Ухвала суду № 138646215, 31.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_____________

УХВАЛА

31 липня 2026 року Справа № 922/2693/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" подану разом з позовом (вх. № 2693 віж 29.07.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, подану у справі:

за позовом Приватного акціонерного товариства «Міжнародна енергетична компанія» (адреса: 01014, м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 54, прим. 1, офіс 119; кодЄДРПОУ 36285564) до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (адреса: 61005, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд.10/12; код ЄДРПОУ 14078902) про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Міжнародна енергетична компанія" (далі позивач, ПрАТ МЕК) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторний інститут "Енергопроект" (далі відповідач, АТ ХІ "Енергопроект"), в якій просить суд:

1. Визнати протиправним рішення наглядової ради Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902), оформленим протокол засідання № 06/2026, яким затверджено бюлетень для кумулятивного голосування на загальних зборах АТ ХІ "Енергопроект" призначених на 20 липня 2026 року.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) від 20 липня 2026 року, оформлене протоколом дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів Акціонерне товариство Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" від 20 липня 2026 року (дата складання протоколу 24 липня 2026 року) в частині обрання членів наглядової ради.

3. Зобов`язати Акціонерне товариство Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) скликати загальні збори акціонерів Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) включивши до порядку денного таких загальних зборів акціонерів питання обрання членів наглядової ради Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектноконструкторський інститут "Енергопроект".

В обґрунтування своїх вимог ПрАТ МЕК вказує на те, що оскаржувані рішення наглядової ради та загальних зборів акціонерів АТ ХІ "Енергопроект" прийняті з порушенням вимог статті 61 Закону України «Про акціонерні товариства», п. 10.32., 11.3, 11.10 Статуту АТ ХІ "Енергопроект", оскільки ПрАТ МЕК , як акціонер цього товариства який володіє 608 383 простих іменних акцій, що становить 30,13 % статутного капіталу, через оскаржуване рішення наглядової ради був обмежений в праві на пропонування двох своїх кандидатів до складу наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект", та відповідно при прийнятті оскаржуваного рішення загальними зборами ці кандидатури не були враховані.

ПрАТ МЕК вказує, що з огляду на те, що він володіє 608 383 простими іменними акціями, що становить 30,13 % статутного капіталу АТ ХІ "Енергопроект", у випадку підтримки ПрАТ МЕК своїх кандидатів, як мінімум один з них (той що висунутий як представник акціонера) гарантовано мав бути обраний до складу наглядової ради, а з урахуванням кількості голосів, які отримали інші члени наглядової ради, то ПрАТ МЕК розподіливши порівну свої голоси під час кумулятивного голосування між двома запропонованими ним кандидатами, мав можливість забезпечити обрання до складу наглядової ради АТ ХІ «Енергопроект» обох своїх кандидатів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Одночасно з позовною заявою ПрАТ МЕК звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову (вх. № 2693/26 від 29.07.2026), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. Зупинити дію рішення загальних зборів акціонерів АТ XI "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) від 20 липня 2026 року оформленим протоколом від 24 липня 2026 року в частині обрання нового складу наглядової ради.

2. Заборонити посадовим особам та/або уповноваженим представникам АТ ХІ "Енергопроект" вчиняти дії на виконання рішення загальних зборів акціонерів АТ ХІ "Енергопроект" 20 липня 2026 року оформленим протоколом від 24 липня 2026 року в частині обрання нового складу наглядової ради, а саме укладати контракти з ними та нараховувати та виплачувати винагороду таким особам.

3. Заборонити обраним членам наглядової ради: ОСОБА_1 (представник акціонера: Держава Україна в особі Міністерства енергетики України); ОСОБА_2 (незалежний директор) ОСОБА_3 (представник акціонера: Держава Україна в особі Міністерства енергетики України); ОСОБА_4 (незалежний директор), ОСОБА_5 (представник акціонера ОСОБА_6 ), здійснювати повноваження членів наглядової ради, окрім призначення та проведення загальних зборів акціонерів.

Зазначена заява обґрунтована з посиланням на те, що такі заходи забезпечення позову:

- забезпечить виключно ефективний захист порушених корпоративних прав інтересів ПрАТ МЕК під час розгляду позову, у разі його задоволення судом, межах одного судового провадження без нових звернень до суду;

- не є тотожним задоволенню позову, вжиття цього заходу забезпечення позову не зумовлює жодним чином фактичного вирішення позову, оскільки він спрямований виключно на збереження існуючого становища до порушення прав ПрАТ МЕК;

- зупинення носить тимчасовий характер та не скасовує згадане рішення; застосуванням цього заходу забезпечення позову не порушуються права та інтереси АТ XI "Енергопроект" та інших акціонерів;

- цей захід забезпечення позову не є втручанням та перешкоджанням господарській діяльності АТ ХІ "Енергопроект" та враховує співвідношення права (інтересу), про захист яких ПрАТ МЕК буде подано позовну заяву.

Також ПрАТ МЕК вважає, що невжиття даного заходу забезпечення позову у разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, не забезпечить ефективного відновлення порушених прав, оскільки неналежний склад наглядової ради за цей час може здійснити дії, які негативно вплине на майновий стан АТ ХІ "Енергопроект" (наприклад погодження істотних правочинів), матиме наслідком подальше оскарження рішень такого складу наглядової ради, виплату винагороди неналежним членам наглядової ради, тощо. Вжиття заявленого заходу забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у справі, зупинення носить тимчасовий характер та спрямоване виключно на ефективний захист порушених прав та інтересів ПрАТ МЕК у випадку задоволення позову.

В свою чергу, АТ ХІ "Енергопроект" надало до суду заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 18616 від 30.07.2026), в якій просить суд відмовити ПрАТ МЕК у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі № 922/2693/26, в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень, АТ ХІ "Енергопроект" зазначає, що вимоги ПрАТ МЕК викладені в заяві про забезпечення позову не відповідають положенням ст. 137 ГПК України, оскільки в ній не передбачено можливості вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення загальних зборів товариства.

АТ ХІ "Енергопроект" також вказує, що визначений частиною першою статті 137 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України).

АТ ХІ "Енергопроект" при цьому також вказує, що у заяві про забезпечення позову ПрАТ МЕК не наведено посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення загальних зборів учасників товариства, про вжиття яких ПрАТ МЕК просить суд.

Розглянувши заяву ПрАТ МЕК (вх. № 2693/26 від 29.07.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та інших.

Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (п. 10).

Згідно з ч. ч. 1, 3-6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

На підставі змісту статтей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22)

В даному випадку, предметом позову є немайнові вимоги ПрАТ МЕК щодо визнання недійсними рішення наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект", оформленим протокол засідання № 06/2026 та рішення загальних зборів акціонерів АТ ХІ "Енергопроект" від 20 липня 2026 року, оформлене протоколом дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів АТ ХІ "Енергопроект" від 20 липня 2026 року (дата складання протоколу 24 липня 2026 року) в частині обрання членів наглядової ради.

Саме даний позов, позивач просить суд забезпечити шляхом вжиття судом наступних заходів:

1. Зупинити дію рішення загальних зборів акціонерів АТ XI "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) від 20 липня 2026 року оформленим протоколом від 24 липня 2026 року в частині обрання нового складу наглядової ради.

2. Заборонити посадовим особам та/або уповноваженим представникам АТ ХІ "Енергопроект" вчиняти дії на виконання рішення загальних зборів акціонерів АТ ХІ "Енергопроект" 20 липня 2026 року оформленим протоколом від 24 липня 2026 року в частині обрання нового складу наглядової ради, а саме укладати контракти з ними та нараховувати та виплачувати винагороду таким особам.

3. Заборонити обраним членам наглядової ради: ОСОБА_1 (представник акціонера: Держава Україна в особі Міністерства енергетики України); ОСОБА_2 (незалежний директор) ОСОБА_3 (представник акціонера: Держава Україна в особі Міністерства енергетики України); ОСОБА_4 (незалежний директор), ОСОБА_5 (представник акціонера ОСОБА_6 ), здійснювати повноваження членів наглядової ради, окрім призначення та проведення загальних зборів акціонерів.

Однак, у даному конкретному випадку, суд зазначає про недопустимість вжиття судом такого заходу забезпеченням позову, як зупинення дії рішення загальних зборів товариства, оскільки ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ (пункт 10 частини першої цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (п. 10).

Отже, вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим законом України або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана ВРУ, не допускається

Аналогічна правова позиція щодо недопустимості вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення, зокрема й загальних зборів товариства, міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21 та в постановах Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 916/493/22, від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 15.04.2024 у справі № 918/1012/23.

За таких обставин суд дійшов про невідповідність викладених ПрАТ МЕК вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення загальних зборів акціонерів АТ XI "Енергопроект" від 20.07.2026 року оформленим протоколом від 24 липня 2026 року в частині обрання нового складу наглядової ради положенням ч. 1 ст. 137 ГПК України.

За таких обставин, в задоволенні заяви ПрАТ МЕК в даній частині слід відмовити.

Щодо решти заходів забезпечення позову, на вжитті яких наполягає ПрАТ МЕК, у вигляді заборони посадовим особам та/або уповноваженим представникам АТ ХІ "Енергопроект" та обраним членам наглядової ради вчиняти певні дії, суд зазначає що господарські суди не вправі для забезпечення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства вживати заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідним посадовим особам товариства вчиняти будь-які дії, оскільки зазначене є перешкоджанням здійсненню акціонерним товариством господарської діяльності. При цьому, суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності товариства.

Суд також зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Крім того, суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову заявником не наведено жодних обґрунтувань необхідності застосування такого заходу забезпечення позову з огляду на достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а також не довів суду, що заходи забезпечення позову, які він просить вжити пов`язані з предметом позову у даній справі.

При цьому суд вказує, що Верховний Суд у своїй постанові від 18.02.2022 у справі №910/12404/21 наголосив, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Отже, суд констатує, що заходи забезпечення позову, які просить позивач в цій частині, стосуються правовідносин на майбутнє, а отже, не пов`язані з предметом спору в цій справі.

Окрім того, заходи забезпечення позову у вигляді заборони посадовим особам та/або уповноваженим представникам АТ ХІ "Енергопроект" та обраним членам наглядової ради вчиняти певні дії фактично жодним чином не співвідносяться з заявленими позивачем позовними вимогами, не відповідають принципам розумності та збалансованості інтересів сторін, оскільки дані заборони порушують права інших учасників цієї юридичної особи щодо її діяльності.

У такому випадку, права та інтереси ПрАТ МЕК, який не погоджується з обставинами проведення зборів наглядової ради та загальних зборів та прийняття на них відповідних рішень, зіставляються з правами та інтересами інших акціонерів АТ ХІ "Енергопроект" через призму легітимних очікувань на управління акціонерним товариством, що свідчить про відсутність співмірності між обраним заходом забезпечення позову та позовними вимогами, позаяк наслідки вжиття відповідного заходу не можуть виключати порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших осіб, які є членами акціонерного товариства.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши посилання ПрАТ МЕК на наведенні вище обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд також вважає недоведеним належним і достатнім чином ПрАТ МЕК наявності фактичних обставин, з якими останній пов`язує застосування вказаних ним заходів забезпечення позову щодо заборони посадовим особам та/або уповноваженим представникам АТ ХІ "Енергопроект" та обраним членам наглядової ради вчиняти певні дії.

За таких обставин, в задоволенні заяви ПрАТ МЕК про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі п. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" (вх. № 2693/26 від 29.07.2026) про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.