Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 липня 2026 року Справа № 903/505/26
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрафік груп, м. Кременчук, Полтавська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю Вейстенерджі , м. Луцьк
про стягнення 75 845,05 грн,
за участю представників:
від позивача: Олійник Л.М. адвокат (ордер серія ВІ №1399828 від 25.05.2026)
до відповідача: н/з,
в с т а н о в и в:
26.05.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 27.05.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрафік груп, в якій позивач просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вейстенерджі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрафік груп заборгованість за договором №29/08/25-ТР від 29.08.2025 про надання транспортних послуг в сумі 75 845,05 грн, в т.ч. 62 000,00 грн суми основного боргу; 9 391,73 грн пені; 1 034,47 грн процентів річних; 3 418,85 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 15 липня 2026 року.
Ухвала суду від 08.06.2026 про прийняття справи до розгляду, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрафік груп та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 09.06.2026.
Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Вейстенерджі ухвалу суду від 08.06.2026 надіслано на його поштову адресу та отримано відповідачем 12.06.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
22.06.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить закрити провадження у справі № 903/505/26 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрафік груп про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Вейстенерджі основного боргу в розмірі 62 000,00 грн на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю предмета спору; у стягненні 9 391,73 грн пені, 1 034,47 грн процентів річних, 3 418,85 грн інфляційних втрат просить відмовити повністю та просить судові витрати, у тому числі витрати відповідача на професійну правничу допомогу, розподілити відповідно до статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням результатів розгляду справи.
26.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач заперечує щодо викладених у відзиві доводів відповідача та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
29.06.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач просить закрити провадження у справі в частині стягнення 62 000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору; відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 9 391,73 грн пені, 1 034,47 грн процентів річних та 3 418,85 грн інфляційних втрат, а у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення пені - зменшити її розмір.
В судовому засіданні 15.07.2026 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.07.2026 повідомлено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Вейстенерджі у справі №903/505/26 про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до16.07.2026.
Ухвала суду від 15.07.2026 була направлена відповідачу на його електронну адресу.
В судове засідання 16.07.2026 представник відповідача не з`явився.
Ухвалою суду 16.07.2026 з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, відкладено судове засідання на 29.07.2026.
Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Вейстенерджі ухвалу суду від 16.07.2026 надіслано на його поштову адресу та отримано відповідачем 23.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
Відповідач повноважного представника у судове засідання 29.07.2026 не направив.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки відповідач належним чином, шляхом надіслання на його поштову адресу ухвали суду від 16.06.2026 був повідомлений про судовий розгляд, заперечення проти позову відповідач виклав у відзиві, а тому на підставі статті 202 Господарського процесуального кодексу України спір було вирішено судом за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 29.08.2025 між ТзОВ Інтертрафік груп як перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю Вейстенерджі як замовником був укладений договір № 29/08/25-ТР про надання транспортних послуг, предметом якого є надання послуг з перевезення вантажів.
У п.п. 1.1-1.2 розділу 1 договору сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником-вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в замовлені на перевезення.
Відповідно до п.п. 2.1.6 2.1.7 розділу 2.1 договору при отриманні від перевізника інформації в порядку п. 2.2.6. договору замовник зобов`язаний в найкоротші строки надати перевізнику інструкції про наступні дії водія перевізника, які він повинен виконувати беззаперечно. Своєчасно оплачувати послуги перевізника.
У п.п. 2.2.1 розділу 2.2 договору сторони погодили, що у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти Замовнику підтверджене перевізником "замовлення па перевезення" з вказівкою водія та державного номера(-ів ) автомобіля(-ів).
Відповідно до п.п. 3.1 3.2 розділу 4 ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються в актах надання послуг перевізника.
Ціна на послугу є динамічною і може змінюватися у бік збільшення/зменшення за згодою сторін та затверджуються в "Замовленнях на перевезення" з урахуванням - км.
У п.п. 4.1 4.2 розділу 4 договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 10-ти (десяти) банківських днів після отримання від перевізника належним чином оформлених акту надання послуг, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в "Замовленнях на перевезення" не вказані інші умови оплати за кожне окрему перевезення.
Днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на розрахунковий рахунок перевізника.
У відповідності до п.1.3. договору замовник направив виконавцю заявки з визначеними маршрутами, кількістю вантажу, автомобілів та інших необхідних умов.
На виконання умов договору та заявки на надання транспортних послуг позивач здійснив перевезення товару, вказаного у заявці, на адресу відвантаження, що зазначена відповідачем у цій заявці, що підтверджується ТТН № 27/10Т/1 від 27.10.2025.
На оплату вказаних послуг позивач оформив рахунок № 879 від 28.10.25 на суму 20 000, 00 грн та акт надання послуг № 903 від 28.10.2025 на суму 20 000, 00 грн.
На виконання договору та заявки на надання транспортних послуг від 28.10.2025 позивач здійснив перевезення товару, вказаного у заявці, на адресу відвантаження, що зазначена відповідачем у цій заявці, що підтверджується ТТН № 28/10Т/2 від 28.10.2025.
На оплату вказаних послуг позивач оформив рахунок № 883 від 29.10.205 на суму 22 000, 00 грн. та акт надання послуг № 907 від 29.10.2025 на суму 22 000,00 грн.
На виконання договору та заявки на надання транспортних послуг від 28.10.2025 позивач здійснив перевезення товару, вказаного у заявці, на адресу відвантаження, що зазначена відповідачем у цій заявці, що підтверджується ТТН № 28/10Т/4 від 28.10.2025.
На оплату вказаних послуг позивач оформив рахунок № 884 від 29.10.2025 на суму 20 000, 00 грн та акт надання послуг № 908 від 29.10.2025 на суму 20 000,00 грн.
У позовній заяві позивач зазначає, що надіслав документи:
- рахунок № 883 від 29.10.2025 на суму 22 000, 00 грн;
- проект акту надання послуг № 907 від 29.10.2025 на суму 22 000,00 грн. (2 екз);
- рахунок № 879 від 28.10.2025 на суму 20 000, 00 грн;
- проект Акту надання послуг № 903 від 28.10.2025 на суму 20 000, 00 грн. (2 екз);
- рахунок № 884 від 29.10.2025 на суму 20 000, 00 грн;
- проект акту надання послуг № 908 від 29.10.2025 на суму 20 000,00 грн. (2 екз);
27 жовтня 2025 року позивач через ТзОВ «Нова пошта» надіслав поштове відправлення, яке було вручено адресату 28.10.2025, а також повторно направлено 03 лютого 2026 року та вручено 04.02.2026.
Проте, позивач не надав опису вкладення чи іншого належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що зазначені відправлення містили саме документи, на які він посилається. Крім того, зі знімків екрана, поданих позивачем на підтвердження здійснення зазначених поштових відправлень (а. с. 24), вбачається, що в описі вкладення зазначено лише "документи", без конкретизації їх найменування чи змісту, що не дає суду можливості встановити, які саме документи були направлені відповідачу.
Водночас 04 травня 2026 року на адресу місцезнаходження відповідача через АТ "Укрпошта" позивачем було направлено повний пакет документів з описом вкладення. Факт отримання зазначеного поштового відправлення підтверджується повідомленням про вручення, відповідно до якого відправлення вручено відповідачу 07 травня 2026 року. Таким чином, саме зазначене поштове відправлення є належним доказом направлення відповідачу і отримання відповідачем відповідних документів.
Надіслання документів у паперовій формі здійснюються з використанням послуг поштового зв`язку згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).
Відповідно до пункту 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Опис вкладення до цінного листа, який містить необхідну інформацію для встановлення факту існування певних обставин, є належним доказом поштового відправлення.
Позивач зазначає, що позивачем на підставі договору №29/08/25-ТР від 29.08.2025 були надані послуги на загальну суму 324 000,00 грн.
Оплата була здійснена замовником частково у розмірі 262 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача на час звернення з позовом до суду становила 62 000,00 грн (розрахунок суми боргу - а.с.58).
22.06.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу; повідомив, що після відкриття провадження у справі ним у повному обсязі сплачено основну суму заборгованості у розмірі 62 000 грн. На підтвердження зазначених обставин до відзиву додано копію платіжної інструкції №934 від 10.06.2026 про сплату 62 000 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За змістом наведеної норми закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору можливе, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору після відкриття провадження у справі, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Оскільки відповідачем після звернення позивача до суду з позовом та після відкриття провадження у справі сплачено основну заборгованість у розмірі 62 000,00 грн, предмет спору в цій частині припинив своє існування. Враховуючи наведене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 62 000,00 грн слід закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару (наданих послуг) позивачем на підставі пункту 5.2 договору нараховано пеню за період з 22.11.2025 по 22.05.2026 у розмірі 9 391,73 грн. Позивач зазначає, що нарахування пені здійснено в межах строку позовної давності та строку її нарахування.
Крім цього, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача також інфляційні втрати у розмірі 3 418,85 грн за період 01.11.2025 по 22.05.2026 та проценти річних у розмірі 1 034,47 грн. за період 01.11.2025 по 22.05.2026.
На обґрунтування зазначених вимог до матеріалів позовної заяви додано розрахунок пені, інфляційних втрат та проценти річних (а.с. 59).
Щодо вимог позивача про стягнення пені, процентів річних та інфляційних втрат.
У пункті 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки за надані послуги здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання замовником належним чином оформлених документів, а саме: акта надання послуг (акта виконаних робіт), податкової накладної, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, якщо інші умови оплати не визначені у замовленні на перевезення.
У пункті 1.2 договору сторони погодили, що найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в замовленні на перевезення.
Позивач посилається на заявки на перевезення від 26.07.2026, від 27.07.2026, від 27.07.2026, у яких зазначено, що оплата повинна бути здійснена у день навантаження. Однак, такі заявки не містять підписів відповідача, а підписані виключно позивачем.
За таких обставин вони не підтверджують досягнення сторонами згоди щодо зміни умов договору в частині строку оплати, а тому не можуть бути належними доказами погодження іншого строку виконання грошового зобов`язання.
Відтак, при визначенні строку виконання обов`язку з оплати необхідно керуватися саме пунктом 4.1 договору.
Відповідно до статей 626, 628, 638 Цивільного кодексу України договір та зміни до його умов ґрунтуються на взаємному волевиявленні сторін. Документ, який не підписаний однією зі сторін та не підтверджує її волевиявлення, не може свідчити про погодження нею нових умов виконання договору.
Отже, за відсутності належних і допустимих доказів погодження сторонами іншого строку оплати, застосуванню підлягають умови договору, викладені у пункті 4.1. Саме цей пункт договору визначає момент виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату та, відповідно, момент початку прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, твердження позивача про те, що оплата мала була бути здійснена у день навантаження, є необґрунтованим та не підтверджується належними доказами, оскільки відповідні заявки не підписані відповідачем і не свідчать про погодження ним зміни умов договору. Відтак, при визначенні строку виконання грошового зобов`язання необхідно виходити саме з положень пункту 4.1 договору, а не з односторонньо оформлених позивачем заявок на перевезення.
На підтвердження направлення документів позивач надав докази їх відправлення через ТОВ «Нова Пошта» 27.10.2025 (вручено 28.10.2025) та 03.02.2026 (вручено 04.02.2026).
Проте, зазначені поштові відправлення не містять описів вкладення, у зв`язку з чим неможливо встановити, які саме документи були вкладені до відправлень та чи містили вони повний пакет документів, передбачений пунктом 4.1 договору.
Сам факт отримання поштового відправлення не підтверджує отримання саме тих документів, з якими сторони пов`язали виникнення обов`язку замовника здійснити оплату.
Лише 04.05.2026 позивач повторно направив на юридичну адресу відповідача документи засобами поштового зв`язку з описом вкладення, що підтверджує зміст направлених документів. Вказане поштове відправлення було вручено відповідачу 07.05.2026.
З урахуванням п. 4.1 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання закінчився 21.05.2026, а тому датою виникнення прострочення виконання цього зобов`язання є 22.05.2026.
Незважаючи на це, позивач здійснив нарахування пені у розмірі 9 391,73 грн та процентів річних у розмірі 1 034,47 грн за період з 01.11.2025 по 22.05.2026, а інфляційних втрат у розмірі 3 418,85 грн - за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року.
Нарахування за цей період є безпідставним, оскільки протягом зазначеного періоду строк виконання грошового зобов`язання ще не настав.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання настало лише 22.05.2026, то є підстави для стягнення пені у розмірі 50,96 грн за один день прострочення - 22.05.2026, виходячи з розрахунку: 62 000 грн (сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 1(кількість днів прострочення) : 100 = 50,96 грн.
У задоволенні позову про стягнення 9 340,77 грн (9 391,73 грн - 50,96 грн) пені слід відмовити як нарахованої безпідставно.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання настало лише 22.05.2026, то є підстави для стягнення процентів річних у розмірі 5,10 грн також за один день прострочення 5,10 грн, виходячи з розрахунку: 62 000 грн (сума боргу) x 3% x 1 : 365 : 100 = 5,10 грн.
У задоволенні позову про стягнення 1 029,37 грн (1 034,47 грн 5,10 грн) процентів річних слід відмовити як нарахованих безпідставно.
Інфляційні втрати у розмірі 3 418,85 грн обчислені з листопада 2025 року по квітень 2026 року, тобто за період, який повністю передував виникненню прострочення. З огляду на це вимога про їх стягнення не підлягає до задоволення.
У зв`язку із частковим задоволенням позову (на 0,07%) на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача у розмірі 2 662 грн 40 коп., пов`язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вейстенерджі (вул. Корсака Івана, буд. 3, м. Луцьк, Волинська обл. 43023, код ЄДРПОУ 40999963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертрафік груп (проїзд Галузевий, буд. 38, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601, код ЄДРПОУ 43846509)
- 50 грн 96 коп. пені;
- 5 грн 10 коп. процентів річних;
- 1 грн 86 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
3. У задоволенні позову про стягнення 9 340 грн 77 коп. пені, 1 029 грн 37 коп. процентів річних та 3 418 грн 85 коп. інфляційних втрат відмовити.
4. Провадження у справі в частині стягнення 62 000 грн основного боргу закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення виготовлено і підписано 30.07.2026
Суддя І. О. Якушева
Судове рішення № 138645158, Господарський суд Волинської області було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 903/505/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: