Ухвала суду № 138639932, 30.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14018/26

Провадження № 2-з/522/447/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

30 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.,

розглянувши заяву представника Одеської міської ради про забезпечення позову у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 21 566,43 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в який просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, в межах розміру позовних вимог на загальну суму 21 566,43 грн.

Вказана заява мотивована тим, що протягом тривалого часу ОСОБА_1 не сплачує відповідні кошти та є підстави вважати, що у разі задоволення судом заявлених позовних вимог відповідач самоусунеться від виконання рішення суду у добровільному порядку. Також вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши заяву про забезпечення позову, суд вбачає підстави для вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Згідно частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21).

У рішенні від 19 березня 1997 року заява № 18357/91 у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».

Отже, суд в цій ситуації вбачає легітимну мету забезпечення позову через вжиття законних тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення у контексті конвенційних гарантій права кожного на справедливий суд, ст. 6 ЄСПЛ.

Частиною третьою статті 12 і частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у разі задоволення судом заявлених позовних вимог відповідач самоусунеться від виконання рішення суду у добровільному порядку, у зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення.

Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із позовними вимогами.

Так, у разі використання або приховання коштів, будуть порушені права позивача на ефективний захист, внаслідок чого під загрозою опиниться виконання основного завдання цивільного судочинства, передбаченого ст. 2 ЦПК України, що є пріоритетом для суду та учасників судового процесу.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).

Враховуючи викладене, дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст.149-154, 157, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Одеської міської ради про забезпечення позову у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 21 566 (двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят шість) гривень 43 копійки, що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

-стягувач: Одеська міська рада, код ЄДРПОУ: 26597691;

-боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області.

Суддя А.В. Науменко

30.07.2026