Ухвала суду № 138642444, 31.07.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер 211/4992/25

Номер провадження 1-кп/211/865/26

У Х В А Л А

31 липня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_3

захисників (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_4

ОСОБА_5

обвинуваченого (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_6

ОСОБА_7

під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені 06 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024050000000094, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч.2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 2 ст. 307 КК України.

На підставі ухвали суду від 08 травня 2025 року по зазначеному провадженню було призначено підготовче судове засідання на 09 травня 2025 року .

У судовому засіданні 30 липня 2027 року обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про зупинення провадження по справі щодо нього, оскільки він призваний за мобілізацією.

10 липня 2026 року до суду надійшли клопотання заставодавця ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які просять повернути заставу, яку внесено за ОСОБА_6 .

Захисник ОСОБА_5 підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та застоводавців.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання ОСОБА_6 та заставодавців.

Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання ОСОБА_6 та заставодавців.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження по справі та виделення його в окреме провадення, щодо клопотання заставадавців про повернення застави заперечував.

Суд заслухавши сторони кримінального провадження, висновує таке.

У статті 335 КПК України зазначено, що у разі якщо обвинувачений був призваний для військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження щодо такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Як вбачається з листа Міністерства оборони України ЗСУ військова частина НОМЕР_1 ОСОБА_6 є в строю військової частини НОМЕР_1 , забезпечити його участь в судових засіданнях не можливо.

Отже, суд вважає, що клопотання ОСОБА_6 про зупинення кримінального провадження щодо нього потрібно задовольнити.

Щодо клопотання заставадавців про повернення застави, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті.

Відповідно до ст. ст. 176, 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 194 КПК України при обранні запобіжного заходу, в тому числі, у виді застави на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців можуть бути покладені обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Як убачається з ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 17 січня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 березня 2025 включно, з правом внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 605600 грн. Після внесення застави ОСОБА_6 звільнений з Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» 23 січня 2025 року, у зв`язку з чим до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України спливає 02 травня 2026 року.

Виходячи із системного аналізу положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на обвинуваченого на підставі ухвали слідчого судді про обрання цього запобіжного заходу, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Суд зазначає, що окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

З огляду на викладене, висновки заставадавців та обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що у зв`язку із закінченням строків дії обов`язків, до обвинуваченого наразі не застосовано жодного запобіжного заходу, що запобіжний захід у виді застави втратив свою правову сутність та не забезпечує мети досягнення дієвості кримінального провадження, є необґрунтованими.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Разом з тим, окрім посилання на закінчення строків дії покладених обов`язків, заставадавцями не надано інших доказів на підтвердження обставин, які вказують на зменшення ризиків непроцесуальної поведінки обвинуваченого та можуть бути підставою для скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді застави. З огляду на те, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, судове провадження зазначеного кримінального провадження не завершене, з метою забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, суд висновує про відсутність підстав для скасування запобіжного заходу.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Зважаючи на те, що на цей час дія запобіжного заходу не припинена, відповідно не має підстав для повернення застави. Отже, у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 182,335 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання заставадавців ОСОБА_8 , ОСОБА_10 про повернення грошових коштів, внесених як застави, відмовити.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 2 ст. 307 КК України виділити в окреме провадження та зупинити до його звільнення з військової служби.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1