Рішення № 138643594, 31.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3036/26

провадження № 2/619/1929/26

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіБолибока Є.А.за участю секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/3036/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Золочівська селищна рада;

третя особа: Приватний нотаріус Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакова Лілія Сергіївна.

розглянув в порядку загального позовного провадження позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Стислий виклад позиції сторін.

05 травня 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до Золочівської селищної ради, в якому просив: визначити додатковий строк два місяці, з дня набрання рішення законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 50,5 м2, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову посилався на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на момент смерті спадкодавця у зареєстрованому шлюбі не перебували, але свідоцтва про розірвання шлюбу не збереглося. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько, ОСОБА_3 . З травня 2022 року він був мобілізований та по 12.04.2023 безпосередньо приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Він весь цей час перебував поза межами Харкова, а саме в Циркунівській сільській ТГ та виконував бойові завдання. Дані факти підтверджуються довідкою в/ч НОМЕР_1 від 13.12.2025 за № 1656/19498. Через ці обставини він не міг з поважних причин звернутися особисто до нотаріуса своєчасно із заявою про прийняття спадщини і як тільки отримав можливість покинути військову частину (13.04.2023), одразу, а саме - 15.04.2023 звернувся із відповідно заявою. 15.04.2024 він звернувся до Приватного нотаріусу Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. із заявою про прийняття спадщини. На підстави зазначеної заяви нотаріусом було відкрито спадкову справу № 26/2024, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі 76615933. Після смерті батька позивача, ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку, житловою площею 50,5 м2 із надвірними будівлями, який належав померлому на підставі договору дарування від 20.05.2005, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Харківської області Піндюріною Л.С., р.н. 337. Право власності на будинок із надвірними будівлями зареєстровано належним чином КП «Бюро технічної інвентаризації Золочівського району». 20.01.2026 він звернувся до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л..С. із заяво про видачу йому свідоцтва по право на спадщину за законом після смерті батька. При цьому, він повідомив нотаріуса, що оригінали договору дарування та витягу про реєстрацію права власності на житловий будинок із надвірними будівлями батька, не збереглися, є тільки копія. 20.01.2026 приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмаковою Л..С. складено та видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, в якій зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендовано звернутися до суду. Причина відмови пропуск строку на звернення із заявою про прийняття спадщини та відсутність оригіналів документів на спадкове майно. Воєнні дії, його мобілізація та безпосередня участь у бойових діях, стали поважними причинами пропуску вчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду з цим позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. А втрата оригіналів документів на спадкове майно його батьком є підставою для того, щоб просити суд визнати за ним право власності на це майно.

Відповідач Золочівська селищна рада відзив на позовну заяву до суду не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

06 травня 2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 09 год 05 хв 27 травня 2026 року. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 20 травня 2026 року. Залучено приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакову Л.С. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Витребувано докази.

25 травня 2026 року приватний нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакова Л.С. на виконання ухвали суду від 06.05.2026 надала до суду належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка заведена після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 травня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год 00 хв 22.06.2026.

22 червня 2026 року судове засідання відкладено на 11 год 00 хв 21.07.2026.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача Кундіус Г.В. через систему «Електронний суд» надала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Золочівської селищної ради Клименко Ю.С. не з`явилася, через систему «Електронний суд» надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та вирішити справу на розсуд суду.

У судове засідання представник третя особа приватний нотаріус Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакова Л.С. не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справі, які не з`явилися у судове засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 .

З огляду на паспорт громадянина України Серія НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на стор. 12 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

З огляду на свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06.03.2023, актовий запис №2686, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до копії Договору дарування житлового будинку від 20.05.2005 посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Пендюріною Л.С., зареєстровано в реєстрі за № 337, ОСОБА_3 прийняв в дар від ОСОБА_5 належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Бюро технічної інвентаризації Золочівського району» № 7314269 від 23.05.2026, реєстраційний номер 10815853, на підставі договору дарування (р.н.337/20.05.2005) посвідченим приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області, ОСОБА_3 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 ).

Відповідно до довідки № 1656/19498 військової частини НОМЕР_5 , солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно в період з 19.05.2022по 23.02.2023, з 07.03.2023 по 12.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи у Циркунівській сільській ТГр.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 26/2024, 15 квітня 2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підстави зазначеної заяви нотаріусом було відкрито спадкову справу № 26/2024, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі 76615933.

20.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л..С. із заяво про видачу йому свідоцтва по право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , постановою приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. № 11/02-31 від 20.01.2026 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що документів, підтверджуючих факт прийняття спадщини в порядку, встановленому діючим цивільним законодавством України, немає, а також не надано документів, підтверджуючих право власності на спадкове майно, передбачених діючим цивільним законодавством України.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Судом установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками позивача ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 .

Як зазначає позивач, його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на момент смерті батька у зареєстрованому шлюбі не перебували, але свідоцтва про розірвання шлюбу не збереглося.

Після смерті батька позивача, ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку, житловою площею 50,5 м2 із надвірними будівлями, який належав померлому на підставі договору дарування від 20.05.2005, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Харківської області Піндюріною Л.С., р.н. 337.

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Бюро технічної інвентаризації Золочівського району» № 7314269 від 23.05.2026, реєстраційний номер 10815853, на підставі договору дарування (р.н.337/20.05.2005) посвідченим приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області, ОСОБА_3 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ).

Отже, право власності на будинок із надвірними будівлями зареєстровано належним чином КП «Бюро технічної інвентаризації Золочівського району».

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 26/2024, 15 квітня 2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підстави зазначеної заяви нотаріусом було відкрито спадкову справу № 26/2024, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі 76615933.

20.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л..С. із заяво про видачу йому свідоцтва по право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Статтею 1272 ЦК України передбачено: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

На виконання ст. 68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус перевіряє склад спадкового майна. Згідно п. 4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на підтвердження складу спадкового майна від спадкоємців витребовуються відповідні документи.

Як установлено судом, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , постановою приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. № 11/02-31 від 20.01.2026 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що документів, підтверджуючих факт прийняття спадщини в порядку, встановленому діючим цивільним законодавством України, немає, а також не надано документів, підтверджуючих право власності на спадкове майно, передбачених діючим цивільним законодавством України.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 роз`яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17; від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц; від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20; від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 (справа № 565/1145/17 провадження 61-38298св18) вказав, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Як на поважність пропуску строку подачі заяви для прийняття спадщини позивач посилається на те, що з травня 2022 року він був мобілізований та по 12.04.2023 безпосередньо приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Він весь цей час перебував поза межами Харкова, а саме в Циркунівській сільській ТГ та виконував бойові завдання. Дані факти підтверджуються довідкою в/ч НОМЕР_1 від 13.12.2025 за № 1656/19498. Через ці обставини він не міг з поважних причин звернутися особисто своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Заперечень щодо поважності причин пропуску такого строку відповідач на висловлював.

Отже, у даній конкретній справі суд вважає, поважними наведені позивачем причини пропуску строку подачі заяви для прийняття спадщини. Вказані обставини, на думку суду, перешкодили позивачу, як спадкоємцю, вчасно звернутись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Відмова позивачу у наданні строку для вступу у спадщину буде непропорційним втручанням у її право на отримання у власність спадкового майна.

Разом з тим, суд враховує, що нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що встановленому діючим цивільним законодавством України, немає, а також не надано документів, підтверджуючих право власності на спадкове майно, передбачених діючим цивільним законодавством України.

Суд вважає за необхідне розглянути позовну вимогу про визнання права власності по суті, тому що визначення додаткового строку не захистило б прав позивача і йому необхідно було все ж таки звертатись до суду про визнання права власності.

При цьому, суд враховує, що у ч. 2 ст. 275 ЦК України існує норма, відповідно до якої захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Тобто, суд може застосувати інший спосіб судового захисту.

Умови для застосування судом іншого способу судового захисту: 1) неефективність існуючого способу; 2) має бути відповідна вимога, вказана в позовній заяві; 3) є інший спосіб і цей спосіб є законним.

Так, п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України регулює зміст позовної заяви: позивач зобов`язаний вказати інший спосіб захисту права, який не суперечить закону, і який він просить визначити.

Таким чином, суд вважає можливим застосувати захист права власності позивача виключно шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно.

Таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 4 Порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відмова нотаріуса не означає, що оформити право власності на спадщину неможливо. Для того, аби завершити процедуру прийняття спадщини, необхідно визнати право власності на спадкове майно. Визнання права власності на спадкове майно здійснюється виключно в судовому порядку за позовом спадкоємців.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року № 227/3750/19, оформлення спадщини через визнання права власності судом допускається тільки за умови, якщо це право не можна захистити в нотаріальному порядку.

На підставі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

У відповідності до ст. 392 ЦК України, яку суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин, як норму права, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч. 1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом установлено, що належність житлового будинку з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 50,5 м2, на праві приватної власності за життя ОСОБА_3 підтверджується належними та достатніми доказами; відповідно до відомостей копії Договору дарування житлового будинку від 20.05.2005 вказаний житловий будинок належить до спадкової маси, а єдиним спадкоємцем є позивач ОСОБА_1 .

Вказане підтверджується матеріалами зібраними у справі і не заперечується сторонами.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на спадкове майно, адже він після смерті ОСОБА_3 , відповідно до відомостей спадкової справи єдиним спадкоємцем спірного житлового будинку, за умови наявності відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно, а тому дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права шляхом визнання права власності на спірний будинок є таким, що відповідає характеру виниклих правовідносин та є єдиним можливим способом захисту порушеного права позивача.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 244, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 50,5 м2, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач: Золочівська селищна рада, місцезнаходження: 62203, Харківська область, Богодухівський район, с-ще Золочів, вул. Центральна, 13-А, ідентифікаційний код 25175462;

третя особа: приватний нотаріус Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакова Лілія Сергіївна, місцезнаходження: 62202, Харківська область, Богодухівський район, с-ще Золочів, вул. Центральна, 46.

Повне судове рішення складено 31 липня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок