Постанова № 138644536, 27.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/7690/26

№ провадження 3/646/1460/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Іщенко О. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з протоколами про адміністративне правопорушення громадянина України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за частинами першою, другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2026 о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, а саме дав ляпаса по обличчю, чим була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 069828 від 14.06.2026; відеозаписами з нагрудних камер 475525, 472775, 473181; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ № 110767 від 14.06.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 ; поясненнями ОСОБА_2 від 14.06.2026; поясненнями ОСОБА_1 від 14.06.2026; заявою ОСОБА_2 від 14.06.2026; рапортом інспектора-чоргового чергової частини ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 14.06.2026.

14.06.2026 о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру у відношенні дружини ОСОБА_2 у присутності дитини, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим була завдана шкода психічному здоров`ю дитини.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 211494 від 14.06.2026; відеозаписами з нагрудних камер 475525, 472775, 473181; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 14.06.2026; поясненнями ОСОБА_3 від 14.06.2026; рапортом інспектора-чоргового чергової частини ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 14.06.2026.

14.06.2026 о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру у відношенні дружини ОСОБА_2 у присутності дитини, а саме сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим була завдана шкода психічному здоров`ю дитини.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 069829 від 14.06.2026; відеозаписами з нагрудних камер 475525, 472775, 473181; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 14.06.2026; поясненнями ОСОБА_4 від 14.06.2026; рапортом інспектора-чоргового чергової частини ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 14.06.2026.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, заяв/клопотань на адресу суду не надходило.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Отже, передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).

Відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За змістом статті 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Норма статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Пунктом 3) частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до пунктів 14) та 17) частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно із статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 14.06.2026 о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, а саме дав ляпаса по обличчю, чим була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 069828 від 14.06.2026; відеозаписами з нагрудних камер 475525, 472775, 473181; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії ЕТ № 110767 від 14.06.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 ; поясненнями ОСОБА_2 від 14.06.2026; поясненнями ОСОБА_1 від 14.06.2026; заявою ОСОБА_2 від 14.06.2026; рапортом інспектора-чоргового чергової частини ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 14.06.2026.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд убачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність правопорушника.

За таких обставин, суд уважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції частини першої статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу на користь держави у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Окрім того, відповідно до пункту 2) частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Згідно із частиною четвертою статті 269 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Відповідальність за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Отже, системний аналіз наведених норм свідчить, що дитина є самостійним суб`єктом правового захисту у справах про домашнє насильство. Закон визнає постраждалою як дитину, щодо якої безпосередньо вчинено домашнє насильство, так і дитину, яка стала його свідком.

Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 173-2 або 173-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи є достатньою підставою для визнання її потерпілою та наділення відповідними процесуальними правами, що підкреслює особливий характер державного захисту прав та інтересів дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Так, судом встановлено, що 14.06.2026 о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру у відношенні дружини ОСОБА_2 у присутності дитини, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим була завдана шкода психічному здоров`ю дитини.

З пояснень, наданих дитиною ОСОБА_3 , встановлено, що 14.06.2026 приблизно о 10:30 годині за адресою: АДРЕСА_3 вона почула, як батьки почали дуже голосно кричати та сваритись між собою, також вона почула, як хтось когось сильно вдарив, після чого мама почала плакати та закрилась у ванній кімнаті, потім заспоїлась; пізніше вона також сховалась у кімнаті за подушкою на ліжку та поплакала; після того, як поплакала, пішла шукати мати та сиділа з нею у ванній кімнаті.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 211494 від 14.06.2026; відеозаписами з нагрудних камер 475525, 472775, 473181; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 14.06.2026; поясненнями ОСОБА_3 від 14.06.2026; рапортом інспектора-чоргового чергової частини ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 14.06.2026.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд убачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої особи.

За таких обставин, суд уважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції частини другої статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу на користь держави у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Окрім того, судом встановлено, що 14.06.2026 о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру у відношенні дружини ОСОБА_2 у присутності дитини, а саме сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим була завдана шкода психічному здоров`ю дитини.

З пояснень, наданих дитиною ОСОБА_4 , встановлено, що 14.06.2026 за адресою: АДРЕСА_3 він повернувся додому після прогулянки та коли зайшов додому побачив, як батьки сваряться в іншій кімнаті. Також чув, як батько вдарив мати, після чого мати почала кричати, пішла в туалетну кімнату та зачинилась там.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 069829 від 14.06.2026; відеозаписами з нагрудних камер 475525, 472775, 473181; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 14.06.2026; поясненнями ОСОБА_4 від 14.06.2026; рапортом інспектора-чоргового чергової частини ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 14.06.2026.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд убачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої особи.

За таких обставин, суд уважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції частини другої статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу на користь держави у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, суд уважає за необхідне остаточно накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у межах санкції частини другої статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями статями 33, 34, 40-1, 44, 173-2, 251, 252, 256, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 069828 від 14 червня 2026 року, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 211494 від 14 червня 2026 року, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок в дохід держави.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 069829 від 14 червня 2026 року, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок в дохід держави.

Керуючись статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: UA558999980313030106000020649, код ЄДРПОУ: 37874947, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О. В. Іщенко