Ухвала суду № 138641495, 31.07.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ПОЛТАВИ

Справа № 553/1711/26

Провадження № 1-кп/553/552/2026

У Х В А Л А

Іменем України

31.07.2026м. Полтава

Подільський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

законного представника ОСОБА_7 ,

особи відносно якої передбачається застосування примусових заходів медичного

характеру ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, Полтавської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, дітей не має, є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170460000080 від 05.03.2026 року,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду м.Полтави надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170460000080 від 05.03.2026 року відносно вчинення ОСОБА_8 суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 05.03.2026 о 17 год. 30 хв. ОСОБА_8 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім нього у квартирі перебували: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

У зазначений час та у вказаному місці між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виник конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин, а саме через вживання спиртних напоїв ОСОБА_5 і ОСОБА_10 та намагання ОСОБА_5 привласнити взуття, що належить ОСОБА_8 . Під час конфлікту ОСОБА_8 вирішив заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_5 .

Надалі, 05.03.2026 о 17 год. 30 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи у вітальні квартири АДРЕСА_2 , взяв із коробки ніж, підійшов до ОСОБА_5 , яка сиділа на дивані, та завдав правою рукою один удар ножем у ліву частину грудної клітки ОСОБА_5 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: рани м`яких тканин грудної клітки зліва, що проникає в плевральну порожнину з ушкодженням міжреберної артерії; розвитку лівобічного гемопневмотораксу великого об`єму та гематоми м`яких тканин лівої половини грудної клітки. Зазначені ушкодження є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Таким чином, в діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надається психіатрична допомога з 2002 року в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» (відокремлений підрозділ Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 1). Також він перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» в період з 05.02.2025 по 28.02.2026 з діагнозом: легка розумова відсталість.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 219 від 21.04.2025 (Полтавська філія судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України»), ОСОБА_8 у період, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, виявляв ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, що потребують догляду та лікування.

За своїм психічним станом у період, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_8 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На цей час ОСОБА_8 виявляє ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, що потребують догляду та лікування. Наявний у ОСОБА_8 психічний розлад зумовлює необхідність застосування примусових заходів медичного характеру, пов`язаних із госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги.

У поданому до суду клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, прокурор просив застосувати до останнього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Так, відповідно до ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 , у судовому засіданні погодився з обставинами події, що зазначені у клопотанні. Надаючи пояснення, ОСОБА_8 пояснив, що 05.03. 2026 був вдома та ввечері до них прийшла ОСОБА_11 в гості, та вони з мамою на кухні сиділи та вживали алкоголь. Через деякий час мама пішла спати в свою кімнату, а ОСОБА_12 прийшла до нього в кімнату, він в цей момент дивився телевізор. ОСОБА_12 його зачіпала та просила сходити в магазин за горілкою, на що він відмовлявся. Потім ОСОБА_12 взяла його корсівки та почала одягати, на його прохання їх зняти не реагувала та далі продовжувала їх одягати. Взявши ніж з коробки він один раз вдарив ОСОБА_12 в бік, вона сиділа на ліжку. Він віддіав їй одяг і взуття та випровадив її з хати. Потім бабуся сказала наздогнати її. Коли він вийшов на вулицю, то побачив що ОСОБА_12 забрала ШМД та приїхали працівники поліції. В скоєному щиро кається.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 , пояснила, що 05.03.2026 її запросила в гості ОСОБА_13 . Прийшовши, вони з ОСОБА_14 сиділи в кухні та випивали. ОСОБА_15 періодично підходив до них та згодом повертався в свою кімнату. Через деякий час ОСОБА_16 пішла в свою кімнату спати, а вона почала прибирати у ОСОБА_15 в кімнаті. Побачила у нього кросівки та вирішила приміряти їх. ОСОБА_17 почав агресувати та збентежився. При яких обставинах ОСОБА_17 наніс їй удар ножем не пам`ятає. Відчула різку біль збоку, та швидко вибігла з квартири та побігла до магазину АТБ де якась жінка викликала швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_9 , пояснила, що ввечері 05.03.2026 лежала в своїй кімнаті. До них в гості прийшла ОСОБА_11 і вони з її донькою ОСОБА_16 сиділи на кухні вживали алкогольні напої. Через деякий час ОСОБА_16 пішла в свою кімнату спати, а ОСОБА_12 пішла прибирати і одягла кросівки ОСОБА_15 . ОСОБА_17 обурився та просив ОСОБА_12 зняти їх, однак вона відмовлялась та сказала, що буде в них на дачі ходити. Почула що ОСОБА_12 вийшла з квартири і в цей момент до неї в кімнату зайшов ОСОБА_17 . Сказала йому, щоб наздогнав ОСОБА_12 та запросив залишитись на ніч у них. Він послухав та пішов за нею. Повернувся орієнтовно через 20 хв. з працівниками поліції, від яких і дізналась, що ОСОБА_18 удар ножем. Цих подій не бачила, адже лежала у своїй кімнаті, однак все чула.

Також,вчинення ОСОБА_8 суспільно небезпечного діяння доводиться відомостями, які містяться в досліджених судом письмових доказах та процесуальних документах, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.03.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_5 , повідомила, що 05.03.2026 року перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , у вечірній час доби гр. ОСОБА_8 , наніс їй ножовий удар в грудні клітину;

-протоколом обшуку від 05.03.2026, з фототаблицею до нього, відповідно до якого у ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , виявлено розкладний ніж зі слідами РБК, руків`я якого складається з двох дерев`яних плашок червоного кольору які кріпляться накладним способом, який було вилучено та поміщено до коробка;

-протоколом огляду від 05.03.2026, відповідно до якого працівником 1 МКЛ було надано речі ОСОБА_5 , а саме сумку бежевого кольору, кросівки чорного кольору, блузку коричневого кольору зі слідами РБК, куртку білого кольору зі слідами РБК;

-протоколом огляду від 06.03.2026 з фототаблицею, відповідно до якого вилучені речі ОСОБА_5 були оглянуті;

-висновком судово-медичної експертизи №326, відповідно до якого у ОСОБА_5 згідно представленої медичної документації, встановлено тілесне ушкодження у вигляді рани м`яких тканин грудної клітки зліва, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням міжреберної артерії; розвитком лівобічного гемопневмотораксу великим об`ємом та гематомою м`яких тканин лівої половини грудної клітки, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, в напрямку зліва-направо та з досить сильною силою і можливо в строк та за обставин вказаних і кваліфікується, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п. 2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.). Вище вказане тілесне ушкодження не характерне для утворення при самозахисті. Утворення даного тілесного ушкодження у гр. ОСОБА_5 при падінні виключається. Встановлене тілесне ушкодження знаходиться в анатомічній для досяжності, але не характерній для самоспричинення.;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11.04.2026 та фототаблицею, за участі потерпілої ОСОБА_5 , відповідно до якого остання повідомила, що перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 у неї з ОСОБА_15 раптово виник конфлікт в ході якого ОСОБА_15 наніс їй удар ножем та вона відчула різку біль у ділянці тулуба. Моменту нанесення їй тілесного ушкодження не бачила, однак вказала ділянку тіла де відчула різкий біль, це була ділянка тулуба з лівого боку в районі 5-6 ребра. Відчула лише один удар.

-висновком судово-медичної експертизи №340, відповідно до якого на основі даних додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_5 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, відповідаючи на поставлені питання, встановлено, що згідно представленої медичної документації на ім`я ОСОБА_5 , у якої мало місце тілесне ушкодження у вигляді рани м`яких тканин грудної клітки зліва, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням міжреберної артерії; розвитком лівобічного гемопневмотораксу великим об`ємом та гематомою м`яких тканин лівої половини грудної клітки, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, в напрямку зліва-направо та з досить сильною силою і можливо в строк та за обставин вказаних і кваліфікується, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п. 2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р. В ході проведення судового експерименту за участю гр. ОСОБА_5 , остання не розповіла про механізм утворення у неї тілесного ушкодження, після події 05.03.2026 року, яке у неї було встановлено при проведенні судово-медичної експертизи, з урахуванням представленої медичної документації.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 13.04.2026 та фототаблицею, за участі ОСОБА_8 , відповідно до якого останній повідомив, що перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 у нього з ОСОБА_19 раптово виник конфлікт в ході якого він наніс їй удар ножем у ділянку тулуба та на статистові показав місце нанесення удару;

-висновком судово-медичної експертизи №348, відповідно до якої покази ОСОБА_8 , надані ним 13.04.2026 в ході проведення слідчого експерименту за його учстю не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5

- протоколом отримання зразків для експертизи від 23.03.2026, відповідно до якого було отримано зразки крові потерпілої ОСОБА_5 ;

-висновком судово-медичної експерта №570, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_5 , відноситься до до А(ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

- протоколом отримання зразків для експертизи від 23.03.2026, відповідно до якого було отримано зразки слини потерпілої ОСОБА_5 ;

-висновком судово-медичної експерта №115, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_5 , відноситься до до А(ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0; при судово-медичній експертизі зразки слини потерпілої ОСОБА_5 , виявлений антиген а ізосерологічної системи АВ0, який належить до категорії видільників своїх антигенних властивостей;

-висновком судово-медичної експерта №562, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_5 , відноситься до до А(ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0; на куртці «Cons» бежевого кольору, яка надана на дослідження знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначених об`єктах виявлений антиген А за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від потерпілої ОСОБА_5 , крові якої властивий антиген А.;

-висновком судово-медичної експерта №563, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_5 , відноситься до А(ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0; на кофті бежево-коричневого кольору, яка надана на дослідження знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначених об`єктах виявлений антиген А за ізосерологічною системою АВ0. Ця кров може походити від потерпілої ОСОБА_5 , крові якої властивий антиген А.

- висновком судово-медичної експертизи №112, відповідно до якого згідно з «Висновком експерта» № 570 від 2425.03.2026 року, складеним у відділенні судово-медичної імунології Державної спеціалізованої установи «Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України, встановлено що кров потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до А (II) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО; При судово-медичній експертизі слідів буро-коричневого кольору на розкладному ножі виявлена кров людини та виявлені сліди поту, а саме на руків`ї ножа; Статеву належність крові та клітин установити не представилось можливим у зв`язку з деструктивними змінами їх ядер знайдені елементи жирової тканини.; При серологічному дослідженні слідів крові виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, який може походити від особи (осіб), в крові яких він властивий, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; При серологічному дослідженні слідів поту, а саме на руків`ї ножа об. № 2 виявлені антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВО.; Таким чином, враховуючи результати дослідження, групу крові потерпілої ОСОБА_5 , в дослідженому сліді поту можна прийти до висновку, що піт на руків`ї ножа міг виникнути при змішуванні поту двох та більше осіб, в крові яких містяться антигени А, В, Н ізосерологічної системи АВО. Домішки поту потерпілої гр-ки ОСОБА_5 в цих слідах не виключаються, який властивий антиген ізосерологічної системи АВО. Антигени В і Н не властиві потерпілій гр-ці ОСОБА_5

- висновком судово-медичної експертизи №59-МК, відповідно до якого проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи кофти ОСОБА_5 та розкладного ножа, виявлені: на спинці зліва, колото-різане пошкодження, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмета, клинок якого мав обушок і гостре лезо з однієї сторони і найбільшу ширину слідоутворюючої частини на рівні занурення біля 15 мм; на спинці зліва, пляма крові, яка утворилася в результаті попадання значної кількості крові на тканину з ушкодженої ділянки тіла. На контактограмах, з області пошкодження на кофті, металізації сполуками заліза не виявлено. Враховуючи механізм утворення колото-різаного пошкодження на кофті та конструктивні властивості наданого на дослідження розкладного клинка ножа, можливо припустити, що колото-різане пошкодження могло утворитися від наданого на дослідження розкладного клинка ножа.

- висновком судово-психіатричної експертизи № 219 від 21.04.202 року, відповідно до якого:

1.ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, виявляв ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, що потребують догляду та лікування.

2.ОСОБА_8 за своїм психічним станом у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

3.Відповідь на питання №3 постанови надано у відповіді на питання п. №2.

4.ОСОБА_8 на даний час виявляє ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, що потребують догляду та лікування.

5.ОСОБА_8 на даний час за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

6.ОСОБА_8 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов`язаних із госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги.

7.За своїм психічним станом ОСОБА_8 нездатний самостійно реалізувати своє право на захист.

8.За своїм психічним станом ОСОБА_8 нездатний брати участь у проведенні з ним процесуальних дій.

9.ОСОБА_8 на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає.

У судовому засіданні прокурор просив клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 , задовольнити, зазначивши, що в ході розгляду даного клопотання та дослідження доказів, було підтверджено обставини вчинення ОСОБА_8 , діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 проти задоволення клопотання не заперечувала, просила призначити лікування підзахисному без госпіталізації до психіатричного закладу.

Законний представник особи відносно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 , залиши вирішення клопотання на розсуд суду.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_8 зазначив, що на даний час отримує лікування та більше такого вчиняти не буде.

Отже, судом під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Разом з тим, судом встановлено, що на момент вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_8 виявляв ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, що потребують догляду та лікування, внаслідок чого не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними під час скоєння кримінального правопорушення, на даний час також за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов`язаних із госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги, тому, відповідно до вимог ст. 94 КК України до ОСОБА_8 , необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» зазначено: «З огляду на вимоги статей 19, 94 КК України, ст. 19 Закону України № 1489-111 «Про психіатричну допомогу», до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання». Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно ч.5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Таким чином, оскільки ОСОБА_8 , вчинив суспільно небезпечне діяння пов`язане з посяганням на життя іншої особи, за станом здоров`я потребує надання психіатричної допомоги, відповідно до вимог ст. 94 КК України, суд вважає за можливе клопотання задовольнити і застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, з метою лікування та запобігання вчинення ОСОБА_8 нових суспільно небезпечних діянь.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_8 , у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги, в умовах що виключають його небезпечну поведінку, а саме: до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», суд залишає без змін до набрання ухвалою законної сили

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 369-372, 392, 395, 512, 513 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Запобіжний захід до ОСОБА_8 , у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги, в умовах що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.

Скасувати арешт з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 12.03.2026, а саме: з розкладного ножа, куртки жіночої фірми «Cons» бежевого кольору, кофтини бежево-коричневого кольору з принтом у вигляді квітів та хвиль, сумки сірого кольору без маркувань з речами всередині, черевиків чорного кольору фірми «Ducheng», 39 розміру, спортивних штанів синього кольору марки «Adidas» із смугами червоного кольору та написом білого кольору «Sport Exchange», пакета з особистими речами.

Речові докази: розкладний ніж, який знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ВнП № 1 Полтавського РУП № 1 ГУНП в Полтавській області, знищити. Куртку жіночу фірми «Cons» бежевого кольору, кофтину бежево-коричневого кольору з принтом у вигляді квітів та хвиль, сумку сірого кольору без маркувань з речами всередин, черевики чорного кольору фірми «Ducheng», 39 розміру, спортивні штани синього кольору марки «Adidas» із смугами червоного кольору та написом білого кольору «Sport Exchange», пакет з особистими речами, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ВнП № 1 Полтавського РУП № 1 ГУНП в Полтавській області, повернути потерпілій ОСОБА_5 .

Копію цієї ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити до Дніпровської філії» Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів після її проголошення.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1