Рішення № 138640571, 31.07.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/222/26

провадження № 2/166/275/26

категорія: 60

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М., за участю секретаря Заєць Н.П., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, треті особи безсамостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Ювел Плюс», товариство з обмеженою відповідальністю «Бус Сервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

встановив:

ОСОБА_1 04 лютого 2026 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_5 , вона є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину, за заповітом від 12.02.2001 приміщення цеху ізоляційних труб, яке знаходиться на АДРЕСА_1 , та яке належало ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу від 06 червня 2003 року.

Інші спадкоємці за заповітом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 відмовились, подавши нотаріусу відповідні заяви у встановленому законом порядку.

Через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, відсутністю даних про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, а також неможливістю визначити частку в праві спільної сумісної власності на приміщення цеху ізоляційних труб після смерті спадкодавця, позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Просить визнати за нею право власності на частини приміщення цеху ізоляційних труб за вказаною адресою.

Суд ухвалою від 09.02.26 відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання, витребував з Волинського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію спадкової справи (номер у Спадковому реєстрі 59721727, номер у нотаріуса 253/2016), зареєстровану 28 жовтня 2016 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Ухвалою від 24.03.26 суд відклав підготовче судове засідання у зв`язку з неякою відповідача, відсутністю відомостей про обізнаність останнього із датою, часом та місцем розгляду справи.

Суд ухвалою від 08.04.26 залучив до участі в справі товариство з обмеженою відповідальністю «Ювел Плюс», товариство з обмеженою відповідальністю «Бус Сервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як власників об`єктів нерухомого майна, що розміщене на АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 27.04.26 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті, відмовив у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову.

Позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, указаних у позові. Пояснила, що її чоловік за життя придбав із ОСОБА_2 у СПМК - 12 приміщення цеху ізоляції труб. Рішенням суду договір купівлі-продажу був визнаний дійсним. Однак причини вказівки в рішенні суду адреси місця знаходження майна - АДРЕСА_1 не може. Насправді ж спадкове майно розміщене на АДРЕСА_2 . За життя чоловік - власник майна право власності не зареєстрував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у поданій заяві позов визнав, однак суд ухвалою від 27.04.26 відмовив у прийнятті визнання позову, враховуючи суперечливість відомостей про місце знаходження спадкового майна.

Треті особи без самостійних вимог, будучи за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в засідання не з`явилися, про причини неявки не інформували.

Суд, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, документально підтверджено, що ОСОБА_5 усе своє майно, у тому числі житловий будинок із господарськими будівлями та побутовими спорудами на АДРЕСА_3 , заповів в рівних частинах ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Згаданий заповіт посвідчено приватним нотаріусом Ратнівського районного нотаріального округу Волинської області Ляленко А.О. 12 лютого 2001 року і зареєстровано в реєстрі за № 243.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14 червня 2016 року Ратнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .

Із дня його смерті в силу ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина на майно, що йому належало.

У силу ст. 1223 ЦК України позивачка має право на спадкування як особа, визначена у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно з ч.1 ст.1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З довідки Ратнівської селищної ради № 6482 від 24.10.2016 вбачається, що на час смерті ОСОБА_5 разом з ним проживала, зокрема його дружина ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 28 жовтня 2016 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, що стверджено матеріалами спадкової справи № 253/2016, заведеної 28 жовтня 2016 року Ратнівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 .

Таким чином, позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Однак позивачка, як спадкоємець, вправі успадкувати лише те майно, яке належить на праві власності спадкодавцю.

На підтвердження належності ОСОБА_5 приміщення цеху ізоляції труб позивачка надала договір купівлі-продажу від 06 червня 2003 року, з якого вбачається, що ВАТ «Ратнівська СПМК-12» (продавець) продав ОСОБА_5 та ОСОБА_2 приміщення цеху ізоляції труб без визначення часток для покупців, тобто у спільну сумісну власність.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 02.11.2004, яке набрало законної сили 05.12.2004, суд визнав дійсним письмовий договір від 06.06.2003 купівлі-продажу приміщення цеху ізоляції труб, що знаходиться на АДРЕСА_1 , укладений між відкритим акціонерним товариством "Ратнівська СПМК-12" та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Технічним паспортом на приміщення цеху ізоляції труб за адресою: АДРЕСА_1 стверджено, що об`єкт нерухомого майна складається з цеху ізоляції труб А1 загальною площею 202,7 кв.м.

Згідно із постановою приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Антонюка К.А. від 22.10.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частки приміщення цеху ізоляції труб у зв`язку з неможливістю визначити частку в праві спільної сумісної власності вказаного приміщення та відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вищезазначене нерухоме майно.

Суд у ході розгляду справи з метою перевірки доводів позивачки про відсутність даних про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на майно за договором, отримав із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого інформаційну довідку № 471901804 від 08.04.26.

Проте із вказаної довідки вбачається, що адресою АДРЕСА_1 зареєстровано право власності на декілька об`єктів, а саме котельню Е-1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Ювел Плюс» (код ЄДРПОУ 46160366); склад матеріалів Д-1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Бус Сервіс» (код ЄДРПОУ 46012258); виробничий корпус Б-2 за товариством з обмеженою відповідальністю «Ювел Плюс» (код ЄДРПОУ 46160366); майстерню по ремонту автомобілів за ОСОБА_3 ; склад ГСМ за ОСОБА_4 .

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 357 ЦК, частки в праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Приписами ст. 368 ЦК визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За нормами ст. 370 ЦК, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з постановою Верховного Суду від 22.04.2020 року у справі № 127/23809/18, відповідно до статей 1216, 1218, 1226 ЦК України, до складу спадщини входить частка у праві спільної сумісної власності, яка спадкується на загальних підставах.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 22 травня 2024 року (справа №450/4257/21) резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності. У такому випадку спадкоємець має можливость захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах: від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадженнях № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16- ц (провадження № 61-43734св18); від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19); від 18 січня 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

З урахуванням наведеного та враховуючи те, що будь-якої домовленості між співвласниками щодо розміру їх часток у праві спільної сумісної власності на приміщення цеху ізоляції труб не було, виходячи з принципу рівності часток співвласників, підставнии є доводи позивачки про те, що частка кожного співвласника у спільній сумісній власності нерухомого майна є рівною, а відтак частка спадкодавця ОСОБА_5 становить 1/2 його частину.

Згідно із ст. 328 ч. 2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Проте, позивачка не довела суду, що належний спадкодавцю на праві спільної сумісної власності об`єкт знаходиться на АДРЕСА_1 .

Так, свідок ОСОБА_9 , дочка позивачки і спадкодавця, дала показання про те, що належний її батькові та відповідачу цех ізоляції труб розміщений навпроти її будинку, що на АДРЕСА_2 , а не на АДРЕСА_1 , що знаходиться в іншій частині селища. Указала, що ОСОБА_10 - фізична особа-підприємець, який складав технічний паспорт на спадкове майно, у її присутності оглядав приміщення на АДРЕСА_2 , а не на вул. Новій у с-щі Ратне.

Свідок ОСОБА_11 дав показання про те, що в минулому працював на посаді виконроба СПМК-12. Після навчання в Інституті Патона він був атестований керівником робіт по газифікації, був призначений начальником дільниці. З метою ізоляції газопровідних труб був споруджений цех, який з екологічних міркувань був винесений за територію селища, на якій були розміщені городи жителів, на вулиці та територія поділена не була. Оскліьки розпочалося масове виробництво поліпропіленових труб, тому потреба в ізоляції труб, відповідно - у функціонуванні цеху відпала. За таких обставин демонтували обладнання, закрили цех, що складався із залізобетонних опор, стін між опорами (цегли на висоту 1 м, віконних рам та хвильового шиферу), а також перекриття із плит. У такому вигляді цех він бачив 18-20 років тому. Земельну ділянку, на якій був розміщений цех, СПМК-12 надала у користування інша установа, однак документів на підтвердження цього немає.

Таким чином, із пояснень позивачки та показань свідків вбачається, що об`єкт спадкування - цех ізоляції труб на АДРЕСА_1 щі ОСОБА_12 не розміщений

Порівняти належний спадкодавцю об`єкт згідно із судовим рішенням із об`єктом, на який вказує позивачка, неможливо з огляду на відсутність технічної документації на об`єкт, який був предметом договору-купівлі продажу, дійсність якого визнав суд.

Відтак суд підстав для задоволення позову не вбачає.

Керуючись ст.ст. 328, 355, 357, 368, 370, 1216, 1220-1223, 1254, 1268, 1269, 1273, 1296 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Ювел Плюс», товариство з обмеженою відповідальністю «Бус Сервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення

позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомий;

треті особи без самостійних вимог:

товариство з обмеженою відповідальністю «Ювел Плюс», 44101, вул. Нова, будинок 57- А селище Ратне Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 46160366;

товариство з обмеженою відповідальністю «Бус Сервіс», 44101, вул. Нова, будинок 57- А селище Ратне Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 46012258;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата проголошення повного рішення 31 липня 2026 року о 15 год 30 хв.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун