Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/2731/26
Провадження № 2/373/1945/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2731/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Виклад позовних вимог.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукса Карина Олександрівна звернулася до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 2384820 від 20.06.2025 у розмірі 16 050.00 гривень. Також просить стягнути понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662.40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000.00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві представник позивача вказала, що 20.06.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2384820 на суму на суму 5000.00 гривень.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора M140 та відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».
У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
Кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківську картку позичальника, вказану нею в анкеті та зазначену в договорі - № 4149-62XX-XXXX-7896. Однак відповідач кредит та проценти у встановлений строк не повернув, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
Право вимоги за кредитним договором відступалось.
27.01.2026 між ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 27012026 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2384820 від 20.06.2025.
В позовній заяві зазначено, що відповідач не здійснював жодних платежів за кредитним договором і загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 26050.00 грн, яка складається з: 5000.00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 050.00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000.00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Позивач не заявляє вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 10000.00 грн у межах даного позову, та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 16 050.00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом.
Рух справи в суді.
Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження в даній справі, та справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без виклику (повідомлення) сторін.
За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 13.07.2026 було витребувано докази, а саме інформацію про те, чи відкривався у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» рахунок на ім`я відповідача, чи емітувалась платіжна картка для обслуговування такого рахунку, та чи були зараховані на неї кошти за кредитним договором, та в разі підтвердження такої інформації, надання виписки про рух коштів по рахунку.
Відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за №20.1.0.0/7 -260715/103220-БТ від 17.07.2026 отримана судом 23.07.2026.
Представник позивача в позовній заяві клопотав про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі із додатками, отримана відповідачем в її електронному кабінеті 14.07.2026 о 06:34:41.
Відповідач відзив на позов до суду не направляла. Заяв та клопотань від неї до суду не надходило.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, за наявними в справі доказами.
Судом встановлено наступне.
В підтвердження виникнення правовідносин між первісним кредитором та відповідачем, суду надано паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який містить підпис ОСОБА_1 виконаний за допомогою одноразового електронного ідентифікатора C679.
Суду надано примірник договору про споживчий кредит № 2384820 від 20.06.2025 року за продуктом «NewShort» укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .
Договір про споживчий кредит № 2384820 від 20.06.2025 року (далі за текстом Договір) укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора M140.
Додаток до договору про споживчий кредит № 2384820 від 20.06.2025 року - Графік платежів за кредитним договором також погоджений сторонами, з боку позичальника (відповідача) підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора M140.
Договір укладався в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
Сума кредиту визначена у п. 1.2. Договору - 5000.00 грн.
Загальний строк кредитування (відповідно до п. 1.3 Договору) складає 360 днів з дати укладення договору (20.06.2025).
Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою яка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту визначеного у п. 1.3. Договору (360 днів). Тип процентної ставки фіксована.
Суду надано довідку видану ТОВ «ТОВ «ПЕЙТЕК»» про перерахування коштів в сумі 5000.00 гривень; призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2384820 від 2025-06-20
З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за №20.1.0.0/7 -260715/103220-БТ від 17.07.2026, яка надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів від 13.07.2026 убачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_3 на який 20.06.2025 були перераховані кошти в розмірі 5000.00 гривень, що підтверджується випискою по вказаному вище рахунку наданою АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» за період 20.06.2025-25.06.2025.
Суду надано детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2384820 від 20.06.2025, станом на 27.01.2026, за яким заборгованості відповідача становить 26050.00 грн та складається з: 5000.00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 050.00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000.00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Суду також надано виписку по особовому рахунку за кредитним договором № 2384820 від 20.06.2025 ОСОБА_1 , сформованою та виданою директором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», яка по своїй суті є довідкою про наявність заборгованості виданою директором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», зміст якої узгоджується із карткою обліку виконання договору.
Підтвердження набуття права вимоги за кредитним договором № 2384820 від 20.06.2025 позивач підтверджує наступним.
Суду надано примірники скан-копія Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026; витягу з Реєстру Боржників Б/Н від 27.01.2026 до Договору факторингу №27012026 від 27.01.2026, скан-копія Акту прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026 та скан-копія платіжної інструкції щодо сплати фінансування по Реєстру Боржників до Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026.
Зазначені докази є належним та допустимим підтвердженням відступлення, з боку первісного кредитора - ТОВ ««СЕЛФІ КРЕДИТ», на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором № 2384820 від 20.06.2025.
Норми права які підлягають до застосування.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів, які б свідчили про визнання недійними вказаних вище договорів у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Таким чином, копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами переходу права вимоги у спірних правовідносинах.
Оцінюючи заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки суду.
Судом встановлено, що 20.06.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений Договір про споживчий кредит № 2384820 від 20.06.2025 року на суму 5000 грн 00 коп.
Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.
Суду надано Паспорт споживчого кредиту, Графік платежів за кредитним договором № 2384820 від 20.06.2025, які погоджені позичальником (відповідачем) шляхом накладення електронного підпису за допомогою електронного ідентифікатора.
Встановлено, що кредитний договір № 2384820 від 20.06.2025 року також підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора М140.
У такий спосіб, судом встановлено, що кредитний договір № 2384820 від 20.06.2025 року та додатки до нього були укладені та підписані в електронній формі і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статті 6, 627 ЦК України та статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Право позивача, як нового кредитора в даній справі, підтверджено: скан-копією Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026; витягом з Реєстру Боржників Б/Н від 27.01.2026 до Договору факторингу №27012026 від 27.01.2026, скан-копією Акту прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026 та скан-копією платіжної інструкції щодо сплати фінансування по Реєстру Боржників до Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026 , які є належним та допустимим підтвердженням відступлення, з боку первісного кредитора - ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором № 2384820 від 20.06.2025.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
В підтвердження перерахування коштів за кредитним договором, суду надано відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за №20.1.0.0/7 -260715/103220-БТ від 17.07.2026, з якої убачається, що на банківський рахунок НОМЕР_3 відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 (платіжна картка НОМЕР_2 ), 20.06.2025 були перераховані кошти в розмірі 5000.00 гривень, що підтверджується випискою по вказаному вище рахунку.
Грошові кошти (кредит) перераховані позичальникові (відповідачу) за допомогою платіжного провайдера, фінансовою установою, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору.
З урахуванням наведеного, а саме підтвердження отримання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором в сумі 5000.00 грн та відсутності відомостей про погашення заборгованості з боку відповідача за тілом кредиту, розмір основного боргу (тіла кредиту) суд вважає підтвердженим в розмірі 5000 грн 00 коп., та в такому розмірі підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".
Перевіряючи розмір відсотків за користування кредитом, які заявлені до стягнення, суд зазначає наступне.
Відповідачу ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 2384820 від 20.06.2025 року була фактично перераховані кредитні кошти в розмірі 5000.00 гривень.
Загальний строк кредитування (відповідно до п. 1.3 Договору) складає 360 днів з дати укладення договору (20.06.2025).
Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою яка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту визначеного у п. 1.3. Договору (360 днів). Тип процентної ставки фіксована.
Отже з урахуванням того, що відповідачем не здійснювалось сплат за кредитним договором, в тому числі і в рахунок сплати процентів за користування кредитом, то сума відсотків за користування кредитними коштами, яка заявлена до стягнення в розмірі 11 050.00 грн суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення.
За таких обставин, з урахуванням також того, що позивач відмовився від заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в розмірі 10000.00 грн, а вимоги щодо заборгованості в сумі 16 050.00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом підтверджені належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості з відповідача за Договором про споживчий кредит № 2384820 від 20.06.2025, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішення судових витрат.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №48503 від 06.07.2026, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, які підлягають стягненню з відповідача в силу частини другої статті 141 ЦПК України.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Водночас пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю; скан-копіюДоговору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 укладеного між позивачем та АБ «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»; копію Додаткової угоди № 25771533642 від 20.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; копію Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Зокрема, суд звертає увагу, що понесення витрат погоджений зазначених у пункті 1 Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, а саме: складання позовної заяви у розмірі 5000 грн 00 коп. не узгоджується із протоколом погодження вартості послуг за договором про надання правничої допомоги, де вартість складення позовної заяви визначена в розмірі 2500.00 грн, до того ж стосуються реалізації адвокатом своїх повноважень на представництво та його можливості отримати винагороду, що по суті не є наданням правничої допомоги.
Враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної адвокатом роботи, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та приходить висновку про те, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку, що узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ за даного питань (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269); «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 512, 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 2384820 від 20.06.2025 року, в сумі: 16 050 (шістнадцять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 гривень 00 копійок та заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом в розмірі 11 050 гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 гривень 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4А, оф.10, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 43541163;
відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації:, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1
Суддя І. О. Опанасюк
Судове рішення № 138641168, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 31.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/2731/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: