Рішення № 138645790, 16.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. м. Київ Справа № 922/1177/26

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд», Харківська обл., м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад», Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород

про стягнення 283485,80 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.04.2026 р. до господарського суду Київської області за підсудністю з Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» про стягнення 283485,80 грн., з яких 72700,78 грн. інфляційних втрат, 37243,85 грн. 3 % річних та 173541,17 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.10.2024 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 23/10-2024 про надання послуг з оренди спеціальної та автомобільної техніки, проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 1201945,50 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/1322/25 від 09.09.2025 р., яке набрало законної сили 02.03.2026 р. Враховуючи викладене, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 72700,78 грн. інфляційних втрат та 37243,85 грн. 3 % річних за період з 21.03.2025 р. по 01.04.2026 р., а також на підставі п. 5.1. договору нараховано 173541,17 грн. пені за період з 21.03.2025 р. по 06.09.2025 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду: заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України сторонами до суду не подано.

29.04.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а в разі наявності підстав для задоволення позовних вимог, зменшити неустойку на 99 %. Відповідач зазначив, що він визнає обов`язковість виконання рішення суду, однак на даний час має скрутне фінансове становище; блокування рахунків та стягнення одночасно всієї суми призведе до виникнення заборгованості по заробітній платі, податках та зборах. За твердженнями відповідача, фактично сума, що стягується, в 11 разів перевищує річний прибуток за 2025 рік, а військовий стан, постійні блекаути, обстріли не сприяють розвитку приватного бізнесу. На думку відповідача, все це істотно ускладнює виконання рішення суду. Відповідач зазначив, що на даний час позивач намагається фактично стягнути з відповідача 26 % від суми основного боргу (30346,50 грн вже стягнуто та 283485,80 грн позовні вимоги на зараз). Відповідач вважає, що навіть якщо суд прийде до задоволення позову, суму що стягується, слід зменшити на 99 %.

05.05.2026 до суду від позивача надійшли дві однакові за змістом відповіді на відзив на позовну заяву, в яких позивач просить суд долучити відповідь на відзив до матеріалів справи. Позивач зазначив, що стягнення позивачем інфляційних втрат та 3 % річних є передбаченою законодавцем відповідальністю відповідача за порушення грошового зобов`язання зі сплати послуг за укладеним між сторонами спору договору, а позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані. На думку позивача, застосування відповідачем висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 11.07.2013 року № 7-рп/2013, не є релевантним, оскільки різний суб`єктний склад та сфера правовідносин (заявником у справі є фізична особа в межах правовідносин за укладеним споживчим кредитним договором з банком). Позивач зазначив, що застосування відповідачем висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 не є релевантним, оскільки суд оцінював застосований до боржника збільшений розмір відсотків річних, ніж встановлений ст. 625 Цивільного кодексу України. Також позивач зазначив, що навіть після набрання рішенням законної сили, відповідач не вчинив та не вчиняє жодних заходів з хоча б часткового виконання судового рішення. Таким чином, на переконання позивача, стягнення з відповідача пені якраз і є способом забезпечення виконання зобов`язання. Щодо тверджень відповідача про скрутне фінансове становище, військовий стан, постійні блекаути, обстріли позивач зазначив, що здійснення підприємницької діяльності передбачає власний ризик суб`єктів підприємницької діяльності (підприємцями), наслідком якого може бути скрутний фінансовий стан; такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності, натомість, відповідач своїм місцезнаходженням має м. Вишгород Київської обл., яке після укладення договору не було ні тимчасово окуповане, ні зоною активних чи можливих бойових дій. Також позивач вказує, що за відомостями офіційного сайту Прозоро, відповідач здійснює підприємницьку діяльність та за наслідком має отримати оплату щонайменше на 50000000,00 грн за надані послуги, виконані роботи (про які відомо позивачу). Позивач звертає увагу, що прострочення виконання триває понад календарний рік, а позивач також має виконувати свої зобов`язання в межах інших договірних правовідносин, зі сплати заробітної плати своїм працівникам, зі сплати податків тощо. За твердженнями позивача, відповідач не надав суду доказів наявності виняткових обставин для відповідача, які б створювали перешкоди для належного виконання ним зобов`язань, або доказів наявності будь-яких умов договору щодо відповідальності сторін, які б порушували баланс інтересів в розрізі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 ТОВ «Універсал Пром Трейд» (виконавець) та ТОВ «Східенергоприлад» (замовник) уклали договір № 23/10-2024 про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом установленого в договорі строку надавати послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, а замовник зобов`язується на підставі виданих виконавцем рахунків оплачувати надані послуги за цінами, зазначеними у цих рахунках.

За надання виконавцем послуг замовник зобов`язаний здійснювати оплату за цінами, зазначеними у додатку № 1 до цього договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту надіслання виконавцем на електронну адресу замовника акту наданих послуг. Акти на оплату вважаються належним чином пред`явленими, якщо вони надіслані виконавцем на електронну адресу замовника, зазначену у п. 7.1 договору.

Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок виконавця, або в інший передбачений чинним законодавством спосіб (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих виконавцем послуг.

Виконавець має право, зокрема, отримувати за надані послуги оплату в розмірі та у строки, передбачені цим договором (п. 4.1 договору).

За умовами п. 7.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025.

У додатку №1 до договору сторони погодили вартість послуг оренди спеціальної та автотранспортної техніки.

Вказані обставини вбачаються з наявного у даній справі договору та встановлені рішенням господарського суду Київської області від 09.09.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі № 911/1322/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» про стягнення 1332720,28 грн, з яких 1201945,50 грн основного боргу, 35995,14 грн інфляційних втрат, 9023,74 грн 3% річних, 85755,90 грн пені.

Вказаним рішенням також встановлено, що позивачем доведено надання відповідачу послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки на суму 2101945,50 грн, що підтверджується актами виконаних робіт від 07.11.2024 № 1 на суму 600000,00 грн, від 02.12.2024 № 2 на суму 829113,00 грн, від 30.12.2024 № 3 на суму 300000,00 грн, від 02.01.2025 № 4 на суму 372832,50 грн, за які відповідач в повному обсязі не розрахувався, провівши часткові оплати, а відтак матеріалами справи підтверджений наявний борг відповідача перед позивачем в сумі 1201945,50 грн. Рішенням встановлено, що відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 1204945,50 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.09.2025 у справі № 911/1322/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» 1201945,50 грн основного боргу, 18030,68 грн інфляційних втрат, 1086,69 грн 3% річних, 11229,13 грн пені, 18484,38 грн витрат по сплаті судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 02.03.2026.

Отже, судом було встановлено факт прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» виконання грошового зобов`язання у сумі 1201945,50 грн, яке виникло на підставі договору № 23/10-2024 від 23.10.2024 про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на день звернення позивача 06.04.2026 з позовом до суду рішення господарського суду Київської області від 09.09.2025 у справі № 911/1322/25 відповідач не виконав, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Враховуючи невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» грошових зобов`язань за договором № 23/10-2024 від 23.10.2024 про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом у даній справі та просить суд стягнути з відповідача 72700,78 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 21.03.2025 по 01.04.2026, хоча фактично здійснює нарахування за період з квітня 2025 року по лютий 2026 року на суму 1201945,50 грн; 37243,85 грн 3 % річних, нарахованих за період з 21.03.2025 по 01.04.2026 на суму 1201945,50 грн та 173541,17 грн пені, нарахованих за період з 21.03.2025 по 06.09.2025 на суму 1201945,50 грн.

Оскільки рішенням господарського суду Київської області від 09.09.2025 у справі № 911/1322/25 судом було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Універсал Пром Трейд» інфляційні втрати, нараховані по 20.03.2025, то позивач має право на стягнення інфляційних втрат з квітня 2025 року.

Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним, то суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 72700,78 грн інфляційних втрат.

Позивач просить стягнути з відповідача 37243,85 грн 3 % річних, нарахованих за період з 21.03.2025 по 01.04.2026 на суму 1201945,50 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.09.2025 у справі № 911/1322/25, зокрема стягнуто з відповідача 1086,69 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість за період з 10.03.2025 по 20.03.2025.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично правильним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 37243,85 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 173541,17 грн пені, нарахованих за період з 21.03.2025 по 06.09.2025 на суму 1201945,50 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 5.1 договору за прострочення оплати наданих виконавцем послуг замовник повинен сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.09.2025 у справі № 911/1322/25, зокрема стягнуто з відповідача 11229,13 грн пені, нарахованих на заборгованість з 10.03.2025 по 20.03.2025.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України (чинного, на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025, у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" № 4196-IX від 09.01.2025.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Суд зазначає, що після втрати 28.08.2025 чинності ГК України нарахування пені продовжується без обмеження шестимісячним строком.

Оскільки станом на 28.08.2025 шестимісячний строк з дня, коли зобов`язання відповідача мало бути виконане, не сплинув, та враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично правильним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 173541,17 грн пені є обґрунтованою та доведеною.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити неустойку на 99 %.

Суд зазначає, що застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Тобто зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Окрім того, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2023 р. у справі № 910/8725/22.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення суми пені, відповідач посилається на те, що на даний час він має скрутне фінансове становище; стягнення одночасно всієї суми призведе до виникнення заборгованості по заробітній платі, податках та зборах. За твердженнями відповідача, фактично сума, що стягується, в 11 разів перевищує річний прибуток за 2025 рік, а військовий стан, постійні блекаути, обстріли не сприяють розвитку приватного бізнесу.

Суд зазначає, що відсутність у відповідача необхідних коштів не є безумовною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Судом враховано, що станом на час ухвалення цього рішення заборгованість відповідачем не погашена, грошове зобов`язання за договором не виконано.

Крім того, розмір нарахованої позивачем пені не є великим, а її розмір і підстави відповідальності визначені сторонами у договорі.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру пені.

Отже, позовна вимога про стягнення 173541,17 грн пені підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергоприлад» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, пр.Мазепи Івана, будинок 8, код 36348655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пром Трейд» (61157, Харківська обл., місто Харків, вул.Власенка, будинок 4, квартира 87, код 43162051) 72700,78 грн (сімдесят дві тисячі сімсот грн 78 коп) інфляційних втрат, 37243,85 грн (тридцять сім тисяч двісті сорок три грн 85 коп) 3 % річних, 173541,17 грн (сто сімдесят три тисячі п`ятсот сорок одна грн 17 коп) пені та 3401,83 грн (три тисячі чотириста одна грн 83 коп) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 31.07.2026.

Суддя О.О. Рябцева