Рішення № 138643890, 31.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-др/641/23/26 Справа № 641/4285/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Чайка І.В.,

за участю секретаря Шумейко С.О.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цимбалюка Сергія Васильовича про винесення додаткового рішення по цивільній справі № 641/4285/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», третя особа: виконуючий обов`язки голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Короленко Володимир Васильович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слобідського районного суду міста Харкова перебувала вищевказана цивільна справа.

Рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 27.07.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», третя особа: виконуючий обов`язки голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Короленко Володимир Васильович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 08.04.2026 року № 105-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів" на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України та розірвання з 09.04.2026 року Контракту з керівником підприємства, що є у державній власності від 16.05.2025 року № 6. Поновлено з 09.04.2026 року дію Контракту з керівником підприємства, що є у державній власності від 16.05.2025 року № 6, укладеного між Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та ОСОБА_1 . Поновлено з 09.04.2026 року ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів". В іншій частині позов залишено без задоволення. Стягнуто з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

28.07.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цимбалюка Сергія Васильовича через систему Електронний суд надійшла заява, в якій він просив постановити по справі № 641/4285/26 додаткове рішення, яким стягнути з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

30.07.2026 року від представника відповідача Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Ступчук О.М. через систему Електронний суд подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Зазначила, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу є необґрунтованою, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката, вказаний у заяві по цій цивільній справі, неспівмірний із складністю справи, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а заявлена сума адвокатських витрат не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою.

30.07.2026 року представником відповідача Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» - Константиновою Г.В. через систему Електронний суд подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких вона просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в стягненні з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу до розумного, обґрунтованого та співмірного зі складністю справи розміру. Вказала, що з урахуванням предмета спору, характеру виконаних адвокатом робіт, обсягу фактично наданих послуг, тривалості розгляду справи, а також критеріїв реальності, необхідності та розумності судових витрат, визначених процесуальним законом та практикою Верховного Суду і Європейського суду з прав людини, заявлена до стягнення сума 50 000,00 грн є явно завищеною та неспівмірною зі складністю справи, та такою, що підлягає зменшенню.

Дослідивши матеріали справи та поданої заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Цимбалюком С.В. надано:

-договір про надання професійної правничої допомоги від 21.01.2026 року;

-акт здавання приймання наданих послуг по Договору про надання професійної правничої допомоги від 21.01.2026 року, відповідно до якого адвокатське об`єднання «Мельник та партнери» в особі адвоката Цибалюка С.В. надало ОСОБА_1 професійну правничу допомогу, зокрема, вивчення та аналіз наданих клієнтом документів щодо правовідносин пов язаних зі звільненням Клієнта на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, їх співставлення з положеннями чинного законодавства; пошук, вивчення та аналіз практики застосування положень чинного законодавства щодо правовідносин пов`язаних з достроковим розірванням трудового контракту, зважаючи на конкретно визначений характер правовідносин сторін; складання і надсилання адвокатського запиту до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками з метою отримання інформації та документів, необхідних для підготовки позовної заяви; формування остаточної правової позиції позивача та складання позовної заяви, її оформлення та подання до суду; складання та подання до наукової установи звернення щодо підготовки науково правового висновку з питань застосування норм права; складання і подання до суду клопотання про долучення до матеріалів справи науково правового висновку щодо застосування норм права; час, витрачений адвокатом на дорогу до суду, очікування початку судових засідань (в тому числі під час повітряної тривоги) та участь у всіх судових засіданнях в суді першої інстанції 28.05.2026, 23.06.2026, 02.07.2026, 21.07.2026, 22.07.2026; надання консультацій і роз`яснень положень чинного законодавства на загальну суму 50 000 (п`ятдесят) грн.

Відповідно до п. 1-2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності, а також результатів розгляду такої справи, а саме, часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 382 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цимбалюка Сергія Васильовича про винесення додаткового рішення по цивільній справі № 641/4285/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», третя особа: виконуючий обов`язки голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Короленко Володимир Васильович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Держава служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, код ЄДРПОУ 40517815, м. Київ, просп. Берестейський, 120-А.

Державне підприємство "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів", код ЄДРПОУ 22617729, м. Харків, вул. Астрономічна, 33.

Третя особа: виконуючий обов`язки голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Короленко Володимир Васильович, м. Київ, просп. Берестейський, 120-А.

Суддя І.В.Чайка