Ухвала суду № 138642466, 30.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/5464/2026

ЄУН 201/8989/26

Соборний районний суд міста Дніпра

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

представника відповідача Сагаловича Ю.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали цивільної справи

за позовом ОСОБА_1

до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області,

третя особа: Дніпропетровське воєнізоване гірничо-рятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій,

про стягнення заборгованості,

встановив:

У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровське воєнізоване гірничо-рятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код 35165938) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній, компенсації за невикористану відпустку в загальній сумі 17 379,18 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 35 381,43 грн.

Ухвалою суду від 19 червня 2026 року відкрите провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Дніпропетровське воєнізоване гірничо-рятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Від представника Дніпропетровського воєнізованого гірничо-рятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без руху. Зазначає, що позивачем не сплачено судовий збір за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, на яку, відповідно до Закону України «Про судовий збір» та практику Верховного Суду, не розповсюджується пільга у вигляді звільнення від сплати судового збору.

Представник третьої особи просив провести судове засідання, що призначене на 30 липня 2026 року о 12 год 00 хв, без його участі.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань та заяв не надходило.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про залишення позову без руху.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З аналізу зазначеної норми у системному зв`язку з положеннями Закону України «Про оплату праці» та Кодексу законів про працю України вбачається, що пільга поширюється виключно на вимоги, які за своєю правовою природою є вимогою про стягнення заробітної плати, тобто винагороди за виконану роботу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що не всі виплати, які обчислюються із середнього заробітку або підлягають виплаті у зв`язку із припиненням трудових відносин, є заробітною платою, а відтак не всі такі вимоги охоплюються пільгою щодо сплати судового збору.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила зазначений підхід та зауважила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а не складовою заробітної плати, у зв`язку з чим вимога про його стягнення не підпадає під пільгу щодо сплати судового збору.

Аналогічний підхід застосовується Верховним Судом і до вихідної допомоги, яка за своєю правовою природою не є оплатою праці, оскільки не залежить від кількості та якості виконаної роботи, а пов`язана виключно з фактом припинення трудових відносин та настанням передбачених законом підстав для звільнення. Така виплата не входить до структури заробітної плати та не охоплюється поняттям «заробітна плата» у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, виходячи із наведених правових позицій Верховного Суду, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є вимогами про стягнення заробітної плати та підлягають оплаті судовим збором на загальних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу про середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахування коефіцієнт 0,8, що становить 1 064,96 грн.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суд, встановивши, після відкриття провадження у справі , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як зауважує Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 760/27582/17 залишення позовної заяви без руху можливе не виключно на стадії до відкриття провадження у справі, але й після цього. Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Така ухвала постановляється не пізніше наступного дня з часу встановлення недодержання таких вимог. Про залишення без руху позовної заяви після відкриття провадження у справі суд повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Усунення недоліків позовної заяви позивачем у строк, встановлений судом, має наслідком продовження розгляду справи. Про продовження розгляду справи суд постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду, що відповідає правилам частин одинадцятої-тринадцятої статті 187 ЦПК України.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити 1 064,96 грн судового збору за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок UA498999980313141206000004629, Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соборний районний суд міста Дніпра; або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Зазначений недолік позовної заяви унеможливлює подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 11 ст.187 ЦПК України та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровське воєнізоване гірничо-рятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Давидовська