Рішення № 138645644, 31.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2026Справа № 910/13367/19 (910/5922/26)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" (02232, м. Київ, пр-т Червоної Калини,35, оф.233, ідентифікаційний номер 36100206)

про стягнення коштів у розмірі 1 546 350,00грн.

в межах справи №910/13367/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз"(03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних,9, ідентифікаційний номер 32210186)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/13367/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" про стягнення 1 546 350,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" належним чином засвідчені копії Договору поворотної фінансової допомоги № 4 від 23.12.2015 та Договору поворотної фінансової допомоги № 1 від 25.01.2026.

Так, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету позивача 22.05.2026 о 19:32 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 23.05.2026.

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича 22.05.2026 о 19:30 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 23.05.2026.

Також, ухвала суду про відкриття провадження від 22.05.2026 направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02232, м. Київ, пр-т Червоної Калини,35, оф.233.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2026, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором установлено, що ТОВ "Кімет-плюс" у період з 23.12.2015 по 27.01.2016 включно перерахувало філії "Адел" ТОВ "Торговий дім "Фрегат" грошові кошти в загальній сумі 5 726 000,00 грн. в якості оплати поворотної фінансової допомоги згідно договорів: № 4 від 23.12.2015, № 1 від 25.01.2016.

Так, як вбачається з банківських виписок по особовим рахункам ТОВ "Кімет-плюс", відкритих в АТ "УКРСИББАНК", 23.12.2015 ТОВ "Кімет-плюс" перераховано на користь філії "Адел" ТОВ "Торговий дім "Фрегат" 2 887 000,00 грн. із призначенням платежу: «Поворотня фінансова допомога згідно дог. № 4 від 23.12.15р. Без ПДВ.», та 27.01.2016 перераховано 2 839 000,00 грн. із призначенням платежу: «Поворотня фінансова допомога згідно дог. № 1 від 25.01.16р. Без ПДВ.».

У той же час, за доводами позивача, на виконання договору № 4 від 23.12.2015 відповідачем повернуто всю суму фінансової допомоги, у той час як на виконання договору № 1 від 25.01.2016 повернуто лише 22 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам ТОВ "Кімет-плюс" в АТ "УКРСИББАНК" та ПАТ «Укрсоцбанк».

У зв`язку з цим, ліквідатор направив філії "Адел" ТОВ "Торговий дім "Фрегат" вимогу про сплату боргу від 21.07.2022 на суму 1 827 500,00 грн. за договорами поворотної фінансової допомоги № 4 від 23.12.2015, № 1 від 25.01.2016.

Таким чином, позивач у межах даного позову просив стягнути заборгованість із філії "Адел" ТОВ "Торговий дім "Фрегат" перед ТОВ "Кімет-плюс" за наданою фінансовою допомогою за договором № 1 від 25.01.2016 у сумі 1 546 350,00грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом установлено, що згідно з наданими до матеріалів справи виписками за особовими рахункам філією "Адел" ТОВ "Торговий дім "Фрегат" здійснено повернення фінансової допомоги за договором поворотної фінансової допомоги № 4 від 23.12.2015 у загальній сумі 3 187 650,00 грн. та за договором поворотної фінансової допомоги № 1 від 25.01.2016 на суму 22 500,00 грн.

Доказів внесення змін до призначення платежів щодо договору, за яким здійснювалося повернення грошових коштів, до суду не надано, інші докази на підтвердження зарахування грошових коштів у рахунок повернення боргу саме за договором поворотної фінансової допомоги № 1 від 25.01.2016 у матеріалах справи відсутні.

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

З огляду на це, виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (подібний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц).

Так, матеріали справи не містять доказів повернення філією "Адел" ТОВ "Торговий дім "Фрегат" за договором поворотної фінансової допомоги № 1 від 25.01.2016 залишку заборгованості в сумі 2 816 500,00 грн.

При цьому, позивач у прохальній частині позову просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги № 1 від 25.01.2016 саме в розмірі 1 546 350,00грн.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" (02232, м. Київ, пр-т Червоної Калини,35, оф.233, ідентифікаційний номер 36100206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі,6, ідентифікаційний номер 32529721) 1 546 350 (один мільйон п`ятсот сорок шість тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп. боргу, 18 556 (вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.07.2026

Суддя Д.В. Мандичев