Рішення № 138645712, 31.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2026Справа № 925/490/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Сергієнко Олени Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій звіт інвест" (Україна, 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, оф. 707; ідентифікаційний код: 45005166)

про стягнення 1 056 850,58 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Сергієнко Олена Дмитрівна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій звіт інвест" (далі - відповідач) про стягнення 1 056 850,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 21032025-Ф717 від 21.03.2025.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.04.2026 справу № 925/490/26 за позовом Фізичної особи - підприємця Сергієнко Олени Дмитрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій звіт інвест" про стягнення 1 056 850,58 грн було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

13.05.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 14.05.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, оф. 707.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.05.2026 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

11.06.2026 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.05.2026, яке згідно з повідомленням підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу та повернуто у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 про відкриття провадження в цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.05.2026.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій звіт інвест" (далі - організація) та Фізичною особою - підприємцем Сергієнко Оленою Дмитрівною (далі - партнер) було укладено Договір №21032025-Ф717 (далі - Договір), відповідно до умов якого партнер передає організації через онлайн платформу "Твій Звіт Інвест" для фінансування комерційної діяльності грошові кошти в сумі 650 000 (шістсот п`ятдесят тисяч) гривень, а організація зобов`язується повернути партнеру кошти і виплатити винагороду за надане фінансування в порядку, розмірі, терміни і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.4 Договору за надання коштів, організація щотижня по п`ятницям виплачує партнеру винагороду в рамках і на умовах цього договору. Розмір і умови її сплати та повернення коштів, консенсуально узгоджені сторонами і містяться в пунктах 1.5, 1.6 цього договору.

Пунктом 1.5 Договору сторони визначили розмір винагороди, яка підлягає виплаті організацією партнеру, а саме щотижня по п`ятницям організація сплачує партнеру 1,5% (півтора) відсотки від суми коштів за цим договором.

Якщо строк сплати винагороди припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то організація зобов`язана сплатити винагороду не пізніше наступного робочого дня, який слідує за таким вихідним (святковим та ін.) днем.

Розрахунок розміру винагороди починає обчислюватися на наступний день з моменту передачі коштів партнером, тобто з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок організації.

Сума винагороди не включає в себе податки: єдиний податок, ЄСВ та військовий збір.

Організація, яка є платником податків, не є податковим агентом партнера в цій частині, тому організація компенсує податкове навантаження партнеру:

для ФОП 2 групи авансовим платежем до 20 числа щомісяця єдиний податок у сумі 1600 грн та військовий збір у сумі 800 грн, якщо сума коштів перевищує 650 000 грн;

для ФОП 3 групи при сумі коштів до 650 000 грн компенсує по закінченню кварталу єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% від суми винагороди, виплаченої організацією партнеру.

Для ФОП на загальній системі оподаткування організація сплачує до 20 числа першого місяця в новому році 18% ПДФО та 5% військового збору від суми винагороди, виплаченої організацією партнеру.

ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати (1760 грн) партнер оплачує самостійно зі своєї винагороди. Організація не компенсує партнеру тільки оплату ЄСВ.

Виплата винагороди здійснюється організацією через онлайн платформу "Твій Звіт Інвест" за обраними партнером платіжними реквізитами, які можуть ним змінюватися самостійно через онлайн платформу "Твій Звіт Інвест", без згоди на це організації. Організація щотижня самостійно визначає з яких рахунків і компаній виплачуються винагороди для партнера. Грошові кошти винагороди перераховуються з призначеннями, відповідними до зареєстрованого виду діяльності ФОП партнера.

Відповідно до п. 1.6 Договору партнер передає організації через онлайн платформу "Твій Звіт Інвест" кошти на термін 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців з автоматичною пролонгацією за мовчазною згодою сторін, якщо немає заявки на повернення коштів. Моментом передачі коштів вважається наступний день після зарахування коштів на банківський рахунок організації або внесення суми коштів в касу організації.

Партнер має право на дострокове повернення частини грошових коштів для фінансування комерційної діяльності за договором № 21032025-Ф717 від 21.03.2025 протягом 1 (одного) робочого дня після надання організації через онлайн платформу "Твій Звіт Інвест" заявку на виведення коштів шляхом оформлення додаткової угоди до договору з фіксованою сумою для виведення, при цьому процентна ставка буде нараховуватися за користування грошовими коштами на залишок суми. Після оформлення та скріплення печатками додаткової угоди до договору щодо виведення суми грошових коштів загальна сума згідно п. 1.1 договору підлягає зміні.

Партнер має право на дострокове повернення коштів за цим договором протягом 1 (одного) робочого дня після надання організації через онлайн платформу "Твій Звіт Інвест" заявки на виведення коштів, при цьому з моменту повернення партнеру коштів, даний договір припиняє свою дію. Організація не несе відповідальності за тривалий операційний час обробки фінансовою установою транзакції, відсотки в день виведення коштів нараховуватися не будуть.

Сума коштів вважається повернутою в момент зарахування відповідних грошових коштів на банківський рахунок партнера.

Партнер не пізніше трьох банківських днів після укладення цього договору зобов`язується передати через онлайн платформу "Твій Звіт Інвест" організації кошти відповідно умов п. 1.6 цього договору. У разі ненадходження коштів в розмірі та в строки, які визначені в п. 1.1, 1.6 цього договору, цей договір вважається неукладеним.

Відповідно до п. 7.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання обома сторонами, і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором в повному обсязі.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору нею було перераховано 650000,00 грн на банківський рахунок відповідача, чим повністю виконано свої зобов`язання за Договором у частині передачі коштів для фінансування комерційної діяльності.

За твердженнями позивача, влітку 2025 року відповідач припинив виконання своїх зобов`язань за Договором, а вже 15.10.2025 повідомив про тимчасове призупинення виплат у зв`язку із проблемами з банківським обслуговуванням та блокуванням рахунків, після чого подібні повідомлення були зроблені відповідачем 24.10.2025, 28.10.2025, 09.12.2025, 31.12.2025 та 30.01.2026.

02.03.2026 позивач направила на адресу відповідача (номер поштового відправлення 1801400172273) Заяву-вимогу, у якій просила невідкладно виконати свої зобов`язання перед нею та переказати на зазначені у Договорі реквізити грошові кошти, передані для фінансування комерційної діяльності відповідно до п. 1.1 Договору, в сумі 650 000,00 грн, а також невиплачену за період із 30.06.2025 по 04.07.2025 винагороду в рамках і на умовах Договору, а саме щотижневу п`ятничну винагороду у розмірі 1,5% (півтора) відсотки від суми коштів за Договором, в сумі 9 750,00 грн, недоплачену за період з 07.07.2025 по 18.07.2025 щотижневу п`ятничну винагороду за Договором в сумі 6 357,00 грн, яка мала бути виплачена у розмірі 1,5% (півтора) відсотки від суми коштів за Договором, однак фактично була здійснена у меншому розмірі; не виплачену за період із 21.07.2025 по дату звернення позивача із Заявою-вимогою до відповідача щотижневу п`ятничну винагороду у розмірі 1,5% (півтора) відсотки від суми коштів за Договором в рамках і на умовах Договору, а також компенсацію податкового навантаження на суму винагороди, яка на дату звернення позивачки із заявою-вимогою до відповідача становила 19 686,42 грн.

З огляду на невиконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором, позивач звернулася до суду з цим позовом та просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 650000,00 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 383821,30 грн та компенсацію податкового навантаження в розмірі 23029,28 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зазначає, що нею на виконання умов Договору було передано відповідачу 650000,00 грн.

Водночас суд позбавлений можливості встановити обставину надання позивачем погодженої сторонами суми грошових коштів відповідачу.

Так, до позовної заяви додано значну кількість платіжних інструкцій та інших доказів здійснення позивачем безготівкових переказів в період з 06.09.2022 по 09.02.2025.

Натомість, лише частина наданих позивачем документів підтверджує факт здійснення Сергієнко Оленою Дмитрівною безготівкових переказів на рахунок відповідача, а саме платіжні інструкції від 30.10.2024 на суму 5 000,00 грн (інвестиція згідно доп. угоди від 30.10.2024), від 30.10.2024 на суму 45 000,00 грн (інвестиція згідно договору), від 02.09.2024 на суму 60 000,00 грн (інвестиція згідно доп. угоди від 02.09.2024), від 02.06.2024 на суму 40 000,00 грн (інвестиція згідно доп. угоди від 02.06.2024), від 01.05.2024 на суму 40 000,00 грн (інвестиція згідно договору від 07.04), від 07.04.2024 на суму 30 000,00 грн (інвестиція згідно договору від 07.04), від 06.04.2024 на суму 2 000,00 грн (інвестиція згідно договору від 07.04), від 06.04.2024 на суму 20 000,00 грн (інвестиція згідно договору від 07.04), від 12.11.2023 на суму 33 000,00 грн (оплата за листопад), від 01.11.2023 на суму 35 000,00 грн (оплата за листопад).

Інша частина наданих позивачем доказів підтверджує лише факт здійснення Сергієнко Оленою Дмитрівною безготівкових переказів на рахунок інших осіб, або взагалі не містить відомостей щодо особи одержувача, а відтак не підтверджує факту передачі коштів відповідачу на виконання умов Договору.

Крім того, надані позивачем докази здійснення переказів на рахунок відповідача в період з 01.11.2023 по 30.10.2024 не є належними доказами виконання позивачем умов Договору, оскільки всі платежі були здійснені Сергієнко Оленою Дмитрівною до укладення Договору та до моменту реєстрації позивача як фізичної особи - підприємця.

В свою чергу, умовами Договору передбачено безпосередній обов`язок позивача передати грошові кошти в сумі 650 000,00 грн відповідачу. Сторони не врегулювали питання ретроспективного зарахування раніше сплачених Сергієнко Оленою Дмитрівною грошових коштів до суми позики за Договором.

Суд також враховує, що надані позивачем платіжні інструкції містять посилання на інші правочини (договори та додаткові угоди), що свідчить про існування між Сергієнко Оленою Дмитрівною та відповідачем інших правовідносин поза спірним Договором.

При цьому, статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В матеріалах справи відсутні докази передачі відповідачу грошових коштів Фізичною особою - підприємцем Сергієнко Оленою Дмитрівною на виконання умов Договору та після його підписання.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України).

Відтак будь-які правовідносини, які існували між відповідачем та Сергієнко Оленою Дмитрівною до набуття останньою статусу суб`єкта господарювання (02.02.2025) не є відносинами у сфері господарювання та є відмінними від правовідносин, що виникли за Договором.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат за правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.07.2026.

Суддя О.В. Нечай