Рішення № 138644566, 30.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

30 липня 2026 року

Справа № 646/11371/25

Провадження № 2/646/1046/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Борщ Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в обгрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.2024 року.

Після смерті сина залишилась спадщина у вигляді частини за свідоцтвом про право власності на житло від 04.05.2000 року, видане фірмою «Аудит-Куп`янськ» за адресою: АДРЕСА_1 .

Іншими співвласниками квартири є відповідачі ОСОБА_2 мати померлого, ОСОБА_3 сестра померлого сина, його донька.

Син заповіту не залишив, проживав як студент в м. Харкові, хоч був зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Він є єдиним спадкоємцем, який після смерті сина прийняв спадщину шляхом звернення до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвої А.О. про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, але оскільки строк прийняття спадщини був пропущений, приватним нотаріусом 29.04.2025 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Строк на прийняття спадщини він пропустив з поважної причини, оскільки був в тяжкому стані після смерті сина. Йому знадобився час для опанування свого стану та розуміння того, що необхідно звернутись до нотаріуса про отримання свідоцтва на спадщину. Тільки під час війни, після евакуації з м. Куп`янська, та бомбування міста Куп`янська, він зрозумів що для отримання компенсації за зруйноване житло йому була потрібна реєстрація права власності на частину квартири після смерті сина та внесення до Державного реєстру нерухомого майна відомостей про право власності на квартиру.

Тобто, після отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Черняєвої А.О. він зрозумів, що йому потрібно прийняти спадщину.

Просив визначити йому додатковий строк для подання заяви на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , 1987 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в 2 місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 05.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.12.2025 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області.

Крім того, з листа від 18.05.2026 року, вбачається, що за умови наявності належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Слов`янськ Донецької області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.10.2024 року, актовий запис № 468 (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04.05.2000 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по частині кожному. Загальна площа квартири 50,9 кв.м. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 04.05.2000 року (а.с. 12-13).

Тобто, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилася спадщина, до складу якої входить частина квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належна спадкодавцю на час смерті.

Позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 06.05.1987 року (а.с. 10).

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Черняєвої А.О. від 29.04.2025 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_4 у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини та роз`яснено право звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого сина (а.с. 20-21).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 30.12.2024 року у справі № 527/1229/24, від 31.07.2024 року у справі № 127/2149/21.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (див. постанови Верховного Суду від 18.12.2024 року, від 22.03.2023 року у справі № 361/8259/18).

Практика Верховного Суду у цій категорії справ є сталою та незмінною.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14.09.2016 року у справі № 6-1215цс16».

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 53 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

Водночас, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Суд вважає, що матеріали справи не містять доказів коли саме позивачу стало відомо про смерть сина. Разом із тим, позивач до приватного нотаріуса із питанням щодо оформлення своїх спадкових прав звернувся лише у 2025 році, тобто після вісімнадцяти років після смерті спадкодавця.

Врахувавши тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позивач не довів існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів щодо подачі ним заяви про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим відсутні підстави для встановлення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому суд зазначає, що сам по собі тяжкий стан позивача після смерті сина не є перешкодою для дотримання вимог законів, зокрема, і стосовно порядку та строків прийняття спадщини.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2022 року в справі № 602/1455/20 (провадження № 61-475св22)).

Доводи позивача, викладені в позові, не можуть бути підставою для визнання поважною причини пропуску такого строку, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

У зв`язку із наведеним суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки обставини, якими обґрунтовані підстави позову, не свідчать про неможливість вчинення позивачем дій протягом встановленого законом строку з дня відкриття спадщини щодо прийняття спадщини.

При цьому суд зауважує, що для подання заяви про прийняття спадщини не є обов`язковим особисте подання документів безпосередньо в приміщенні нотаріальної контори, адже закон не позбавляє спадкоємця права направити цю заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування (див. постанову Верховного Суду від 27.03.2025 року у справі № 953/4429/23 провадження №61-2090св24).

Крім того, суд зазначає, що введення в країні воєнного стану не є безумовною підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки воєнний стан триває в Україні і до тепер, проте зазначене не завадило ОСОБА_1 звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у 2025 року (тобто під час продовження дії в країні військового стану).

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п. 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1221, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса мешкання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ..

Відповідач: Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 1405643.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса мешкання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса мешкання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя