Ухвала суду № 138640990, 30.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"30" липня 2026 р. Справа № 363/6803/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Мірошниченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №363/6803/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 08.06.2026 року задоволено позовну заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1231-4015 від 30.06.2023 року в розмірі 79 750,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

29.06.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення у справі №363/6803/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви вказано, що матеріалів справи, ухвали чи рішення суду відповідач не отримувала, натомість про наявність рішення вона дізналась лише 10.06.2026 року коли отримала рішення в застосунку «Дія». Із рішення суду вбачається, що відповідач у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, від останньої до суду надійшло клопотання у якому просила розгляд справи проводити без її участі. Крім того зазначила, що вона позовні вимоги визнає частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, позовні вимоги в частині стягнення суми за відсотками не визнає, оскільки вважає розмір відсотків та суму заявлену до стягнення за відсотками надмірними, завищеними та несправедливими. Однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки жодних документів чи заяв відповідач до суду не надавала. Відповідач вважає, що заочне рішення суду підлягає скасуванню, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника. Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає нормам закону та долученого позивачем договору позики, а відсотки за кредитним договором нараховані після закінчення строку кредитування.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.06.2026 року заяву про перегляд заочного рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, поважності причин неявки не повідомили.

Дослідивши надані до суду документи та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

З матеріалів справи убачається, що на запит суду заступник сільського голови Петрівської сільської ради повідомив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

30.01.2026 року відповідачу направлено копію ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 26.12.2025 року та повістку про виклик до суду, однак конверт з вказаними документами повернувся на адресу суду без відмітки про причини невручення.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 08.06.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено.

Копію заочного рішення направлено відповідачу, однак в матеріалах справи відсутні докази про вручення чи причини невручення відповідачу копії рішення.

Із заявою про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08.06.2026 року у справі № 363/6803/25 відповідач звернулась 29.06.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не прибула, про причини своєї неявки суд не повідомила, письмових заперечень (відзиву) проти позову не подала.

Належне повідомлення відповідача підтверджується рекомендованим зворотнім поштовим повідомленням, яке повернулося до суду без зазначення причин невручення. Судова повістка-повідомлення про судове засідання, копія ухвали про відкриття провадження у справі були надіслані судом ОСОБА_1 на адресу місця її проживання.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

При цьому про зміну місця проживання відповідач суд не повідомляла.

Наведене свідчить про те, що суд вжив усі визначені законом заходи для виклику відповідача у судове засідання та відповідно до вимог ЦПК України відповідач вважається таким, що був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

У зв`язку з цим, 08.06.2026 року в справі ухвалено заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1231-4015 від 30.06.2023 року в розмірі 79 750,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відтак, доводи про відсутність належного повідомлення відповідача, а також не отримання рішення суду на увагу не заслуговують, є безпідставними, які суд відкидає.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи заявника про те, що рішення було ухвалено без належного врахування несправедливих умов кредитного договору, які нібито ставлять його як споживача у вкрай невигідне становище, оскільки наведені обставини не стосуються підстав для скасування заочного рішення, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Посилання заявника на несправедливість умов кредитного договору фактично є запереченнями проти позовних вимог та оцінкою правильності вирішення спору по суті, а не обґрунтуванням поважності причин неявки у судове засідання чи неможливості подання відповідних заперечень під час розгляду справи.

Під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд не здійснює повторного розгляду справи по суті та не вирішує питання щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог, а лише перевіряє наявність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення.

Крім того, заявником не наведено конкретних обставин та не надано належних доказів, які б свідчили про те, що умови кредитного договору не були предметом дослідження суду або що такі обставини могли істотно вплинути на правильність ухваленого рішення. Саме по собі посилання на можливу несправедливість умов договору без належного підтвердження не може бути підставою для скасування заочного рішення.

Таким чином, зазначені доводи заявника суд оцінює як незгоду з висновками суду при вирішенні спору по суті, а не як обставини, що відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України можуть бути підставою для перегляду та скасування заочного рішення.

Отже, з дослідженого підстав для надання іншої юридичної оцінки вже наявним у справі доказам судом не встановлено.

Суд вважає, що доводи викладені відповідачем на правильність з`ясування обставин справи і суть спірних правовідносин та прийняте на їх основі рішення по справі вплинути не можуть.

Разом з тим докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, та які б суд мав дослідити в судовому засіданні і це могло б призвести до ухвалення іншого (протилежного) рішення, суду не подано.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що з викладених у заяві доводів і поданих доказів підстав для скасування заочного рішення суду не встановлено.

За таких обставин, заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення за недоведеністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 260, 287-288, 353 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №363/6803/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту цієї ухвали шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя М.Б. Баличева