання на 23.06.2026 року. Ухвалою суду від 23.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.07.2026. Ухвалою суду від 03.07.2026 відкладено судове засідання на 29.07.2026.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, наполягає на його задоволенні.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в судових засіданнях, відзиву на позов не подав, жодних клопотань від нього не надходило.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, ТОВ «МонолітІнновація» не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється для забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у дані справі надсилались рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 09714, Київська обл., Обухівський р-н, с. Дибинці, пров. Росьовий, буд. 17, кв. 2.

Так, згідно судової повістки від 02.06.2026, відповідач відмовився від отримання ухвали суду про відкриття провадження у даній справі. Ухвала суду від 23.06.2026, згідно судової повістки від 23.06.2026, отримана ТОВ "МонолітІнновація". Також ухвала суду від 03.07.2026 отримана відповідачем шляхом її доставки на електронну адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень ст. 242 ГПК України відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Окрім того, судом здійснювалось розміщення повідомлення про час та місце засідань у даній справі на сайті Судової влади України, чим вжито всіх можливих заходів для забезпечення дотримання принципів господарського судочинства.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, з огляду також на строки розгляду спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

22.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МонолітІнновація» (далі - підрядник, відповідач), Нетішинським центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Мрія" Нетішинської міської ради (далі - замовник) та РЕЛІГІЙНОЮ МІСІЄЮ «КАРІТАС-СПЕС» /CARITAS-SPES/ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ (далі - платник, позивач) укладено договір підряду № UNI 25/10-2025 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого в рамках реалізації проєкту платника «Кращий догляд для кожної дитини: розвиток соціальних послуг та системи захисту дітей у Хмельницькій області» (назва англійською мовою: «Supporting Better Care Reform: enhancing social and childcare services in Кhmelnytskyi region»), в порядку та на умовах, визначених даним договором, підрядник зобов`язується виконати комплекс ремонтних робіт на об`єкті замовника, замовник зобов`язується прийняти виконані підрядником роботи, а платник зобов`язується оплатити підряднику виконані ним роботи відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, об`єкт замовника включає в себе наступні приміщення: перший поверх закладу дошкільної освіти №8 "Золотий ключик" Нетішинської міської ради за адресою: м. Нетішин, пров. Миру, буд. 12.

За змістом п. 1.3 договору, договірна ціна, технічні характеристики, кількість, об`єм та інші параметри зазначено у відповідній специфікації (надалі - «специфікація», «додаток № 1»), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договірна ціна за цим договором зазначається в специфікації до цього договору і включає в себе вартість усіх матеріалів, робіт з монтажу, витрати на закупівлю, доставку, завантаження-розвантаження матеріалів та обладнання на об`єкт, а також засоби риштовання для виконання робіт, прибирання та вивіз сміття з подальшою його утилізацією належним чином, та інші витрати, що виникли у підрядника в зв`язку з виконанням цього договору. Зазначені в цьому договорі та специфікації роботи мають бути виконані «під ключ», враховуючи підготовчі роботи, проміжні процеси та роботи, навіть у випадку, якщо такі підготовчі роботи та проміжні процеси не зазначені, як окремі позиції у специфікації, але мають виконуватись, відповідно до діючих в Україні загальнообов`язкових стандартів, та вимог до технологічних процесів. Договірна ціна може коригуватися шляхом проведення перерахунку згідно фактично виконаних робіт. Остаточна договірна ціна зазначається в акті виконаних робіт, виходячи з обсягу виконаних робіт. Якщо остаточна вартість виконаних робіт буде відрізнятись від встановленої в цьому договорі більше ніж на 3 000, 00 грн., сторони погоджують зміни до договірної ціни шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. В іншому випадку остаточна договірна ціна зазначається лише в акті виконаних робіт та в кошторисі у новій редакції.

У пункті 2.2 договору сторони узгодили, що договірна ціна складається з вартості робіт та сплачується у наступному порядку:

2.2.1. передплата у розмірі 20 % від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня підписання договору та отримання рахунку від підрядника;

2.2.2. остаточний розрахунок у розмірі 80 % від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня отримання сканованих копій підписаних замовником та підрядником акта виконаних робіт та видаткової накладної.

Положеннями п. 2.3 договору передбачено, що оплата платником робіт, виконаних підрядником, є благодійною допомогою замовнику в рамках проєкту «Кращий догляд для кожної дитини: розвиток соціальних послуг та системи захисту дітей у Хмельницькій області» (назва англійською мовою: «Supporting Better Care Reform: enhancing social and childcare services in Кhmelnytskyi region»).

Оплата робіт здійснюється платником у безготівковому порядку шляхом перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок підрядника (п. 2.4 договору).

За змістом п. 3.1 договору, підрядник має право: - вимагати від замовника прийняття виконаних робіт, зазначених в п. 1.1 договору, а від підрядника оплати їх вартості за умовами даного договору (підп. 3.1.1); - на відшкодування замовником та/або платником збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цього договору (підп. 3.1.2); - не розпочинати роботи за цим договором без будь-яких негативних наслідків для себе, якщо платником не сплачено їх ціну відповідно до пункту 2.2.1 цього договору (підп. 3.1.3).

Згідно з п. 3.2 договору, підрядник зобов`язується: - виконати роботи за цим договором якісно та в строк, погоджений сторонами в п. 4.1 договору (підп. 3.2.1); - по закінченню робіт передати замовнику видаткову накладну та акт виконаних робіт, підписаний зі свого боку, а замовник протягом 3-х (трьох) робочих днів має прийняти роботи та підписати видаткову накладну та акт виконаних робіт зі свого боку, або надати мотивовану відмову із вказанням причин такої відмови. У такому випадку між підрядником та замовником (за участю та погодженням представника платника) протягом 2-х календарних днів складається двосторонній акт із вказанням переліку дефектних робіт та/або матеріалів, які підлягають усуненню та/або заміні з боку підрядника та строків їх виконання. Такі роботи за дефектним актом підрядник здійснює якнайшвидше і за власний рахунок. Після усунення всіх недоліків за дефектним актом та прийняття робіт, замовник підписує видаткову накладну та акт виконаних робіт (підп. 3.2.2).

За змістом п. 3.3 договору, замовник має право: - вимагати від підрядника проведення робіт за договором належним чином та за належною якістю (підп. 3.3.1); - у будь-який час перевірити хід і якість виконання робіт підрядником, не втручаючись у його господарську діяльність (підп. 3.3.2); - провести перевірку виконаних підрядником робіт на наявність недоліків, якщо замовник прийняв виконані послуги без такої перевірки, то він позбавляється права посилатися на недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (підп. 3.3.3).

Відповідно до п. 3.4 договору, замовник зобов`язується: - прийняти роботи, виконані підрядником на умовах даного договору шляхом підписання видаткової накладної та акта виконаних робіт або надати мотивовану відмову згідно п. 3.2.2 договору (підп. 3.4.1); - протягом 1-го робочого дня з дня підписання видаткової накладної та акта виконаних робіт, надіслати платнику на електронну адресу kyasinska@caritas-spes.org скановані копії акту виконаних робіт та видаткової накладної (підп. 3.4.2).

У п. 3.5 договору передбачено, що платник має право: - якщо підрядник не приступив до роботи в обумовлені терміни, а так само, якщо у замовника є обґрунтовані претензії до якості робіт і матеріалів, платник має право направити письмове повідомлення підряднику та розірвати цей договір і вимагати відшкодування отриманих збитків. Договір вважається припиненим з дати, зазначеної в письмовому повідомленні платника. Письмове повідомлення може бути направлено на електронну адресу підрядника stadnikvladimir63@gmail.com (підп. 3.5.1).

Згідно з п. 3.6 договору, платник зобов`язується здійснити на користь підрядника оплату робіт відповідно до розділу 2 даного договору.

За змістом п. 4.1 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи у строки, зазначені у додатку до цього договору.

Підрядник несе відповідальність за належне виконання робіт відповідно до положень договору та гарантує: - відповідність усіх результаті в робіт і будь-якої їх частини своєму функціональному призначенню і можливість їх використання у повній мірі за таким призначенням; - відповідність якості всіх робіт та їх результатів умовам договору, вимогам діючих нормативно-правових актів, нормативних актів технічного характеру і нормативних документів (будівельних та санітарних норм і правил, державних стандартів і т.д.) України; - відповідність усіх матеріалів і устаткування, що поставляються підрядником для виконання робіт, вимогам договору, чинних нормативних актів і документів України, а також функціональному призначенню результатів робіт (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.4. договору передбачено у випадку прострочення підрядником строку здачі виконаних робіт, визначених умовами даного договору, він зобов`язаний сплатити на користь платника пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт а цим договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п. 7.1 договору, договір набирає чинності з моменту його укладення (з дати, зазначеної в преамбулі договору, за умови його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення (за наявності) печатками сторін, та діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

За змістом специфікації № 1 до договору, підрядник виконує роботи/послуги вартістю 1219841,73 грн. у строк до 31.12.2025.

Відповідачем сформовано рахунок №12 від 23.10.2025 на оплату авансу в розмірі 20% від загальної вартості майна на суму 243968,35 грн.

06.11.2025 позивачем перераховано відповідачу 243968,35 грн. авансу.

20.01.2026 представниками замовника та платника складено акт приймання та фіксації стану виконаних робіт за договором підряду від 21.10.2025, згідно якого відповідачем виконано роботи на суму 55348,61 грн.

Позивач у листі від 20.02.2026, адресованому відповідачу, просить останнього повернути суму авансу в розмірі 188619,74 грн.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача, Релігійна місія "Карітас-Спес" /CARITAS-SPES/ Римсько-Католицької церкви в Україні звернулась з даним позовом до суду.

Позиція суду.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір підряду № UNI 25/10-2025 від 21.10.2025 та усі додатки до нього як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема, параграфу 1 Глави 61 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №9 10/12382/17).

У пункті 2.2 договору сторони узгодили, що договірна ціна складається з вартості робіт та сплачується у наступному порядку:

2.2.1. передплата у розмірі 20 % від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня підписання договору та отримання рахунку від підрядника;

2.2.2. остаточний розрахунок у розмірі 80 % від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня отримання сканованих копій підписаних замовником та підрядником акта виконаних робіт та видаткової накладної.

Виконавець на виконання підп. 2.2.1 п. 2.2 договору сформував платнику рахунок на оплату авансу у розмірі 20 % від вартості на придбання матеріалів на загальну суму 243968,35 грн.

Позивач, в свою чергу, платіжною інструкцією від 06.11.2025 перерахував відповідачу 243968,35 грн. авансового платежу.

За приписами статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У специфікації № 1 до договору сторони узгодили строк виконання робіт за цим договором - до 31.12.2025.

Однак, на підтвердження належного виконання відповідачем своїх зобов`язань з виконання робіт в матеріалах справи наявний лише акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.01.2026 щодо виконання ТОВ "МонолітІнновація" робіт на суму 55348,61 грн.

Належних та допустимих у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів виконання відповідачем решти робіт у погоджений сторонами строк або після такого строку матеріали справи не містять.

Наслідки порушення умов договору щодо строків виконаних робіт передбачені частинами другою та третьою статті 849 ЦК України в межах здійснення замовником права перевірки у будь-який час ходу та якості роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Зокрема, частиною другою статті 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Передбачене частиною 4 статті 849 ЦК України право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду є безумовним.

Отже, за змістом цієї норми замовник має безумовне право відмовитись від договору підряду та вимагати повернення раніше сплаченого авансу за цим договором.

Крім того, підпунктом 3.5.1 п. 3.5 договору передбачено, що якщо підрядник не приступив до роботи в обумовлені терміни, а так само, якщо у замовника є обґрунтовані претензії до якості робіт і матеріалів, платник має право направити письмове повідомлення підряднику та розірвати цей договір і вимагати відшкодування отриманих збитків. Договір вважається припиненим з дати, зазначеної в письмовому повідомленні платника.

Оскільки відповідач не виконав роботи у передбачений договором строк, позивач надіслав йому вимогу від 22.02.2026 щодо повернення сплачених позивачем авансових коштів.

З огляду на встановлені обставини справи, неповернення відповідачем невикористаної суми попередньої оплати та невиконання робіт згідно з договором, що не оспорюється відповідачем, суд доходить висновку про обґрунтованість відмови позивача від договору підряду.

Слід зазначити, що з припиненням дії договору підряду грошова сума (аванс) втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст. 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення відповідачем позивачу попередньої оплати відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень ст. 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18.

Враховуючи наслідки розірвання договору підряду та той факт, що підстава, на якій відповідач отримав попередню оплату за договором, відпала, господарський суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку повернути позивачу суму грошових коштів, сплачену позивачем за договором підряду в якості авансу у розмірі 188619,74 грн.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.4 договору, у випадку прострочення підрядником строку здачі виконаних робіт, визначених умовами даного договору, він зобов`язаний сплатити на користь платника пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт за цим договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу, від суми заборгованості за кожний день прострочення .

Сплата стороною штрафу та/або пені не звільняє жодну зі сторін від обов`язку реально та належним чином виконати усі зобов`язання за цим Договором та від обов`язку повністю відшкодувати протилежній стороні усі завдані їй збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням цього договору. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Пеня нараховується за весь час прострочення в межах загальних строків позовної давності, що становлять три роки (п. 5.5 договору).

З огляду на прострочення відповідачем виконання робіт з 01.01.2026, у позивача виникло право здійснити нарахування пені за договором. За результатами перевірки вчинено позивачем розрахунку, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не установлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач добровільно не повернув авансовий платіж, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3593,98 грн. втрат від інфляції та 1269,21 грн. 3% річних згідно поданого позивачем розрахунку.

При цьому, правомірність вчинених позивачем нарахувань відповідачем не спростована, контррозрахунку не подано.

З всього вищевикладеного, позов у справі №911/767/26 суд задовольняє в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МонолітІнновація» (09714, Київська область, Обухівський район, с. Дибинці, пров. Росьовий, буд. 17, кв. 2, код 45993882) на користь Релігійної місії «Карітас-Спес» /Caritas-Spes/ Римсько-католицької церкви в Україні (01001,м. Київ, вул. Костьольна, 17, код 21664879) 188 619,74 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шістсот дев`ятнадцять грн. 74 коп.) попередньої оплати, 3 593,98 грн. (три тисячі п`ятсот дев`яносто три грн. 98 коп.) інфляційних втрат, 1 269,21 грн. ( одна тисяча двісті шістдесят дев`ять грн. 21 коп.) 3 % річних, 15 442,08 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок дві грн. 08 коп.) пені та 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31.07.2026

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи, позивачу в ел. кабінет; 2 - відповідачу (09714, Київська область, Обухівський район, с. Дибинці, пров. Росьовий, буд. 17, кв. 2, код ЄДР 45993882) - рек. з пов. про вручення