Рішення № 138645325, 31.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026м. ДніпроСправа № 904/3210/26

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3210/26

за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА"

до Фізичної особи-підприємця Шихова Анатолія Веніаміновича

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шихова Анатолія Веніаміновича (далі - відповідач) про стягнення 16.744,76 грн заборгованості за постачання теплової енергії, 978,35 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 32,26 грн пені, 1.046,73 грн трьох процентів річних та 3.509,31 грн інфляційних втрат.

Позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, судові витрати стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3210/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026.

Ухвалою від 04.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Щодо повідомлення відповідача.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження надсилалася відповідачу на адресу: 50086, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ОТТО БРОЗОВСЬКОГО, будинок 93, квартира 27 (трек-номер R067193915636).

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення на адресу суду 30.06.2026 з відміткою пошти «за закінченням встановленого терміну зберігання», проставленою 25.06.2026.

Відповідно до ч. 3 і 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Правила надання послуг поштового зв`язку, визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту ст. 120, 242 ГПК України, положень Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є фізичною особою - підприємцем, на яку відповідно до ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань актуальними станом на 31.07.2026.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд встановив, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується відповіддю №38324229 від 31.07.2026, а ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням встановленого терміну зберігання, а саме 25.06.2026.

Відповідачу(ам) в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже строк для подачі відзиву тривав до 10.07.2026.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.

З 05.11.2021 договірні відносини між позивачем та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті позивача, режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php).

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відповідач володів та користувався у спірний період нежитловим приміщенням загальною площею 16,4 кв. м, яке вбудоване у житловий будинок №8 по вул. Дніпровське шосе у м. Кривому Розі на підставі договору оренди. З 31.03.2023 площа 17,6 кв. м.

На вказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами лічильника, звітами про використання теплової енергії.

Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, звіти про використання теплової енергії по приладу обліку.

Позивач стверджує, що свої договірні зобов`язання виконав, а саме: постачання теплоносія, передбаченого договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду». Абонентське обслуговування проводилось протягом року в повному обсязі.

Позивач вказує, що відповідач не виконав договірний обов`язок, не здійснив розрахунок в повному обсязі по індивідуальному договору, у зв`язку з чим за період з 05.11.2021 по 23.03.2026 утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 16.744,76 грн та заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.03.2026 в розмірі 978,35грн.

У зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; постачання теплової енергії; настання строку оплати теплової енергії; наявності/відсутності повної/часткової оплати теплової енергії; наявності/відсутності заборгованості за надані послуги; правомірності/неправомірності нарахування плати за абонентське обслуговування; правомірності/неправомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Позивач є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

04.08.2017 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - ОРЕНДОДАВЕЦЬ) та відповідачем (далі - орендар) був укладений договір №15/10 оренди об`єктів нерухомості комунальної власності міста (далі договір оренди), відповідно до п. 1.1 умов якого ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає, а ОРЕНДАР приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - об`єкт оренди), нежитлове приміщення на 1 поверсі житлового будинку загальною площею 16.4 м, розташований за адресою: вул. Дніпровське шосе, 8 для використання під розміщення офісу балансоутримувачем якого є УБЖП. Об`єкт оренди облаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею.

Розділом 6 договору визначено обов`язки орендаря, зокрема, вести облік спожитої електроенергії, інших облікованих послуг, установивши та зареєструвавши відповідні лічильники, та своєчасно здійснювати оплату за них.

Цей договір, відповідно до п. 11.1, діє з 04.08.2017 по 04.07.2020 включно. У разі, якщо ОРЕНДОДАВЕЦЬ не попередить ОРЕНДАРЯ протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовжений на той же термін і на тих же умовах (п. 11.5 договору).

За актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 04.08.2017 Комунальне підприємство «Парковка та реклама» передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (далі об`єкт оренди) нежиле приміщення на 1-му поверсі житлового будинку, загальною площею 16,4 м. кв за адресою вул. Дніпровське шосе, 8 для використання під розміщення офісу балансоутримувачем якого є УБЖП.

27.04.2023 договір оренди викладено у новій редакції. Сторони дійшли згоди, що цей договір діє до 31.03.2028 включно.

У пункті 4.1 договору, викладеного у новій редакції сторони внесли зміни щодо об`єкту оренди нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення, вбудоване у 1 поверх житлового будинку площею 17,60 кв. м, розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8.

01.11.2021 Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - індивідуальний договір від 01.11.2021), який є публічним договором приєднання.

Цей договір встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).

У пунктах 51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

На вказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами лічильника, звітами про використання теплової енергії.

Факт поставки теплової енергії у період з 05.11.2021 до 23.03.2026 включно, підтверджується:

актом 25.11.2021 про початок опалювального сезону 2021-2022 років і подачу центральне опалення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 28.10.2021;

актом від 04.04.2022 про закінченням опалювального періоду 2021-2022 років і припинення подачі централізованого опалення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 01.04.2022;

актом про подачу теплового носія, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8;

актом від 24.03.2023 про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років і припинення подачі централізованого опалення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 23.03.2023;

акт від 21.11.2023 про початок опалювального сезону 2023-2024 і подачу теплоносія на централізоване опалення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 16.11.2023;

акт від 01.04.2024 про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років і припинення подачі теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки та вбудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 28.03.2024;

акт від 29.11.2024 про подачу теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки, вбудовані та прибудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 13.11.2024;

акт від 31.03.2025 про припинення подачі теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки та вбудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 12.03.2025;

акт від листопада 2025 року про подачу теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки, вбудовані та прибудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 14.11.2025;

акт від 23.03.2026 припинення подачі теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки, вбудовані та прибудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 23.03.2026.

Заборгованість виникла, у зв`язку із несплатою за теплову енергію у період з 05.11.2021 по 23.03.2026.

Послуги з абонентського обслуговування позивачем відповідачу надавалися у період з 05.11.2021 по 31.03.2026.

Оскільки оплати за надані послуги відповідач не здійснив, позивач на суму заборгованості нарахував пеню, три проценти річних та інфляційні втрати і звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 16.744,76 грн заборгованості за постачання теплової енергії, 978,35 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 32,26 грн пені, 1.046,73 грн трьох процентів річних та 3.509,31 грн інфляційних втрат.

Регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснюється відповідно до таких основних нормативно-правових актів: Законів України Про теплопостачання, Про державне регулювання у сфері комунальних послуг, Про природні монополії; Про ліцензування видів господарської діяльності, Постанов Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 Про затвердження Правил користування тепловою енергією.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень ч. 2, 3, 6 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 4 індивідуального договору від 05.10.2021 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Суд дійшов висновку, що відповідач приєднався до умов Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, оскільки наявні докази отримання послуги.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору від 05.10.2021 виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Суд звертає увагу, що внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 прямо визначено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Будинок №8 по вул. Дніпровське шосе, є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п. 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі спірне приміщення, яке вбудовано до багатоквартирного будинку №8 по вул. Дніпровське шосе.

На вказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами лічильника, звітами про використання теплової енергії.

Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, звіти про використання теплової енергії по приладу обліку.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 №359 затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (п. 1.2. Методики).

Згідно з п. 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд…» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Аналогічні висновки висвітлені у постанові Верховного суду від 22.12.2020 у справі №311/3489/18 (провадження №61-22793 св 19).

Пунктом 22 індивідуального договору від 05.10.2021 встановлено, що розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання здійснює виконавець.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 05.11.2021 до 23.03.2026 включно позивач надав відповідачу теплову енергію, що підтверджується: актом 25.11.2021 про початок опалювального сезону 2021-2022 років і подачу центральне опалення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 28.10.2021; актом від 04.04.2022 про закінченням опалювального періоду 2021-2022 років і припинення подачі централізованого опалення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 01.04.2022; актом про подачу теплового носія, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8; актом від 24.03.2023 про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років і припинення подачі централізованого опалення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 23.03.2023; актом від 21.11.2023 про початок опалювального сезону 2023-2024 і подачу теплоносія на централізоване опалення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 16.11.2023; актом від 01.04.2024 про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років і припинення подачі теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки та вбудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 28.03.2024; актом від 29.11.2024 про подачу теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки, вбудовані та прибудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 13.11.2024; актом від 31.03.2025 про припинення подачі теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки та вбудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 12.03.2025; актом від листопада 2025 року про подачу теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки, вбудовані та прибудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 14.11.2025; актом від 23.03.2026 припинення подачі теплоносія на централізоване опалення в житлові будинки, вбудовані та прибудовані в них приміщення, зокрема, на житловий будинок за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8 з 23.03.2026.

З урахуванням здійсненого позивачем розрахунку сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 16.744,76 грн.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; арифметичну правильність розрахунку заборгованості за теплову енергію поставлену позивачем відповідачу у період з 05.11.2021 до 23.03.2026 відповідач не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Послуги з абонентського обслуговування позивачем відповідачу надавалися у період з 05.11.2021 по 31.03.2026.

З урахуванням здійсненого позивачем розрахунку сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 978,35 грн.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; арифметичну правильність розрахунку заборгованості за теплову енергію поставлену позивачем відповідачу у період з 05.11.2021 до 31.03.2026 відповідач не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Жоден з актів відповідачем не підписаний, проте суд визнає їх належними доказами у справі з огляду на таке.

По-перше, індивідуальний договір від 05.10.2021 не припинив своєї дії та є чинним станом на час розгляду спору. Докази зворотного матеріали справи не містять.

По-друге, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Таких висновків також дотрималася і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 та Верховний Суд у справі №911/1981/20 від 05.10.2023.

Не підписуючи акти виконаних робіт, наданих позивачем, відповідач не позбавляється обов`язку здійснювати виплати, передбачені відповідним договором, а позивач - можливості реалізувати належні йому зустрічні права та захистити їх у судовому порядку. Так, ст. 530 ЦК України пов`язує виконання зобов`язання як із настанням певного визначеного сторонами строку (терміну), так і за його відсутності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2026 у cправі №916/1879/25.

У постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд також зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином передання і прийняття послуг на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання послуг за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття послуг у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг, як зі сторони замовника, так і виконавця, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам). Правові наслідки створює саме господарська операція (в даному випадку надання послуг), а не первинні документи.

Така ж правова позиція висвітлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №914/131/22.

Таким чином враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд вважає підтвердженим фактом послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів у період з 05.11.2021 до 23.03.2026.

04.08.2017 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - ОРЕНДОДАВЕЦЬ) та відповідачем (далі - орендар) був укладений договір №15/10 оренди об`єктів нерухомості комунальної власності міста (далі договір оренди), відповідно до п. 1.1 умов якого ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає, а ОРЕНДАР приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - об`єкт оренди), нежитлове приміщення на 1 поверсі житлового будинку загальною площею 16.4 м, розташований за адресою: вул. Дніпровське шосе, 8 для використання під розміщення офісу балансоутримувачем якого є УБЖП. Об`єкт оренди облаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею.

Розділом 6 договору визначено обов`язки орендаря, зокрема, вести облік спожитої електроенергії, інших облікованих послуг, установивши та зареєструвавши відповідні лічильники, та своєчасно здійснювати оплату за них.

Цей договір, відповідно до п. 11.1, діє з 04.08.2017 по 04.07.2020 включно. У разі, якщо ОРЕНДОДАВЕЦЬ не попередить ОРЕНДАРЯ протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовжений на той же термін і на тих же умовах (п. 11.5 договору).

За актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 04.08.2017 Комунальне підприємство «Парковка та реклама» передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (далі об`єкт оренди) нежиле приміщення на 1-му поверсі житлового будинку, загальною площею 16,4 м. кв за адресою вул. Дніпровське шосе, 8 для використання під розміщення офісу балансоутримувачем якого є УБЖП.

27.04.2023 договір оренди викладено у новій редакції. Сторони дійшли згоди, що цей договір діє до 31.03.2028 включно.

У пункті 4.1 договору, викладеного у новій редакції сторони внесли зміни щодо об`єкту оренди нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення, вбудоване у 1 поверх житлового будинку площею 17,60 кв. м, розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, 8.

Спірним періодом заборгованості за теплову енергію позивач визначив період з 05.11.2021 до 23.03.2026. Суд встановив, що з 05.11.2021 до 27.04.2023 відповідач користувався приміщенням загальною площею 16,4 м. кв за адресою вул. Дніпровське шосе, 8, а у період з 27.04.2023 до 23.03.2026 приміщенням загальною площею 17,60 кв. м.

В пункті 30 індивідуального договору від 05.10.2021 зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

Згідно з пунктом 31 індивідуального договору від 05.10.2021 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/3020/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Тариф:

за період з 25.10.2021 до 17.10.2023 включно за 1 Гкал становив 5.065,99 грн з ПДВ, згідно з рішенням Криворізької міської ради від 22.10.2021 №530;

за період з 18.10.2023 до 25.09.2024 включно за 1 Гкал становив 3.481,81 грн з ПДВ, згідно з Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів;

за період з 26.09.2024 до 26.02.2025 тариф за 1 Гкал становив 4.664,18 грн, з ПДВ, згідно з Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 26.09.2024 №1194 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів;

за період з 27.02.2025 до 21.09.2025 тариф за 1 Гкал становив 4.759,94 грн з ПДВ, згідно з Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 24.02.2025 №214 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів;

за період з 22.09.2025 до 28.01.2026 тариф за 1 Гкал становив 5.485,68грн з ПДВ, згідно з Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.09.2025 №1189 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів;

за період з 29.01.2026 до теперішнього часу тариф за 1 Гкал становить 5.752,46 грн з ПДВ, згідно з Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 23.01.2026 №102 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів.

Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VII від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» із змінами згідно постанови Кабінет Міністрів України від 01.09.2021 №928.

Пунктами 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Відповідно до пунктів 32-34 індивідуального договору від 05.10.2021 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Суд встановив, що рахунку на оплату спожитої послуги позивачем сформовані та направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору від 05.10.2021).

Отже строк оплати спожитої послуги та плати за абонентське обслуговування є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості за послугу у розмірі 16.744,76 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 978,35 грн відповідач суду не надав, вимоги позивача не заперечив.

Таким чином позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 16.744,76 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 978,35 грн визнаються обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3).

Пунктом 45 індивідуального договору від 05.10.2021 передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

На підставі п. 45 індивідуального договору від 05.10.2021 за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 32,26 грн за загальний період прострочення з 03.11.2025 до 14.05.2026.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; арифметичну правильність розрахунку не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних та інфляційні втрати за загальний період прострочення з 03.01.2023 до 14.05.2026 на загальну суму 1.046,73 грн та 3.509,31 грн відповідно.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав; арифметичну правильність розрахунку не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ШИХОВА АНАТОЛІЯ ВЕНІАМІНОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (Україна, 50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, пров.Цісик Квітки, будинок 9; ідентифікаційний код 03342184) 16.744,76 грн (шістнадцять тисяч сімсот сорок чотири грн 76 к.) заборгованості за постачання теплової енергії, 978,35 грн (дев`ятсот сімдесят вісім грн 35 к.) заборгованості за абонентське обслуговування, 32,26 грн (тридцять дві грн 26 к.) пені, 1.046,73 грн (одну тисячу сорок шість грн 73 к.) трьох процентів річних, 3.509,31 грн (три тисячі п`ятсот дев`ять грн 31 к.) інфляційних втрат, 2.662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк