Рішення № 138641255, 31.07.2026, Тетіївський районний суд Київської області

31.07.2026 Провадження по справі № 2/940/801/26

Справа № 940/1195/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Косович Т.П..

при секретарі Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договором позики,

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що є правонаступником прав вимог за зобов`язаннямиТОВ «Мілоан» та ТОВ «Сіроко Фінанс», звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6166933 від 24.09.2025 року, за кредитним договором № 102354102 від 20.06.2025 року, укладеними між ним та ТОВ «Мілоан», та заборгованість за договором позики № 7897253 від 20.10.2025 року, укладеним між ним та ТОВ «Сіроко Фінанс», загальною сумою 55753,10 гривень, а також судові витрати по справі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102354102, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 7500 гривень на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 27% річних протягом першого розрахункового періоду (строк між датою видачі кредиту та першою датою платежу) та 180% річних протягом решти строку кредитування, а також комісією за видачу кредиту в розмірі 6,75 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, в обмін на зобов`язання відповідача повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору. На виконання умов договору товариство свої зобов`язання виконав належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, проте останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 25089,06 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Крім того, 24.09.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 6166933, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 5500 гривень на строк 343 дні зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,0010% річних протягом першого розрахункового періоду (строк між датою видачі кредиту та першою датою платежу) та 0,0010% річних протягом решти строку кредитування, а також комісією за видачу кредиту в розмірі 3,90 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та комісією за обслуговування кредиту в розмірі 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, в обмін на зобов`язання відповідача повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору. На виконання умов договору товариство свої зобов`язання виконав належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, проте останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 20699,50 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Крім того, 20.10.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7897253, відповідно якого відповідачу надано в позику 4550 гривень на строк 15 днів зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 0,01% на день та комісією розмірі 9,61% від суми позики, що складає 437,32 гривень, в обмін на зобов`язання відповідача повернути суму позики та сплатити відсотки за користування нею у відповідності до умов договору. На виконання умов договору товариство свої зобов`язання виконав належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 позикові кошти, проте останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, порушивши умови договору позики, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 9964,54 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Із матеріалів справи встановлено, що 20.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102354102, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 7500 гривень на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 27% річних протягом першого розрахункового періоду (строк між датою видачі кредиту та першою датою платежу) та 180% річних протягом решти строку кредитування, а також комісією за видачу кредиту в розмірі 6,75 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, в обмін на зобов`язання відповідача повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору (копія договору - а.с. 14-29, паспорт споживчого кредиту а.с. 30-33). На виконання умов договору товариство свої зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується копією платіжного доручення № 105505326 від 20.06.2025 року (а.с. 37-38), проте останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 25089,06 грн., що включає в себе 7425 грн. основного боргу, 4669,06 грн. відсотків, 4995 грн. заборгованості за комісією за обслуговування кредиту та 8000 грн. неустойки (штрафу, пені), що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Мілоан» (а.с. 39-42).

Крім того, 24.09.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 6166933, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 5500 гривень на строк 343 дні зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,0010% річних протягом першого розрахункового періоду (строк між датою видачі кредиту та першою датою платежу) та 0,0010% річних протягом решти строку кредитування, а також комісією за видачу кредиту в розмірі 3,90 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та комісією за обслуговування кредиту в розмірі 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, в обмін на зобов`язання відповідача повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору (копія договору - а.с. 54-69, паспорт споживчого кредиту а.с. 70-73). На виконання умов договору товариство свої зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується копією платіжного доручення № 162761448 від 24.09.2025 року (а.с. 77-78), проте останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 20699,50 грн., що включає в себе 5472,50 грн. основного боргу, 7227 грн. заборгованості за комісією за обслуговування кредиту та 8000 грн. неустойки (штрафу, пені), що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Мілоан» (а.с. 79).

Відповідно договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026 року ТОВ «Мілоан» права вимоги за договорами про споживчий кредит № 102354102 від 20.06.2025 року та № 6166933 від 24.09.2025 року, укладеними з ОСОБА_1 , відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (копія договору - а.с. 96-106, копії актів прийому-передачі Реєстру боржників від 24.04.2026 року а.с. 107-108,111-112, копії Реєстрів боржників № 1 та № 2 а.с. 110, 113, копія платіжної інструкції № 85 від 28.04.2026 року 109).

Крім того, 20.10.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7897253, відповідно якого відповідачу надано в позику 4550 гривень на строк 15 днів зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 0,01% на день та комісією розмірі 9,61% від суми позики, що складає 437,32 гривень, в обмін на зобов`язання відповідача повернути суму позики та сплатити відсотки за користування нею у відповідності до умов договору (копія договору - а.с. 81-88). На виконання умов договору товариство свої зобов`язання виконав належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 позикові кошти, що підтверджується копією квитанції АТ «Таскомбанк» від 20.10.2025 року (а.с. 89), проте останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, порушивши умови договору позики, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 9964,54 грн., що включає в себе 2876,92 грн. основного боргу, 86,28 грн. відсотків та 7001,34 грн. пені, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Сіроко Фінанс» (а.с. 90-95).

Відповідно договору факторингу № 27042026 від 27.04.2026 року, ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги за договором позики № 7897253 від 20.10.2025 року, укладеним з ОСОБА_1 , відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (копія договору - а.с. 114-122, копія акту прийому-передачі Реєстру боржників від 27.04.2026 року а.с. 123, копія Реєстру боржників № 1 а.с. 125, копія платіжної інструкції № 91 від 30.04.2026 року 124).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Із досліджених судом договорів про споживчий кредит № 102354102 від 20.06.2025 року та № 6166933 від 24.09.2025 року, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», встановлено, що останні укладено в електронній формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом.

Із дослідженого судом договору позики № 7897253 від 20.10.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Сіроко Фінанс», встановлено, що останній укладений в електронній формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором GC16c8.

Отже, підписання даних договорів свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів, підтвердив та закріпив те, що сторони договорів діяли свідомо, були вільні в укладенні даних договорів, вільні у виборі контрагента та умов договорів.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умовидоговорів про споживчий кредит № 102354102 від 20.06.2025 року та № 6166933 від 24.09.2025 року, укладених між ним та ТОВ «Мілоан», та умови договору позики № 7897253 від 20.10.2025 року, укладеного між ним та ТОВ «Сіроко Фінанс», та не виконано взятих на себе зобов`язань.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 160519 від 19.06.2026 року (а.с. 13), а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача.

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 536, 549, 610, 625, 629, 1046, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК»:

-25089 (двадцять п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) гривень 06 копійок заборгованості за договором про споживчий кредит № 102354102 від 20.06.2025 року, укладеним між ним та ТОВ «Мілоан»;

-20699 (двадцять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 50 копійок заборгованості за договором про споживчий кредит № 6166933 від 24.09.2025 року, укладеним між ним та ТОВ «Мілоан»;

-9964 (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) гривні 54 копійки заборгованості за договором позики № 7897253 від 20.10.2025 року, укладеним між ним та ТОВ «Сіроко Фінанс»;

-2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Т.П.Косович