Ухвала суду № 138641120, 30.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12166/25

Провадження №1-кп/369/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

за участю захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

за участю обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

під час проведення судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22024140000000272 від 08.11.2024,

встановив:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України.

На даний час обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 утримуються в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 14 серпня 2026 року (включно) на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2026 року.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожної обвинуваченої, без визначення розміру застави, які обґрунтовувала тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України та кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Вважає, що існують ризики того, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не є можливим.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_8 заперечували щодо клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або визначити суму застави.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_9 заперечували щодо клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або визначити суму застави.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_9 подала клопотання прозміну їй запобіжного заходуцілодобовийдомашній арешт або просила визначити суму застави.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що стороною обвинувачення при кожному поданні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не підтверджуються наявність ризиків, передбачених КПК України. Крім того, обвинувачена ОСОБА_9 має на утриманні малолітніх дітей, має постійне місце проживання, місце роботи, що свідчить про наявність міцних соціальних зав`язків, а також не має наміру переховуватись. На підставі цього просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави.

Вислухавши доводи учасників судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України та кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України відповідно до

ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На даному етапі розгляду кримінального провадження обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показань суду не давали та судом лише розпочато дослідження матеріалів кримінального провадження та свідки не допитувалися, що не виключає мотивацію для незаконного впливу обвинувачених на свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі переховуватися від суду.

З урахуванням пред`явленого обвинувачення, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України та підтвердження прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченим строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особами, до яких не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас, згідно з п. 6.3 рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(II)/2024, «відповідно до Кодексу можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 Кодексу (друге речення частини першої статті 182); „під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України (абзац восьмий частини четвертої статті 183). Тобто із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

Виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід».

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням зазначених положень, враховуючи дані про особи обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, одночасно для гарантування належної процесуальної поведінки обвинувачених з урахуванням даних про їх особи, зокрема, усвідомлення ними серйозності кримінальних правопорушень, в яких вони обвинувачуються, тривалість їх перебування під вартою та інших обставин кримінального провадження, зокрема, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, має двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, до притягнення до кримінальної відповідальності займалася підприємницькою діяльністю, беручи до уваги наявність у неї захворювання, пов`язаного з онкологією; що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв`язки, має двох неповнолітніх дітей, потребуючих догляду через захворювання центральної нервової системи, має постійне місце проживання та місце роботи, враховуючи положення ч. 4 ст. 182 КПК України, у співставленні з існуючими ризиками, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 300*3028 грн, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн 00 коп., з покладенням на них обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, суд вважає, клопотання прокурора про продовження обвинуваченим обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню частково.

Відповідно слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на строк 60 днів, починаючи з 30 липня 2026 року до 27 вересня 2026 року включно, з альтернативою внесення щодо кожної з обвинувачених застави у розмірі 300 (трьохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн 00 коп.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 331, 392 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_9 про зміну їй запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, а саме до 27 вересня 2026 року (включно), з альтернативою внесення застави у розмірі 300 (трьохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн 00 коп.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, а саме до 27 вересня 2026 року (включно), з альтернативою внесення застави у розмірі 300 (трьохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн 00 коп.

Застава повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ПІБ обвинуваченого, по справі № 369/12166/25 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої, яка внесла заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області та Києво-Святошинський районний суд Київської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена, яка внесла таку заставу, вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наступні обов`язки:

- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі Вінницької області без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_10

Суддя ОСОБА_11

Суддя ОСОБА_12