Ухвала суду № 138645542, 27.07.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

27.07.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/880/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" від 29.06.2026 (вх. № 6027/26) на дії приватного виконавця

у справі, у якій

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергоресурс",

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА",

про стягнення заборгованості у розмірі 49 127 677,88 грн,

за участю:

представника боржника Горланова М. О.,

представниці стягувача Куриленко О. А.,

приватного виконавця Безрукого О. В.,

постановив таку ухвалу.

1. Зміст поданої скарги, позиція учасників справи.

1.1. Зміст Скарги.

ТОВ "КОСТАНЗА" (далі Боржник) подав скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича (далі Приватний виконавець) у виконавчому провадженні № 74714026. Просить визнати незаконними дії Приватного виконавця та скасувати постанови від 17.06.2026 про поновлення вчинення виконавчих дій, про зміну (доповнення) реєстраційних даних, про арешт коштів боржника, а також постанову від 18.06.2026 про розшук майна боржника. Крім того, Боржник просив витребувати у Приватного виконавця договір страхування його відповідальності.

Боржник вважає оскаржувані постанови передчасними та незаконними з таких підстав.

1) Щодо поновлення виконавчих дій. Приватний виконавець поновив виконавчі дії на підставі ухвали суду від 16.06.2026 про закриття провадження у справі про банкрутство (справа № 909/679/24) та припинення дії мораторію. Однак, на думку Боржника, станом на 17.06.2026 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРЮОФОПГФ) містився запис про перебування підприємства у процедурі банкрутства. Крім того, ухвала суду від 16.06.2026 оскаржується в апеляційному порядку, а 13.07.2026 суд відкрив провадження за заявою про її перегляд за нововиявленими обставинами. Також 17.07.2026 Господарський суд міста Києва у справі № 910/7442/26 відкрив нове провадження про банкрутство ТОВ "КОСТАНЗА" та ввів мораторій.

2) Щодо непередачі провадження до зведеного. Приватний виконавець під час відкриття провадження не перевірив наявність відкритих проваджень і не передав виконавчий документ до Калуського ВДВС, де вже перебуває зведене виконавче провадження щодо Боржника.

3) Щодо суми арешту. Приватний виконавець наклав арешт на суму 53 040 412,69 грн, тоді як з рахунків Боржника вже було стягнуто 1 600 233,24 грн. Боржник вважає, що арешт мав накладатися на меншу суму.

4) Щодо арешту спеціального рахунку. Приватний виконавець наклав арешт на транзитний рахунок зі спеціальним режимом використання (рахунок 2603), на який звернення стягнення заборонено законом.

5) Боржник просив витребувати договір страхування Приватного виконавця, щоб перевірити, чи покриває страхова сума розмір стягнення.

2.2. Позиція Стягувача.

Стягувач заперечує проти задоволення скарги з таких підстав.

1) Ухвала про закриття провадження у справі про банкрутство від 16.06.2026 набрала законної сили негайно з моменту її постановлення. Законодавець не пов`язує можливість поновлення виконавчих дій з фактом оновлення інформації в ЄДРЮОФОПГФ або публікацією відповідного оголошення (на відміну від відкриття провадження у справі про банкрутство). Стягувач надіслав цю ухвалу Приватному виконавцю 17.06.2026.

2) Аргументи Боржника щодо непередачі виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження стосуються дій Приватного виконавця під час відкриття провадження (10.04.2024). Боржник пропустив 10-денний строк на оскарження цих дій згідно зі ст. 341 ГПК України і не заявив клопотання про його поновлення.

2.3. Позиція Приватного виконавця.

Приватний виконавець просить відмовити у задоволенні скарги, зазначаючи таке.

1) Виконавчі дії поновлені на підставі отриманої ухвали суду від 16.06.2026, яка набрала законної сили.

2) Зміна реєстраційних даних здійснена правомірно, оскільки Боржник змінив місцезнаходження на м. Київ.

3) Арешт коштів накладено на нові рахунки Боржника в межах актуального залишку заборгованості (53 040 412,69 грн) з урахуванням раніше стягнутої суми (1 100 233,24 грн). У самій постанові про арешт прямо вказано виняток для коштів на рахунках, що мають спеціальний режим використання.

4) Розшук майна (транспортних засобів) оголошено на підставі відповіді МВС України відповідно до ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження".

5) Інформація про договір страхування та страхову суму є публічною та міститься в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, що виключає необхідність її витребування судом. Водночас, Приватний виконавець надав інформаційну довідку від 20.07.2026 №41031920260720, в якій наведена інформація про договір страхування цивільно-правової відповідальності з вказівкою страхової суми.

3. Обставини справи.

На виконанні у Приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 74714026 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 у справі № 909/880/23.

27.08.2024 Приватний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство Боржника (справа № 909/679/24) та введенням мораторію.

16.06.2026 суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство № 909/679/24 та припинення дії мораторію. В ухвалі зазначено, що вона набирає законної сили негайно з моменту її постановлення.

17.06.2026 Приватний виконавець, отримавши від Стягувача вказану ухвалу суду, виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

Того ж дня, 17.06.2026, Приватний виконавець виніс постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних, про арешт коштів боржника, а 18.06.2026 постанову про розшук майна боржника.

4. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.

3.1. Щодо правомірності поновлення виконавчих дій.

Згідно з ч. 5 ст. 35 ЗУ "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Обставиною для зупинення вчинення виконавчих дій була дія мораторію. Ухвала суду від 16.06.2026 про закриття провадження у справі про банкрутство та припинення мораторію набрала законної сили негайно після її постановлення (ч. 1 ст. 235 ГПК України).

Тому суд відхиляє доводи Боржника про те, що Приватний виконавець мав очікувати на оновлення інформації в ЄДРЮОФОПГФ. Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує обов`язок виконавця поновити виконавчі дії саме з моментом усунення обставин (припинення мораторію судовим рішенням) та обізнаністю виконавця про цей факт, а не з моментом внесення відповідних відомостей до державних реєстрів.

Боржник помилково трактує положення ч. 5 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження", яка передбачає право виконавця під час виконання рішень на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Таке право виконавця не може розумітись в спірному випадку як обов`язок вчиняти дії тільки на підставі даних ЄДРЮОФОПГФ.

Подання апеляційної скарги 18.06.2026 або відкриття провадження за нововиявленими обставинами 13.07.2026 не зупиняє дію ухвали суду від 16.06.2026, яка вже набрала законної сили і була чинною на момент винесення оскаржуваних постанов (17.06.2026).

Посилання Боржника на відкриття 17.07.2026 Господарським судом міста Києва нової справи про банкрутство № 910/7442/26 також не свідчить про незаконність дій Приватного виконавця станом на 17.06.2026. Відкриття нової справи про банкрутство створює нову самостійну підставу для зупинення виконавчих дій з 17.07.2026, але не робить незаконними дії, вчинені місяцем раніше.

3.2. Щодо зміни реєстраційних даних та розшуку майна.

Приватний виконавець встановив, що Боржник змінив місцезнаходження. Відповідно до ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи щодо примусового виконання рішень. Актуалізація реєстраційних даних є законною дією виконавця.

3.3. Щодо постанови про розшук майна від 18.06.2026, Приватний виконавець діяв у межах повноважень, передбачених ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження", отримавши інформацію від МВС України про зареєстровані за Боржником транспортні засоби.

3.4. Щодо арешту коштів та рахунку із спеціальним режимом.

Боржник стверджує, що арешт накладено на суму, яка перевищує залишок боргу, та на рахунок зі спеціальним режимом використання. Суд звертає увагу, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 17.06.2026 прямо зазначено виняток: "крім коштів... що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом". Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" саме банк або інша фінансова установа зобов`язані визначити статус рахунку і повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом. Постанова Приватного виконавця відповідає вимогам закону і не містить вказівок на арешт захищених законом рахунків.

Твердження Боржника про розбіжність у розрахунках стягнутої суми (1 600 233,24 грн - за твердженням Боржника, 1 100 233,24 грн - за даними виконавця) не впливає на оцінку постанови про арешт коштів на суму 53 040 412,69 грн, оскільки сам Боржник підтвердив той факт, що вказана ним сума визначена за даними його бухгалтерського обліку, взаємозвірку з Приватним виконавцем він не здійснював і обставини такої розбіжності не встановлені,

3.5. Щодо непередачі провадження до зведеного виконавчого провадження.

Посилання Боржника на те, що під час відкриття провадження Приватний виконавець не передав виконавчий документ до зведеного виконавчого провадження не стосуються предмету цієї скарги (вимоги про визнання бездіяльності неправомірною не заявлено), а тому суд цим обставинам оцінки не дає.

3.6. Сумніви Боржника щодо повноважень Приватного виконавця здійснювати вказане виконавче провадження з огляду на розмір страхової суми, не знайшли свого підтвердження.

3.7. Належить зазначити, що відповідно до ст. 3391 ГПК України оскаржуються рішення, дії або бездіяльність виконавцяв. В ч. 2 ст. 343 ГПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними. Дії з винесення постанови не є окремим предметом оскарження, оскільки оскаржується саме рішення.

4. Висновок суду.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення та дії Приватного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень і право заявника не було порушено. Тому відповідно до ч. 3 ст. 343 ГПК України належить відмовити у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 232 235, 255, 339 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" від 29.06.2026 (вх. № 6027/26) на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича у виконавчому провадженні № 74714026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Повний текст ухвали складено 31.07.2026.

Суддя О. В. Малєєва