Ухвала суду № 138642738, 30.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3188/26

Провадження № 1-кс/202/5711/2026

УХВАЛА

Іменем України

30 липня 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця, проходить службу на посаді штаб-сержанта 3 категорії групи логістики штабу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 300 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на викладені у клопотання обставини та обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання та вказала на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також адвокат зазначила, що підозрюваний є особою з інвалідністю, тому просила відмовити у задоволенні клопотання й застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та зазначив, що він буде співпрацювати зі слідством й має наміру переховуватись.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042220001389 від 26.12.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України.

30 липня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у вимозі передачі чужого майна із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з наступного.

Нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, у зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в клопотанні докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, оскільки з достатньою імовірністю підтверджують причетність особи до вчинення інкримінованих дій.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має середню освіту, є військовослужбовцем, проходить службу на посаді штаб-сержанта 3 категорії групи логістики штабу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», має має місце реєстрації й місце мешкання, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, наявні у підозрюваного соціальні зв`язки, не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що до теперішнього часу триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та про які органу досудового розслідування ще не відомо.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що під ОСОБА_5 відомі анкетні дані свідків серед яких є військовослужбовці, які проходять військову службу разом з підозрюваним, а тому слідчий суддя доходить переконання, що ОСОБА_5 наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, шляхом погроз, шантажу або підкупу, незаконно впливати на них, схиляючи до надання неправдивих показань чи висновків, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 є раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину проти власності (вимагання), вчиненого із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, під час воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, а також роль підозрюваного, що свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій останнього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, корисливий й суспільно небезпечний характер таких дій, а також особу ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що наведене дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України слідчим суддею не встановлено.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 ..

Вирішуючи питання щодо можливості визначення підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має середню освіту, є військовослужбовцем, та підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності (вимагання), скоєного в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, а також те, що прокурором не доведено виключність випадку для визначення застави у більшому розмірі, ніж визначний КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що застава в мінімальному розмірі, визначеному п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, тому призначає заставу в розмірі 80розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень.

Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 11 вересня 2026 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 181, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 11 вересня 2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 11 вересня 2026 року включно.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені п.п. 2-4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, окрім участі в слідчих та процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 вересня 2026 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали проголошено о 14 годині 50 хвилин 03 серпня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1