Ухвала суду № 138645128, 31.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"31" липня 2026 р. Cправа № 902/998/26

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши матеріали заяви (вх. № канц. 01-30/7716/26 від 29.07.2026) Першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області про забезпечення позову у справі

за позовом:Першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області (пров. Цегельний, буд. 8, м. Вінниця, Вінницька обл., 21010) в інтересах держави в особі Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

до:Концерну "Поділля" (вул. Зодчих, буд 24, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 8 930 465,76 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Концерну "Поділля" про стягнення 8 930 465,76 грн.

В обґрунтування заявленого позову прокурор вказує, про несплату Концерном "Поділля" коштів пайової участі в розмірі 8 930 465,76 грн у розвиток інфраструктури населеного пункту. Підставами щодо сплати коштів прокурором вказується, що нове будівництво багатоквартирного житлового будинку № 7 забудови IV кварталу житлового району "Академічний" по вул. Тимофіївській в м. Вінниці, яке розпочалось ще 05.10.2020 та введено в експлуатацію лише 24.06.2022, нове будівництво багатоквартирного житлового будинку № 9 забудови IV кварталу житлового району "Академічний" по вул. Тимофіївській в м. Вінниці розпочалося ще 19.11.2020 та введено в експлуатацію лише 03.08.2022 - у відповідача був наявний обов`язок перерахування до місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття об`єктів в експлуатацію. Тобто підставою для пред`явлення вказаного позову є порушення вимог бюджетного законодавства замовником будівництва - Концерном «Поділля» (далі - Відповідач), який всупереч вимогам Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038- VI) та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ не сплатив грошові кошти за пайову участь у будівництві.

Разом із позовною заявою в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява (вх. № канц. 01-30/7716/26 від 29.07.2026) Першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ 33126939) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово- кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Концерну «Поділля»», у межах суми позовних вимог на загальну суму 8 930 465,76 грн; накладення арешту на нерухоме майно Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ 33126939); заборони Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ: 33126939); заборонити Концерну "Поділля" державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ: 33126939), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову прокурор вказує, що відповідач, не зважаючи на існуючий обов`язок сплати коштів пайової участі, здійснив відчуження майна і в той же час не сплатив до місцевого бюджету жодних коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Вінниці. Тому, обґрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження, реєстрації, дарування, тобто приховування відповідачем майна, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в особі Вінницької міської ради, а також викликати подальше утруднення виконання рішення суду, в межах даної справи.

Окрім того прокурор звертає увагу, що відповідно до інформації, розміщеної у відкритому доступі на сайті «Опендатабот» у розділі «Фінансові показники» Концерн «Поділля» мало наступний чистий прибуток: у 2023 році - « 43 095 000 грн», у 2024 році - « 15 362 000 грн», у 2025 році - « 29 418 000 грн»; а його рентабельність складала: у 2023 році - « 16,67%», у 2024 році - « 4,3%», у 2025 році - « 4,52%». За доводами прокурора наведене фактично свідчить про прибутковість Концерну «Поділля» упродовж останніх трьох років, однак відповідач самоусунувся від виконання обов`язку за законом, що зумовлює безпідставне збереження ним коштів пайової участі, трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на належні відповідачу грошові кошти та нерухоме майно, а також заборона вчиняти будь- які реєстраційні дії щодо юридичної особи відповідача не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Концерну «Поділля», оскільки вони залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує наступне.

Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/7141/13 та від 25.02.2019 у справі № 922/2673/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд враховує позицію ОП ВС КГС, викладену у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

У цій же постанові зазначено, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Поряд з цим покладення обов`язку щодо спростування необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову на відповідача не спростовує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Водночас, доказів вчинення відповідачем Концерном "Поділля" будь-яких активних дій, спрямованих на приховування активів, їх відчуження чи зменшення майнової спроможності підприємства з метою уникнення можливого виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог прокурором не надано. Зокрема, прокурором не надано доказів укладення відповідачем правочинів щодо відчуження рухомого чи нерухомого майна, передачі активів третім особам, зняття значних сум грошових коштів з рахунків, припинення господарської діяльності, перебування підприємства у стані ліквідації чи банкрутства, зміни місцезнаходження, складу учасників або керівництва з метою унеможливлення виконання рішення суду, а також будь-яких інших обставин, які б об`єктивно свідчили про реальну, а не гіпотетичну загрозу невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення.

Крім того, долучені прокурором відомості з відкритих джерел на сайті «Опендатабот» у розділі «Фінансові показники» Концерн «Поділля» мало наступний чистий прибуток: у 2023 році - « 43 095 000 грн», у 2024 році - « 15 362 000 грн», у 2025 році - « 29 418 000 грн»; а його рентабельність складала: у 2023 році - « 16,67%», у 2024 році - « 4,3%», у 2025 році - « 4,52%», що свідчить про фактичну наявності у відповідача оборотних грошових коштів, що спростовує доводи прокурора про відсутність у відповідача майнових активів та свідчить про неповне дослідження прокурором обставин, пов`язаних із майновим станом відповідача.

Поряд з цим, суд також враховує, що спірні правовідносини між сторонами виникли ще у 2020 році, тобто майже шість років тому, а відтак сам по собі тривалий період існування спірних правовідносин без наведення доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання можливого судового рішення, додатково спростовує доводи заявника щодо наявності реальної та безпосередньої загрози невиконання рішення суду саме на час звернення із заявою про забезпечення позову.

Суд наголошує, що відповідно до положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову є виключним процесуальним засобом, застосування якого допускається лише за умови належного обґрунтування заявником існування достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається саме на заявника. Натомість наведені у заяві доводи фактично ґрунтуються виключно на припущеннях та суб`єктивних побоюваннях щодо потенційної можливості утруднення виконання рішення суду у майбутньому, без підтвердження відповідними належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурором не наведено достатніх, належних та обґрунтованих мотивів, а також не подано доказів, які б свідчили про існування реальної необхідності у вжитті заходів забезпечення позову, їх співмірності та невідкладності застосування саме на даній стадії судового процесу.

Сам факт звернення із заявою прокурора про забезпечення позову не звільняє його від обов`язку доведення обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідних заходів, та не є підставою для відступу від принципів рівності сторін і змагальності процесу.

За відсутності доведених ризиків утруднення виконання рішення суду застосування такого заходу не відповідатиме вимогам пропорційності, тим більше, що забезпечення позову не повинно мати на меті створення для відповідача негативних наслідків, тотожних наслідкам задоволення позову, та не може використовуватися як інструмент попереднього примусу до виконання спірного зобов`язання.

Суд звертає увагу, що самі лише твердження про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову, з огляду на заявлені у цій конкретній справі предмет і підстави позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на наведене, всі доводи прокурора щодо існування реальної загрози утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову ґрунтуються виключно на не підтверджених припущеннях.

Фактично міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог є лише його припущенням, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Щодо заборони Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ: 33126939), державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Концерну «Поділля» (код?ЄДРПОУ: 33126939), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, суд в цій частині заяви відмовляє, оскільки запропонований захід не пов`язаний з предметом спору.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, заявником не наведено обґрунтованих мотивів та доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову, відтак у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відмовляючи у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні заяви (вх. № канц. 01-30/7716/26 від 29.07.2026) Першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ 33126939) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово- кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Концерну «Поділля»», у межах суми позовних вимог на загальну суму 8 930 465,76 грн; накладення арешту на нерухоме майно Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ 33126939); заборони Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ: 33126939), державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Концерну «Поділля» (код ЄДРПОУ: 33126939), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників - відмовити.

2. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Відповідно до ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 31.07.2026.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи