Ухвала суду № 138645313, 31.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

31.07.2026 м. ДніпроСправа № 904/4245/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

розглянувши матеріали справи №904/4245/26

за позовом Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Магдалинівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГАЛ АЗС"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів,

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

Суд здійснює провадження у справі №904/4245/26.

Через систему "Електронний суд" 27.07.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому містяться такі клопотання відповідача:

1. На підставі ст. 81 ГПК України відповідач просить суд витребувати у Дніпропетровської торгово-промислової палати первинні джерела цінової інформації (у тому числі дані ресурсу http://neftemarket.net), на підставі яких складено висновки за результатами цінового моніторингу №035/2, №075/1, №246/1, №011 та інші, для перевірки достовірності та методології визначення наведених у висновках цінових діапазонів.

2. На підставі ст. 99 ГПК України відповідач просить суд призначити у справі судову товарознавчу (цінову) експертизу з метою з`ясування питання: чи відповідало підвищення ціни за одиницю товару (дизельне пальне) за кожною з оспорюваних додаткових угод пропорційній зміні ринкової ціни на аналогічний товар у відповідному періоді на території Дніпропетровської області.

3. Відповідач просить суд запропонувати позивачу надати письмові пояснення щодо обставин підписання кожної з додаткових угод, зокрема щодо того, чи здійснювалася замовником самостійна перевірка обґрунтованості підвищення ціни, чи висловлювались заперечення при підписанні, а також щодо причин, з яких зазначений орган самостійно не звертався до суду протягом більш ніж чотирьох років з моменту укладення першої оспорюваної додаткової угоди.

4. Відповідач просить суд запропонувати Керівнику Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області надати пояснення щодо дати та джерела отримання прокуратурою інформації про обставини, викладені в позовній заяві, з метою перевірки своєчасності та виключності підстав для представництва інтересів держави в цій справі.

Через систему "Електронний суд" 28.07.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши клопотання відповідача суд дійшов таких висновків.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Тобто, подаючи клопотання про витребування доказів відповідач має чітко визначити докази та обставини, які такі докази можуть підтвердити. Більш того, вказати заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Докази вжиття заходів для отримання доказів, які відповідач просить суд витребувати у позивача в матеріалах справи відсутні. Також відповідачем не повідомлено причин неможливості отримати цей доказ самостійно.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Вказаний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21.

Суд доходить висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Тобто судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

З матеріалів справи не вбачається, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Предметом позову є визнання недійсними додаткових угод до договору, якими збільшувалася ціна за одиницю товару та у зв`язку із цим стягнення надміру сплачених грошових коштів.

Оцінюючи обґрунтування відповідача щодо потреби призначити судову експертизу, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається відповідач, входять у предмет доказування та не потребують спеціальних економічних знань, оскільки носять правовий характер і для їх оцінки, в т.ч. арифметичної правильності, не вбачається потреби наявності знань у сфері іншій, ніж право чи сфері загальних знань.

При цьому суд звертає увагу, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про правову оцінку дій сторін тощо.

Більш того призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

Суд також враховує, що відповідач не був позбавлений можливості подати до суду експертний висновок, виготовлений на його замовлення.

Також відповідач у заявленому клопотанні про призначення експертизи не обґрунтував та не довів, які наявні у справі докази є взаємно суперечливими і їх оцінку може бути здійснено господарським судом лише з призначенням відповідної судової експертизи.

Крім цього висновок експерта, в силу приписів ст. 104 ГПК України, для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.

Здійснивши аналіз наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами, встановивши, що докази, подані сторонами є зрозумілими, достатніми і не є суперечливими, враховуючи відсутність потреби у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судової експертизи у справі, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

3. Суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01.

Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.

До того ж, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі №909/1179/23, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Отже, враховуючи наведені положення ГПК України та практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що предметом позову у даній справі є визнання угод недійсними та стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин, заявлені прокурором в інтересах держави в особі позивача вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку, що позивач не позбавлений можливості подати письмові пояснення щодо позовних вимог та заперечень на них.

Суд звертає увагу, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Вказаний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21.

4. У відповіді на відзив (вх. 28.07.2026) прокурор надав суду пояснення щодо підстав для представництва інтересів держави в цій справі.

Керуючись ст. 81, 99, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про витребування у Дніпропетровської торгово-промислової палати первинні джерела цінової інформації (у тому числі дані ресурсу http://neftemarket.net), на підставі яких складено висновки за результатами цінового моніторингу №035/2, №075/1, №246/1, №011 та інші відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової товарознавчої (цінової) експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Дупляк