Ухвала суду № 138643195, 29.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14472/26

Провадження № 1-кс/344/5561/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12026090000000386 від 27.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026090000000386, внесеного 27.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 27 липня 2026 року ОСОБА_4 перебував у приміщенні будиночку, розташованого в АДРЕСА_1 , за координатами 48.062985, 24.814568, де разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпивав алкогольні напої.

Під час спільного розпивання алкогольних напоїв, у вечірній час, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ґрунті суперечок щодо особистих досягнень у житті кожного з них виник словесний конфлікт. Приблизно о 02 год. під час зазначеного конфлікту, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 .

Реалізуючи зазначений злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, узяв до рук ніж, який знаходився на столі, та наніс ним ОСОБА_6 один удар у ділянку правого надпліччя з проникненням у плевральну порожнину та пошкодженням судинно-нервового пучка, від чого останній помер на місці.

27 липня 2026 року в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Цього ж дня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженцю АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, українцю, громадянину України, який офіційно не працює, раніше не судимому, жителю АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 27.07.2026, під час якого виявлено - ніж із руків`ям чорного кольору та слідами РБК, змиви РБК із вхідних дверей, змиви РБК з порогу при вході, три змиви РБК із підлоги, порожню пляшку із надписом Кока-Кола із-під алкоголю, пара резинових тапочок чорного кольору із слідами РБК, пара кросівок коричневого кольору із слідами РБК, куртка сірого кольору із слідами РБК, баф захисного кольору, три пари шкарпеток сірого, синього та темно-синього кольору, пара тактичних рукавиць чорного кольору, гаманець чорного кольору зі слідами РБК, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення водія, дві банківські картки А-банк та ОСОБА_7 , телефон Редмі, планшет Ксіомі Редмі, чарка з-під алкоголю, три змиви РБК біля входу із землі та каменів;

- протоколом затримання ОСОБА_4 , в ході якого вилучено безрукавка балонова, коричневого кольору, футболка синього кольору, батнік синього кольору, кепка зеленого кольору, калоші резинові, чорного кольору, труси зелено-синій принт, штани, чорного кольору;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

п. 1 можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі у разі доведення його вини вже самі по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі за межі території України;

п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки систематичне зловживання підозрюваним ОСОБА_4 алкогольними напоями, у сукупності з іншими встановленими обставинами, свідчить про ризик невиконання ним процесуальних обов`язків, зриву проведення процесуальних дій та затягування кримінального провадження.

п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення. На наявність цього ризику вказують обставини вчиненого злочин а саме вчинено в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклого побутового конфлікту, із застосуванням ножа, що свідчить про підвищену агресивність поведінки підозрюваного у стані сп`яніння та реальну можливість повторення подібної поведінки за відсутності стабільного доходу, зайнятості та контролю.

При обранні запобіжного заходу слід врахувати, що ОСОБА_4 , вчинив особливо тяжкий злочин, що призвів до загибелі людини, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, не працює, постійного джерела доходів не має, а тому застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім.

Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави. Зазначив, що телефонуючи у поліцію підозрюваний вказав, що потерпілий сам поранився.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід в вигляді домашнього арешту або застави. Зазначив, що підозрюваний бере активну участь у громадському житті села, допомагає військовим продуктами харчування, коштами, долучається до зборів, які організовуються в селі.

Крім того, ризики наведені у клопотанні не обґрунтовані, оскільки ОСОБА_4 є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІІ групи, сам зателефонував у поліцію після вчиненого, допомагав з пошукам потерпілого, оскільки той після отриманого поранення втік.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, зазначив, що визнає свою вину, вважає, що якби не завдав поранення потерпілому той би його вбив. У своїх поясненнях зазначив, що вже давно у горах збудував шопу і у літній період йде у гори на кілька днів збирати ягоди. 26.07.2026 близько 19 год. зустрів біля шопи потерпілого, який попросив й нього води та щось поїсти, ОСОБА_4 запросив його у шопу, нагодував та напої, за їдою трохи вживали алкоголь. В ході спілкування виник конфлікт, оскільки ОСОБА_6 був родом із Харкова, діючим військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, та повідомив про свій намір незаконно перетнути державний кордон.

Потерпілий називав ОСОБА_4 «Бандерою» та «Гуцулом», ображав нецензурними словами, на що підозрюваний йому сказав, що він за мужик, який тікає від війни за кордон, коли у нього вдома йде війна, а він втік у СЗЧ. Потерпілий почав шарпати його за одяг та намагався його вдарити, однак ОСОБА_4 відхилився, схопив ніж на столі та завдав ОСОБА_6 одного удару, той вибіг на вулицю і побіг у невідомому напрямку.

Зранку 27.07.2026 року ОСОБА_4 зателефонував у поліцію та повідомив про даний факт.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. .

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Окрім того у відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

27.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та затримано згідно ч. 4 ст.208 КПК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, а саме: протокол огляду місця події від 27.07.2026 року, протокол затримання ОСОБА_4 від 27.07.2026 року, протокол допиту підозрюваного від 27.07.2026 року та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності та характеризуючи підозрюваного ОСОБА_4 дані - 62 роки, пенсіонер, є особою з інвалідністю ІІІ групи, одружений, офіційно не працює, раніше не судимий, позитивно характеризується у громаді. З перших днів повномасштабного вторгнення рф займає чітку та послідовну проукраїнську позицію, постійно допомагає війську коштами, продуктами харчування та іншими речами, які необхідні для захисників, долучається до зборів, які організовуються у селі для військових односельців, які просять про придбання технічних засобів, дронів та автомобілів, ремонт автомобілів.

Разом з тим, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі у разі доведення його вини вже самі по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі за межі території України. Крім того, того підозрюваний пенсіонер (62 роки) та є особою з ІІІ групою інвалідності, добре знає гірську місцевість та має змогу перетнути державний кордон.

На переконання слідчого судді, з огляду на викладені вище обставини та характер вчинених підозрюваним дій, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави на даний час не здатен в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, подія мала місце 26.07.2026- 27.07.2026, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється 29.07.2026 року пояснення підозрюваного про напад на нього з боку потерпілого ОСОБА_6 , з метою застосування до нього фізичного насильства, і вимушене застосування ножа з метою самозахисту береться судом до уваги, однак, на її підтвердження не надано жодних доказів, зокрема через те, що стороною обвинувачення ще не проведено ряд слідчих дій, зокрема слідчий експеримент.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24 вересня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1