Єдиний державний реєстр судових рішень
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/3310/26
381/4242/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Кмївської області в складі: Головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря судових засідань Гапонюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастів Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з Державного бюджету України безпідставно збережені (утримані) грошові кошти,-
ВСТАНОВИВ:
05.07.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся через систему «Електроннний суд» до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з Державного бюджету України безпідставно збережені (утримані) грошові кошти. В позові посилається на те, що є військовозобов`язаним, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При оновлені військово-облікового документа через мобільний застосунок «Резерв+», позивач дізнався, що його розшукує ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина розшуку: Не прибуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата розшуку 10.07.2025 року.
24.01.2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП № R294606 від 24.01.2026 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Не погодившись з Постановою позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
06.03.2026 року Ірпінським міським судом Київської області ухвалено рішення про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн скасовано, а провадження у справі закрито. Стягнуто судовий збір. Рішення набуло законної сили 06.04.2026 року.
Зазначає, що 12.02.2026 року позивач на виконання постанови сплатив адміністративний штраф у розмірі 8500,00 грн.
З огляду на те, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області скасовано постанову та закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, то сплачені позивачем кошти на виконання постанови у розмірі 8 500,00 грн. утримуються у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави.
Просив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 8.500,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 вказану справу передано в провадження суддя Соловей Г.В.
22.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами. Позивачем не надано жодного доказу того, що він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про повернення коштів, сплачених як адміністративний штраф, а тому відповідачем не приймалося жодного рішення про відмову у поверненні коштів, не допускав бездіяльності та жодним чином не порушував права позивача.
23.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Державної казначейської служби у Київській області надійшов відзив на позовну заяву де зазначено, що Головне управління ДКС у Київській області є неналежним відповідачем так як не в змозі використати права учасника судового процесу, тому що згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. просили у задоволені позовних вимог відмовити.
27.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив де позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідачів, які викладені в їх відзивах на позовну заяву, вважає їх помилковими.
В судове засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представники відповідачів у відзивах просили справу слухати у їх відсутність. У задоволені позову відмовити.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд приходить до наступного.
24.01.2026 року постановою № R294606 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн, у зв`язку зі скоєнням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 мотивована тим, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці.
Відповідно до квитанції № b1fe545e_9832_47f1_87f_887e1b366d88_0 від 12.02.2026 року АБ «УКРГАЗБАНК» позивачем було сплачено через платіжний термінал ЕSHP 0217 за адміністративний штраф згідно постанови № R294606 від 24.01.2026 року у розмірі 8 500,00 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2026 року Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 за № R294606 від 24.01.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн скасовано, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 532,8 грн.
Рішення набрало законної сили 06.04.2026 року.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, визначений Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 зроблено висновок, що сплачену до Державного бюджету України суму адміністративно-господарського штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), господарський суд може стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як таку, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави (п. 39).
У п. 53 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі ст. 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються в бюджеті без достатньої правової підстави.
У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).
Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин(частина перша статті 167 ЦК України).
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).
Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).
З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є Головне управління Державної казначейської служби у Київській області.
За змістом абзацу першого частини третьої статті 17 ЦК України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.
Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (частина друга статті 45 Бюджетного Кодексу України).
Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 передбачено, що Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 17 ЦК України). Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 ЦК України).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частини перша та друга статті 1212 ЦК України).
Отже, беручи до уваги те, що з ОСОБА_1 було стягнуто штраф у розмірі 8500,00 грн, а в подальшому постанова яка стала підставою для сплати штрафу скасована за рішенням суду, згідно зі статтею 1212 ЦК України, позивач має право на звернення до суду з позовом про стягнення суми перерахованих коштів до Державного бюджету України, як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.
При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Аналогічну позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 по справі №910/23967/16.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача. Отже, з держави на користь позивача підлягає стягненню 1 331,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з Державного бюджету України безпідставно збережені (утримані) грошові кошти задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 500,00 грн на відшкодування сплаченого адміністративного штрафу та 1331,20 грн судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення проголошено 30 липня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідент.номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач:Головне управління Державної казначейської служби у Київській області, ЄДРПОУ 37955989, адреса: Київська область, м. Фастів, вул. Миру, 32.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Г.В.Соловей
Судове рішення № 138641273, Фастівський міськрайонний суд Київської області було прийнято 30.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 381/4242/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: