Ухвала суду № 138642799, 31.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9219/26

Провадження № 2/204/5292/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

31 липня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Волноваської міської військової адміністрації про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Волноваської міської військової адміністрації про визнання права власності.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 29.07.2026 року судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивачів; того ж дня судом отримано відповідь №3098917 із зазначенням інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача ОСОБА_1 , та відповідь №3104231 із відсутністю інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача ОСОБА_2 .

Також, з метою визначення підсудності, 29.07.2026 року судом був зроблений запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про отримання інформації про внутрішньо переміщену особу та отримано відповіді №3098925, №3104263 із наявністю інформації про зареєстроване фактичне місце проживання (перебування) фізичних осіб як внутрішньо переміщених осіб.

Окрім того, з метою визначення підсудності, 30.07.2026 судом зроблений запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та того ж дня судом отримано інформаційну довідку №488070603.

Ознайомившись із поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте позивачем не зазначено:

- адреси електронної пошти позивача ОСОБА_1 ,

- адреси електронної пошти позивача ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивачем ОСОБА_1 було додано документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 4,00 грн, що підтверджено квитанцією про сплату судового збору №3593-2297-3053-2432.

Крім того, відносно позивача ОСОБА_2 зазначено, що останній проходить військову службу в складі ЗСУ, а тому останній звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого надано довідку №5338/3706 від 25.06.2026.

Судом враховується, що пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої цієї статті.

Зокрема, пунктом 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Спірні правовідносини у даній справі не пов`язані із захистом порушених прав позивача ОСОБА_2 саме як військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи будь-яким іншим чином пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, не стосуються його соціального та правового статусу як військовослужбовця, а тому відсутні визначені законом підстави для звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у даній справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 в справі 640/7310/19 погодилась із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення особи від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов`язані з виконанням особою військових обов`язків та не стосуються його службових обов`язків.

Аналогічним чином Верховним Судом були застосовані положення пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в ухвалах від 26.07.2023 у справі № 755/25044/14-ц, від 29.06.2023 у справі № 274/1676/22.

Отже, спір ініційований позивачем ОСОБА_2 про визнання права власності, не зачіпає порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується справи, пов`язаної з виконанням військового обов`язку, а також виконанням службових обов`язків.

Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, позивачам необхідно сплатити судовий збір.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн.

Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивачам, кожному окремо, необхідно надати докази на підтвердження сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру з урахуванням загальної суми позову і сплатити кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чечелівський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа)».

За таких обставин, позивачам необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Волноваської міської військової адміністрації про визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Токар