Рішення № 138645662, 23.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2026Справа № 910/6681/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Державного підприємства "МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ" (01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЙЧ-ФАРМ" (02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, будинок 21, кімната 506) про стягнення 3 980 581,14 грн,

За участю представника позивача - Костенко М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.06.2026 в системі "Електронний суд" представником Державного підприємства "МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЙЧ-ФАРМ" про стягнення неустойки за Договором про закупівлю № 09/505-11/2024 від 20.11.2024 в розмірі 3 980 581,14 грн, з яких: пеня - 1 223 701,60 грн та штраф - 2 756 879,54 грн. та була передана 04.06.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.07.26 о 11:15 год.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 08.06.2026 була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу 08.06.2026 о 19:16 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Ухвалою суду від 09.07.2026 закрито підготовче провадження у справі № 910/6681/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.26 о 11:35 год.

22.07.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Означене клопотання обґрунтоване тим, що представник не можу бути присутнім в судовому засіданні призначеному до розгляду на 22.07.2026р., оскільки приймає участь, як захисник при розгляді кримінального провадження дата і час, якого були узгоджені раніше де планується вирішення ряду процесуальних питань.

У судове засідання 23.07.2026 представник позивача прибув, представники від відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом доведено до відома представника позивача про надходження клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи дійшов до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, в разі неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, представництво інтересів відповідача міг здійснювати безпосередньо керівник останнього у відповідності до ч.3 ст.56 ГПК України у якій зазначається, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 березня 2018 року в справі № 910/6853/16.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України.

Відповідно до ч.1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також суд звертає увагу представника відповідача, що у разі неможливості з`явитися фізично, шляхом прибуття до Господарського суду міста Києва, в судове засідання або направити уповноваженого представника до суду для участі в призначеному судовому засіданні, останній не позбавлений був права приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Великої Палати Верховного Суду № 140/1770/19 від 19.01.2023).

За змістом ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 08.06.2026 була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу 08.06.2026 о 19:16 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Ухвала про закриття підготовчого провадження у справі № 910/6681/26 та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.07.26 о 11:35 год. була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу 10.07.2026 о 17:50 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Таким чином суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЙЧ-ФАРМ" було належним чином обізнане про розгляд справи по суті на 23.07.26 о 11:35 год. та у останнього було достатньо часу від 12.07.2026 (з урахуванням положень п. 5 ч. 6. ст. 242 ГПК України) по 23.07.2026 для

Таким чином представництво інтересів відповідача міг здійснювати безпосередньо керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЙЧ-ФАРМ" або залучити до розгляду справи іншого представника.

Підпунктом 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З урахуванням викладеного вище, судом не визнано причини неявки представника відповідача належними, а відтак судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Станом на 23.07.2026 відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні 23.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.11.2024 року між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дойч-фарм» (далі - постачальник, відповідач) укладено Договір про закупівлю № 09/505-11/2024 (далі - Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити замовнику фармацевтичну продукцію, асортимент, ціна та обсяг якої вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору (далі - продукція), а замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пунктів 2.1-2.4 Договору поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms 2020.

Поставка продукції здійснюється на умовах DAP або DDP - склад замовника (на території України).

Адреса пункту призначення (складу замовника в Києві чи Київській області) визначається замовником шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, та/або в заявці на поставку продукції, складеній замовником за формою, встановленою у Додатку № 2 до цього Договору, та/або засобами електронної пошти.

Право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної або Акту приймання продукції згідно з розділом 6 цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору валютою цього Договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна Договору та ціна за одиницю продукції вказується у Специфікації (Додаток № 1).

За умовами п. 3.4 Договору, якщо інше не передбачено цим Договором, за загальним правилом, оплата продукції здійснюється замовником на умовах попередньої оплати з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати.

Попередня оплата за цим Договором здійснюється замовником протягом 30 календарних днів з дня надання постачальником забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії та за умови дотримання постачальником вимог, визначених у пунктах 3.5-3.9 цього Договору.

Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку замовника, відкритого в органі Казначейства.

У пункті 3.10 Договору узгоджено, що за умови отримання вмотивованого звернення постачальника та за згодою замовника, може проводитись оплата за партію поставленої продукції за цим Договором (без застосування до постачальника вимог, встановлених в пунктах 3.4, 3.5 цього Договору).

Оплата за партію поставленої продукції за цим Договором здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або Акту приймання продукції за умови поставки продукції відповідно до вимог п. 4.1 цього Договору. а також за умови відсутності будь-яких зауважень до продукції з боку замовника та/або кінцевого набувача.

У відповідності до п. 4.1 Договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток № 1).

Поставка продукції постачальником у строк, що є меншим за визначений у Специфікації (Додаток № 1) більш ніж на 30 календарних днів, потребує додаткового погодження зі сторони замовника. У такому випадку замовник протягом 5 робочих днів від дати звернення постачальника інформує останнього засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, про погодження поставки продукції у строк, що є меншим за визначений у Специфікації (Додаток № 1), або направляє відмову у такому погодженні.

Поставка продукції здійснюється постачальником однією або окремими партіями.

У пункті 4.2 Договору узгоджено, що вказані у Специфікації (Додаток № 1) та/або заявках на поставку продукції строки поставки продукції можуть бути змінені за мотивованим зверненням постачальника та/або рішенням замовника за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин та/або у разі здійснення замовником попередньої оплати, та/або у випадку, коли дія цього Договору може бути продовжена відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.

Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7 Договору у разі, якщо на дату укладення цього Договору продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення (крім випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством) або не має дозволу на паралельний імпорт, ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується належним чином зареєструвати продукцію в Україні або отримати дозвіл на паралельний імпорт та на підтвердження цього не пізніше ніж протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати укладення цього Договору (або не пізніше строку, передбаченого у пункті 5.1 цього Договору, якщо цей строк настане раніше) надати ЗАМОВНИКУ засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті ПОСТАЧАЛЬНИКА, створеному в інформаційно-аналітичній системі ЗАМОВНИКА, у порядку, визначеному цим Договором: - скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров`я України для кожного виду продукції, що постачається або копії інших документів, що підтверджують реєстрацію лікарського засобу в Україні.

Згідно з п. 8.2 Договору за кожне порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни продукції, строк якої порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому. відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Відповідно до підпункту 8.3.1 пункту 8.3 Договору передбачено, що у разі недотримання Постачальником вимог підпунктів 7.1.1, 7.1.2 пункту 7.1 цього Договору, з Постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2. цього Договору, стягується штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від загальної ціни Продукції, закупленої за кошти державного бюджету на відповідний рік.

У відповідності до пункту 8.3.6 Договору у разі надходження письмового звернення від Постачальника щодо розірвання Договору у зв`язку з неможливістю його виконання, Договір в установленому порядку розривається, а з Постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2 цього Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості непоставленої продукції.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного в Специфікації (Додаток № 1), а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання (п. 10.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 14.03.2025 сторонами узгоджено Специфікацію, відповідно до якої поставці підлягає:

- Кальцій фоліант Віста (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 43500 флаконів, загальною вартістю 4 524 000,00 грн без ПДВ;

- Кальцій фоліант Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 87 600 флаконів, загальною вартістю 9 110 400,00 грн без ПДВ;

- Кальцій фоліант Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 160 790 флаконів, загальною вартістю 16 722 160,00 грн без ПДВ;

- Кальцій фоліант Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 275 100 флаконів, загальною вартістю 28 610 400,00 грн без ПДВ.

Загальна вартість з ПДВ складає 63 094 647,20 грн.

Пунктом 1.1.3. Додаткової угоди № 2 від 14.03.2025, пункт 3 Специфікації до Договору (Додаток №1 до Договору) викладено у такій редакції: «У відповідності до пункту 3.1. Договору загальна ціна Договору складає 63 094 647,20 грн (шістдесят три мільйони дев`яносто чотири тисячі шістсот сорок сім гривень 20 копійок) з ПДВ, в тому числі ПДВ - 4 127 687,20 грн (чотири мільйони сто двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 20 копійок)*».

Пунктом 1.1.4. Додаткової угоди № 2 від 14.03.2025, пункт 4 Специфікації до Договору (Додаток №1 до Договору) викладено у такій редакції: «У відповідності до пункту 4.1. Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк*:

Партія 1 - КАЛЬЦІЮ ФОЛІНАТ - ВІСТА (Кальцію фолінат 50 мг), 43 500 флаконів, до 02 липня 2025 р. включно, Кальцію фолінат Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг), 87 600 флаконів, до 02 липня 2025 р. включно;

Партія 2 - Кальцію фолінат Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг), 160 790 флаконів, до 15 грудня 2025 р. включно;

Партія 3 - Кальцію фолінат Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг), 275 100 флаконів, до 01 травня 2026 р. включно.

Пунктом 1.1.5. Додаткової угоди № 2 від 14.03.2025 пункт 5 Специфікації до Договору (Додаток №1 до Договору) викладено у такій редакції:

- Кальцій фоліант Віста (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 43500 флаконів, загальною вартістю 4840680,00 грн з ПДВ;

- Кальцій фоліант Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 523 490 флаконів, загальною вартістю 58 253 967,20 грн з ПДВ.

Додатковими угодами №3, 4, 5 та 6 вносились зміни в частині строку здійснення попередньої оплати.

На виконання вимог Договору Замовник здійснив попередню оплату за Договором в сумі 17 892 711,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9543 вiд 27.03.2025.

Відповідно до видаткової накладної №55489 від 13.02.2026 постачальником поставлено Кальцій фоліант Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 93 330 флаконів, загальною вартістю 10 385 762,40 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що відповідачем у строк, визначений у пункті 4 Специфікації до Договору (Додаток № 1), ПОСТАЧАЛЬНИКОМ не здійснено поставку 67 460 флаконів КАЛЬЦІЮ ФОЛІНАТ КАЛЦЕКС (Кальцію фолінат 50 мг), закуплених за кошти державного бюджету.

Листом від 04.03.2026 № 1743 Постачальник повідомив Замовника про неможливість здійснення поставки зазначених 67 460 флаконів КАЛЬЦІЮ ФОЛІНАТ КАЛЦЕКС (Кальцію фолінат 50 мг).

Додатковою угодою № 7 від 06.03.2026 до Договору Сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору з 06.03.2026 р. у зв`язку з неможливістю здійснити поставку продукції.

27.03.2026 у зв`язку з порушенням Постачальником умов Договору, Замовник надіслав відповідачу претензію зокрема щодо Договору №09/505/-11/2024 про сплату неустойки за договором, а саме штрафу у розмірі 2 756 879,54 грн та пені у розмірі 1 223 701,60 грн.

Позивач звертає увагу суду, що ТОВ «ДОЙЧ-ФАРМ», беручи участь у процедурі закупівлі, був належним чином ознайомлений з тендерною документацією, яка містила проект договору про закупівлю.

Крім того, Відповідачем надано лист-згоду з проектом договору про закупівлю № 2102/11/2024 від 01.11.2024 (копія додається), відповідно до якого ТОВ «ДОЙЧ-ФАРМ» підтвердив повну і беззаперечну згоду з усіма умовами, що вказані в проекті договору про закупівлю у відкритих торгах. Зазначений лист міститься за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-10-24-013582-a в розділі «Реєстр пропозицій» в графі «Документи» в папці «Згода з проектом договору».

Враховуючи викладене Позивач вважає, що Відповідач був належним чином поінформований про умови договору, зокрема про порядок його укладення, виконання та зміни, а також про передбачені штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань. Підписавши лист-згоду з проєктом договору, Відповідач фактично підтвердив свою обізнаність щодо всіх його положень, у тому числі щодо відповідальності за порушення договірних умов.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі - 1 223 701,60 грн та штраф у розмірі 2 756 879,54 грн

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Як встановлено судом, спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між сторонами Договору про закупівлю № 09/505-11/2024 від 20.11.2024, відповідно до умов якого, відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу фармацевтичну продукцію, в строки, обумовлені вказаним Договором, а позивач - прийняти таку продукцію та оплатити її.

Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 622 ЦК України).

В силу вимог частини першої ст. 663 ЦК України, Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст.ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з положень Договору відповідач зобов`язаний був здійснити поставку продукції, а саме:

Партія 2 - Кальцію фолінат Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг), 160 790 флаконів, до 15 грудня 2025 р. включно;

Партія 3 - Кальцію фолінат Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг), 275 100 флаконів, до 01 травня 2026 р. включно.

Однак 04.03.2026 повідомив про неможливість поставки згідно умов Договору, у зв`язку з чим за згодою сторін Договір був достроково розірваний з 06.03.2026.

Разом з тим, згідно з умовами п. 10.1. Договору, цей Договір, зокрема, діє протягом строку, вказаного у Специфікації (Додаток № 1), а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання.

Доказів здійснення поставки партії 2 та партії 3, передбаченої Договором продукції, в матеріали справи надано не було.

Приймаючи до уваги викладене, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано порушення останнім строків поставки продукції за спірним Договором.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки продукції, позивачем були нараховані пеня відповідно до п. 8.2. Договору за період з 16.12.2025 по 13.02.2026 (на вартість партії №2) у розмірі 1 073 562,60 грн та з 14.02.2026 по 05.03.2026 (на вартість партії №2 з урахуванням часткової поставки у кількості 93 330 флаконів, загальною вартістю 10 385 762,40 грн з ПДВ) у розмірі 150 139,00 грн, а також штраф відповідно до п. 8. 2 у розмірі 1252489,78 грн та до пп. 8.3.6 п. 8.2. Договору штраф у розмірі 1504389,76 грн.

Пунктом 1.2. Додаткової угоди № 7 від 06.03.2026 передбачено, що з моменту набрання чинності цією Додатковою угодою зобов`язання Сторін, що виникли з Договору, припиняються, і Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли за Договором, але при цьому Постачальник не звільняється від зобов`язань щодо повернення на рахунок Замовника суми попередньої оплати за недопоставлену продукцію, перерахованої Замовником Постачальнику, сплати пені та штрафу, передбачених Договором, а також відшкодування Замовнику документально підтверджених витрат, спричинених порушенням строків поставки, не передачею (несвоєчасною передачею) продукції, протягом 10 (десяти) календарних днів від дати набрання чинності цією Додатковою угодою.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).

Положеннями пп. 3 частини першої ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Згідно з частинами першою та другою ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини третьою ст. 549 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення договору), пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.2 Договору за кожне порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни продукції, строк якої порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому. відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).

У відповідності до пункту 8.3.6 Договору у разі надходження письмового звернення від Постачальника щодо розірвання Договору у зв`язку з неможливістю його виконання, Договір в установленому порядку розривається, а з Постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2 цього Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості непоставленої продукції.

Як зазначалось, листом від 04.03.2026 № 1743 Постачальник повідомив Замовника про неможливість здійснення поставки зазначених 67 460 флаконів КАЛЬЦІЮ ФОЛІНАТ КАЛЦЕКС (Кальцію фолінат 50 мг).

Додатковою угодою № 7 від 06.03.2026 до Договору Сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору з 06.03.2026 р. у зв`язку з неможливістю здійснити поставку продукції.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ним було порушено строки поставки продукції за спірним Договором.

Частиною першою ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Принцип свободи договору відповідно до ст. 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/2902/21.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Отже, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено частини другої ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом враховано, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, беручи до уваги те, що спірні правовідносини між сторонами стосуються періоду, який передує даті 28.08.2025, можна дійти висновку про можливість застосування до спірних правовідносин приписів Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за період з 16.12.2025 по 13.02.2026 (на вартість партії №2) у розмірі 1 073 562,60 грн, суд дійшов висновку, що останні здійснено арифметично вірно, а відтак підлягають задоволенню в цій частині.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за період з 14.02.2026 по 05.03.2026 (на вартість партії №2, з урахуванням часткової поставки у кількості 93 330 флаконів, загальною вартістю 10 385 762,40 грн з ПДВ) у розмірі 150 139,00 грн, суд дійшов висновку, що останні здійснено арифметично не вірно та за розрахунком суду до стягнення підлягає пеня у розмірі 150 138,98 грн. В іншій частині слід відмовити.

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу у розмірі 1 252 489,78 грн за порушення строків поставки товарів відповідно до п. 8.2 Договору, нарахованих на вартість партії №2 (до здійснення часткової поставки у кількості 93 330 флаконів, загальною вартістю 10 385 762,40 грн з ПДВ), судом встановлено, що вони здійснені арифметично правильно, з огляду на що в цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу відповідно до п.п. 8.3.6 Договору, у розмірі 1504389,76 грн, нарахованих на суму непоставленого товару у розмірі 7506948,80 грн з ПДВ, суд дійшов висновку, що розрахунки в цій частині здійснено невірно та за розрахунком суду до стягнення підлягає штраф у розмірі 1 501 389,76 (7506948,80х20). В іншій частині слід відмовити.

Слід зазначити, що судом враховано п. 4 ст. 17 Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», проте спірні правовідносини не відносяться до державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

ДП «Медзакупівлі України» звернулось до ТОВ «Дойч-Фарм» з претензією № 05/1196-03/2026, в якій просило відповідача сплатити неустойку, зокрема, за Договором про закупівлю № 09/505-11/2024 від 20.11.2024 на реквізити, зазначені у вказаній претензії, а про результати розгляду даної претензії просило повідомити на електронну пошту: office@medzakupivli.com та/або поштову адресу: Кловський узвіз, 7, Київ, 01021, Україна.

В якості доказів направлення вказаної претензії відповідачу, позивачем буда надана роздруківка з електронної пошти Gmail про направлення її на електронну адресу ТОВ «Дойч-Фарм», зазначену у розділі 16 Договору та у п. 9 Додатку №1 до Договору.

Заперечень щодо неотримання вказаної претензії відповідачем заявлено не було, як і не надано доказів її виконання та сплати позивачу нарахованих штрафних санкцій.

Частиною першою ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша ст. 77 ГПК України).

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 21, каб. 506, код ЄДРПОУ: 40581739) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7, код ЄДРПОУ 42574629) пеню у розмірі 1 223 701 (один мільйон двісті двадцять три тисячі сімсот одна) грн. 58 коп., штраф у розмірі 2 753 879 (два мільйони сімсот п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 47 730 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 98 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ