Рішення № 138639941, 31.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/26672/25-Е

Провадження № 2/522/815/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 10.12.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором загальною сумою 25 000 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 2 500 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 13 125 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ 'УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ' 9375,00 грн.;

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.;

- В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 4423602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

23.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу № 23/09/2024, за умовами якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4423602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.02.2024 року у розмірі 25 000 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 500 грн., заборгованість за процентами 13 125 грн.

Представник позивача зазначає, що у межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати факторингу донараховано відсотки за 145 календарних днів за стандартною процентною ставкою у сумі 9 375 грн.

Разом з позовом представником позивача подано клопотання про витребування доказів з АТ «Акцент Банк».

Матеріали позову суддя отримала 11.12.2025 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2136968 від 17.12.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.12.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 26.01.2026 року. Також зазначеною ухвалою клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з АТ «Акцент Банк» інформацію:

- щодо підтвердження належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжної картки № НОМЕР_2 ;

- щодо підтвердження або спростування факту зарахування (надходження) коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 банком-емітентом якої є АТ «Акцент Банк» за період з 27.02.2024 року включно та протягом наступних п`яти календарних днів у сумі 2 500,00 грн. за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТОЕК УКРАЇНА».

До суду 06.01.2026 року на виконання ухвали суду від 18.12.2025 року від АТ «Акцент Банк» надійшов лист, відповідно до якого наявна інформація, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . По даному рахунку було зарахування коштів 27.02.2024 року на суму 2500 UAH.

До суду 14.01.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. через систему «Електроний суд» надійшов відзив на позов, згідно якого просила відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 не є клієнтом АТ «ОТП Банк» та не отримувала там платіжної картки, а отже не брала кредитних коштів. Позивачем не надано доказів перерахування коштів відповідачу на картковий рахунок від ТОВ "Лінеура Україна", з доданих документів взагалі не вбачається підстав перерахування коштів, де у призначенні платежу зазначено договір №4423602 від 27.02.2024 року. Крім того, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості за вказаним кредитом. Також позивач не довів належними та допустимими доказами, що до нього перейшли права вимоги щодо відповідача, що, в свою чергу, не дає підстав вважати, позивач у цій справі є неналежним.

До суду 19.01.2026 року від представника ТОВ «Українські фінансові операції» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили позов задовольнити у повному обсязі, оскільки позивачем до позовної заяви надано необхідний та достатній обсяг доказів на підтвердження перерахування коштів на карту відповідача, також переходу права вимоги від первісного кредитора у тому числі за Договором № 4423602 від 27.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Не погоджуються з позицією відповідача про не визнання позову повністю, оскільки відповідач не надає жодних доказів на спростування позовних вимог. Отже, є факт самоусунення від процесуальної діяльності із спростування підстав позовних вимог. Всі посилання відповідача на необгрунтованість доказів позову є тільки припущенням та спростовуються наданими до справи письмовими доказами.

До суду 22.01.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого відповідач у раніше відзиві вказував, що не погоджується із розміром заборгованості за відсотками, не погоджується з періодом нарахування відсотків за користування кредитом. Вважає, що розмір процентів, які просить стягнути позивач з відповідача не є співмірним тілу кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи , оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (розмір відсотків у шість разів перевищує тіло кредиту) за користування коштами. Також вважає, що позивач є неналежним, оскільки не доведено належними та допустимими доказами перехід права вимоги саме до відповідача від ТОВ "Лінеура Україна" до позивача, відсутні докази належного повідомлення Відповідача про перехід права вимоги від ТОВ "Лінеура Україна" до позивача. Також адвокат Аваєва Н.В. в заяві просила:

- продовжити стороні Відповідача строк на подання відзиву, оскільки з ухвалою суду від 18.12.2025 року сторона ознайомилась лише 30.12.2025 року та прийняти відзив до розгляду.

- Провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

- У разі встановлення факту, що позов поданий неналежним позивачем-відмовити у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції» без перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.

- У разі розгляду позову по суті спору, відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" у стягненні заборгованість загальною сумою 25000,00 грн., здійснивши перерахунок з урахуванням викладеного у відзиві.

- Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції» на професійну правничу допомогу зменшити до 1000 гривень, які стягнути з Відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції» на користь Відповідача судові витрати, розмір яких буде визначено з наданням доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

- Витребувати у Відповідача всі докази в оригіналах документів, які ним подані з позовною заявою. Оскільки сторона ставить їх під сумнів.

- Вирішити питання про призначення експертизи з урахуванням клопотання, викладеного у цьому відзиві.

Ухвалою суду від 13 02.2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про перехід зі спрощеного провадження без виклику сторін у спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, про витребування доказів, про призначення експертизи - залишено без задоволення.

Про розгляд справи 26.01.2026 року, 13.02.2026 року сторони були повідомлені.

До суду 19.03.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. через систему «Електроний суд» надала заяву, згідно якої просила надати їй можливість брати участь у судовому засіданні 27.03.2026 року та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою системи ВКЗ з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. про проведення судового засідання у режимі відеокронференції - залишено без задоволення.

До суду 16.04.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. через систему «Електроний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду Голосіївським районним судом м.Києва кримінального провадження №1-кп/752/1441/26 у справі №752/22290/25 відкрите за обвинувальним актом щодо обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 КК України, ч.3 і 4 ст.185 КК України за ЄРДР №12024100010003279 від 06.11.2024р. , де ОСОБА_1 є потерпілою особою.

Ухвалою суду від 03.06.2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В. про зупинення провадження залишено без задоволення.

Про розгляд справи 06.07.2026 року сторони повідомлені.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв`язку з перебування судді Домусчі Л.В. у відпустці з 17.07.2026 року по 28.07.2026 року датою складення судового рішення є 31.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 4423602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно п. 1.1. Договору, Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Згідно п. 1.2. Договору, На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 500,00 гривень.

Згідно п. 1.3. Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Згідно п. 1.4. Договору, Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: п. 1.4.1. стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору; п. 1.4.2. знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується на таких умовах. Якщо Клієнт до 07.03.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно п. 1.5. договору, Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: п. 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 407 372,81 % річних; п. 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 107 018,30 % річних.

Згідно п. 1.6. Договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: п. 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 25 000 грн.; п. 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 24 377,50 грн.

Згідно п. 2.1. Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_4 .

Згідно п. 2.2. Договору, Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 27.02.2024 або 28.02.2024.

Згідно п. 3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Згідно п. 4.1. Договору, Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Згідно п. 4.4. Договору, У разі затримання Клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу Клієнта, зазначену в Договорі (або окремо надану Клієнтом Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контакті дані Клієнта, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Клієнтом), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання Клієнтом повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку Клієнт повинен здійснити повне дострокове повернення (виплату) кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від Товариства повідомлення про таку вимог.

Згідно п. 5.4.1. Договору, Клієнт зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Згідно п. 6.4. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів).

Згідно п. 9.7.1. Договору, Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в Договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Розділ 10 Договору «Реквізити та підписи сторін» містить відомості про Товариство та Клієнта, відомості про підписання електронним підписом 50809 27.02.2024 00:10:44 ОСОБА_1 .

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № №4423602 від 27.02.2024 року, дата видачі кредиту - 27.02.2024 року; дата платежу - 27.02.2024 року; сума кредиту за договором - 2 500 грн.; проценти за користування кредитом - 21 877,50 грн.; реальна процента ставка - 107 018,3 %; загальна вартість кредиту - 24 377,50 грн.

27.02.2024 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 72533 підписала Паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідачка ознайомилася з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

21.02.2022 року між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1.

03.01.2024 року між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_5 .

Згідно довідки ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 03.10.2024 № 20241003-2323, відповідно до якої були успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: «27.02.2024 00:12:09 на суму 2500.00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» ca0364bf-3391-4c5a-9942-be5282a88013, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 44236021708985525, Session ID - 023290499444, сайт торгівця - https://credit7.ua, код авторизації- C7BE54, банк-еквайр - АТ "ПУМБ", призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальними правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У разі неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, позичальник не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові і таке виконання є належним.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу.

Натомість грошова вимога, що передається клієнтом фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина перша статті 1084 ЦК України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 ЦК України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Відповідно до листа №20.1.0.0.0/7-20260101/0066 від 05.01.2026 року, який надійшов з АТ «Акцент Банк» на ухвалу суду наявна інформація, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . По даному рахунку було зарахування коштів 27.02.2024 року на суму 2500 UAH.

Таким чином доводи відповідача про відсутність доказів про отримання вказаних коштів на рахунок відповідачки спростовуються відповіддю на ухвалу суду та підтверджує виконання кредитодавцем своїх обов`язком.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Лінеура Україна» за Договором № 4423602 від 27.02.2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 23.09.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 16 875 грн., з яких: 2 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 125 грн. - заборгованість за відсотками, 1250 грн. заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам.

Доказів на користь того, що відповідачем була погашена заборгованість, до суду надано не було. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Суд вважає доведеним факт укладання 27.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4423602 та виконання первісним Кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту у розмірі 2500 грн.

Щодо переходу права вимоги.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17 зроблено висновок, що відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги щодо майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

23.09.2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» (Фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) укладено договір факторингу № 23/09/2024 за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) заплату, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно п. 1.2. Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників.

Зазначений договір факторингу був оплачений Фактором.

24.09.2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі -Кредитор) інформувала, що на виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 23.09.2024 №23/09/2024, повідомлення кредитором боржників про відступлення права вимоги за Кредитними договорам та передачу їхніх персональних даних новому кредитору -ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» шляхом розміщення інформації в особистому кабінеті. Також відправлено текстове повідомлення (SMS - повідомлення) на зазначений в анкеті боржника телефонний номер такого змісту: «23.09.2024 права вимоги за Вашим договором відступлено та Ваші персональні дані передано ТОВ "Українські фінансові операції", ЄДРПОУ 40966896, ; e-mail: control@smartcredit.com.ua. Повідомляємо, що з 23.09.2024 Ви зобов`язані погашати заборгованість за Вашим договором ТОВ "Українські фінансові операції"» Надаємо реєстр SMS -повідомлень за переліком Кредитних договорів, права вимоги за якими відступлені, із зазначенням ID sms, дати і часу відправки і номеру телефону.

Згідно витягу з реєстру боржників, який є Додатком № 1 до Договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року, ТОВ «Лінеура Україна» передала ТОВ «Українські фінансові операції» право вимоги за Договором № 4423602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.02.2024 року на суму 16 875 грн., з яких:

-2 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-13 125 грн. - заборгованість за відсотками,

-1 250 грн. заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам .

Враховуючи викладене суд вважає, що позивач довів належним чином своє право на пред`явлення позову до відповідачки.

Тому суд вважає доводи відповідача про незаконність нарахувань у зв`язку з неналежним повідомленням його не впливають на право позивача щодо стягнення заборгованості, оскільки відповідач не надала доказів, що вона сплатила заборгованість на користь первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» та кредитору за договором факторингу ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Позивач просить стягнути за неналежним чином виконання своїх зобов`язаннь відповідачем за договором № 4423602 від 27.02.2024 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 25 000 грн., з яких:

- сума заборгованості за основним боргом - 2 500 грн.,

- сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 13 125 грн.,

- нараховані проценти ТОВ «Українські фінансові операції» за 150 календарних днів - 9375 грн.

Доказів на користь того, що відповідачем була погашена заборгованість, до суду надано не було. Договір у встановленому законом порядку відповідачкою не оспорювався та не визнавався недійсним. Докази, які б спростували наявність суми заборгованості в частині тіла кредиту в сумі 2 500 грн. в матеріалах справи відсутні.

Щодо стягнення процентів.

Згідно п. 1.3. Договору № 4423602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.02.2024 року, строк кредиту 360 днів: з 27.02.2024 року по 21.02.2025 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року, строк дії Договору не закінчився.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17 зазначено, що «проценти за користування кредитом» - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник.

У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування,а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту-процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, та після укладеного договору факторингу (23.09.2024) здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Щодо процентної ставки за Договором, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, і донарахованих ТОВ 'УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ' відсотків за (150 календарних днів) на кредит 2500 грн * 2,5 % = 62,5 грн* 150 календарних дні = 9375 грн. відсотки нараховані.

Суд частково не погоджується з позивачем в частині нарахування процентів за

ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом з 27.02. 2024 року, враховуючи

заперечення відповідача щодо співмірності таких нарахувань, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче

кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до

частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною

п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22

листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо

удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності

24 грудня 2023 року.

Враховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 27 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5%. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року - не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Враховуючи вищезазначене, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині нарахування процентів, встановлено, що за період з 27.02.2024 року по 23.04.2024 року ТОВ «Українські фінансові операції» вірно нараховано відсотки за ставкою 2,5%, враховуючи положення Закону України «Про споживче кредитування», що у загальному розмірі за вказаний період становить 3 562 грн.

Проте з 23.04.2024 за ставкою не більше 1.5 % підлягає стягненню за період з 24.04.2024 по 10.08.2024 у розмірі 4 087, 50 грн. А з 21 серпня 2024 року нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 % та це відповідає такому розрахунку: 2 500 грн х 1% =4 600 грн.

Отже, загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить

12 249,50 грн (3 562 + 4 087, 50+4 600 ) та підлягає стягненню з відповідача.

Отже, загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 12 249,50 грн. та підлягає стягненню з відповідача, а не 22 500 грн., як заявлено позивачем.

Щодо стягнення в порядку ч.10 та 11 ст.256 інфляційних витрат та 3% річних.

Згідно ч.ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Таким чином, норма ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні втрати та 3% річних, відповідно до ст.625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексу України не є тотожним.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору та вирішення спору та на території України діє воєнний стан, позивач не мав права нараховувати пеню, а тому у задоволенні позовної вимоги про нарахування таких санкцій (ст.625 ЦК України) не підлягає задоволенню.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за кредитним договором в повному обсязі не спростовано, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат:

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

ТОВ «Українські фінансові операції» також просить стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу разом із позовною заявою було надано копію договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024А від 01.08.2024 року, укладений між адвокатом Дідуха Е.О. та ТОВ «Українські фінансові операції»; заявку № 4423602 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р., детальний опис робіт (наданих послуг) № 4423602 від 25.11.2025 року, копію Акту № 4423602 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р., рахунок на оплату №4423602 -2025 від 25 листопада 2025 р., згідно якого вартість наданих послуг становить 10 000 грн.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.

Відповідач посилається на не співмірність та необґрунтованість розмірі правової допомоги, оскільки вважає таку справу нескладною і сума позову є малою, позовна заява має ознаки шаблонності, що використовується представником позивача у масовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Суд вважає можливим за таких обставин врахувати вимогу щодо не співмірності про правову допомогу та зменшити її розмір до 5 000 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) заборгованість за Договором № 4423602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.02.2024 року у розмірі 14 749 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок дев?ять) гривень 50 копійок , з яких:

- сума заборгованості за основним боргом - 2 500 грн.,

- сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 12 249,50 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п?ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 31.07.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.